Постанова

від 25.09.2024 по справі 905/135/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 905/135/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від прокуратури (апелянта): Сєрова Н.С., довіреність від 15.05.2023;

від позивача - 1: Шуваєва С.О., витяг з ЄДР;

від позивачів - 2, 3: не з`явилися;

від відповідачів - 1-3: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури, м. Дніпро (вх. №1731 Д/2),

на рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 (повний текст складено 24.06.2024) у справі №905/135/22 (суддя Зельман Ю.С.),

за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури, м. Маріуполь Донецької області, в інтересах держави в особі позивачів:

1) Державної аудиторської служби України, м. Київ,

2) Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро,

3) Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області,

до відповідачів:

1) Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області,

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна та торгівельна компанія "Міра", м. Маріуполь Донецької області,

3)Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄАС Констракшн", м.Маріуполь Донецької області,

про визнання недійсним додаткових угод № 2, 3, 4, 5 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021 на суму 94150831,20грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, Східного офісу Держаудитслужби, Маріупольської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна та торгівельна компанія "Міра", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄАС Констракшн" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 30.09.2021, №3 від 04.10.2021, №4 від 06.10.2021, №5 від 10.12.2021 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода № 2 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, якою змінено сторону договору - підрядника ТОВ "БТК "Міра" на ТОВ "ДЄАС Констракшн" (у зв`язку зі створенням нової юридичної особи шляхом виділу ТОВ "ДЄАС Констракшн" та передачі йому частини майна, прав та обов`язків ТОВ "БТК "Міра" у порядку ст. 109 Цивільного кодексу України), а також додаткові угоди №№ 3, 4, 5, укладені з урахуванням зазначених змін у додатковій угоді №2, не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", Загальним умовам укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, а також нормам Цивільного кодексу України, тому прокурор просить визнати спірні правочини недійсними на підставі ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/135/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, з огляду на відсутність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання вказаних додаткових угод недійсними. Зокрема, суд виходив з того, що у спірних правовідносинах відбулася заміна сторони у зобов`язанні шляхом правонаступництва, яка не суперечить приписам Закону України "Про публічні закупівлі" та не є істотною умовою договору. При цьому суд зазначив, що прокурором не було доведено в чому саме полягає порушення інтересів держави, оскільки підрядником виконувалися роботи, а замовником здійснювалася їх оплата, претензій щодо якості виконаних робіт останнім не заявлялося. За висновком суду, само по собі визнання недійсними спірних додаткових угод, не призведе до захисту інтересів держави і повернення отриманих на виконання договору коштів, а тому є неефективним способом захисту порушеного права.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Донецька обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/135/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Донецької обласної прокуратури за рахунок відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Так, за твердженням прокурора, судом першої інстанції неправильно застосовано норми Закону України "Про публічні закупівлі", яким не передбачено можливості передавати переможцем тендеру свої права та обов`язки за договором закупівлі іншій юридичній особі, натомість імперативно встановлено, що договір повинен укладатися та виконуватися саме учасником закупівлі, тобто саме особою, яка надала тендерну пропозицію, що відповідає тендерній документації замовника, чим підтвердила свою можливість виконувати договір.

Прокурор вважає, що у даному випадку сторонами договору підряду №180/2021 від 17.09.2021 в порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та за відсутності законодавчо визначених підстав замінено підрядника ТОВ "БТК "Міра" на ТОВ "ДЄАС Констракшн", яке не було учасником торгів та не підтвердило можливість виконання договору підряду (відсутні необхідні дозволи та ліцензії, не підтверджено достатньої кількості і кваліфікації працівників та наявності матеріально-технічних ресурсів).

Також прокурор вказує на помилковість висновку місцевого господарського суду про наявність у ТОВ "ДЄАС Констракшн" достатньої кількості працівників належної кваліфікації, матеріальної бази та спеціальних дозволів/ліцензій на виконання обмовлених договором робіт, оскільки:

- з усієї кількості працівників ТОВ "БТК "Міра" до новоствореної юридичної особи переведено не більше 40% працівників (якими, до того ж, не підтверджено наявності необхідної спеціальності та кваліфікації), що унеможливлює виконання взятих на себе зобов`язань за договором та не відповідає вимогам критеріїв тендерної документації;

- передані за розподільчим балансом транспортні засоби (лише 1 вантажний фургон) також не забезпечують можливості виконання зобов`язань за договором;

- станом на момент укладення додаткової угоди №2 від 30.09.2021 у новоствореної юридичної особи (ТОВ "ДЄАС Констракшн") були відсутні необхідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також не було ліцензії на провадження господарської діяльності зі створенням об`єкту архітектури; тобто, у новоствореної юридичної особи як нового підрядники були відсутні документи, які вимагалися за умовами тендеру, і відповідно він не мав реальної можливості належним чином виконувати зобов`язання за договором підряду.

Крім того, зазначаючи про неефективність обрання способу захисту шляхом подання позову про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору підряду, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи прокурора щодо наявності в провадженні Господарського суду Донецької області справи №905/1755/23 за позовом Маріупольської окружної прокуратури про стягнення з ТОВ "ДЄАС Констракшн" суми невикористаної попередньої оплати понад 10 млн.грн, які не були повернуті підрядником.

Прокурор вважає, що оскільки підряду не був повністю виконаний, а спір щодо повернення попередньої оплати вирішується судом в межах іншої справи (№905/1755/23), тому звернення прокурора з цим позовом про визнання недійсними додаткових угод є ефективним способом захисту прав позивачів, в інтересах яких звернувся прокурор, зокрема, в частині поповнення бюджетних коштів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 (з урахуванням ухвали від 26.07.2024 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/135/22; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №905/135/22 на 13.08.2024 о 09:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 задоволено заяву представниці Державної аудиторської служби України Шуваєвої С.О. про участь у судових засіданнях по справі №905/135/22, у т.ч. призначеному на 13.08.2024 о 09:30 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024, у зв`язку з відпусткою судді Терещенко О.І., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 задоволено заяву представниці Донецької обласної прокуратури Сєрової Н.С. про участь у судових засіданнях по справі №905/135/22, у т.ч. призначеному на 13.08.2024 о 09:30 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/135/22 до 25.09.2024 о 10:30 год.

19.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "ДЄАС Констракшн" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-3 заперечує проти доводів та вимог прокуратури, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Узагальнена позиція відповідача ґрунтується на правомірності укладених додаткових угод №№ 2-5, зважаючи на те, що ТОВ "ДЄАС Констракшн" (утворене шляхом виділу на підставі затвердженого розподільчого балансу за ст. 109 ЦК України) є правонаступником прав та обов`язків ТОВ "БТК "Міра", а тому може бути стороною договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, що також не суперечить нормам Закону України "Про публічні закупівлі", цивільного та господарського законодавства, адже не встановлено будь-якої заборони на передачу зобов`язань за договорами про закупівлю внаслідок правонаступництва. Також зазначає, що ним було отримано у встановленому порядку всі необхідні дозволи та ліцензії на проведення робіт, переведено у штат підприємства достатню кількість працівників певних спеціальностей та кваліфікації, взято в користування (оренду/лізинг) необхідну спецтехніку, що вимагалося тендерною документацією. При цьому підрядник виконував свої зобов`язання вчасно у відповідності до визначеного замовником календарного графіку виконання робіт, не отримував жодних зауважень стосовно якості виконаних робіт або строків їх виконання.

19.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від КП "Міське управління капітального будівництва" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги прокуратури, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Мотивуючи свою позицію зазначає про неефективність обраного прокурором способу захисту, оскільки саме лише визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору підряду, без вимоги про застосування наслідків їх недійсності (реституції ), не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Наявність в провадженні господарського суду справи №905/1755/23 не впливає на ефективність обраного способу порушеного права в межах цієї справи, а стягнення частини попередньої оплати не пов`язано з недійсністю оспорюваних додаткових угод.

29.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Донецької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзиви, в якій зазначено, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" у будь-якому випадку не передбачають можливість змінювати істотні умови договору у зв`язку з виділом юридичної особи та змінювати суб`єктний склад сторін договору про закупівлю. Зміна сторони договору з переможця процедури закупівлі ТОВ "БТК "Міра" на іншу юридичну особу (ТОВ "ДЄАС Констракшн"), що участі в процедурі закупівлі не приймала, свою відповідність кваліфікаційним критеріям не підтвердила та зобов`язання за договором не виконала, свідчить про те, що укладення додаткової угоди №2 прямо суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Прокурор вважає необґрунтованими посилання відповідача-3 на вчасне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки у рішенні Господарського суду Донецької області від 20.08.2024 у справі №905/1755/23 було встановлено невиконанням підрядником зобов`язань за договором підряду №180/2021 від 17.09.2021 та з цих підстав задоволено позовні вимоги прокуратури до ТОВ "ДЄАС Констракшн" про стягнення невикористаної суми попередньої оплати.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті позивачі та відповідач-2 не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 25.09.2024 приймали участь в режимі відеоконференції прокурор (апелянт) та представниця позивача-1, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили скасувати оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Уповноважені представники позивачів -2, -3 та відповідачів -1, -2, -3 у судове засідання 25.09.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників вказаних сторін, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представниць прокуратури та позивача-1, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2021 на виконання річного плану закупівель КП "Міське управління капітального будівництва" оголошено про проведення відкритих торгів №UA-2021-08-17-011357-a із виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту: "Заходи з енергозбереження. Капітальний ремонт Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №2 Департаменту освіти Маріупольської міської ради Донецької області" за адресою вул. Кронштатська 11а у Приморському районі м. Маріуполя" на загальну суму 94363998грн. Джерело фінансування: місцевий бюджет 54363998,00грн, Державний бюджет України 40000000,00грн.

Рішенням тендерного комітету КП "Міське управління капітального будівництва" (протокол №2 від 17.08.2021) затверджено Тендерну документацію для учасників процедури відкритих торгів на закупівлю "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №2 Департаменту освіти Маріупольської міської ради Донецької області" за адресою вул. Кронштатська 11а у Приморському районі м. Маріуполя" (коригування) у відповідності (далі - Тендерна документація).

Згідно даних реєстру отриманих тендерних пропозицій на участь в процедурі закупівлі подано дві тендерні пропозиції, а саме:

- ТОВ "Нові теплотехнології" (код ЄДРПОУ 34027947), з пропозицією 94363998,00грн;

- ТОВ "Будівельна та торгівельна компанія "Міра" (код ЄДРПОУ 35793772), з пропозицією 94150831,20грн.

Відповідно до протоколу №3 від 06.09.2021 засідання тендерного комітету КП "Міське управління капітального будівництва" (замовник) переможцем процедури відкритих торгів визначено учасника - ТОВ "Будівельна та торгівельна компанія "Міра" як такого, що відповідає кваліфікаційним вимогам та умовам тендерної документації (далі-переможець). Прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

17.09.2021 на підставі вищевказаного рішення між замовником та переможцем укладено договір підряду №180/2021 (надалі - договір), з договірною ціною на суму 94150831,20грн з ПДВ.

За умовами п. 1.1. договору визначено, що підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Заходи з енергозбереження. Капітальний ремонт комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №2 департаменту освіти Маріупольської міської ради Донецької обл." за адресою: вул. Кронштадтська, 11а у Приморському районі м. Маріуполя" (коригування) (надалі об`єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Код ДК021:2015-45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація).

Джерело фінансування: кошти бюджету Маріупольської міської територіальної громади, кошти місцевого бюджету - інша субвенція з місцевого бюджету, кошти субвенції з державного бюджету, кошти Державного фонду регіонального розвитку, кошти на реалізацію проектів за рахунок грантів міжнародної співпраці (ЄБРР, ЄІБ, USAID тощо), кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, кошти благодійної допомоги (ГО "Фонд розвитку Маріуполя" тощо), кошти інших підприємств та організацій (п. 1.4. договору).

Обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються затвердженою проектно-кошторисною документацією та доданими до Договору календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.5. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що обсяг робіт на 2021 рік визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає 63129168,50грн, у тому числі ПДВ 10521528,08грн, відповідно до плану фінансування (додаток № 3), що є невід`ємною частиною договору, а саме:

- 24052672,89грн за рахунок коштів бюджету Маріупольської міської територіальної громади;

- 39076495,61грн за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Обсяг робіт на 2022 рік складає 31021662,70грн за рахунок коштів бюджету Маріупольської міської територіальної громади, відповідно до плану фінансування (додаток № 3), що є невід`ємною частиною договору.

Розрахунки за цим договором проводяться шляхом надання попередньої оплати та оплати за фактично виконані роботи (п. 4.1. договору).

Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору, і становлять початок робіт 20.09.2021; закінчення робіт 31.12.2022 (п. 5.1 договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного виконання таких зобов`язань за договором (п. 10.1. договору).

У пункті 11.5. договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою (п. 11.10.1 договору).

Як також встановлено, у подальшому протоколом №21 від 20.09.2021 загальних зборів учасників ТОВ "БТК "Міра" затверджено розподільчий баланс ТОВ "БТК "Міра" станом на 20.09.2021. Затверджено, що ТОВ "ДЄАС Констракшн" є правонаступником частини прав та обов`язків, активів, пасивів, майна, що передається за розподільчим балансом ТОВ "БТК "Міра". На підставі затвердженого розподільчого балансу, ТОВ "ДЄАС Констракшн" є правонаступником повністю всіх прав та обов`язків ТОВ "БТК "Міра", що виникли за договорами державних закупівель, зокрема, договір підряду №180/2021 від 17.09.2021.

Крім того, загальними зборами учасників товариства вирішено створити шляхом виділу з ТОВ "БТК "Міра" нову юридичну особу в формі товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: ТОВ "ДЄАС Констракшн" зі статутним капіталом 30000,00грн та всіма активами, пасивами, правами та зобов`язаннями, що виділяються ТОВ "БТК "Міра" відповідно до затвердженого розподільчого балансу.

Протоколом №1 установчих зборів засновників ТОВ "ДЄАС Констракшн" від 20.09.2021 прийняті рішення про створення шляхом виділу з ТОВ "БТК "Міра" нової юридичної особи у формі ТОВ "ДЄАС Констракшн" та затвердження Статуту, на підставі затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "БТК "Міра" розподільчого балансу станом на 20.09.2021 визначено повне правонаступництво ТОВ "ДЄАС Констракшн" у тому числі і за договором підряду №180/2021 від 17.09.2021.

Наказом №1 від 29.09.2021 ТОВ "ДЄАС Констракшн" затверджено та введено в дію штатний розклад на підприємстві, 30.09.2021 здійснено переведення працівників з ТОВ "БТК "Міра" до ТОВ "ДЄАС Констракшн", що підтверджується відповідними наказами та направлено повідомлення до ГУ ДПС у Донецькій області про прийняття працівників на роботу.

28.12.2021 ТОВ "ДЄАС Констракшн" отримало від Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці дозволи №0603.21.94 та №0602.21.94, які надають право на експлуатацію машин та механізмів, устаткування підвищеної небезпеки а також виконання робіт підвищеної небезпеки зі строком дії до 28.12.2026.

Актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 30.09.2021 ТОВ "БТК "Міра" передано ТОВ "ДЄАС Констракшн" обладнання відповідно до затвердженого розподільчого балансу.

30.09.2021 актами приймання передачі ТОВ "БТК "Міра" передано ТОВ "ДЄАС Констракшн" транспортні засоби.

З огляду на перехід від відповідача-2 до відповідача-3 прав та обов`язків за договором підряду, 30.09.2021 між КП "Міське управління капітального будівництва", ТОВ "БТК "Міра" та ТОВ "ДЄАС Констракшн" було укладено додаткову угоду №2 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, в якій сторони погодили наступне: у зв`язку зі створенням ТОВ "ДЄАС Констракшн" шляхом виділу з ТОВ "БТК "Міра" та передачі йому частини майна, прав та обов`язків ТОВ "БТК "Міра" згідно з розподільчим балансом Товариства та статутом ТОВ "ДЄАС Констракшн", в тому числі прав та обов`язків за укладеним договором підряду №180/2021 від 17.09.2021, сторони уклали цю додаткову угоду про внесення наступних змін до договору підряду № 180/2021 від 17.09.2021:

1. Замінити в договорі підряду №180/2021, укладеному 17.09.2021 між замовником та підрядником, підрядника ТОВ "БТК "Міра" на сторону правонаступника підрядника ТОВ "ДЄАС Констракшн" (код ЄДРПОУ 44485557).

04.10.2021 між КП "Міське управління капітального будівництва" (замовником) та ТОВ "ДЄАС Констракшн" (підрядник) укладено додаткову угоду №3 до договору підряду, в якій сторони погодили викласти п. 4.3. договору в наступній редакції:

"4.3. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, Замовник перераховує Підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт на строк до трьох місяців. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання і устаткування, виконання робіт. По закінченні трьох місяців невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику.

