Постанова

від 07.10.2024 по справі 910/4791/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4791/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Мінько Я.С. (в залі суду),

від відповідача: Левченко О.О. (поза межами приміщення суду),

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 (повний текст складено 25.07.2024)

у справі № 910/4791/24 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 48 869,85 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/4791/24 до 21.06.2025 (далі - заява).

На обґрунтування поданої заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» зазначає про наявність обставин, які зумовлюють утруднення виконання рішення суду у даній справі, а саме:

- АТ "НАЕК "Енергоатом" утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації і підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки;

- 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" "НАЕК "Енергоатом" були захоплені військовими силами Російської Федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації;

- з моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях, з 11.09.2022 ВП ЗАЕС повністю зупинена;

- на теперішній час відповідач втратив виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ "НАЕК "Енергоатом" продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача - за 2022 рік НАЕК "Енергоатом" отримано збитки в розмірі 12,4 млрд грн;

- видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті цього відокремленого підрозділу, однак через постійні обстріли критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, відповідач витрачає кошти на відновлення пошкодженого обладнання, яке забезпечує ядерну енергію та радіаційну безпеку.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 заяву АТ "НАЕК "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/4791/24 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення від 21.06.2024 у справі №910/4791/24 строком на 6 місяців до 21.12.2024.

Суд дійшов висновку про достатність підстав для часткового задоволення заяви та відстрочення виконання рішення у даній справі до 21.12.2024. Суд зазначив, що відстрочення виконання рішення суду до 21.12.2024 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення у цій справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже - виконанню рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та має на меті не допустити значного погіршення економічної ситуації боржника.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024, ТОВ "Іст Лоуд Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "НАЕК "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/4791/24.

На думку апелянта, заявник не довів виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також не надав доказів можливості фактичного виконання рішення у цій справі до 21.12.2024; суд першої інстанції не врахував тривалість порушеного основного зобов`язання з оплати товару, який на день проголошення ухвали про відстрочення виконання рішення складає більше 3 років, а з урахуванням ухвали про відстрочення виконання рішення позивач буде очікувати на виконання зобов`язання з оплати боржником майже 4 роки, що порушує баланс інтересів.

Позиції учасників справи.

АТ «НАЕК «Енергоатом» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як законну та обґрунтовану.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/4791/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ "Іст Лоуд Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/4791/24.

22.08.2024 матеріали справи №910/4791/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Іст Лоуд Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4791/24. Розгляд справи призначено на 07.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 заяву представника АТ «НАЕК «Енергоатом» Левченко О.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.10.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ТОВ "Іст Лоуд Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ "НАЕК "Енергоатом" про стягнення 48 869,85 грн, у т.ч. 32 502,60 грн боргу, 2 921,34 грн 3% річних та 13 445,91 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/4791/24 позов задоволено частково.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" АТ «НАЕК «Енергоатом» звернулось із заявою, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/4791/24 до 21.06.2025.

Обґрунтування зазначеної заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

ТОВ «Іст Лоуд Груп» надало заперечення, у якому просить у задоволенні поданої АТ «НАЕК «Енергоатом» заяви відмовити. Позивач зазначає, що спір у цій справі виник саме у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином зобов`язання з оплати поставленого товару. Крім того, Товариство також перебуває у скрутному фінансовому становищі. Реальних доказів можливості виконати рішення суду у справі за умови надання розстрочення виконання до 21.06.2025 відповідач не надав.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами ст. 86 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Конституційний Суд України від 26.06.2013 №5-пр/2013 у рішенні виснував, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

У рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 Конституційний Суд України зазначив, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.

Суд першої інстанції доцільно зазначив, що через масові ракетні удари з боку Російської Федерації по об`єктах інфраструктури України, їх пошкодження в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Водночас метою діяльності АТ "НАЕК "Енергоатом" є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та без вуглецевого енергетичного майбутнього України.

АТ "НАЕК "Енергоатом" створено у жовтні 1996 року.

Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).

"Енергоатом" забезпечує більше 55% потреби України в електроенергії.

Засновник - Кабінет Міністрів України. Підприємство утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від 17.10.1996 №1268 на базі майна атомних електростанцій та їхніх інфраструктур - ВО "Запорізька АЕС", ВО "Південноукраїнська АЕС", ВО "Чорнобильська АЕС", ВО "Рівненська АЕС", ВО "Хмельницька АЕС". У 2001 році Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК "Енергоатом".

У 2021 році Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.01.2021 №50-р взяв на себе функції з управління єдиним майновим комплексом НАЕК "Енергоатом".

Основні види економічної діяльності детально викладено у статуті НАЕК "Енергоатом", зокрема: виробництво електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості.

НАЕК "Енергоатом" входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»).

НАЕК «Енергоатом» належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Крім того, з наданих боржником документів фінансової звітності слідує, що у 2022 та 2023 діяльність підприємства була збитковою (мінус 12 401 989 тис. грн і 11 256 369 тис. грн відповідно) без значного покращення фінансового стану у 2024 році.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відстрочення виконання рішення суду для відповідача в цьому випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а поданою заявою відповідач намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Таким чином, надання відстрочки виконання рішення суду у цій справі сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про достатність підстав для часткового задоволення поданої АТ «НАЕК «Енергоатом» заяви та відстрочення виконання рішення у цій справі до 21.12.2024.

Щодо строку суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду до 21.12.2024 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

При цьому передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загрози неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загрози можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі є законною та обґрунтованою; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4791/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4791/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/4791/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова