ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 року Справа № 924/1223/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
за участю представників:
позивача: Корченюк А.В. адвокат
відповідача 1: Романенко А.В. адвокат
відповідача 2: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 (суддя Музика М.В., м.Хмельницький, повний текст складено 25.03.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 (суддя Музика М.В., м.Хмельницький, повний текст складено 05.04.2024)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс", м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Петролеум", м. Хмельницький,
Новоушицької селищної ради, смт. Нова Ушиця Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
про визнання протиправними дій, визнання недійним договору оренди, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Петролеум" та Новоушицької селищної ради про визнання протиправними дій Новоушицької селищної ради (32600, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт Нова Ушиця, вул. Подільська, буд. 12, код ЄДРПОУ: 04407388) з організації та проведення земельних торгів 14 серпня 2023 року щодо продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ - 12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, - кадастровий номер 6823355100:03:002:0491; визнання договору оренди земельної ділянки від 15 серпня 2023 року, укладеного між Новоушицькою селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум, щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки не сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, недійсним з моменту його укладення - 15 серпня 2023 року; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Ковальської Інни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69153620 від 05.09.2023 року та проведену державну реєстрацію іншого речового права - право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 51609091; зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 34, офіс 311, код ЄДРПОУ: 44738612) повернути Новоушицькій селищній об`єднаній територіальній громаді земельну ділянку площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ - 12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Петролеум" про визнання протиправними дій, визнання недійним договору оренди, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку, відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2024 року у справі № 924/1223/23 та ухвалити постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс. Солідарно стягнути з Новоушицької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що ТОВ Імпекс придбавши у власність АЗС мав законні сподівання на те, що до нього як нового власника цього об`єкту нерухомості має перейти право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, та добросовісно почав процедуру формування земельної ділянки за адресою: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н. смт Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1-Б. Варто наголосити, що ТОВ Імпекс з моменту придбання нерухомого майна та впродовж усього строку до теперішнього часу добросовісно, відкрито і безперервно користується земельною ділянкою, тобто є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташована АЗС із господарським (допоміжними) будівлями та спорудами. Крім цього, намагалось належним чином оформити належні документи для сплати орендних платежів та податків до бюджету.
Позивач зазначає, що Новоушицька селищна рада навмисно відмовила позивачу в формуванні земельної ділянки посилаючись на те, що розпорядником земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно: будівля АЗС з магазином літ. А-І, вбиральня літ. Б, паливно- роздавальна колонка №1, паливно-роздавальна колонка №2, ємність для зберігання палива №3, колонка для скрапленого газу №4, газовий резервуар №5, газовий резервуар №6, рекламно- інформаційне табло №7, являється Хмельницька ОДА, однак в той же час розробила документацію із землеустрою, на якій знаходиться нерухоме майно позивача, з метою підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах (аукціоні) всупереч переважному праву. Отже, спірна земельна ділянка є ділянкою, яка призначена та є необхідною для обслуговування належного ТОВ Імпекс нерухомого майна, однак була незаконно вилучена з користування, шляхом формування земельної ділянки та передачі її до комунальної власності, що позбавляє позивача права на отримання її у користування або у власність без проведення земельних торгів. А тому в органу місцевого самоврядування було наявне обмеження щодо передачі її на земельні торги.
Крім того, позивач зазначає, що 01 березня 2024 року було подано адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати відомості щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, 1Б. У відповідь на адвокатський запит Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслав копію договору оренди землі №17/09 від 24.07.2009р. із копією акту передачі- прийому земельної ділянки, переданої в оренду від 24.07.2009, копією акту про визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості 24.07.2009, копією розрахунку №632 від 01.07.2009, копією кадастрового плану.
Відповідно до зазначеного договору оренди землі №17/09 від 24.07.2009 орендодавцем виступала Новоушицька районна державна адміністрація, а орендарем ТОВ Виробничо- комерційне підприємство Техногаз.
Крім цього, згідно п. 1 договору оренди землі №17/09 від 24.07.2009 вбачається, що предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (будівництва та обслуговування газової автозаправочної станції та автосервісного комплексу) по вул. Гагаріна 16 смт Нова Ушиця Хмельницької області.
Таким чином, позивач вважає, що вищевказані докази підтверджують ту обставину, що в попереднього власника нерухомого майна ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Техногаз було право на земельну ділянку, яке відповідно автоматично перейшло до нового власника об`єкту нерухомості, а саме ТОВ Імпекс. Рішенням Новоушицької селищної ради від 27 квітня 2023 року № 20 Про надання дозволу Новоушицькій селищній раді на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, рішенням Новоушицької селищної ради від 29 червня 2023 року № 18 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішенням Новоушицької селищної ради від 29.06.2023 року № 20 Про продаж права оренди земельної ділянки 6823355100:03:002:0491 на земельних торгах (аукціоні) було порушено права ТОВ Імпекс на отримання у користування чи у власність спірної земельної ділянки у порядку статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, як власника об`єкту нерухомого майна, який розташований на такій земельній ділянці.
Поряд з цим, позивач вважає, що земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, на якій розміщене належне позивачу зареєстроване нерухоме майно в розумінні ст.ст. 181 та 331 ЦК України, є недійсними. Скаржник зазначає, що при проведені земельних торгів організатором, яким є Новоушицька селищна рада, були порушені порядок проведення земельних торгів, права та інтереси ТОВ Імпекс. Слід звернути увагу, що п. 2.2 Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2023 передбачено, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури, що не відповідає дійсності та ввело в оману учасників земельних торгів Відповідачем 2. Відтак, дії Новоушицької селищної ради з організації та проведення земельних торгів 14 серпня 2023 року щодо продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ -12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491 є протиправними, та відповідно є недійсними результати цих торгів та укладений Договір оренди земельної ділянки від 15.08.2023.
Крім того, з метою підтвердження накладення спірної земельної ділянки із земельною ділянкою під об`єктом нерухомості позивача та земельною ділянкою, необхідною для обслуговування нерухомості, що не може бути вирішено без призначення будівельно-технічної експертизи, через, що позивачем було подано клопотання до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що отримання висновку експерта сприяло б у встановленні того факту, чи розміщується нерухоме майно позивача на земельній ділянці з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, беззаперечного підтвердження наявності підстав для задоволення позовних вимог, що в цілому надало б суду можливість прийняти законне та справедливе рішення у справі. Отримавши та дослідивши зазначений доказ, можливо було б провести повний їх аналіз в сукупності з іншими доказами, в розумінні ст. 210 ГПК України, що має значення для правильного вирішення справи. Проте, суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання, що можливо розцінити як упереджене ставлення до ТОВ Імпекс та його захисника, однобічну позицію суду при розгляді цієї справи. Однак, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 23.02.2024 року про призначення будівельно- технічної експертизи, яка на думку скаржника не містить у собі обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні цього клопотання, а лише формальні загальні посилання. Крім цього, ухвалу було постановлено у день розгляду справи та проголошено вступну та резолютивну частину, що унеможливило звернення і з новим клопотання про призначення експертизи для повного та всебічного з`ясування обставин у справі.
Ухвалою від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 та розгляд апеляційної скарги призначено на 29 травня 2024 року.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 заяву представника ТОВ Гарден Петролеум про стягнення витрат професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В задоволені решти заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Імпекс звернулось з апеляційною скаргою в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2024 року у справі №924/1223/23 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що враховуючи обсяг виконаної правової роботи, вважає що задоволений розмір витрат на правничу допомогу на в розмірі 20 000,00 грн. є завищеним.
Кількість витраченого часу на підготовку зазначеного клопотання, про яке заявляє представник відповідача об`єктивно не відповідає реальній кількості часу, яка є необхідною для підготовки документу такого обсягу та змісту.
Також згідно описаних в Акті про надані послуги від 26.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 74 від 14.12.2023 року зазначено: аналіз позовної заяви ТОВ Імпекс та доданих до неї документів; надання клієнту консультацій після вивчення матеріалів; аналіз документів, які наявні в клієнта, що стосуються предмета спору, аналіз судової практики та формування правової позиції; збір доказів; підготовка письмового відзиву на позовну заяву, подання відзиву до суду тривалістю 7,5 год. вартістю 18 750,00 грн. Всупереч цьому, позивач зазначає, що такі види послуг фактично охоплюють діяльність адвоката з формування правової позиції для захисту прав і інтересів клієнта та є частиною послуг з підготовки відзиву на позовну заяву, участі в судових засіданнях.
Акт про надані послуги від 26.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги №19/03-1 від 19.03.2024 містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги клієнту. Так, в ньому зазначено послуги з аналізу матеріалів справи №924/1223/23, надання правових консультацій клієнту щодо справи тривалістю 3 год. вартістю 6 000,00 грн. Крім того, послуга консультація... не відповідає критеріям необхідності та не мала впливу на хід розгляду справи.
Щодо послуги підготовки письмових заперечень на клопотання позивача про призначення експертизи, подання їх до суду тривалістю 2 год. на загальну суму 4 000,00 грн., слід зауважити, що процесуальним законом не передбачено ні обов`язку ні права на подання заперечення на клопотання про призначення експертизи.
Тобто, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (за підготовку заперечення) є необґрунтованою, до того ж, в його задоволенні судом було відмовлено.
Стосовно заявлених представниками відповідача послуг участі у судових засіданнях, то слід вказати, що участь представників відповідача у судових засіданнях не підтверджена належними доказами, а саме довідкою суду про час проведених судових засідань та їх тривалість.
Окрім того, вартість години роботи у розмірі 2 500,00 грн. (адвокат Бляхарський Ярослав Станіславовича) та 2 000,00 грн. (адвокат Романенко Андрій Володимирович) - у суді першої інстанції та відповідно 3 000,00 грн., 2 500,00 грн. у суді апеляційної інстанції є завищеною, не відповідає складності справи, а також ринковій вартості послуг щодо надання правової допомоги у подібних спорах.
Позивач вважає, що акти про надані послуги визначають комплекс дій щодо складання різного роду процесуальних документів на суму майже 43 500,00 грн., які по своїй суті не є результатом аналізу складних правових проблем, не стосуються питань застосування колізійних норм або значного обсягу нормативно-правових актів, а отже, витрати є значно (в рази) завищеними.
Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.
23 травня 2024 року Новоущицькою селищною радою сформовано та надіслано через систему Електронний суд відзив на апеляційну скаргу позивача в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 відмовити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 залишити без змін.
23 травня 2024 року ТОВ Гарден Петролеум сформовано та надіслано через систему Електронний суд відзив на апеляційну скаргу позивача в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ Імпекс на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2024 просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2024 року у справі № 924/1223/23 та ухвалити постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс. Поряд з цим, також просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2024 року у справі №924/1223/23 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 03.10.2024 просив суд апеляційні скарги ТОВ Імпекс залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2024 року у справі №924/1223/23 без змін.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційні скарги позивача за відсутності представника Новоушицької селищної ради.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 в судових засіданнях 29.05.2024 та 03.10.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Новоушицького районного нотаріального округу видано Товариству з обмеженою відповідальністю Імпекс свідоцтво, яким посвідчено, що товариству належить на праві власності нерухоме майно, автозаправна станція (будинок оператора, блок-пункт) літ А-І, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1Б. Загальною площею 11.7 кв.м., яке належало ТОВ "Техногаз". Правовстановлюючий документ договір купівлі-продажу АЗС, посвідчений приватним нотаріусом Новоушицького районного округу. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №860 (а.с.16 т.1).
Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 02.08.2023 року, індексний номер 341301304, номер запису про право власності 32681580, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886999968233, виданим Полов`юк Г.І. (далі - витяг №341301304 від 02.08.2023 року) (а.с.22 т.1).
Згідно зазначеного витягу №341301304 від 02.08.2023 року автозаправна станція, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт Нова Ушиця, вул. Гагаріна (на даний час вулицю перейменовано на Захисників України), 1-Б належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Імпекс, дата державної реєстрації 05.08.2019.
Поряд з цим, позивачем додано до позовної заяви лист Новоущицької селищної ради б/н та б/д адресований Федуку Вячеславу Миколайовичу в якому рада на заяву останнього від 10.10.2019 повідомила про те, що розпорядником даної земельної ділянки являється Хмельницька ОДА відповідно до ст.122 Земельного кодексу України. Тому рекомендовано з подібним листом звертатись до Хмельницької ОДА (а.с.24 т.1).
09 липня 2020 року ТОВ Імпекс звернулось із листом №09/07-2020 до відділу ДЗК у Новоушицькому районі Хмельницької області з проханням надати викопіювання з кадастрового плану для розробки проекту землеустрою у зв`язку з придбанням нерухомого майна за адресою: смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1Б (а.с.25 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2009 між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" укладено договір оренди землі №17/09, згідно якого адміністрація надала, а ТОВ "ВКП "Техногаз" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (будівництва та обслуговування газової автозаправочної станції та автосервісного комплексу) по вул. Гагаріна, 1б, смт Нова Ушиця, Хмельницької області (а.с.103-107 т.2).
Рішенням Новоушицької селищної ради від 19.05.2022 № 481 перейменовано вул.Гагаріна на вул. Захисників України (а.с.31-33 т.1).
Згідно з п.п.2-4 договору, в оренду з правом викупу передається земельна ділянка загальною площею 0,1247 га. за рахунок земель державної власності на території Новоушицької селищної ради. Земельна ділянка відводиться за рахунок земель автомобільного транспорту. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля автозаправочна станція загальною площею 11,7 кв.м.
Пунктом 34 договору визначено, що дія договору припиняється у разі, зокрема ліквідації юридичної особи.
Судова колегія звертає увагу що, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2019 у справі №5/65-09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" (код ЄДРПОУ 24901185, вул. Космонавтів, 39, м. Вінниця, 21021) як юридичну особу ліквідовано та закрито провадження у справі №5/65-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз". Примірник вказаної ухвали судом апеляційної інстанції роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень та долучений до матеріалів справи (а.с. 29-36 т.4).
Згідно відповіді №600559 від 21.05.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманої судом апеляційної інстанції з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» державна реєстрація ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз» припинена 11.10.2019 у зв`язку з визнанням його банкрутом (а.с. 91-94 т.3).
Частинами 1-2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент придбання нерухомого майна) встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Водночас підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.
Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент придбання нерухомого майна) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
За змістом цих норм законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.
Згідно з частинами 3-4 статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент придбання нерухомого майна) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
При цьому, враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю у набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що купівля ТОВ Імпекс об`єкта нерухомості мала наслідком набуття останнім права вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості. Однак, оскільки право оренди у ТОВ "ВКП "Техногаз" припинено у зв`язку з тим, що юридичну особу ліквідовано, що підтверджується ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2019 у справі №5/65-09 про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "Техногаз" (а.с. 29-36 т.4) та рішенням Новоушицької селищної ради від 02.03.2023 №47 про припинення дії договору оренди землі від 24.07.2009 року №17/09 укладеного між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ТОВ "ВКП "Техногаз" (а.с.137 на звороті) тому перехід до позивача земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій як вважає позивач розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, розмір якої має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил має відбуватись на підставі заяви позивача.
В той же час, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів будь-якого звернення до Новоушицької селищної ради саме із заявою такого змісту щодо оформлення речового права на земельну ділянку.
Позивачем в підтвердження додано лист Новоушицької селищної ради б/н і б/д адресованого Федуку В.М. в якому у відповідь на заяву від 10.10.2019 Новоущицька селищна рада повідомила про те, що розпорядником даної земельної ділянки являється Хмельницька ОДА відповідно до ст.122 Земельного кодексу України. Рекомендовано з подібним листом звернутися до Хмельницької ОДА (а.с.14 т.1).
Проте, до листа Новоушицької селищної ради б/д та б/н адресованого Федуку В.М. долученого ТОВ Імпекс до позовної заяви колегія суддів ставиться критично, оскільки з вказаного листа не вбачається здійснення ТОВ Імпекс дій спрямованих на оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою, а також у вказаному листі відсутні необхідні реквізити, а саме дата та вихідний номер, підпис секретаря ради засвідчений печаткою ТОВ Імпекс замість печатки вказаного органу місцевого самоврядування (а.с. 24 т.1), що ставить під обґрунтований сумнів існування вказаного листа.
З долученої відповідачем 2 копії книги вихідної документації Новоущицької селищної ради за 2019 рік до заперечення поданого до суду першої інстанції 09.10.2024 не вбачається будь-якого запису, зокрема за жовтень-грудень місяць, який підтверджував надання відповіді Новоушицької селищної ради на звернення ТОВ "Імпекс" або ОСОБА_1 (а.с.205-222 т.1)
З урахуванням обставин та доказів в їх обгрунтування у даній справі, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції, що для встановлення обставин, чи має місце накладення земельної ділянки де як вважає позивач знаходиться придбане ним нерухоме майно на спірну земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6823355100:03:002:0491 необхідно досліджувати землевпорядну документацію, встановити фактичне розташування земельної ділянки ТОВ Імпекс (під об`єктами нерухомості та необхідної для обслуговування) та земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТОВ Гарден Петроліум відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2023 року у справі №372/4482/19).
02 березня 2023 року Новоушицька селищна рада керуючись статтею 122 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України "Про оренду землі", статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02 жовтня 2019 року у справі №5/65-09, пунктом 34 договору оренди землі №17/09 від 24 липня 2019 року рішенням №47 припинила дію договору оренди землі від 24.07.2009 року №17/09, укладеного між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" в особі ОСОБА_2 (а.с.137 на звороті т.2).
27 квітня 2023 року рішенням Новоушицької селищної ради №20 надано дозвіл Новоушицькій селищній раді (з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) 12.11, за рахунок земель комунальної власності які відносяться до категорії земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б\н (а.с.38 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що після прийнятого Новоушицькою селищною радою рішення про надання дозволу Новоушицькій селищній раді (з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу від 27.04.2023 №20 на замовлення ТОВ Імпекс 28 квітня 2023 року ФОП Бабак А.Б. зроблений технічний паспорт на виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16-21 т.1).
Проте, доказів направлення вказаного документа до Новоушицької селищної ради щодо повідомлення про наявність на земельній ділянці майна позивача, матеріали справи не містять.
Інженером-землевпорядником ФОП Кодісовим В.А. на підставі рішення Новоущицької селищної ради №20 від 27.04.2023, договору №1 від 26.05.2023 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6823355100:03:002:0491. Згідно п. 12 проекту землеустрою, об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні та їх будівництво не передбачається (а.с. 116-145 т.1).
29 червня 2023 року рішенням Новоушицької селищної ради №18 затверджено Новоушицькій селищній раді (код ЄДРПОУ 04407388) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1160 га, з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), яка відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Вирішено Новоушицькій селищній раді зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.39 т.1).
29 червня 2023 року Новоушицькою селищною радою прийнято рішення №20 про продаж на земельних торгах (аукціоні) право оренди на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, площею 0,1160 га, з цільовим призначенням 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), яка відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Встановила стартову ціну (стартовий розмір річної орендної плати) за земельну ділянку кадастровий номер 6823355100:03:002:0491, загальною площею 0,1160 газ цільовим призначенням 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), яка розташована за адресою вул. Захисників України, б\н, смт Нова Ушиця, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 31022,30 грн (тридцять одна тисяча двадцять дві гривні 30 коп) та мінімальний крок аукціону у розмірі 7 % від стартового розміру річної орендної плати 2171,56 грн (дві тисячі сто сімдесят одна гривня 56 коп). Також встановила термін оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491 у 15 (п`ятнадцять) років з дати укладання договору (а.с.40 т.1).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного земельного кадастру, за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка перебуває у власності Новоушицької селищної ради з 03.07.2023 року (а.с.41 т.1).
14 серпня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю Біржа Подільська проведений аукціон, лот №001 щодо продажу права оренди земельної ділянки не сільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ - 12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491. Організатором торгів виступала Новоушицька селищна рада.
На сайті електронного майданчика Прозорро.Продажі розміщено протокол про результати земельних торгів № LRE001-UА-20230711-72685 з продажу права оренди земельної ділянки не сільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491, який відбувся 14 серпня 2023 року. Участь в аукціоні взяло чотири учасники, і переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум (код ЄДРПОУ 44738612), який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою - 2 100 000,00 грн. (а.с. 26-27 т.1).
15 серпня 2023 року між Новоушицькою селищною радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум (Орендар) укладений Договір оренди земельної ділянки, як з переможцем земельних торгів (аукціону), згідно умов якого Орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 15 серпня 2023 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н. Договір укладено на строк 15 років (а.с.44-46 т.1).
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2023 в оренду передається земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) загальною площею 0,1160 га, у тому числі: 0,1160 га землі під будівлями та спорудами транспорту - 009.03.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного земельного кадастру, за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка перебуває у власності Новоушицької селищної ради з 03.07.2023 року та на праві оренди з 01.09.2023 року у ТОВ Гарден Петролеум (а.с.43 т.1).
В силу статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів.
Так, зокрема в матеріалах справи наявні проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6823355100:03:002:0491, виготовлений на підставі рішення Новоущицької селищної ради №20 від 27.04.2023, договору №1 від 26.05.2023 інженером-землевпорядником ФОП Кодісовим В.А., згідно п. 12 якого об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні та їх будівництво не передбачається (а.с.116-123 т.1); технічний висновок за результатами проведення дослідження з виїздом на земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491 про надання інформації та підтвердження наявності будівель, споруд та інших об`єктів нерухомого майна, яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт.Нова Ущиця, вул. Захисників України, б/н, інженера-землевпорядника Бабича Я.В., у яких, за результатами, в тому числі, виїзду на місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, виявлено відсутність на вказаній земельній ділянці будь-яких об`єктів нерухомого майна (а.с.61-71 т.2).
Судова колегія зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс" до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 додано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою дотримання завдань судочинства, а також для повного та всебічного розгляду справи, позивач вважає, що є наявні об`єктивні підстави вважати, що з урахуванням зібраних доказів у цій справі проведення експертизи є доцільним в силу того, що вона підтвердила б, що на земельній ділянці 6823355100:03:002:0491 наявне нерухоме майно позивача.
Заслухавши пояснення учасників справи, ухвалою суду від 29.05.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" про призначення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі №924/1223/23 задоволено частково. Призначено у справі №924/1223/23 судову експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109). На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання:
- Чи знаходяться будь-які об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпекс", які зазначені у витягу з Державного реєстру речових прав №341301304 від 02.08.2023 на земельній ділянці за кадастровим номером 6823355100:03:002:0491?
Матеріали справи №924/1223/23 направлено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109). Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ТОВ "Імпекс" з подальшим розподілом цих витрат за результатами розгляду господарської справи. Зобов`язано ТОВ "Імпекс" сплатити рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 5 банківських днів після його отримання, докази оплати надати до суду. Попереджено експертів які будуть здійснювати судову експертизу про відповідальність, передбачену Законом України Про судову експертизу, статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. Провадження у справі №924/1223/23 зупинено на час проведення судової експертизи (до отримання результатів судової експертизи та повернення матеріалів справи №924/1223/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду).
20 серпня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №1058/633/24-26/26 від 14.08.2024 в якому експертна установа повідомила, що станом на 14 серпня 2024 року оплата за проведення земельно-технічної експертизи №633/24-26 відсутня. У зв`язку з несплатою рахунку №2870 від 27.06.2024 вартості проведення судової земельно-технічної експертизи у відповідності до ст.15 Закону України "Про судову експертизу", ст.53 Цивільного процесуального кодексу України, п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (із змінами) повідомлено про неможливість проведення експертизи. Разом з вказаним листом повернуто матеріали справи №924/1223/23.
Ухвалою суду від 09.09.2024 провадження у справі №924/1223/23 поновлено та розгляд справи призначено на 03 жовтня 2024 року.
Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2024 повідомив суд, що позивач не отримував від експертної установи чи від суду рахунок для оплати за проведення судової експертизи по справі №924/1223/23. Таким чином, представник позивача просив суд направити ухвалу про призначення експертизи до експертної установи та зобов`язувався, що позивачем буде здійснено оплата рахунку за проведення експертизи.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 03.10.2024 заперечив щодо задоволення клопотання представника позивача.
Колегія суддів, розглянувши усне клопотання представника позивача, дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого представником позивача клопотання, враховуючи наступне.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року №4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 7 вказаного Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статі 7-1 Закону України "Про судову експертизу").
Згідно із статтею 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.
Ухвалою суду від 29.05.2024 призначено у справі №924/1223/23 судову експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109)
Зобов`язано ТОВ "Імпекс" сплатити рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 5 банківських днів після його отримання, докази оплати надати до суду.
У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення експертиз (експертних досліджень) (пункт 1.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (далі - Інструкція).
Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2024 року на адресу суду від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про погодження строку проведення експертизи по справі №924/1223/23 понад 90 календарних днів (а.с.185 т.3). У вказаному клопотанні експертною установою вказано два адресати, другий з яких: ТОВ Імпекс за адресою: 08132, Київської області, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Чорновола, 54. Також у клопотанні експертною установою зазначено, що нею також направляється рахунок платнику Товариству з обмеженою відповідальністю Імпекс, визначеним в ухвалі суду, за проведення судової експертизи №633/24-26 по справі №924/1223/23. Додатком другому адресату до вказаного клопотання рахунок на 1 арк. Тобто, експертною установою - Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслано ТОВ Імпекс рахунок для оплати за проведення судової експертизи по справі №924/1223/23. Доказів в підтвердження неотримання вказаного клопотання експертної установи з додатком - рахунок для оплати за проведення судової експертизи, позивачем суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів оплати.
Відповідно до положень пункту 1.13 Інструкції у разі несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Листом №1058/633/24-26/26 від 14.08.2024 Хмельницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернуло матеріали справи №924/1223/23 суду апеляційної інстанції та повідомило про неможливість проведення експертизи у зв`язку з несплатою рахунку №2870 від 27.06.2024 вартості проведення судової земельно-технічної експертизи.
За змістом статей 43 ГПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів відзначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV та частиною четвертою статті 11 ГПК України Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Osman v. the United Kingdom" ("Осман проти Сполученого Королівства"), заява №23452/94, та від 19 червня 2001 року у справі "Kreuz v. Poland" ("Креуз проти Польщі"), заява №28249/95, ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів відхиляє доводи представника позивача щодо неотримання рахунку від експертної установи для оплати за проведення судової експертизи.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ТОВ "Імпекс" не здійснило будь-яких дій, які б свідчили про зацікавленість у проведенні експертизи та не подало жодної заяви (клопотання) у період з моменту отримання ухвали про призначення судової експертизи від 29.05.2024, поновлення провадження у даній справі ухвалою суду від 09.09.2024 до дати судового засідання 03.10.2024.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що клопотання Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку проведення експертизи по справі №924/1223/23 з додатками відскановано та прикріплено до електронних матеріалів справи в КП Діловодство спеціалізованого суду, що в свою чергу надає учасникам справи можливість ознайомитись з вказаними документами в електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд.
Твердження представника позивача про не надіслання судом апеляційної інстанції позивачу рахунку від експертної установи для оплати за проведення судової експертизи, судова колегія відхиляє, оскільки приписи Господарського процесуального кодексу України не покладають на суд виконання обов`язку щодо надсилання рахунків експертних установ учасникам справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки позивачу було відомо про задоволення його клопотання про призначення судової експертизи і необхідність оплати її вартості, тому позивач мав вживати дії щодо забезпечення своєчасної сплати вартості проведення експертизи, що ним не було зроблено, а тому колегія суддів відхилила усне клопотання представника позивача про направлення ухвали у даній справі про призначення судової експертизи від 29.05.2024 до експертної установи та зобов`язання оплатити вартість судової експертизи при отриманні рахунку. При цьому, зважаючи на положення частини 1 статті 101 ГПК України, якою встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, позивач мав можливість замовити експертизу та подати її висновок до суду, проте, такі дії позивачем не вживалися, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №910/7141/13.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що чинний ГПК України не містить таке поняття як "достатність" доказів, натомість законодавцем запроваджено новий стандарт доказування "вірогідність доказів", який на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Крім того, згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.
Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №902/1302/22(902/388/22).
Таким чином, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення колегія суддів звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що надані відповідачами докази в заперечення позовних вимог, є більш вірогідними ніж твердження позивача щодо наявності об`єктів нерухомого майна, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпекс" на земельній ділянці за кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, що не підтверджено належними доказами на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Таким чином, беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи, а саме розроблений з використанням даних Публічної кадастрової карти України інженером-землевпорядником Кодісовим В.А. проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; технічні висновки інженера-землевпорядника Бабича Я.В. та те, що позивачу було відомо про задоволення його клопотання про призначення судової експертизи і необхідність оплати її вартості тому він мав вживати дії щодо забезпечення своєчасної сплати вартості проведення експертизи, що ним не було зроблено та при цьому позивач мав можливість самостійно замовити експертизу та подати її висновок до суду, проте, такі дії позивачем не вживалися, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про непідтвердження позивачем достатніми доказами факту накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку під нерухомістю позивача та/або ту, яка необхідна для її обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено порушення його прав оскаржуваними діями відповідачів, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо поданого 17.06.2024 відповідачем 2 через систему Електронний суд клопотання про приєднання нового доказу (лист Головного управління ДПС у Хмельницькій області №5976/5/22-01-04-06-10 від 23.05.2024), який не досліджувався судом першої інстанції при прийнятті рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене у 22.03.2024 році. Відповідач 2 17.06.2024 додатково долучає до матеріалів справи новий доказ (лист Головного управління ДПС у Хмельницькій області №5976/5/22-01-04-06-10 від 23.05.2024), який не подавався до суду першої інстанції, (тобто, майже через 3 місяці з дня ухвалення рішення судом першої інстанції), посилаючись на нього, як на доказ.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не надає оцінки вказаному доказу, оскільки таке долучення буде суперечити вимогам процесуальному законодавству, зокрема, статтям 80, 269 ГПК України, оскільки даний доказ не був предметом розгляду судом першої інстанції. При цьому колегія суддів не встановила винятковості випадку, що є підставою для прийняття такого доказу у розумінні зазначених положень із підтвердженням цього документально. Позивач не навів доводів щодо винятковості випадку неподання даного доказу, та неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №46/603 від 01.07.2021 року.
Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та належного дослідженння доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції.
У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої інстанції та апеляційним господарськими судом, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Петролеум" про визнання протиправними дій, визнання недійним договору оренди, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку, відмовлено.
27 березня 2024 року від представника відповідача 1 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 заяву представника ТОВ Гарден Петролеум про стягнення витрат професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В задоволені решти заяви відмовлено.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення зазначеного вище додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну відповідач 1 навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу та зазначив, що такі витрати становлять 50000,00 грн. Заявлено також, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
27 березня 2024 року від представника відповідача 1 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Таким чином, заявником дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відповідної заяви.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач 1 надав наступні документи.
14 грудня 2023 року між адвокатом Бляхарським Ярославом Станіславовичем (адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №74, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та/або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 2 договору від 14.12.2023 року адвокат надає правову допомогу клієнту, зокрема, у вигляді: - надання клієнту правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі; - складання документів правового характеру (заяв, листів, скарг, претензій та інших); - представництва інтересів клієнта у всіх судових органах тощо.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що гонорар адвоката обчислюється у фіксованому розмірі або виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата).
Фіксований розмір гонорару та вартість години роботи адвоката закріплюється сторонами у додатку до цього договору (п. 3.2 договору).
За положенням п. 3.5. договору надання адвокатом правничої допомоги підтверджується актом про надані послуги.
Договір набуває чинності з дати його підписання та діє безстроково (п. 4.1. договору).
Договір підписано представником ТОВ "Гарден Петролеум" та адвокатом Бляхарським Я.С., та скріплено їхніми печатками.
За змістом додатку №1 до договору про надання правової допомоги №74 від 14.12.2023 вартість однієї години роботи адвоката відповідно до пункту 3.2 договору встановлено в розмірі 2500,00 грн. за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції.
Сторони погодили, що вартість роботи адвоката у судовому процесі не може становити менше 2500,00 грн. за кожне окреме судове засідання, незалежно від його тривалості.
Відповідно до акту про надані послуги від 26.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги №74 від 14.12.2023 року адвокатом на користь клієнта в межах справи №924/1223/23 були надані такі послуги:
аналіз позовної заяви ТОВ "Імпекс" та доданих до неї документів. Надання клієнту консультацій після вивчення документів. Аналіз документів, які наявні в клієнта, що стосуються предмета спору. Аналіз судової практики та формування правової позиції. Збір доказів: організація отримання Технічного висновку за результатами проведення дослідження на наявність будівель, споруд та інших об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н. Підготовка письмового відзиву на позовну заяву та подання відзиву до суду. Витрачений час - 7,5 год., 2500 грн. за годину, загальна вартість - 18750,00 грн.;
підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Імпекс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.11.2023 року у справі №924/1223/23. Витрачений час - 2 год., вартість за годину - 3000,00 грн., загальна вартість - 6000,00 грн.;
збір доказів. Підготовка клопотання від 07.02.2024 року та подання його до суду. Витрачений час - 1 год., вартість за годину - 2500,00 грн, загальна вартість - 2500,00 грн.;
участь у судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №924/1223/23 (апеляційна скарга ТОВ "Імпекс" на ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпечення позову). Вартість згідно п. 2.1. додатку №1 складає 2500,00 грн. Загальна вартість 29750,00 грн.
У п. 2 акту сторони погодили, що з урахуванням п.п. 3.2., 3.3. договору гонорар адвоката у визначений період складає фіксований розмір у сумі 30000,00 грн.
19 березня 2024 року між адвокатом Романенком Андрієм Володимировичем та ТОВ "Гарден Петролеум" укладено договір №19/03-1 про надання правової допомоги із аналогічними до договору №74 від 14.12.2023 року умовами.
У додатку №1 до договору №19/03-1 від 19.03.2024 року погоджено оплату послуг адвоката в розмірі 2000,00 грн. за годину у суді першої інстанції та 2000,00 грн. за участь в судовому засіданні незалежно від його тривалості.
Відповідно до акту про надані послуги від 26.03.2024 до договору про надання правничої допомоги №19/03-1 від 19.03.2024 року адвокатом на користь клієнта в межах справи №924/1223/23 були надані такі послуги:
аналіз матеріалів справи №924/1223/23. Надання правових консультацій клієнту щодо справи. Витрачений час - 3 год., вартість за годину - 2000,00 грн.; загальна вартість - 6000,00 грн.;
підготовка письмових заперечень на клопотання позивача про призначення експертизи, подання їх до суду. Витрачений час - 2 год., вартість за годину - 2000,00 грн., загальна вартість 4000,00 грн.;
збір доказів та підготовка клопотання від 22.03.2024 року, подання його до суду. Витрачений час - 1,5 год., вартість за годину - 2000,00 грн., загальна вартість - 3000,00 грн.;
участь в двох судових засідання. Вартість згідно п. 2.1. додатку №1 складає 4000,00 грн.
На загальну суму 17000,00 грн.
У п. 2 акту сторони погодили, що з урахуванням п.п. 3.2., 3.3. договору гонорар адвоката у визначений період складає фіксований розмір у сумі 20000,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах:
"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі викладеної у рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
29 березня 2024 року позивачем сформовано та подано через систему Електронний суд до суду першої інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №924/1223/23 в якому вважає заявлену до стягнення суму у 50 000,00 грн. неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт та значно завищеною, зважаючи на характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу. Просить суд відмовити відповідачу у стягненні заявленого розміру витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що адвокатом Бляхарським Я.С., згідно акту про надані послуги від 26.03.2024 року, зазначено послугу зі збору доказів, підготовку клопотання від 07.02.2024 року та подання його до суду тривалістю 1 год та вартістю 2500,00 грн. Проте, таке клопотання містить всього 2 аркуші А4 та очевидно не потребує значного часу для його підготовки та не може оцінюватись у 2500,00 грн.
З приводу першого пункту вказаного акту позивач вказує, що перелічені види послуг як аналіз позовної заяви ТОВ "Імпекс" та доданих до неї документів, надання клієнту консультацій після вивчення документів, аналіз документів, які наявні в клієнта, що стосуються предмета спору, аналіз судової практики та формування правової позиції, збір доказів та підготовка письмового відзиву на позову заяву та подання відзиву до суду першої інстанції охоплюють діяльність адвоката з формування правової позиції та є частиною послуг з підготовки відзиву на позовну заяву, участі в судових засіданнях. Окрім того, адвокат як фахівець в галузі права, який надає правову допомогу в цивільних справах, не потребує значних витрат часу для написання відзиву на позовну заяву.
Щодо акту від 26.03.2024 року про надані послуги адвокатом Романенком А.В. позивач наголошує, що така послуга як "консультація" не відповідає критеріям необхідності та не мала впливу на хід розгляду справи. В свою чергу, подання заперечень на клопотання позивача про призначення експертизи не передбачено процесуальним законом та не є обов`язковим.
