Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/17025/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/17025/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Чинчик С.С., адвокат,

від відповідача: Лещинський К.Д., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 (повний текст складено 12.06.2024)

у справі № 910/17025/23 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"

про стягнення 18 502 649,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (далі - ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 18 502 649,13 грн, з яких: 15 106 176,00 грн основний борг, 677 594,11 грн 3% річних, 2 718 879,02 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором № 133 купівлі-продажу електричної енергії від 14.04.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/17025/23 позовні вимоги задоволено частково.

Провадження у справі в частині стягнення 15 106 176,00 грн основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" на користь ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" 677 594,11 грн 3% річних, 2 718 879,02 грн інфляційних втрат та 277 539,74 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями у розмірі 15 106 176,00 грн, на підставі чого виснував про відсутність предмету спору у даній справі в частині зазначеної суми основного боргу та закрив провадження у справі у відповідності до приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у зв`язку з тим, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання підтверджено, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми боргу за загальний період прострочення, визначений позивачем.

При цьому з огляду на те, що 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до неустойки, суд першої інстанції визнав не застосовними до них ані положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивіьного кодексу України, ані диспозитивних (рекомендаційних) положень постанови НКРЕКП "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду" від 25.02.2022 № 332, а тому відхилив усне клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, заявлене у судовому засіданні.

Здійснюючи розподіл судових витрат у даній справі, суд першої інстанції у відповідності до вимог частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову в частині стягнення основного боргу, провадження у справі щодо якого закрито, поклав на відповідача, врахувавши, шо підставою звернення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" до суду з вказаним позовом слугувала неправомірна бездіяльність відповідача, який не вжив заходів до поновлення порушених ним прав і законних інтересів позивача і лише після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі сторонами було погоджено зарахування зустрічних однорідних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" 01.07.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/17025/23 (з урахуванням заяви про виправлення технічної описки) в частині покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору у розмірі 277 539,74 грн; ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а отже таке рішення не можна вважати законним та обгрунтованим.

Доводи в апеляційній скарзі відповідача зводяться до такого:

-суд першої інстанції при здійсненні розподілу судового збору і покладенні його в повному обсязі на відповідача не врахував наявні у справі докази та не з`ясував обставини, відповідно до яких відсутня неправомірна бездіяльність відповідача і те, що судовий збір має бути розподілений на підставі підпункту 5 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір";

-відповідно до задоволених вимог позивача у даній справі (3 396 473,13грн) на підставі підпункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при розподілі судових витрат на відповідача слід було покласти судовий збір у розмірі 50 947,10грн;

-решта сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору у розмірі 226 592,64 грн згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу за його клопотанням, на подання якого позивачем не позбавлений після закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі відповідачем у відповідності до приписів частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначено орієнтовний розмір судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, що становить 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 справу № 910/17025/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17025/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/17025/23 до надходження до суду матеріалів справи.

11.07.2024 матеріали справи № 910/17025/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/17025/23, розгляд справи призначено на 17.09.2024 о 15 год 40 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 задоволено заяву представника ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" адвоката Чинчик С.С. про проведення судового засідання, призначеного на 17.09.2024 о 15 год 40 хв, в режимі відеоконференції; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" адвокат Чинчик С.С.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позиція інших учасників справи.

30.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши про їх необгрунтованість з огляду на те, що суд першої інстанції при застосуванні частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України цілком логічно виходив з широкого розуміння цієї норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і вразі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої сторони (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

У поданій через систему "Електронний суд" 01.08.2024 відповіді на відзив на апеляційну скаргу, відповідач заперечив позицію позивача, посилаючись на вжиття ним заходів щодо мирного вирішення даного спору з позивачем, проте останній не прийняв його пропозиції про укладення мирових угод, що змусило відповідача здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують відсутність неправомірної бездіяльності відповідача, які судом першої інстанції в повній мірі не дослідженні, що призвело до неправильного розподілу між сторонами судових витрат за результатами розгляду даної справи.

Явка представників сторін.

У судове засідання 17.09.2024 з`явилися представики позивача та відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в частині покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (продавець) та ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" (покупець) було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії №133 від 14.04.2022 (далі - Договір), відповідно умов якого продавець продає, а покупець купує електричну енергію як товар, в обсягах, графіках погодинного обсягу, за ціною та на умовах, що визначені цим Договором, Додатками та Додатковими угодами до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що обсяг електричної енергії, щогодинні обсяги електричної енергії (сума яких в межах доби складає добовий обсяг), ціна електричної енергії, період та/або етапи періоду купівлі-продажу електричної енергії за цим Договором регулюються Додатковими угодами до Договору, що укладені на розрахунковий місяць.

У пунктах 2.3, 2.4 Договору визначено, що допускається відхилення фактичного добового обсягу купівлі/продажу електричної енергії в межах 10% в сторону збільшення або зменшення такого добового обсягу від встановленого Додатковою угодою без додаткового узгодження такого відхилення сторонами. В цьому випадку договірним вважається обсяг електричної енергії, зареєстрований сторонами в Системі MMS.

Сторони узгодили, що у випадку, якщо відхилення фактичного добового обсягу купівлі/продажу електричної енергії перевищує 10% в сторону збільшення або зменшення такого добового обсягу від узгодженого сторонами у Додатковій угоді, коригування добових обсягів здійснюється на підставі заявки (Додаток №1 до Договору), яка має бути підписана КЕП за допомогою сервісу на веб-сайті Центрального засвідчувального органу (далі також - "ЦЗО") Міністерства цифрової трансформації України - www.czo.gov.ua, та надсилається покупцем продавцю не пізніше 18:00 за два дні до торгового дня Д-2, на наступну електронну адресу: Electronewenergyukr@gmail.com. При цьому, покупець зобов`язаний вказати в графі "Тема листа", яким відправлятиметься заявка: "Заявка на коригування обсягів купівлі-продажу електричної енергії

За змістом пункту 2.5 Договору сторонами узгоджено, що заявка, подана в порядку пункту 2.4 цього Договору, є належним порядком повідомлення про зміни договірних обсягів купівлі-продажу електричної енергії на торговий день (Д), які покупець бажає придбати у продавця за цим Договором. Внесення змін до Договору та/або Додаткової угоди в такому разі не потребується.

Відповідно до пункту 2.6. Договору Додаткова угода, підписана в порядку, передбаченому пунктом 1.5 цього Договору, має юридичну силу оригіналу Додаткової угоди та містить дані про узгоджені договірні обсяги електричної енергії, які покупець бажає придбати у продавця за цим Договором у визначений ним розрахунковий місяць.

Згідно з пунктом 2.8. Договору право власності покупця на узгоджений в порядку, передбаченому цим Договором, обсяг електричної енергії виникає в момент отримання в Системі ММS автоматичного повідомлення від Оператора системи передачі про те, що зареєстрований за цим Договором обсяг електричної енергії є дійсним.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна електричної енергії на заявлений покупцем в порядку, передбаченому розд. ІІ цього Договору, обсяг електричної енергії, а також графік розрахунків покупця зазначаються продавцем у відповідній Додатковій угоді до цього Договору. Сторони узгодили, що ціна за одиницю електричної енергії визначається в гривнях з точністю до двох знаків після коми згідно правил математичного заокруглення.

На виконання умов Договору, 14.04.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №133 від 14.04.2024 року (далі - Додаткова угода №1).

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 періодом постачання електричної енергії є з 00:00 год 16.04.2022 по 24:00 год 30.04.2022. Загальний обсяг постачання електричної енергії, за цією Додатковою угодою становить 10800 МВт*год.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1 попередня ціна за 1 МВт*год електричної енергії (ПЦ) становить 1860,00 грн без ПДВ та підлягає зміні за результатом закінчення Розрахункового місяця в порядку, передбаченому пп.3.2 п.3 цієї Додаткової угоди як Остаточна ціна за 1 МВт*год електричної енергії.

Остаточна ціна за 1 МВт*год електричної енергії (ОЦ) у Розрахунковому місяці обчислюється шляхом множення Попередньої ціни, зазначеної у п.п.3.1. п.3 цієї Додатковї угоди, на коефіцієнт коригування "N", де: N = (ЦРДН*k) / ПЦ, де: ЦРДН - ціна купівлі-продажу електричної енергії (за 1 МВт*год без ПДВ), що склалась за підсумками торгів на ринку "на добу наперед" на відповідну годину, відповідної доби Розрахункового місяця, у відповідній торговій зоні, згідно даних, що публікуються на веб-сайті АТ "Оператор ринку" за посиланням: https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr у розділі "Погодинні ціни купівлі-продажу електричної енергії"; k - коефіцієнт зниження ЦРДН, який становить 1; ПЦ - попередня ціна за 1 МВт*год електричної енергії (без ПДВ), зазначена у пп.3.1 п.3 цієї Додаткової угоди.

За результатом виконання Додаткової угоди №1 було складено Акт №1 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2022 (далі - Акт №1 від 30.04.2022).

Відповідно до Акта №1 від 30.04.2022 обсяг придбаної відповідачем електричної енергії року становить 6768,00 МВт*год. Ціна 1 МВт*год електричної енергії складає 1860,00 грн, а загальна вартість придбаної електричної енергії - 12 588 480,00 грн (без ПДВ), 2 517 696,00 грн - ПДВ 20%, разом 15 106 176,00 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 3.2 Договору покупець самостійно здійснює розрахунок розмірів платежів без надання продавцем окремих відповідних рахунків для оплати.

Підставою для оплати покупцем вартості електричної енергії є відповідна Додаткова угода до Договору.

Позивачем також було виставлено та направлено через систему Medoc відповідачу рахунок на оплату №3 від 02.05.2022 на загальну суму поставленої електричної енергії 15 106 176,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди №1 оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, шляхом перерахування грошових коштів. Покупець здійснює оплату за електричну енергію на умовах Д-1 у розмірі не менше добової вартості електричної енергії доби "Д".

За змістом пункту 3.5 Договору оплата покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на рахунок продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за придбану електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

Таким чином, виходячи з умов Договору, Додаткової угоди №1 та складеного та підписаного сторонами Акта №1 від 30.04.2022, вважаючи, що відповідачем взяті на себе зобов`язання з оплати вартості купованої ним електоенергії своєчасно не здійсненні, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати вартості використаної (купованої) електричної енергії, позивач разом з вимогою про стягнення основного боргу просив господарський суд також стягнути з відповідача 677 594,11 грн 3% річних, 2 718 879,02 грн інфляційних втрат, нараховані на відповідні суми боргу за загальний період прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за Договором.

Відповідач зазначені позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що між сторонами не були належним чином оформлені домовленості/документи по Договору купівлі-продажу електричної енергії №133 від 14.04.2022, не була узгоджена/підписана заявка на обсяг купівлі-продажу електричної енергії, не був узгоджений/підписаний акт передачі-прийому обсягу електричної енергії та будь-які інші документи з цього приводу, а отже зобов`язання позивача є такими, що не виконані.

Судом першої інстанції в процесі вирішення даного спору встановлено, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди №1 позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію в обсязі 6768,00 МВт*год за ціною 1860,00 грн/МВт*год, загальна вартість якої становить 15 106 176,00 грн з ПДВ, що підтверджується складеним та підписаним сторонами без будь-яких заперечень і зауважень Актом №1 від 30.04.2022.

На підставі встановленим обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено виникнення у відповідача зобов`язання з оплати придбаної у позивача електроенергії на загальну суму 15 106 176,00 грн, виконання якого він просточив.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, зокрема, підписану та скріплену печатками сторін Додаткову угоду №1, в якій визначено обсяг постачання електричної енергії у квітні 2022 року, період постачання, ціна за 1 МВт*год та графік розрахунків, суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача про те, що між сторонами склалися усні домовленості, відповідно до яких відповідач мав лише намір замовити у позивача електроенергію в обсязі 10 800 МВт.

У ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач 23.04.2024 через систему "Електронний суд" подав заяву про закриття провадження у справі, до якої додав копію заяви №03/04/24-02 від 03.04.2024 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 15 106 176,00грн з доказами її направлення на адресу позивача.

У заяві просив закрити провадження у даній справі щодо стягнення основного боргу, оскільки після звернення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" до суду з позовом у цій справі (02.11.2023) зазначений предмет спору припинив своє існування у зв`язку зі здійсненням зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявило (03.04.2024) ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн", в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

04.06.2024 відповідач у доповнення до заяви про закриття провадження у справі повідомив суд першої інстанції про те, що позивач у своєму зверненні до відповідача із заявою №06/1877 від 23.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог за іншим зобов`язанням підтвердив припинення зобов`язання за основним боргом, яке було предметом розгляду у даній справі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 15 106 176,00 грн за заявою відповідача від 03.04.2024 №03/04/24-02.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення 15 106 176,00 грн основного боргу на підставі вимог пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в зв`язку з відсутністю у цій частині предмета спору.

Позовні вимоги ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" в частині стягнення з ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату викупленої і отриманої електроенергії суд першої інстанції задовольнив, оскільки визнав їх розмір арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору.

При цьому, здійснюючи розподіл витрат зі сплати судового збору в частині закриття провадження у справі, суд першої інстанції визнав, що наслідком такого закриття стали неправомірні дії (бездіяльність) відповідача, а тому на підставі положень частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України поклав понесені позивачем зазначені судові витрати на відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Пунктом 2 частиною 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вказана норма застосовується і у випадку, коли предмет спору існував на момент подачі позовної заяви, та припинив існування в ході розгляду справи.

Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" звернулось до господарського суду з позовом, у якому просило стягнути з ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" 15 106 176,00 грн основного боргу, який відповідає вартості придбаної у позивача електричної енергії за Договором, 677 594,11 грн 3% річних, 2 718 879,02 грн інфляційних втрат у відповідності до приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачем після звернення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" до господарського суду з даним позовом заявлені позовні вимоги заперечувалися з посиланням на відсутність укладення між сторонами договірних відносин.

Проте, в ході розгляду справи, як убачається з матеріалів справи, відповідач змінив свою позицію щодо спірного питання, ініцюював (заява від 03.04.2024 №03/04/24-02) перед позивачем припинення грошового зобов`язання за Договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму основного боргу в розмірі 15 106 176,00 грн. Позивачем прийнято заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведено таке зарахування, що підтверджується заявою останнього від 23.05.2024 №06/1877.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині заявлених до стягнення з відповідача 15 106 176,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

У частині третій вказаної статті зазначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З наведеної норми вбачається, що судові витрати позивача не відшкодовуються відповідачем лише у разі відмови позивача від позову. Натомість, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.12.2023 у справі №921/481/22.

У справі, що розглядається, зобов`язання відповідача щодо сплати основного боргу припинилося після пред`явлення позову, що й стало підставою для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог, позивач не подавав інших заяв, окрім як стягнення з відповідача судових витрат у повному обсязі, тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, на відповідача.

При цьому апеляційний господарський суд вважає помилковим застосування судом першої інстанції при здійсненні розподілу судових витрат щодо частини позовних вимог, за якою провадження було закрито, норми частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною, чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У наведеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.

Однак, застосування судом першої інстанції зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України не призвело до неправильного здійснення розподілу судового збору за результатами розгляду даної справи, стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі, в тому числі і щодо частини із заявлених вимог, за якою провадження було закрито, з огляду на приписи частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного розподілу судових витрат суд апеляційної інстанції відхиляє, підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору у повному обсязі з ухваленням у цій частині нового рішення відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/17025/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі910/17025/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17025/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко