Постанова

від 08.10.2024 по справі 915/1806/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/1806/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №8

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Гордієнко В.А., за довіреністю;

від відповідача-1: ОСОБА_1., голова ФГ;

від відповідача-2: ОСОБА_1., особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства "САВАННА"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 11 квітня 2024 року (повний текст складено 22.04.2024 року)

у справі № 915/1806/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до відповідачів: 1) Фермерського господарства "САВАННА";

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 319 659,15 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,

місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 08.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Банк) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фермерського господарства (ФГ) "САВАННА" (відповідач-1) та ОСОБА_2 (відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитним договором від 21.10.2020 №32753103-КД-1, а саме: заборгованості за тілом кредиту - у розмірі 255 085,61 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - у розмірі 64 573,54 грн.

Позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" обґрунтовані неналежним виконанням Фермерським господарством "САВАННА" своїх зобов`язань за Кредитним договором від 21.10.2020 №32753103-КД-1 (з урахуванням договору про внесення змін) та додаткової угоди від 21.10.2020 №1 до договору, в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

Оскільки виконання зобов`язань ФГ "САВАННА" за цим договором забезпечено порукою згідно з договором поруки від 21.10.2020 №32753103-ДП-1/1, укладеним між поручителем ОСОБА_2 та кредитором АТ КБ "ПРИВАТБАНК", позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "САВАННА" та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором від 21.10.2020 №32753103-КД-1 у сумі 319 659,15 грн., з яких: 255 085,61 грн. заборгованості за тілом кредиту, 64 573,54 грн. заборгованості за процентами та судовий збір у розмірі 3 835,91 грн.

Мотивуючи задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із встановлення наступних фактів: підтвердження наявними у матеріалах справи доказів надання Банком відповідачу-1 коштів, в сумі, обумовленої Кредитним договором; несплата відповідачем-1 кредитних коштів в обумовлені договором строки, відповідно графіку погашення кредиту, що мало наслідком виникнення кредитної заборгованості; укладенням ОСОБА_2 та позивачем договору поруки, відповідно до якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

При цьому, суд першої інстанції не врахував посилання відповідачів на форс-мажорні обставини (військову агресію Російської Федерації проти України), засвідчені листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, та зазначив, що вказаний лист не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії РФ; крім того, чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а не від виконання цих зобов`язань в цілому; натомість позивачем у даній справі не нараховуються та не заявляються до стягнення з відповідача господарські санкції у вигляді неустойки (штрафу/пені), які у розумінні Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України вважаються заходами відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, від якої особи можуть бути звільнені у випадку доведення належними та допустимими доказами настання форс-мажорних обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФГ "САВАННА" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано положень законодавства щодо звільнення відповідача від виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указ Президента України від 24.02.2022 №64/202 про введення в Україні воєнного стану, який діє по теперішній час, лист Торгово-Промислової Палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, апелянт наполягає на тому, що: факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує, апелянт - Фермерське господарство «САВАННА» зареєстровано та здійснює діяльність в місті Снігурівка, Баштанського району, Миколаївської області, яка (згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 у редакції станом на 26.03.2024) відноситься з 11.11.2022 і до теперішнього часу до територій можливих бойових дій.

У зв`язку з цим, на переконання апелянта, він підлягає звільненню від виконання зобов`язання внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин (форс-мажор).

10.06.2024 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду, у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів - членів колегії: Діброви Г.І., Ярош А.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "САВАННА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23; розгляд справи призначено на 10.07.2024 о 10:30 год.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Діброви Г.І. у відпустці з 01.07.2024 по 26.07.2024, розпорядженням керівника апарату суду від 05.07.2024 №190 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1806/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 для розгляду справи №915/1529/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 справу №915/1806/23 прийнято до свого провадження вищевизначеним складом колегії суддів.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.07.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 від 10.07.2024 про відкладення розгляду справи для можливості врегулювання даного спору мірним шляхом; продовжено розгляд апеляційної скарги ФГ "САВАННА" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23 на розумний строк та оголошено перерву у судовому засіданні до 09.09.2024 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 02.09.2024 задоволено клопотання від 26.08.2024 представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - Гордієнко Валентини Андріївни про надання останній можливості брати участь у розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon". Вирішено здійснювати розгляд справи №915/1806/23 в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 09.09.2024 ОСОБА_1 знов просив суд відкласти розгляд справи №915/1806/23 на іншу дату для надання додаткового часу адвокату апелянта врегулювати спір з Банком мірним шляхом. Представник Банку не заперечував проти заявленого клопотання. З урахуванням вказаного, ухвалою суду від 09.09.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.10.2024 року о 10:00 год.

Оскільки суддя-член колегії Колоколов С.І. з 26.09.2024 по 09.10.2024 перебуває у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 03.10.2024 №431 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1806/23. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 для розгляду справи №915/1806/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою суду від 03.10.2024 судова колегія у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. прийняла вказану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 08.10.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, голова ФГ «САВАННА» підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню.

Представник Банку заперечувала проти задоволення апеляційних вимог та просила залишити оскаржуване рішення в силі.

У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, Фермерського господарства "САВАННА", колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 21.10.2020 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Банк) та ФГ «САВАННА» (Позичальник) був укладений Кредитний договір №32753103-КД-1 (далі - Договір) (а.с. 14-19).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункту 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Розділ "А" договору визначає істотні умови кредитування (п. 1.3. Договору):

- вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п. А.1);

- ліміт цього Договору: 586 116,68 грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 573 375,00 грн. - на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання; у розмірі 12 741,68 грн. - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору (п. А.2);

- термін повернення кредиту 01.10.2025 (п. А.3).

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,19% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6).

Крім того, у даному розділі вказано:

- зобов`язання Позичальника забезпечується договором застави сільськогосподарської техніки №32753103-Д3-1/1 від 21.10.2020 та договором поруки №32753103-дп-1/1 від 21.10.2020 (п. А.5).

- у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 18,19% річних. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього Договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього Договору та дати початку її нарахування (п. А.6.1);

- у випадку порушення Позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 26,38 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7);

- проценти, встановлені пунктами А.6, А.6.1 Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з пунктом 2.3.2 цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною Договору (п. А.8);

- сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена Розділом "А" цього Договору, може змінюватися протягом дії Договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин: неналежному виконанні Позичальником взятих на себе зобов`язань за цим Договором; збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками Позичальника, відкритими у Банку або в іншому банку; надходженні до Банку заяви або клопотання Позичальника про зміну умов Договору; зміни кредитоспроможності чи платоспроможності Позичальника (в бік погіршення або покращення); зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів Банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів; порушенні Позичальником будь-якої умови цього Договору. Сторони визначали, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть вчинятися в тій же формі, що й укладено цей Договір (п. А.10);

За умовами п. А.11 Договору будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі або можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса Банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua; адреса Позичальника: 57300, Миколаївська обл., район Снігурівський, м. Снігурівка, вул. Польова, буд. 3, електронна пошта: KISHKOV5555@gmail.com.

Згідно з п. 1.2 Договору термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А. 10, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору.

Банк зобов`язується: надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.1, п.2.2.12 цього Договору (п. 2.1.2 Договору).

Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору (п.п. 2.2.1-2.2.3).

При настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором (п. 2.3.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3.8 Договору Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань Позичальником за цим Договором, має право, зокрема, вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п.2.3.2 цього Договору.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору (п. 4.1 Договору).

Пунктом п. 4.2. Договору встановлено, що у разі порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. А.7 цього Договору.

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (п. 6.1 Договору); цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п. 6.2 Договору).

Відповідно до протоколу створення та перевірки електронного підпису від 16.11.2023, вказаний Кредитний договір №32753103-КД-1 сторони підписали 21.10.2020 (а.с. 21).

21.10.2020 сторонами Кредитного договору №32753103-КД-1 від 21.10.2020 також було укладено Додаткову угоду №1 (а.с. 22-23) (далі - Додаткова угода) відповідно до якої сторони узгодили внести наступні зміни в Договір, зокрема:

« 2.1. За користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13,19% річних. Розмір Базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 5%; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру Базової процентної ставки. При перегляді розміру Базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру Базової процентної ставки. Датою зміни розміру Базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UІRD для розрахунку Базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

2.2. У випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в п.п. 2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі Базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір Базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

2.4. Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п. 2.1-2.3 цієї Додаткової угоди.

2.7. Погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є не від`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

2.10. У випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А3 Договору Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір Базової процентної ставки, з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних».

У додатку №1 до Кредитного договору та додатку №1 до Додаткової угоди (а.с. 20, 24) Сторони узгодили Графік платежів, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язався погашати кредит рівними частинами у розмірі 38 225,00 грн. щомісячно починаючи з 01.11.2020 по 01.10.2025 (включно). Також графіком передбачено здійснення відповідачем-1 сплати сум страхового платежу до погашення у розмірі 12 741,68 грн., а саме: сплатити вказану суму рівними частинами (по 3 185,42 грн.) у наступні дати - 01.11.2021, 01.11.2022, 01.11.2023, 01.11.2024.

В матеріалах справи на підтвердження обставини підписання сторонами Додаткової угоди та додатків до Кредитного договору і Додаткової угоди наявний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 21, 25).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищенаведеним Кредитним договором, 21.10.2020 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено договір поруки №32753103-ДП-1/1 (далі - Договір поруки), підписаний відповідачем-2 шляхом накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП) 21.10.2020 (а.с. 26-30).

Предметом цього Договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ФГ «САВАННА» (далі - Боржник) за Кредитним договором №32753103-КД-1 від 21.10.2020, невідновлювальної кредитної лінії на суму 586 116,68 грн. з терміном дії до 01.10.2025.

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредитів, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.1.3. Договору поруки, Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.

Сторонами погоджено, що порука за Договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

В подальшому, а саме: 16.05.2023 між сторонами було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №32753103-КД-1 від 21.10.2020 (а.с. 31-33), за умовами якого, зокрема, Позичальник підтвердив свої зобов`язання перед Банком щодо погашення заборгованості за Договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту - 257 662,23 грн., суми нарахованих до 15.05.2023 та несплачених позичальником процентів за користування кредитом - 23 335,70 грн. (п. 1 Договору про внесення змін).

Сторонами було узгоджено, що погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно пп. 1 п.1 цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни, встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору, з урахуванням змін, внесених цим Договором про внесення змін) (пп. 2 п. 1 Договору про внесення змін).

З моменту набрання чинності цього Договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін (пп. 3 п. 1 цього Договору про внесення змін).

Сторони узгодили, що Банк має право на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за Договором, відступивши від положень Договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов`язань за Договором (пп. 5 п. 1 Договору про внесення змін).

У Додатку №1 до Договору про внесення змін до Кредитного договору від 21.10.2020 сторони погодили Графік погашення заборгованості, який встановлює обов`язок Позичальника погашення кредиту таким чином:

- рівними частинами у розмірі 2 576,62 грн. щомісячно починаючи з 01.06.2023 по 01.12.2023 (включно);

- рівними частинами у розмірі 10 892,09 грн. щомісячно починаючи з 01.01.2024 по 01.09.2025 (включно);

- 01.10.2025 здійснити платіж у розмірі 10892,00 грн.

У цьому Графіку також зазначено, що проценти за користування кредитом, починаючи з дати набрання чинності цього Договору про внесення змін, нараховуються та сплачуються позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені Договором про внесення змін.

Відповідно до Графіку погашення заборгованості, Позичальник сплачує нараховані до 15.05.2023 та не сплачені проценти до погашення таким чином: рівними частинами у розмірі 1 944.64 грн. щомісячно починаючи з 01.06.2023 по 01.04.024 (включно); 01.05.2024 здійснити платіж у розмірі 1 944,66 грн. (а.с 32).

Договір про внесення змін разом із Додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 33).

Також 16.05.2023 між ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено Договір про внесення змін до Договору поруки №32753103-ДП-1/1 від 21.10.2020, у відповідності до п.1 якого, укладанням цього Договору про внесення змін Поручитель надає згоду на внесення змін до Кредитного договору №32753103-КД-1 від 21.10.2020, укладеного між ФГ "САВАННА" та Кредитором, відповідно до Договору про внесення змін від 16.05.2023 до Кредитного договору, та підтверджує надану Поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно Договору поруки №32753103-ДП-1/1 від 21.10.2020, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно Договору про внесення змін від 16.05.2023 до Кредитного договору (а.с. 34-35).

Пунктом 2 Договору про внесення змін до Договору поруки визначено, що Поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами та змістом Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, а також з усіма змінами та доповненнями до Кредитного договору, в тому числі згідно Договору про внесення змін від 16.05.2023 до Кредитного договору, і заперечень щодо них не має.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього, Банком 23.10.2020 перераховано на рахунок Позичальника кредитні кошти у розмірі 573 375,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку ФГ «САВАННА» за період з 21.10.2020 по 15.11.2023 (а.с.36) та меморіальним ордером №091713173 tr. DNH0KANW03XZ41 1 від 23.10.2020 на суму 573 375.00, 00 грн., за яким вказані кошти перераховані ФГ «САВАННА» одержувачу - ТОВ "Техноторг".

Матеріали справи свідчать, що відповідачем-1 частково повертались Банку кошті у загальному розмірі 324 508,19 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунках відповідача-1 у період з 21.10.2020 по 15.11.2023, наявними у матеріалах даної господарської справи (а.с. 39-95) та відображено у відповідному розрахунку заборгованості (а.с. 96-97). Крім того, відповідачем-1 частково сплачувались проценти за користування кредитом - в сумі 66 396,91 грн.

З цього розрахунку заборгованості, наданого Банком вбачається, що у ФГ «САВАННА» станом на 16.11.2023 за Кредитним договором №32753103-КД-1 від 21.10.2020:

- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 255 085,61 грн., в т.ч. залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом у розмірі 12 883,10 грн.;

- загальний залишок заборгованості за процентами у розмірі 64 573,54 грн., в т.ч. залишок заборгованості за простроченими процентами у розмірі 17 673,70 грн.

Інших письмових доказів щодо наявних між сторонами кредитних правовідносин, зокрема, повідомлень щодо дострокового повернення кредитних коштів, направлених на адресу позичальнику будь-яким шляхом, тощо, матеріали господарської справи не містять.

Враховуючи, що умовами Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №1 сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту Позичальником 01.10.2025, Банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту, подавши цю позовну заяву до суду.

Посилаючись на те, що ФГ «САВАННА» не належним чином виконує свої обов`язки щодо повернення коштів за Кредитним договором, Банк просить стягнути солідарно з Фермерського господарства "САВАННА" та ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 255 085,61 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 64 573,54 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до господарського суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини у даній справі виникли між сторонами, у зв`язку із неповерненням Банку з боку ФГ «САВАННА» наданих йому кредитних коштів.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що станом на 15.11.2023 загальна заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором №32753103-КД-1 від 21.10.2020 становить 319 659,15 грн., з якої: 255 085,61 грн. - за тілом кредиту та 64 573,54 грн. - залишок заборгованості за процентами.

Апеляційна колегія наголошує, що і в апеляційній скарзі апелянт розміру заборгованості не спростовує, як і не спростовує та не оспорює факт часткової несплати відповідних платежів. Апелянтом не оспорюється також укладання між сторонами у даній справі будь-якого документу (Кредитний договір, Договір поруки, Договори про зміни вказаних документів, додаткові угоди до цих договорів тощо).

Тобто, доведеність вищенаведених фактів не підлягає повторному встановленню.

Єдиний довід апеляційної скарги полягає у тому, що саме по собі невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань не повинно враховуватись судом з огляду на існуючі в Україні форс-мажорні обставини, а саме: військову агресію Російської Федерації, у зв`язку з чим, на переконання апелянта, він взагалі має бути звільненим від виконання умов Кредитного договору, а тому в апеляційній скарзі ФГ «САВАННА» наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що доводи апелянта стосуються лише незгоди останнього з неврахуванням судом першої інстанції форс-мажорних обставин, підтвердженням яких є лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (адреса посилання: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), апеляційна колегія переглядає дану справу лише в межах апеляційних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічний за змістом припис міститься у ч. 1 ст. 74 названого Кодексу.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1).

Приписами ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Апеляційний суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством передбачено чіткий порядок надання доказів до суду. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку апелянт вважає, що він підлягає звільненню від виконання зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, внаслідок настання форс-мажорних обставин, які є загальновідомими, про що свідчать, зокрема, Указ Президента України від 24.02.2022 №64/202 про введення в Україні воєнного стану, який діє по теперішній час та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Відносно вказаних доводів суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, наявність форс-мажорних обставин повинна бути засвідчена Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката, який для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За змістом ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, у будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Крім того, у ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

При цьому, таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовились, однак, це не пов`язує суд, у випадку виникнення спору між сторонами, щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Відтак, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ФГ «САВАННА» не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, виданого відповідачу-1 щодо засвідчення відповідних обставин, які вплинули на діяльність безпосередньо ФГ «САВАННА».

У цьому контексті колегією суддів враховується те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду даної справи воєнний стан в Україні триває.

У зв`язку з цим, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія РФ проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Однак, вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22.

Також, як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23, лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Враховуючи вказане, колегія суддів констатує, що лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретно щодо правовідносин між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФГ «САВАННА» в частині обов`язку останнього погашати кредитні платежі за відповідним Кредитним договором від 21.10.2020.

При цьому, апеляційна колегія зазначає, що відповідач-1 не був позбавлений можливості звернутися до ТПП України за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, та довести дію відповідних форс-мажорних обставин в межах актуальних для нього правових питань.

Ураховуючи викладене, доводи апелянта та його посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 колегією суддів відхиляються.

Більш того, як правильно зазначив суд першої інстанції положення ст. 617 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України, на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі, передбачають можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, а не від виконання цих зобов`язань в цілому.

Так, з ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань (як і не змінює строків такого виконання); цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 у справі №913/308/23.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у даному випадку позивач просить стягнути основну заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами, що не є відповідальністю за невиконання зобов`язання, а є виконанням своїх зобов`язань за відповідним Кредитним договором. При цьому, неустойка (штраф, пеня) Банком у даному випадку взагалі не нараховувалась.

Враховуючи, що по суті спору апелянтом жодного доводу, крім вищенаведеного, суду апеляційної інстанції не зазначено, колегія суддів, з огляду на межі апеляційного перегляду справи, вказує, що судом першої інстанції було правильно визнано обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 319 659,15 грн., з яких: 255 085,61 грн. - основна заборгованість за кредитом та 64 573,54 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Вказані розрахунки позовних вимог визнані судом першої інстанції обґрунтованими та апелянтом не оспорюються. Також жодних контр-розрахунків до матеріалів справи відповідачами не надано, що фактично свідчить про згоду із розрахунками, здійсненими Банком, у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги фактично свідчать про незгоду останнього з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23 колегія суддів не вбачає.

Пунктом 1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2024 у справі №915/1806/23 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 10.10.2024.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.