У 2021 році Замовник перераховує Підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт на строк до 15.12.2021. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання і устаткування, виконання робіт. Після 15.12.2021 невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику".

06.10.2021 сторонами укладена додаткова угода №4 до договору підряду, якою внесені наступні зміни до Договору: з метою уточнення порядку здійснення оплати за договором, сторони дійшли згоди викласти п. 4.3. договору в наступній редакції: 4.3. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641, замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт, за рахунок коштів бюджету Маріупольської міської територіальної громади, на строк до трьох місяців. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання і устаткування, виконання робіт. По закінченні трьох місяців невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт, за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, на строк до трьох місяців. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. По закінченні трьох місяців невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

У 2021 році замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт на строк до 15.12.2021. Після 15.12.2021 невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику. "

10.12.2021 сторони уклали додаткову угоду №5 до договору підряду, якою дійшли згоди викласти абзац третій пункту 4.3. Договору в наступній редакції: "У 2021 році замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт на строк до 29.12.2021. Після 29.12.2021 невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику".

На підставі наказу Державної аудиторської служби від 05.10.2021 розпочато моніторинг процедур закупівель, зокрема, ID: UA-2021-08-17-011357-а. Під час моніторингу проаналізовано річний план закупівель відповідача-1, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію затверджену рішенням тендерного комітету від 17.08.2021 №2, тендерну пропозицію ТОВ "БТК "Міра", протокол розкриття тендерних пропозицій, протокол засідання тендерного комітету від 06.09.2021 №3, повідомлення про намір укласти договір від 06.09.2021, договір підряду від 17.09.2021 №180/2021, пояснення замовника, отримане на запит Держаудитслужби через електронну систему закупівель 12.10.2021. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства порушень не встановлено. Результати моніторингу зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 26.10.2021 №1006. Питання внесення змін до договору під час моніторингу не досліджувалося.

На виконання умов договору підряду ТОВ "ДЄАС Констракшн" було отримано попередню оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №942 від 22.10.2021 на суму 5919800,00грн, №1160 від 02.12.2021 на суму 5803148,68грн, №1003 від 02.11.2021 на 7215801,86грн.

Крім того, відповідачем-1 була здійснена оплата на рахунок відповідача-3 на загальну суму 33116951,48грн за виконані роботи за договором за 2021 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, в яких у призначенні платежу зазначаються акти виконаних робіт за спірним договором.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції з позовом у цій справі, прокурор посилається на те, що додаткова угода №2 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, якою змінено сторону договору - підрядника ТОВ "БТК "Міра" на ТОВ "ДЄАС Констракшн", а також додаткові угоди №№ 3, 4, 5, укладені з урахуванням зазначених змін в додатковій угоді №2, не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", п. 7 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 за № 668, а тому мають бути визнані недійсними на підставі ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що ТОВ "БТК "Міра" у складі своєї тендерної пропозиції було подано відповідну довідку про наявність 24 працівників відповідної кваліфікації та надано документи (як того вимагає додаток №3 до Тендерної документації), які підтверджують спеціальність або кваліфікацію працівників, що зазначені в довідці. Водночас з усіх 24 перелічених ТОВ "БТК "Міра", кваліфікації або спеціальність яких було підтверджено відповідними документами до ТОВ "ДЄАС Констракшн" прийнято в порядку переведення лише 10 працівників, які повинні виконати роботи на суму 94150831,20грн.

Також прокурор наголошує, що станом на момент укладення додаткової угоди №2 від 30.09.2021 у відповідача-3 не було достатньої матеріально-технічної бази, технологій та підстав для використання отриманих за актами приймання-передачі навантажувачів, а також відсутні необхідні дозволи та ліцензії для виконання робіт з підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, тощо. На думку прокурора, наведене свідчить, що ТОВ "ДЄАС Констракшн" не відповідає кваліфікаційним критеріям, які були висунуті замовником до учасників процедури закупівлі та вимогам, які містилися в додатку №1 до Тендерної документації.

У зв`язку із вищенаведеними обставинами прокурор звернувся до Господарського суду Донецької області з даним позовом в інтересах держави в особі позивачів, в якому просив визнати недійсними додаткові угоди №№ 2 - 5 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, оскільки їх укладено з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі, зокрема, змінено істотну умову договору - сторону (підрядника) всупереч вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи, що при укладенні додаткових угод №№ 2-5 не було дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", що створює загрозу порушення економічних інтересів держави, а позивачі не здійснюють належний захист інтересів держави, зазначене, на думку прокурора, зумовлює виникнення у нього права на звернення до суду із даним позовом відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Донецької області 18.06.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №905/135/22, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, з підстав, що вказувалися раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Досліджуючи підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (постанова Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/989/18).

Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор в обґрунтування наявності підстав для представництва посилається на недотримання відповідачами вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що є порушенням економічних інтересів держави внаслідок укладання спірних правочинів.

Враховуючи, що упродовж розумного строку позивачі не вжили заходів як досудового, так і судового реагування на виявлені прокурором порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного, на думку прокурора, витрачання бюджетних коштів, прокурор листами від 23.12.2021 повідомив позивачів про прийняте ним рішення щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави про визнання недійсними спірних додаткових угод.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме Маріупольська міська рада (як розпорядник коштів місцевого бюджету) та Держаудитслужба (орган, що здійснює нагляд за використанням коштів держбюджету) у даному випадку є належними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв`язку з чим прокурором правомірно визначено позивачів у даній справі.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивачі самостійно не звернулися до суду з вказаним позовом, колегія суддів вважає, що у цій справі прокурором належним чином обґрунтовано підстави щодо представництва інтересів держави в суді.

Щодо суті позовних вимог прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору підряду, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За прписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 525 та ст. 526 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 цього ж Кодексу зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не містить виключень з цього правила.

Як вже зазначалося, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору підряду ґрунтуються на порушенні сторонами при їх укладенні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 7 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 за № 668 (надалі Загальні умови).

Так, звертаючись з відповідним позовом до суду прокурор вказує на те, що додаткова угода №2 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, якою змінено сторону договору підрядника (ТОВ "БТК "Міра" переможець процедури закупівлі) на нову юридичну особу (ТОВ "ДЄАС Констракшн", утвореного шляхом виділу в порядку ст. 109 ЦК України), яка участі в процедурі закупівлі не приймала та свою відповідність кваліфікаційним критеріям не підтвердила, а також додаткові угоди №№ 3, 4, 5 укладені з урахуванням зазначених змін в додатковій угоді № 2, суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", а тому відповідно до положень ст. 203, 207, 215 ЦК України мають бути визнані судом недійсними.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на підставі додаткової угоди №2 від 30.09.2021 сторони внесли зміни до договору підряду № 180/2021 від 17.09.2021, а саме, змінили сторону підрядника ТОВ "БТК "Міра" на його правонаступника ТОВ "ДЄАС Констракшн" (у зв`язку зі створенням ТОВ "ДЄАС Констракшн" та передачі йому за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків ТОВ "БТК "Міра" згідно ст. 109 ЦК України).

У подальшому, з урахуванням зазначених змін в додатковій угоді №2, замовником - КП "Міське управління капітального будівництва" та ТОВ "ДЄАС Констракшн" укладено ряд додаткових угод до договору, а саме: №3 від 04.10.2021, №4 від 06.10.2021, №5 від 10.12.2021, якими уточнено порядок здійснення оплат за договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відбулась заміна сторони у зобов`язанні шляхом правонаступництва, яке не суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та не є істотною зміною умов укладеного договору на яку посилається прокурор в обґрунтування заявленого позову.

Висновок місцевого суду про наявність підстав для заміни сторони договору його правонаступником мотивований положеннями ст.ст. 109, 512 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", застосовуючи які, суд першої інстанції вважав, що з моменту затвердження розподільчого балансу (20.09.2021) та внесення відповідного запису до державного реєстру (29.09.2021) новостворена юридична особа - ТОВ "ДЄАС Констракшн" є правонаступником частини прав та обов`язків, активів, пасивів, майна, що передані за розподільчим балансом ТОВ "БТК "Міра", у тому числі є правонаступником (підрядником) за договором підряду №180/2021 від 17.09.2021.

Дослідивши наявні матеріали справи суд першої інстанції не встановив фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання недійсними додаткових угод №№ 2 - 5 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у п.п. 6, 11, 18 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

замовники - суб`єкти, визначені згідно із ст. 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

За приписами ч. 10 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 3 ст. 41 цього Закону).

За приписами ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Аналогічні положення закріплено сторонами у договорі підряду (п. 11.5 договору).

При цьому, аналізуючи наведені приписи законодавства, колегія суддів зазначає, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом про публічні закупівлі (ч. 1 ст. 41 цього Закону), тобто за результатами проведення процедури публічної закупівлі та саме між замовником та учасником, який брав участь та став переможцем процедури публічної закупівлі (п.п. 6. 11, 18, ст. 1 Закону).

Також, виходячи з приписів ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що істотною у розумінні ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України, тобто необхідною за законом для договорів даного виду, умовою договору публічної закупівлі є його сторони, а саме, замовник та друга сторона учасник (переможець), пропозиція якого відповідала всім критеріям та умовам тендеру.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Тобто, Законом про публічні закупівлі встановлено імперативну норму, згідно якої зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 цього Закону.

Разом з цим, випадок щодо можливості заміни сторони - учасника публічної закупівлі, тобто особи, яка приймала учать у конкурсі, стала переможцем та з яким замовником укладено договір, у цій частині статті відсутній.

Тобто, нормами Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено таку обов`язкову (істотну) умову договору про закупівлю як його сторони (замовник та учасник, який став переможцем тендеру), водночас не передбачено можливості заміни сторони (учасника процедури закупівлі, якого обрано переможцем та з яким укладено договір) у зобов`язанні, у тому числі у зв`язку із правонаступництвом.

Судова колегія зазначає, що перелік зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, є невичерпним, тобто в кожному разі треба аналізувати зв`язок прав кредитора у зобов`язанні з його особою.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок правонаступництва.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2021 засновками ТОВ "ДЄАС Констракшн" прийняті рішення про створення шляхом виділу з ТОВ "БТК "Міра" нової юридичної особи у формі ТОВ "ДЄАС Констракшн" та затвердження Статуту на підставі затвердженого загальними зборами учасників розподільчого балансу станом на 20.09.2021; визначено повне правонаступництво ТОВ "ДЄАС Констракшн", у т.ч. за договором підряду №180/2021 від 17.09.2021.

29.09.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про те, що ТОВ "ДЄАС Констракшн" є правонаступником ТОВ "БТК "Міра".

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження переходу всіх прав та обов`язків ТОВ "ДЄАС Констракшн" за договором підряду підряду №180/2021 від 17.09.2021, здійснено переведення частини працівників з ТОВ "БТК "Міра", що підтверджується відповідними наказами; ТОВ "ДЄАС Констракшн" отримало від Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці дозволи №0603.21.94 та №0602.21.94, які надають право на експлуатацію машин та механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також виконання робіт підвищеної небезпеки зі строком дії до 28.12.2026; Актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 30.09.2021 ТОВ "БТК "Міра" передано ТОВ "ДЄАС Констракшн" обладнання відповідно до затвердженого розподільчого балансу та транспортні засоби.

Згідно ст. 109 ЦК України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України визначено, що реорганізацією юридичної особи є злиття, приєднання, поділ або перетворення в результаті якого припиняється юридична особа.

Колегія суддів зазначає, що виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється певним майном існуючої юридичної особи. При цьому, попередня юридична особа не припиняється.

Наслідком виділу є перехід за розподільчим балансом до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу, частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, і яка не припиняється, а продовжує функціонувати за зменшеного обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.

Виділ, який є переходом за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (ст. 109 ЦК України), не визнається законодавцем видом реорганізації.

На противагу реорганізації (коли припиняється юридична особа - сторона договору, а замість неї стороною договору в силу закону стає її правонаступник) у випадку виділу законом не передбачено збереження дії договору та переходу прав і обов`язків за договором до особи, яка створюється в результаті виділу. Такий підхід пояснюється тим, що особа - сторона договору, з якої виділено нову особу (осіб), продовжує існувати і не припиняється як юридична особа.

Проаналізувавши вищенаведені приписи законодавства та обставини справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що правовим наслідком укладення додаткової угоди №2 від 30.09.2021 є перехід прав та обов`язків учасника публічної закупівлі (переможця) - ТОВ "БТК "Міра" до новоствореної шляхом виділу юридичної особи - ТОВ "ДЄАС Констракшн".

Зазначена додаткова угода №2 за своїм юридичним змістом є правочином, яким внесено зміни до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021, оскільки фактично спрямована на заміну підрядника, як зобов`язаної сторони за договором підряду №180/2021 від 17.09.2021, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 за результатами проведеної публічної закупівлі

Спірною додатковою угодою №2 фактично визначено стороною договору (підрядником) особу - ТОВ "ДЄАС Констракшн", яка участі в конкурсі не приймала, перевірка відповідності вимогам критеріїв тендерної документації якої замовником не здійснювалася та яка переможцем процедури закупівлі не була.

Водночас, згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, учасник процедури закупівлі (переможець) - ТОВ "БТК "Міра" свою господарську діяльність не припиняло, є діючим підприємством.

Колегія суддів зазначає, що нормами Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається саме між замовником і учасником (пропозиція якого відповідає тендерній документації) за результатами проведення процедури закупівлі.

За таких обставин, укладаючи додаткову угоду №2 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021 сторони безпідставно змінили таку істотну умову договору, як сторону договору закупівлі (учасника, який став переможцем тендеру), що не узгоджується та прямо суперечить вимогам ст. 1, ч. 1, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Оскільки учасником процедури закупівлі було - ТОВ "БТК "Міра" та саме його пропозиція відповідала тендерній документації замовника, за результатами чого між сторонами укладено договір підряду №180/2021 від 17.09.2021, тому саме цим учасником повинен був виконуватися договір.

Судова колегія наголошує, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено можливості учасника закупівлі (у даному випадку підрядника ТОВ "БТК "Міра") передавати свої зобов`язання за договором закупівлі іншій юридичній особі.

Виходячи із змісту приписів ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1 та 5 ст. 41 Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно до яких договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до норм ЦК та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами проведення процедури публічної закупівлі та саме між замовником та учасником; при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, колегія суддів вважає, що договір публічної закупівлі повинен був укладатися та виконуватися саме учасником закупівлі - ТОВ "БТК "Міра", пропозиція якого відповідала тендерній документації замовника.

При цьому зобов`язання, які виникли за договором підряду (укладеного за наслідком процедури закупівлі) є нерозривно пов`язаними саме з особою переможцем закупівлі (ТОВ "БТК "Міра"), адже саме ця особа (переможець тендеру) надала пропозицію, яка відповідала вимогам замовника та підтвердила можливість виконання договору, а тому відсутні підстави для переходу прав та обов`язків за такими зобов`язаннями до іншої юридичної особи.

Водночас, судова колегія зазначає, що у даному випадку новостворена шляхом виділу в порядку ст. 109 ЦК України юридична особа - ТОВ "ДЄАС Констракшн" тендерну пропозицію не подавала, участі в конкурсі не приймала та не підтвердила свою відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації.

Досліджуючи тендерну документацію замовника та вимоги до закупівлі, судом апеляційної інстанції також встановлено, що у п. 1 розділу III, п. 4 розділу V, п. 3 розділу VI встановлено вимоги щодо наявності у переможця процедури закупівлі ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.

За умовами п.п. 15, 16 додатку 1 тендерної документації переможець повинен надати замовнику:

- ліцензію на господарську діяльність пов`язану зі створенням об`єкту архітектури;

- документи, що надають право виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (дозвіл або декларація), згідно Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107.

Частиною 4 ст. 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що правонаступник має провадити у строк, що не перевищує шести місяців, господарську діяльність на підставі раніше виданої ліцензії за умови, якщо ліцензіат припинений в результаті: злиття, приєднання чи перетворення.

Водночас, як вже вказувалося раніше, ТОВ "ДЄАС Констракшн" створено в результаті виділу з ТОВ "БТК "Міра" (ліцензіат), яке наразі є діючим підприємством та не припинено у встановленому порядку, а тому у новоствореної юридичної особи не було підстав для використання ліцензії, виданої ТОВ "БТК "Міра".

Апеляційним господарським судом встановлено, що додаткову угоду №2 про заміну сторони (підрядника) на його правонаступника укладено 30.09.2021, тоді як строк дії дозволи Держпраці №0603.21.94 та 0602.21.94 були видані ТОВ "ДЄАС Констракшн" та почали діяти лише з 28.12.2021. Тобто, станом на момент укладення додаткової угоди №2 про заміну сторони договору підряду зазначені дозволи у відповідача-3 були відсутні.

Крім того, згідно інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України від 18.11.2021 №3023/05/13-21, ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками у ТОВ "ДЄАС Констракшн" відсутня.

При цьому колегія суддів зазначає, що учасник процедури закупівлі повинен підтвердити свою відповідність кваліфікаційним критеріям саме до проведення тендеру та до укладення договору про закупівлю, а у випадку невідповідності учасника вимогам тендера пропозиція такого учасника підлягає відхиленню.

З огляду на встановлені судом обставини, зокрема те, що ТОВ "ДЄАС Констракшн" станом на момент укладення додаткової угоди №2 від 30.09.2021 не мало ліцензії на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів класу СС2 та СС3, а також до 28.12.2021 не мало дозволів Держпраці №0603.21.94 та 0602.21.94, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач-3 не відповідав кваліфікаційним критеріям, визначеним в тендерній документації, а тому не міг бути стороною договору підряду №180/2021 від 17.09.2021.

З досліджених судом матеріалів справи також не вбачається того, що ТОВ "ДЄАС Констракшн" для виконання робіт було залучено необхідну кількість працівників достатньої кваліфікації, а також мало необхідну спецтехніку, що передбачено вимогами тендерної документації. Будь-яких доказів на підтвердження укладення договорів лізингу та оренди, про які зазначає відповідач-3 у своїх письмових поясненнях, останнім до матеріалів справи не надано.

За наведених обставин, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні у справі докази не підтверджують наявність у ТОВ "ДЄАС Констракшн" реальної можливості виконати відповідні роботи за договором підряду.

При цьому, колегія суддів враховує, що зміна умов договору про закупівлю є правомірною за її відповідності проекту, який входив до тендерної документації (п. 23 постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №910/19898/20).

Враховуючи, що оспорювана прокурором додаткова угода №2 спрямована саме на заміну підрядника, як зобов`язаної сторони за договором підряду (укладеного за наслідком публічної закупівлі), який не відповідав кваліфікаційним вимогам критеріїв тендерної документації, а також приймаючи до уваги, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що така зміна сторони зобов`язанні суперечить вимогам п.п. 6, 18 ст. 1 та ч.ч. 1, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам цього Закону в цілому (ст. 5 Закону), оскільки, як вже зазначалося, договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону), тобто за результатами проведення процедури публічної закупівлі та саме між замовником та учасником (п.п. 6. 11, 18, ст. 1 Закону).

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана додаткова угода №2, якою змінено сторону договору - підрядника ТОВ "БТК "Міра" на ТОВ "ДЄАС Констракшн", а також додаткові угоди №№ 3, 4, 5 щодо зміни порядку розрахунків, укладені в порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та внаслідок їх укладення безпідставно змінено сторону договору закупівлі (переможця) на юридичну особу, яка участі в конкурсі не приймала та не відповідала вимогам тендерної документації.

Викладені вище обставини спростовують висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для укладення додаткових угод №№ 2-5 внаслідок правонаступництва.

Судом першої інстанції не було враховано, що новостворена шляхом виділу юридична особа ТОВ "ДЄАС Констракшн" не може бути правонаступником прав та обов`язків ТОВ "БТК "Міра", яке є діючим суб`єктом та не припинено у встановленому порядку. Оскільки зобов`язаннями за договором підряду (укладеного за наслідком публічної закупівлі) наділена лише особа, яка брала учать та стала переможець закупівлі, суд першої інстанції не врахував, що правонаступник такої особи не відповідав вимогам тендерної документації та не підтвердив можливість виконання договору підряду.

Що стосується висновків місцевого про те, що заміна сторони у зобов`язанні шляхом правонаступництва не є істотною зміною умов укладеного договору, колегія суддів зазначає, що, окрім загальних умов (предмета, ціни, строку дії договору) цивільне законодавство до істотних умов договору також відносить умови, які визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду (ст. 180 ГК України, ч. 1 ст. 638 ЦК України).

При цьому Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено вимоги (істотні умови) до сторін договору закупівлі, а саме, необхідність укладення такого правочину саме між замовником і учасником - переможець процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації.

Водночас, оспорювані прокурором додаткова угода №2, а також додаткові угоди №№ 3-5, таким вимогам не відповідають.

Крім того, така заміна сторони договору (переможця) на особу, яка не брала участь та не підтвердила свою відповідність тендерній документації, не відповідає загальним принципам законодавства про закупівлі, спотворює результати торгів, не відповідає принципу прозорості та є зловживанням правом сторін на зміну умов договору, оскільки суб`єкти господарювання, перш ніж приймати участь у закупівлі, повинні підтвердити можливість забезпечення виконання тендерних умов.

Можливість заміни сторони договору закупівлі, зокрема, на особу, яка не може підтвердити можливість виконання договору, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Така зміна умов договору про закупівлю надає законодавчо не передбачену перевагу переможцю торгів, зокрема на отримання від замовника грошових коштів та (за відсутності припинення юридичної особи в порядку ст. 104 ЦК України) можливість переведення своїх зобов`язань за договором на іншу юридичну особу (створену в порядку виділу за ст. 109 ЦК України), яка не відповідає вимогам тендерної документації та неспроможна виконати умови договору, що фактично нівелює встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" принципи проведення закупівель.

Відносно висновку місцевого суду про те, що прокурором не було доведено порушення інтересів держави, колегія суддів зазначає, що укладення додаткових угод №№ 2-5 створює передумови для безпідставної витрати КП "Міське управління капітального будівництва", як замовником публічної закупівлі бюджетних коштів, які були виділені з місцевого бюджету Маріупольської міської територіальної громади та Державного фонду регіонального розвитку (п.3.3. договору підряду) для належного виконання підрядних робіт та саме особою, яка відповідала умовам тендеру.

У даному випадку договір підряду №180/2021 було укладено із застосування процедури відкритих торгів саме з переможцем тендеру, а тому замовник мав законні очікування на правомірну поведінку відповідача-2 як суб`єкта господарювання щодо виконання останнім умов договору, як наслідок отримання належного результату робіт, який був передбачений тендерною документацією. Натомість, на підставі додаткової угоди №2 відбулася заміна сторони у зобов`язанні з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Така заміна сторони договору публічної закупівлі за відсутності підстав призводить до порушення принципів проведення закупівель та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки такі зміни можуть мати наслідком додаткове та неефективне витрачання бюджетних коштів.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду вищевикладене, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, зокрема те, що укладена відповідачами додаткова угода №2 щодо зміни сторони договору, а також додаткові угоди №№ 3, 4, 5 щодо зміни порядку розрахунків, укладені з урахуванням зазначених змін в додатковій угоді № 2, суперечать вищенаведеним вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам цього Закону, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання додаткових угод №№2-5 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021 недійсними.

Що стосується висновків місцевого суду про неефективність обраного прокурором способу захисту, з огляду на те, що вимога про визнання додаткових угод недійсними заявлена без застосування наслідків такої недійсності, колегія суддів зазначає наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 вказала на обов`язковості заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів (реституції) у спорах щодо визнання таких правочинів недійсними.

Так, у справі №905/77/21 прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору, не заявляючи вимогу про реституцію. Суди відмовляли у задоволенні таких позовів з підстав обрання неефективного способу захисту, а саме визначення наслідків визнання договору недійсним.

Разом з цим, правовідносини у даній справі відрізняються від правовідносин, які склалися у вказаній вище справі №905/77/21.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в п.п. 64 і 65 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Таким чином, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю із заявленням вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки тощо.

Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що у даному випадку предметом позову є визнання недійсними додаткової угоди №2, якою змінено сторону договору - підрядника ТОВ "БТК "Міра" на ТОВ "ДЄАС Констракшн", а також додаткових угод №№ 3, 4, 5 щодо зміни порядку розрахунків.

Додаткова угода №2 за своїм змістом є правочином, яким внесено зміни в частині сторони підрядника за договором підряду №180/2021 від 17.09.2021, а додаткові угоди №№ 3-5 стосуються внесення змін до порядку розрахунків між сторонами.

Судова колегія зазначає, що грошові кошти сплачувалися замовником за частину виконаних робіт саме на виконання договору підряду, а не на виконання додаткових угод.

Прокурором не оскаржується сам договір підряду, визнання недійсним якого призвело б до необхідності застосування двосторонньої реституції.

Визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 не матиме наслідком повернення сторін у первісний стан шляхом застосування реституції, оскільки між сторонами існує основний договір підряду №180/2021 від 17.09.2021, на виконання якого виконувалися відповідні роботи підрядником та сплачувалися грошові кошти замовником.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що проведення двосторонньої реституції у справі з таким предметом спору є неможливим.

За наведеного, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, що призвело до помилкових висновків про відмову в позові.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Донецької обласної прокуратури та скасування рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/135/22, з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позовних вимог прокуратури та визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору підряду №180/2021 від 17.09.2021.

З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/135/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/135/22 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним додаткову угоду №2 від 30.09.2021 до договору підряду №180/2021від 17.09.2021, укладену між КП "Міське управління капітального будівництва", ТОВ "Будівельна та торгівельна компанія "Міра" та ТОВ "ДЄАС Констракшн", якою змінено у договорі підряду №180/2021 від 17.09.2021 підрядника - ТОВ "Будівельна та торгівельна компанія "Міра" (код ЄДРПОУ - 35793772) на сторону правонаступника - ТОВ "ДЄАС Констракшн" (код ЄДРПОУ - 44485557).

Визнати недійсним додаткову угоду №3 від 04.10.2021 до договору підряду №180/2021від 17.09.2021, укладену між КП "Міське управління капітального будівництва" та ТОВ "ДЄАС Констракшн".

Визнати недійсним додаткову угоду № 4 від 06.10.2021 до договору підряду №180/2021від 17.09.2021, укладену між КП "Міське управління капітального будівництва" та ТОВ "ДЄАС Констракшн".

Визнати недійсним додаткову угоду № 5 від 10.12.2021 до договору підряду №180/2021від 17.09.2021, укладену між КП "Міське управління капітального будівництва" та ТОВ "ДЄАС Констракшн".

Стягнути з КП "Міське управління капітального будівництва" (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Купріна, 23а, код ЄДРПОУ 04011733) на користь Донецької обласної прокуратури (49003, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, код ЄДРПОУ 25707002) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3026,67грн і витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4540,00грн.

Стягнути з ТОВ "Будівельна та торгівельна компанія "Міра" (87533, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 182, оф. 3, код ЄДРПОУ 35793772) на користь Донецької обласної прокуратури (49003, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, код ЄДРПОУ 25707002) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3026,67грн і витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4540,00грн.

Стягнути з ТОВ "ДЄАС Констракшн" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, бул. Б.Хмельницького, 19А, код ЄДРПОУ 44485557) на користь Донецької обласної прокуратури (49003, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, код ЄДРПОУ 25707002) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3026,67грн і витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4540,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя М.М. Слободін