Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/17439/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17439/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 (повний текст складено 31.07.2024)

у справі № 910/17439/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукертрейд",

2) Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3

про визнання припиненими повноважень виконавчого органу товариства і трудових відносин з товариством та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив на підставі ст. 3, 22, 36, 38 КзПП України та положень Законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:

- визнати припиненими повноваження ОСОБА_1 як одноосібного виконавчого органу (директора) Товариства обмеженою відповідальністю «Цукертрейд» (далі - ТОВ «Цукортрейд», Товариство) та трудові відносини між ним та Товариством у зв`язку зі звільненням його з посади директора за власним бажанням з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили;

- зобов`язати уповноважених осіб Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в міст Києві державної адміністрації (далі - Відділ) внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «Цукертрейд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника і підписанта ТОВ «Цукертрейд».

За текстом позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що трудові відносини мін ним та Товариством ґрунтуються на рішенні Загальних зборів учасників ТОВ «Цукортрейд» від 16.06.2020 та наказі директора від 17.06.2020 №10.

24.02.2022 ОСОБА_1 отримав з ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - РТЦК) повістку на відправку і з 01.03.2023 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 відповідно до указу Верховного Головнокомандувача ЗСУ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», що підтверджується довідкою №301 від 04.03.2022, про що повідомив телефоном учасника ТОВ «Цукортрейд» ОСОБА_2 (а також направив фото повістки та довідки) та усно просив вирішити питання про його звільнення з посади директора ТОВ «Цукортрейд» у зв`язку з неможливістю виконувати обов`язки керівника Товариства.

12.02.2023 ОСОБА_1 перебував у м. Києві у зв`язку з лікуванням після отримання травми під час виконання бойового завдання та написав на ім`я Загальних зборів учасників ТОВ «Цукортрейд» письмову заяву про звільнення, зміст якої особисто довів до відома учасників Товариства.

ОСОБА_1 вважає, що потребує судового захисту шляхом визнання повноважень одноособового органу товариства та трудових правовідносин припиненими в судовому порядку.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 зупинено провадження у справі №910/17439/23 до припинення перебування позивача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» та указу Верховного Головнокомандувача ЗСУ №69/2022 «Про загальну мобілізацію» перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 з 01.03.2022, про що свідчить довідка Міністерства оборони України в/ч НОМЕР_1 вих. №301 від 04.03.2022 на ім`я ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На думку скаржника, суд не встановив та не зазначив в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали те, що позов направлений на захист порушених прав позивача, розгляд справи відповідає його інтересам та бажанню, позивач бере активну участь у розгляді справи через свого уповноваженого представника - адвоката Андрієнка С.В. Позивач наполягає на розгляді та вирішенні спору за його позовом.

Апелянт відзначає, що він, відповідач та треті особи не звертались до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі на тій підставі, що позивач перебуває на службі у Збройних Силах України.

Скаржник вважає, що фактично питання про зупинення провадження у справі було ініціативою самого суду і воно не було підтримане під час обговорення всіма присутніми в судовому засіданні 29.07.2024 учасниками спору. Апелянт відзначає, що у мотивувальній частині ухвали від 29.07.2024 взагалі відсутнє будь-яке відображення позицій учасників справи та їх обґрунтування, висловлені ними під час обговорення поставленого судом питання про можливість розгляду справи та можливості / необхідності зупинення провадження.

ОСОБА_1 зауважує, що, діючи через свого представника адвоката Андрієнка С.В., наполягав і наполягає на розгляді та якнайшвидшому вирішенні спору, оскільки його права порушуються відповідачем вже тривалий час, а також на тому, що ані відповідач, ані інші учасники справи не ставили перед судом питання про зупинення провадження у справі.

Також ОСОБА_1 звернувся із заявою, у якій зазначив, що станом на дату подання цієї заяви проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , а тому особисто не може бути присутнім у суді. Скаржник зазначив, що рішення у цій справі є дуже важливим для нього, оскільки відомості в ЄДР про те, що він є директором ТОВ «Цукортрейд», перешкоджають йому у службі, оскільки як військовослужбовець він не має права працювати в господарському товаристві.

Позиції учасників справи.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17439/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 до надходження матеріалів справи №910/17439/23.

26.08.2024 матеріали справи №910/17439/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/17439/23 залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та попереджено ОСОБА_1 , що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/17439/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, вимоги та обґрунтування якої наведено вище за текстом цієї постанови.

На підтвердження обставин, покладених в обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 долучив до позовної заяви в т.ч. довідку за вих. № 301 від 04.03.2022, про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 з 01.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2024.

У липні 2024 року Господарський суд міста Києва оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у справі.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Воєнний стан введено в Україні з 24.02.2022.

ОСОБА_1 з позовною заявою надав докази перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та не заперечує свою службу в Збройних Силах України станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали.

Апеляційний суд зазначає, що позивач ОСОБА_4 бере активну участь у розгляді справи через свого уповноваженого представника адвоката Андрієнка С.В., наполягає на розгляді та вирішенні спору за його позовом; учасники спору не звертались до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі на тій підставі, що позивач перебуває на службі у Збройних Силах України. Більше того, саме початок служби в Збройних Силах України був зазначений позивачем як підстава вимоги про визнання припиненими повноважень виконавчого органу товариства і трудових відносин з товариством та зобов`язання вчинити дії.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом ч. 2 ст. 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002).

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21.10.2010, §47).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з основних засадам (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п 10 ч. 1 ст. 3 ГПК України).

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.

Так, зупинення провадження має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення, з урахуванням суті спірних правовідносин тощо, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи; суд повинен встановити потребу відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом.

На переконання колегії суддів, в цьому конкретному випадку зупинення провадження у справі суперечить інтересам позивача, який активно бере участь у її розгляді через свого представника, а також меті та принципам судочинства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасована.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 280-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/17439/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/17439/23 скасувати.

3. Справу №910/17439/23 повернути до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак