Рішення

від 09.10.2024 по справі 514/1458/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1458/24

Провадження по справі № 2/514/501/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.

при секретарі Чернєвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Рупець Наталя Олександрівна до Акціонерного товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», третя особа: Тарутинський Відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_2 , який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках ВП №30235057 на підставі постанови державного виконавця Дундєр А.П. ВДВС Тарутинського РУЮ від 26 грудня 2011 року та вилучити обтяження з Державного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер обтяження №12208923 від 25 лютого 2012 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 листопада 2005 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500-н згідно якого було отримано 39 600 доларів США під 12% річних.

Також, 11 листопада 2005 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки до кредитного договору №500-н, згідно якого остання зобов`язалась перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

У 2011 році ПАТ «Державний ощадний банк України» направив позов про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №500-н у сумі 28178,42 доларів США.

26 грудня 2011 року ПАТ «Державний ощадний банк України» направив виконавчий лист на виконання до ВДВС Тарутинського РУЮ про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №500-н у сумі 28178,42 доларів США, внаслідок чого було відкрито ВП №30235057.

26 грудня 2011 року державним виконавцем ВДВС Тарутинського РУЮ накладено арешт в рамках ВП №30235057 на все нерухоме майно ОСОБА_2 .

22 червня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення

виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче

провадження» (старої редакції).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Згідно довідки АТ «Державний ощадний банк України» №55/5.6-05/2675/2024/с від 12 квітня 2024 року, станом на 12 квітня 2024 року заборгованість за кредитним договором №500-н від 11 листопада 2005 року, укладеним між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , в тому числі заборгованість за рішенням Тарутинського районного суду Одеської області №2-270/11 від 05 вересня 2011 року погашена в повному обсязі.

З листа Тарутинського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №218-13/9870 від 19 квітня 2024 року вбачається, що ВП №30235057 було завершене на підставі п.5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» та знищено за закінченням терміну зберігання, а тому з питанням щодо зняття арешту з майна за ВП №30235057 обтяження №12208923 від 25 лютого 2012 року необхідно звернутись до суду.

З роз`яснення державного нотаріуса Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області від 07 травня 2024 року вбачається, що на підставі п.п. 4.17 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчим органом, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту».

Враховуючи наведене, позивач змушений звернутись до суду з зазначеним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача Акціонерного товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа. Надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що згоден за позовними вимогами, оскільки заборгованість за кредитним договором №500-н від 11 листопада 2005 року відсутня.

Представник третьої особи Тарутинського ВДВС у Болградському районі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно обтяження №12208923 зареєстрованого 25 лютого 2012 року на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження в рамках ВП №30235057 на підставі постанови державного виконавця Дундєр А.П. ВДВС Тарутинського РУЮ від 26 грудня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області №514/992/24 від 08 липня 2024 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При зверненні до державного нотаріуса Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач ОСОБА_1 отримав роз`яснення від 07 травня 2024 року вбачається, що на підставі п.п. 4.17 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчим органом, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту».

З листа Тарутинського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №218-13/9870 від 19 квітня 2024 року вбачається, що ВП №30235057 було завершене на підставі п.5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» та знищено за закінченням терміну зберігання, а тому з питанням щодо зняття арешту з майна за ВП №30235057 обтяження №12208923 від 25 лютого 2012 року необхідно звернутись до суду.

Згідно довідки АТ «Державний ощадний банк України» №55/5.6-05/2675/2024/с від 12 квітня 2024 року, станом на 12 квітня 2024 року заборгованість за кредитним договором №500-н від 11 листопада 2005 року, укладеним між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , в тому числі заборгованість за рішенням Тарутинського районного суду Одеської області №2-270/11 від 05 вересня 2011 року погашена в повному обсязі.

За вимогами ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу відкриття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Так, положеннями ст. 41Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Тож, позивач має намір отримати спадщину, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити, що порушує права позивача. Тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб - шляхом зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як зазначено у Постанові № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушуються права позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому підстав для продовження обтяження на майно судовим розглядом не встановлено, оскільки заборгованість за кредитним договором, в рамках виконання якого було накладено арешт, повністю погашено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а вимога позивача про звільнення майна з-під арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 12,13,81,89,141,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовом ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Рупець Наталя Олександрівна до Акціонерного товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», третя особа: Тарутинський Відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна задовольнити .

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_2 , який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках ВП №30235057 на підставі постанови державного виконавця Дундєр А.П. ВДВС Тарутинського РУЮ від 26 грудня 2011 року та вилучити обтяження з Державного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер обтяження №12208923 від 25 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева