Постанова

від 07.10.2024 по справі 916/18/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/18/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

Арбітражного керуючого Глеваського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (про визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН») та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (попереднього засідання)

по справі №916/18/24

за заявою кредитора: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН»

про визнання банкрутом

суддя суду першої інстанції Гут С.Ф.

місце винесення ухвал: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст ухвал складено та підписано: 13 травня 2024.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн», визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» в сумі 58 425 676,52 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.

Після повідомлення про відкриття провадження у справі ТОВ «Пріон Корпорейшн» від 09.02.2024 № 72490 з заявою про визнання кредитором до боржника звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» з вимогами в сумі 937 983 758,31 грн.

Заборгованість боржника виникла на підставі договору фінансового лізингу №4П16074ЛИ («Договір лізингу-1») від 20.08.2016 який було укладено між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (Лізингоодержувач).

Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 визнано вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» в сумі 937 983 758,31 грн. та 6 056,00 грн. судового збору.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 08.05.2024, зокрема: визнано, що вимогами боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» є:

- Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з вимогами до боржника в сумі 996 409 434,83 грн., 32 896,00 грн. судового збору та 60 300,00 грн. авансування за виконання повноважень розпорядника майна.

Судом встановлено, що станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» заборгованість складає 937 983 758,31 грн., з яких: 403 197 419,16 грн. залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 294 269 838,31 грн. загальний залишок заборгованості з відсоткової винагороди, 240 131 090,04 грн. загальна сума нарахованої пені, 385 410,80 грн, судовий збір стягнутий рішенням суду по справі №923/66/19.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.

24.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (попереднього засідання) по справі №916/18/24, в якій скаржник просить: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 р. по справі №916/18/24 (за підсумками попереднього судового засідання) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 по справі № 916/18/24 ( за результатом розгляду заяви конкурсного кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК»); ухвалити нове рішення за яким визнати додаткові грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» в сумі 889 687 183,47грн. та 6 056,00 грн. судового збору.

Скаржник зазначає наступне:

Усі грошові вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором 4П16079ЛИ є безспірними, адже вони були визнані рішенням суду по справі 923/66/19, тому ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» їх не заперечує. Отже, сума додаткових грошових вимог у розмірі 41 071 276,87 грн. не заперечується боржником.

ТОВ «Пріон Корпорейшн» звернулось за консультацією до аудиторської установи, з метою отримання висновку щодо правильності проведених АТ КБ «Приватбанком» нарахувань заявлених сум.

В результаті проведених аудиторських процедур щодо оцінки правильності проведеного банківською установою нарахування окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договору фінансового лізингу 4П16074ЛИ від 20.08.2016р. аудиторами встановлені наступні відхилення:

-завчасне нарахування сум лізингових платежів;

-відхилення по сумам нарахованої відсоткової винагороди і пені.

Встановленні відхилення ставлять під сумнів правильність проведеного банківською установою нарахування окремих сум заборгованості та їх відповідність нормам договору фінансового лізингу № 4П16074ЛИ від 20.08.2016р.

Аудитором надано звіт з певними додатками, а саме таблицями розрахунків (контррозрахунків) кожного з показників.

Скаржник зауважує, що судом не надано жодної правової оцінки на подані боржником - ТОВ «Пріон Корпорейшн» висновки аудиту, контррозрахунки, заперечення, котрі зазначено у повідомлення про розгляд грошових вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» тощо. У жодній з ухвал суду відсутній факт про те, що Боржником подано заперечення щодо сум заявлених АТ КБ «ПРИВАТБАНК», подано аудиторський висновок з контррозрахунками у вигляді звіту та виявленими чіткими протиріччями на розрахунки банку.

Скаржник зазначає, що розмір лізингових платежів на загальну суму 29 373 770,82 грн. можна класифікувати лише як поточні кредиторські вимоги, адже ці вимоги до боржника, виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (з 25.02.2024 - 25.07.2024).

Крім того, скаржник зазначає, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надіслано Боржнику повідомленням про розірвання договору фінансового лізингу від 01.11.2023.

Наразі питання дійсності такого повідомлення є вирішеним по справі 908/2835/22(908/1829/23)) відповідно до Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024. Такі повідомлення судом визнано, отже по цій справі повністю змінились наслідки саме щодо підстав нарахування сум лізингових платежів з огляду на наступне.

З моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов`язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов`язок негайно повернути об`єкт лізингу у відповідному стані.

Сума лізингових платежів повинна відповідати сумі лізингових платежів відповідно до графіку передбаченому у Додатку 2 Договору у період до 06.12.2023 року (дата розірвання) з урахуванням сплаченої суми лізингових платежів.

За фактом завершення вищенаведеного правового спору та визнання факту розірвання договору, сума лізингових платежів, яка підлягає сплаті повинна складати 364 032 391,5 грн.

Скаржник просить апеляційний суд врахувати обставини цієї справи, які впливають саме на характер існування заборгованості зі сплати лізингових платежів та зменшити грошові вимоги з відшкодування лізингових платежів до 364 032 391, 50 грн., а саме лізингові платежі, які нараховано до моменту розірвання договору лізингу, з урахуванням сплачених лізингових платежів Боржником.

Щодо заявленої суми відсоткової винагороди, скаржник зазначає, що ним виявлено завищення суми відсоткової винагороди на 3 581 817,51 грн., Боржник має змогу визначити суму відсоткової винагороди, яка є обґрунтованою відповідно до перерахунку розрахунку банку за вищенаведеними формулами, а саме: 268 380 930,6 грн.

Щодо заявленої суми пені, скаржник зазначає, що за результатом проведеного контррозрахунку встановлено завищення показника пені на загальну суму 5 549 729,67 грн., про що також було повідомлено суду, що у подальшому залишилось без уваги.

ТОВ «Пріон Корпорейшн» просить суд взяти до уваги розрахунки та зменшити суму додаткових вимог з пені до розміру 216 202 584,50 грн.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/18/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 доручено Господарського суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/18/24.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (про визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН) та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (попереднього засідання) по справі №916/18/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

31.05.2024 матеріали справи №916/18/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (про визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН») та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (попереднього засідання) по справі №916/18/24.

Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (про визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН») та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 (попереднього засідання) по справі №916/18/24 до сумісного розгляду на 09.07.2024 о 14:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді Богатиря К.В. з 08.07.2024 по 06.08.2024, розпорядженням керівника апарату суду № 202 від 08.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, для розгляду справи №916/4587/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 прийнято справу № 916/18/24 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 09.07.2024 оголошено перерву до 30.07.2024 о 14:30 год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Принцевської Н.М. з 30.07.2024 по 02.08.2024, розгляд справи № 916/18/24 не відбувся, про що було складено довідку секретаря судового засідання від 30.07.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/18/24 відбудеться 07.10.2024 о 14:30 год.

В судове засідання з`явився Арбітражний керуючий Глеваський В.В. Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно ч. 1 ст. 45 КзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення відповідного оголошення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

04.03.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредитором до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» з вимогами в сумі 937 983 758,31 грн.

Вказана заборгованість боржника виникла на підставі договору фінансового лізингу №4П16074ЛИ («Договір лізингу-1») від 20.08.2016 який було укладено між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (Лізингоодержувач) відповідно до п. 1.1. якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.

У пункті 1.2. Договору сторони узгодили, що вартість майна становить: 416 128 416,00 грн.

За змістом п. 3.1. Договору передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна зазначеним у Додатку №3.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.08.2016 року (Додаток №3 до Договору).

На даний час лізінгове майно не повернуто Банку та використовується Лізингоодержувачем без сплати Банку обов`язкових платежів.

22.08.2016 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (Лізингоодержувач) було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №4П16074ЛИ («Договір лізингу-1») від 20.08.2016.

Відповідно до п. 6.2.11. Договору, в редакції додаткової угоди від 22.08.2016, Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)»; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим договором.

Пунктом 6.2.8. Договору на Лізингоотримувача було покладено обов`язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 (п. 2.1. Договору).

За змістом п. 2.3.2. Договору Лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок, зазначений у п. 1.4. Договору, зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку №2.

Відповідно до Додаткової угоди від 04.11.2016 починаючи з 07.11.2016 відсоткова винагорода становить 10,5% річних.

Графіком лізингових платежів (додаток №2 до Договору) передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів 25.09.2016, 25.08.2017, а починаючи з 25.09.2017 щомісяця до 25.07.2024.

16.09.2016 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 416079ЛИ (надалі - Договір лізингу-2) відповідно до п. 1.1. якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.

У пункті 1.2. Договору сторони узгодили, що вартість майна становить: 77 234 843,00 грн.

За змістом п. 3.1. Договору передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна - зазначеним у Додатку № 3.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання- передачі майна від 16.09.2016 (Додаток № 3 до Договору).

Відповідно до п. 6.2.11. Договору Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)", лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна), відсоткову винагороду за користування майном та інші витрати банка безпосередньо пов`язані з цим договором.

Пунктом 6.2.8. Договору на Лізингоотримувача було покладено обов`язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 (п. 2.1.Договору).

За змістом п. 2.3.2. Договору Лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок, зазначений у п. 1.4. Договору, зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку N02.

Відповідно до Додаткової угоди від 03.11.2016 року починаючи з 07.11.2016 року відсоткова винагорода становить 10,5% річних.

Графіком лізингових платежів (додаток № 2 до Договору) передбачена сплата Лізингоодержувачем лізингових платежів 25.10.2016, 25.09.2017, а починаючи з 25.10.2017 - щомісяця до 25.08.2024 року.

14.05.2019 Господарським судом Херсонської області ухвалено рішення по справі № 923/66/19, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. З урахуванням постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2019 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» стягнуто за Договором фінансового лізингу № 4П16079ЛИ від 16.09.2016: 1 861 332,93 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 9 820 299,35 грн. заборгованості за відсотковою винагородою, 4 012 421,34 грн. пені, 385 410,80 грн. компенсації по сплаті судового збору;

Таким чином станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» заборгованість складає 937 983 758,31 грн., з яких: 403 197 419,16 грн. залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 294 269 838,31 грн. загальний залишок заборгованості з відсоткової винагороди, 240 131 090,04 грн. загальна сума нарахованої пені, 385 410,80 грн, судовий збір стягнутий рішенням суду по справі №923/66/19.

Згідно наданого відзиву, розпорядником майна визнано вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» обґрунтовані, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають визнанню в повному обсязі.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом не надано жодної правової оцінки на подані боржником - ТОВ «Пріон Корпорейшн»: висновку аудиту ПАФ «Лінара-Аудит» №35 від 30.04.2024 та контррозрахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Так, у тексті звіту зазначено, що він призначений для використання замовником у власних господарських операціях, тобто, він не призначений для подання до суду, не має статусу висновку експерта. З огляду на це Звіт не відповідає принципу допустимості, відповідно, не може прийматись Судом до уваги під час прийняття рішення (а.с. 81 Том 5 ).

Колегія суддів зауважує, що контррозрахунок ґрунтується на звіті аудитора, який не є допустимим доказом. Будь-яких інших доказів, що підтверджують неправильність розрахунків кредитора боржником не надано, висновків експерта щодо розрахунків у матеріалах справи також немає, тому суд першої інстанції, керувався належними та допустимими доказами, що подані учасниками провадження.

Крім того, сума боргу підтверджується розрахунком заборгованості. Банком надані деталізовані розрахунки заборгованості які обґрунтовують кожну нараховану суму. Належним доказом з боку Боржника було б надання контррозрахунку, який надано не було, а замість нього додано висновок аудитора в якому зазначено, що розрахунки Банку не вірні, втім сам контррозрахунок боржником/аудитором не проведено та у висновку додатково зазначено, що цей «Висновок» предназначений виключно для користування замовником в якості допомоги проведення власних розрахунків.

Так, порядок дострокового одностороннього розірвання Договору та умови повернення Майна узгоджені сторонами в розділі 8 Договору. Так, підпунктом 8.2.3. пункту 8.2. розділу 8 Договору передбачено, що у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів, цей договір фінансового лізингу підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою Банку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні.

Також пунктом 8.3. розділу 8 Договору встановлено, що у випадку розірвання Договору Майно повинне бути повернуте Лізингоодержувачем у термін розірвання, по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи, що предмет лізингу Банку не повернуто, суми лізингових платежів в розмірі 48 956 284,50 грн. вважаються такими, строк повернення яких настав.

Відтак, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних ухвал, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвал господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувані ухвали господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 08.05.2004 № 916/18/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.10.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяН.М. Принцевська