Позивач звертає увагу, що участь адвоката Романенка А.В. у судовому засіданні 14.03.2024 тривала близько 5 хв., тому розрахунок правничої допомоги за таке засідання в сумі 2000,00 грн. є надмірним та необґрунтовано завищеним. В той же час, адвокат Бляхарський Я.С. брав участь в судовому засіданні в апеляційному суді в режимі відеоконференції, тобто не витратив значну тривалість робочого часу, зокрема, на прибуття до суду. Вважає, що загалом участь у судових засідання у розмірі 2000,00 грн. та 2500,00 грн. в суді першої інстанції та 3000,00 грн. в суді апеляційної інстанції не відповідає ринковій вартості послуг щодо надання правової допомоги у подібних спорах.
Таким чином, позивач вважає, що акти наданих послуг від 26.03.2024 року визначають комплекс дій щодо складання різного роду процесуальних документів на суму майже 43500,00 грн., які по своїй суті не є результатом аналізу складних правових проблем, не стосуються питання застосування колізійних норм або значного обсягу нормативно-правових актів, тому витрати є значно ( в рази) завищеними, з чого просить відмовити в стягненні витрат на правову допомогу.
Отже, оцінюючи розмір витрат на правову допомогу, які мають бути відшкодовані з позивача на користь відповідача 1, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені представником відповідача 1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн, порівняно з об`ємом фактично наданих послуг, які були реальними та необхідними, є неспіврозмірними та завищеними, тобто не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні із виконаною роботою, яка була необхідною при розгляді даної справи.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, зазначив, що співрозмірною до наданих послуг буде вартість цих послуг у розмірі 20000,00 грн., враховуючи наступне:
Так, суд першої інстанції зазначив, що надані адвокатом Бляхарським Я.С. послуги, які вказані в першому пункті акту від 26.04.2024 року, фактично є підготовкою відзиву на позов, що включає в себе і ряд інших супутніх послуг, таких як вивчення судової практики, формування правової позиції, збір, ознайомлення з документами, та підготовка копій документів.
При цьому, відповідачем 1 не надано жодних доказів на підтвердження витрат на організацію технічного висновку за результатами проведення дослідження на наявність будівель, споруд та інших об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н.
Аналогічно не надано доказів понесених витрат на виготовлення Технічного висновку, виготовленого ПП "Терн Інвест" на підставі договору від 13.12.2023 року, який долучений із клопотанням від 08.02.2024 року.
Окрім того, з аналізу відзиву на позов, поданого до суду першої інстанції, та відзиву на апеляційну скаргу, поданого апеляційному суду, вбачається, що вони дублюють один одного в частині заперечень по суті спору.
З приводу наданих правових послуг адвокатом Романенком А.В. суд першої інстанції врахував, що на момент вступу у дану справу адвоката Романенка А.В. розгляд справи №924/1223/23 тривав понад три місяці, у матеріалах справи містились позиції сторін, в тому числі, відповідача 1, тому суд першої інстанції критично оцінив трьохгодинну тривалість аналізу матеріалів справи та надання правових консультацій клієнту.
Окрім того, попри визначену у договорі фіксовану вартість одного судового засідання у 2000,00 грн., суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що сплата 2000,00 грн. за судове засідання 20.03.2024 року, яке тривало орієнтовно 5 хвилин та у якому було оголошено перерву на підставі клопотання Романенка А.В., є завищеною та не відповідає критерію розумності.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вважати, що при встановленні розміру витрат в сумі 50 000,00 грн. зазначені в актах про надані послуги від 26.03.2024 року послуги є співмірними зі складністю справи та їх надання зайняло відповідний час.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правову допомогу суд першої інстанції належним чином перевірив обставини надання такої допомоги, співмірність, пропорційність та розумність таких вимог та дійшов обґрунтованого, мотивованого висновку про часткове задоволення поданої представником ТОВ Гарден Петролеум заяви про стягнення витрат професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., а у стягненні 30000,00 грн витрат на професійну правничу, відмовити.
Щодо доводів позивача у апеляційній скарзі, що підготовка адвокатом Бляхарським Ярославом Станіславовичем клопотання від 07.02.2024 та складання відзиву на позовну заяву, не потребує значного часу колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.04.2021 у справі №910/7540/19, відповідно до яких від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Колегія суддів також враховує, що дійсно процесуальним законом не передбачено обов`язку на подання заперечення на клопотання про призначення експертизи. Разом з тим, процесуальним кодексом, зокрема п. 3 ч.1 ст. 42 ГПК України надано право учаснику справи подавати заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача щодо надмірно витраченого часу на підготовку письмових матеріалів у справі є безпідставними.
При цьому, колегія суддів відзначає, що в даній справі позивачем не було подано суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідача 1, а було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просив суд відмовити відповідачу 1 в задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі. Таким чином, за відсутності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача 1, суд першої інстанції цілком правомірно - на свій розсуд ухвалив додаткове рішення про часткове задоволення заяви відповідача 1, врахувавши всі докази та обставини справи.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що прохання позивача відмовити повністю у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Гарден Петролеум не ґрунтується на нормах процесуального закону, а також порушує право відповідача 1 на правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі №924/1223/23 без змін.
2. Справу №924/1223/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено "10" жовтня 2024 року
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122218425 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні