ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2192/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.
представники сторін:
від позивача: Дашинська О.В.;
від відповідача: Штабовенко Д.В.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" та Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року (повний текст складено 06.11.2023 року) у справі №908/2192/23 (суддя Проскуряков К.В.)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН"
про стягнення 1 473 600,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" про стягнення штрафу в сумі 168 000,00 грн. та пені в сумі 1 305 600,00 грн. за прострочення строку надання послуг за договором №ОД/П-21-620НЮ від 20.10.2021 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 150 000,00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати зі сплати судового збору у сумі 22 104,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано обставинами невиконання відповідачем у встановлений договором № ОД/П-21-620НЮ від 20.10.2021 року строк зобов`язання з надання послуг з середнього ремонту дрезини ДГКу № 4421 та встановленої умовами договору відповідальності за порушення умов договору.
Суд дійшов висновку про невірне визначення позивачем періоду порушення виконання відповідачем зобов`язання - з 25.01.2021 року. Щодо цього вказав, що такий період слід розраховувати з 11.02.2022 року.
Суд погодився з доводами відповідача про наявність підстав для зменшення неустойки та вважав можливим з урахуванням обставин справи задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23 в частині стягнення 150 000,00 грн. штрафних санкцій та суми судового збору у розмірі 22 104,00 грн.;
- ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні штрафу у розмірі 168 000,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково у розмірі 31 200,00 грн., в порядку ст. 233 Господарського кодексу України зменшити розмір неустойки з 31 200,00 грн. до 3 000,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що через виникнення форс-мажорних обставин вимога позивача щодо стягнення штрафу не підлягала задоволенню, оскільки прострочення виконання зобов`язання мало місце з 11.02.2022 року до часу настання форс-мажорних обставин - 24.02.2022 року і складало менше 30 днів.
Вважає також, що і вимоги щодо пені могли підлягати лише частковому задоволенню у сумі 31 200, 00 грн., а правильним є нарахування пені в проміжок часу з 11.02.2022 року (наступний день за кінцевим днем виконання зобов`язання) по 23.02.2022 року (останній день перед початком дії форс-мажорних обставин).
Також відповідач просить зменшити розмір пені до 3 000, 00 грн. Зазначає при цьому, що розмір пені у сумі 31 200,00 грн. є завищеним, оскільки відповідач виконав зобов`язання частково. Разом з тим, позивач не здійснив жодної оплати на користь відповідача, тобто позивач не поніс збитків у зв`язку із простроченням відповідача.
Скаржник вказує, що у зв`язку з проведенням військових дій на території Запорізької області з квітня 2022 року частина виробничих потужностей підприємства відповідача не контролюються ним та, відповідно, господарська діяльність підприємства тимчасово призупинена. Також, внаслідок обстрілів зазнали ушкоджень виробничі потужності підприємства, офісні приміщення та належне йому майно. Суттєва кількість працівників підприємства продовжує знаходитись на тимчасово окупованій території. Таким чином, підприємство перебуває у скрутному фінансовому положенні.
За доводами відповідача неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника i бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує.
Вважає, що відповідачем не доведено, що обставини, зафіксовані у сертифікаті Запорізької торгово-промислової палати від 26.07.2023 року № 2300-23-3387, були форс-мажорними та дійсно стали причиною неможливості виконання ним своїх зобов`язань за спірним договором.
Позиція відповідача щодо неможливості повністю виконати ремонт дрезини з причини тимчасової окупації місця, де проводився її ремонт, є несправедливою по відношенню до позивача, оскільки не враховує, по-перше, стратегічне значення АТ "Укрзалізниця" у цілому для країни та необхідність у використанні ним дрезини ДГКу №4421 для обслуговування перевезень по Україні, по-друге, недодержанням ТОВ "АЕРЛАЙН" строку виконання договору, в результаті чого вказана дрезина опинилась на непідконтрольній території та її фактичне отримання замовником не можливе.
Також вказує, що позивач зазнав збитків у зв`язку з простроченням відповідача, які полягають у втраті дрезини ДГКу №4421, яка залишилась на окупованій території та не може бути повернута замовнику.
При цьому, позивач зазначає, що відповідач міг вплинути на умови договору, звернувшись з вимогою щодо усунення неточностей тендерної документації.
В подальшому, позивач не міг всупереч встановленим діючим законодавством правилам внести зміни до договору щодо продовження терміну виконання зобов`язань за ним, оскільки ТОВ "АЕРЛАЙН" не було надано АТ "Укрзалізниця" доказів, які б обґрунтовували такі зміни строку дії договору.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" також не погодилось з рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23, просить змінити рішення, позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на ті обставини, що суд безпідставно визнав наявність у відповідача 90 - денного строку на виконання робіт, незважаючи на те, що строк дії договору закінчився 24.12.2021 року.
Приймаючи до уваги лише частину умови п. 4.6 договору, що термін надання послуг не повинен бути більше 90 календарних днів, судом при винесені рішення взагалі не було враховано другу частину вказаного пункту про те, що загальний строк середнього ремонту дрезини сторони погодили до 24.12.2021 року. Отже, строк дії договору складається з двох умов, які в залежності одна від одної повинні виконуватись рівноцінно в силу статей 530 та 629 Цивільного кодексу України.
На думку позивача відповідно до умов договору термін у 90 днів переривається кінцевою датою строку виконання зобов`язань за цим договором, а саме 24.12.2021 року.
Акцентує увагу, що договір був укладений за результатами процедури публічних закупівель. Відповідно до п.7, п.8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" строки виконання робіт, надання послуг та проект договору є обов`язковими частинами тендерної документації. Відповідач був обізнаний з ними та мав право звернутися до позивача з вимогою щодо усунення неточностей. Пропозиції щодо зміни умов договору почали надходити тільки після прострочення ТОВ "АЕРЛАЙН" терміну надання послуг.
Скаржник вважає, що судом не було враховано положення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", де зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження. Однак, оскільки відповідач не надав до своїх пропозицій щодо зміни договору доказів, які б обґрунтовували підстави для змін, позивач не міг їх прийняти.
Суд, на думку позивача, дійшов хибного висновку, що позивач фактично збитків не поніс, а втрата дрезини ДГКу сталась внаслідок форс-мажорних обставин - нападу РФ на Україну. Така позиція суду не узгоджується з тими правовими висновками, на які суд посилався у своєму рішенні при розгляді питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечує та зазначає, що трактуючи умови договору, суд дійшов вірного висновку, що у п. 4.6 договору сторони погодили термін надання послуг - перш за все у строк не більше 90 календарних днів з моменту підписання актів здачі в ремонт дрезини. При цьому кінцева дата - не пізніше 24.12.2021 року, пов`язана з бюджетним фінансуванням замовника та умовами договору щодо оплати наданих послуг за певною процедурою приймання робіт, яка мала завершитися у 2021 бюджетному році. Тобто, у площині того, що дрезина була передана відповідачу лише 12.11.2021 року, положення п. 4.6. договору містять дві взаємовиключні умови.
Вважає, що в даному випадку слід застосовувати принцип Contra Proferentem (слова у договорі слід тлумачити проти того, хто їх написав).
Договір, що був підписаний сторонами, було цілком і повністю підготовлено позивачем, а сам відповідач не міг впливати на його зміст, отже у цьому випадку відповідач виступає "слабшою" стороною.
Вказує, що доводи позивача, що відповідач мав право (п. 7.2.3) відмовитись від прийняття у ремонт обладнання за договором, якщо воно передається у ремонт пізніше 01.10.2021року, не заслуговують на увагу, оскільки сам договір укладено лише 20.10.2021 року, а тому вказана умова договору є невиконуваною.
За доводами відповідача строк порушення зобов`язання відповідачем має відраховуватися з 11.02.2022 року.
Щодо аргументів відносно зменшення розміру штрафних санкцій відповідач вказує, що у суду існували всі підстави для їх зменшення - відсутність збитків позивача, форс-мажорні обставини, окупація місця надання послуг та призупинення діяльності відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2023 року витребувано у господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/2192/23; відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" та апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.02.2024 року на 15:00 год.
У судовому засіданні 28.02.2024 року було оголошено перерву на 23.04.2024 року на 12:00 год.
23.04.2024 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 09.07.2024 року о 12:00 год.
У судовому засіданні 09.07.2024 року було оголошено перерву на 30.07.2024 року на 12:30 год.
У судовому засіданні 30.07.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційних скарг та надані заперечення, заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2021 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" (виконавець) укладено договір № ОД/П-21-620НЮ про надання послуг з середнього ремонту дрезини ДГКу № 4421 (далі - договір).
За умовами договору виконавець прийняв на себе зобов`язання за завданням замовника особисто надати послуг з середнього ремонту дрезини ДГКу № 4421, кількість, перелік послуг та їх вартість визначені у додатку №1 до вказаного договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконавцю зазначені послуги у порядку та на умовах договору.
Також з п. 1.1. вбачається, що цей договір укладений за результатами процедури закупівлі в електронній системі закупівель Рrozorro за унікальним номером UА-2021-08-20-011149-а.
Пунктом 1.5 визначено, що виконавець повинен надати послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних організацій/співвиконавців.
Надання послуг проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової заявки (рознарядки) замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг (п. 4.1.).
Згідно п. 4.2. договору виконавець зобов`язаний приступити до надання послуг тільки після одержання від замовника рознарядки засобами електронної пошти або рекомендованим листом. Підтвердженням отримання заявки (рознарядки) є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення
Термін надання послуг - не більше 90 календарних днів з моменту підписання актів здачі в ремонт дрезини, але не пізніше 24.12.2021 року із правом дострокового виконання (п. 4.6.).
Відповідно до п. 4.7. договору місце надання послуг: територія виконавця за адресою: 72330, Запорізька і обл., Мелітопольський р-н., сел. Новобогданівка, ст. Федорівка, вул. Першого Травня, 133.
Вартість послуг визначена на підставі наданої виконавцем калькуляції згідно додатку 1 договору, і складає 2 000 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 400 000,00 грн. Загальна вартість договору складає 2 400 000,00 грн. з ПДВ (п. 5.1. договору).
Термін сплати за надані послуги настає на 45 банківський день з дня реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послузі які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (п. 5.4.).
За положеннями п. 7.2.3. договору виконавець має право не приймати у ремонт обладнання за даним договором, якщо воно передається у ремонт пізніше 01.10.2021 року.
Згідно п. 7.4.5. договору виконавець зобов`язаний своєчасно попереджати замовника про існування обставин, які заважають або виключають можливість надання послуг відповідно до умов договору.
За порушення термінів виконання зобов`язання стягується штраф у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково у розмірі 7% (п. 8.10 договору).
Згідно п. 8.13. договору строк нарахування виконавцю неустойки (штрафу, пені), передбачених даним договором, не обмежується шестимісячним строком згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Сторони встановили позовну давність щодо неустойки за цим договором тривалістю 2 роки відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 10.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до 24.12.2021року, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Відповідно до п. 11.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували підчас укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (п. 11.2.).
При цьому згідно п. 11.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або країни, на території якої мали місце такі обставини.
На виконання п. 4.1 договору регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" надіслало до ТОВ "АЕРЛАЙН" лист від 27.10.2021 року № НГ(НЗ)-202/126 на підтвердження готовності замовника до приймання від виконавця послуг.
12.11.2021 року замовником для проведення ремонту була передана виконавцю дрезина ДГКу №4421, що підтверджується підписаним з обох сторін актом приймання-передачі та не заперечується сторонами спору.
03.12.2021 року виробничим підрозділом "Долинська дистанція колії" регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на адресу ТОВ "АЕРЛАЙН" було надіслано лист щодо надання інформації по виконанню середнього ремонту дрезини ДГКу № 4421.
ТОВ "АЕРЛАЙН" листом від 08.12.2021 року № 081221/1 надіслало замовнику пропозицію про внесення змін до договору від № ОД/П-21-620НЮ 20.10.2021 року щодо строків проведення робіт за договором, в якому зазначило наступне:
"Відповідно до п. 4.6 Договору, термін надання послуг - не більше 90 к/днів з моменту підписання акту здачі дрезини в ремонт. Отже, початок перебігу строку ремонту обумовлений моментом здачі дрезини в ремонт. Дрезина ДГКу №4421 здана в ремонт за актом від 12.11.2021р., а тому термін виконання ремонту, відповідно до п. 4.6 Договору, до 10.02.2022р. (включно). Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір діє до 24.12.2021р. враховуючи вищевикладене, керуючись п. 3.14 "Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу" (затвердженого наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.04.2002р.), просимо Вас розглянути можливість внесення змін до п. 4.6 Договору, замінивши слова "але не пізніше 24.12.2021р." на але не пізніше 10.02.2022р.", та до п. 10.1 Договору, замінивши слова "і діє до 24.12.2021р." на "і діє до 10.02.2022р. включно", шляхом підписання відповідної додаткової угоди."
Також подібного змісту лист від 13.12.2021 року № 1312/07-21 надійшов від відповідача до служби колії регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
На вказану пропозицію службою колії регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" була надана відповідь листом від 29.12.2021 року № Пмех.-09/753, в якій вказано, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань, пролонгація термінів надання послуг по договору від 20.10.2021 року № ОД/П-21-620НЮ неможлива, оскільки даний договір був укладений за результатами проведення процедури публічних закупівлі, а істотні умови договору відповідно до п.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених даним пунктом.
В подальшому ТОВ "АЕРЛАЙН" направило позивачу лист від 20.01.2022 року №200122/2, в якому вказало, що на підприємстві виник спалах захворюваності на Covid-19, що спричинило зупинку діяльності підприємства в цілому, зокрема через перебування частини персоналу на лікарняному, а іншої частини на самоізоляції в зв`язку з контактуванням з хворими на Covid-19. Дана обставина унеможливить виконання ремонту дрезини ДГКу №4421 в обумовлений договором строк (до 10.02.2022 року). Також повідомило про звернення відповідача до Запорізької торгово-промислової палати за отримання сертифікату про форс-мажорні обставини у зв`язку зі спалахом захворюваності на Covid-19 та просило погодити вказане питання.
Листом від 25.01.2022 року № П-11/27-1 позивач з посиланням на розділ 11 договору повідомив, що термін надання послуг згідно умов договору не пізніше 24.12.2021 року, та що відповідно до п.8.11 договору ним нараховано штрафні санкції за невиконання умов договору №ОД/П-21-620НЮ на загальну суму 244 800.00 грн., також замовник не заперечував проти звернення відповідача до Торгово-промислової палати України.
З підписаного з обох сторін акту проміжного огляду середнього ремонту ДГКУ4421 від 03.02.2022 року вбачається, що колеса дрезини ДГКу № 4421 цільнокатані знаходяться в ремонті, роботи з встановлення та заміни електрообладнання не закінчені, лако-фарбувальні роботи не проведені, роботи по встановленню обшивки кабіни не закінчені.
В подальшому позивачем на виконання вимог п. 14.1 договору на адресу ТОВ "АЕРЛАЙН" було надіслано претензію від 23.02.2022 року № НЮ-09/24 щодо сплати штрафних санкцій за прострочення строку виконання зобов`язань, відповідь на яку так і не було отримано.
Також 28.04.2022 року на адресу ТОВ "АЕРЛАЙН" позивачем надіслано лист № П-07/1037 з проханням надати інформацію щодо поточної дислокації дрезини ДГКу № 4421 та автомотриси АГД-1А № 519 з причепом УП-4 № 586, стадії проведення ремонту та термін виконання договорів № ОД/П-21-620НЮ та № ОД/П-21-619НЮ.
На вказаний лист від ТОВ "АЕРЛАЙН" надійшла відповідь від 02.05.2022 року № 20522/3, в якій була надана інформація лише щодо автомотриси АГД-1А № 519 з причепом УП-4 № 586. Жодної інформації стосовно дрезини ДГКу № 4421 замовнику виконавцем надано не було.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного фактичного виконання своїх зобов`язань за договором, доводів позивача в цій частині не спростував, але наполягає на тому, що невиконання умов договору щодо своєчасного ремонту сталося через захворювання працівників на Covid-19 та через початок повномасштабної агресії Російської Федерації проти України.
На підтвердження своїх доводів відповідач надав Сертифікат № 2300-23-3387 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено ТОВ "АЕРЛАЙН" настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України; військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація м. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області), щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: надати послуги з середнього ремонту дрезини ДГКу №4421 (Виробничого підрозділу служби колії "Долинська дистанція колії"), у термін: до 24.12.2021 року за договором про надання послуг з середнього ремонту дрезини ДГКу №4421 № ОД/П-21-620НЮ від 20.10.2021 року, укладеним з РЕГІОНАЛЬНОЮ ФІЛІЄЮ "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (код ЄДРПОУ/ІПН 40081200), які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 01 грудня 2021 року; дата закінчення: тривають на 26 липня 2023 року.
Як вказано вище, на виконання п. 11.2 договору відповідач листом від 20.01.2022 року № 200122/2 повідомив позивача про те, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, пов`язаних із захворюванням працівників, залучених до виконання договору, на Covid-19.
Проте, доказів своєчасного повідомлення позивача про виникнення форс-мажорних обставин у зв`язку з початком військової агресії РФ проти України відповідач суду не надав, а лише в своїх запереченнях проти позову в цій частині посилається на факт перебування об`єкта договору - дрезини на тимчасово окупованій території у смт. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області та на вказаний вище Сертифікат ЗТПП.
При цьому суд враховує, що 90-денний строк закінчення ремонту дрезини за договором, на якому наполягає сам відповідач, закінчився ще 10.02.2022 року, тобто до початку військової агресії РФ проти України 24.02.2022 року.
Невиконання відповідачем свого обов`язку з надання послуг та нарахування у зв`язку з цим позивачем штрафу в сумі 168 000,00 грн. та пені в сумі 1 305 600,00 грн. стали підставою для звернення позивача до суду.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору судом першої інстанції не в повній мірі були дотримані норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового рішення суду в частині визначення належних до стягнення сум.
В силу приписів ст. 174 Господарського кодексу України господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Згідно ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Як встановлено вище, згідно п. 4.6 договору термін надання послуг - не більше 90 календарних днів з моменту підписання актів здачі в ремонт дрезини, але не пізніше 24.12.2021 року із правом дострокового виконання.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції, що термін надання послуг за договором складає 90 днів включно з дати передачі дрезини у ремонт, а тому з 12.11.2021 року строк виконання зобов`язання для відповідача мав закінчитися саме 10.02.2022 року.
Укладаючи 20.10.2021 року договір № ОД/П-21-620НЮ про надання послуг з середнього ремонту дрезини ДГКу №4421, обидві сторони договору мали усвідомлювати, що 90-денний строк не сплине до 24.12.2021 року.
Позивач не надав суду аргументованих пояснень щодо причин підготовки ним, як замовником закупівлі, тексту договору для його укладання лише 20.10.2021 року, тоді як публічні закупівлі було розпочато ще в липні 2021 року, та не пояснив обставин щодо фактичної передачі відповідачу у ремонт дрезини лише 12.11.2021 року.
З огляду на принцип тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Принцип тлумачення правочинів "contra proferentem" (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) означає, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Так, текст договору було розроблено позивачем, відповідно умови договору повинні тлумачитись не на його користь.
Трактуючи умови договору, суд дійшов висновку, що у п. 4.6 договору сторони погодили термін надання послуг - перш за все у строк не більше 90 календарних днів з моменту підписання актів здачі в ремонт дрезини. При цьому кінцева дата - не пізніше 24.12.2021 року - пов`язана з бюджетним фінансуванням замовника та умовами договору щодо оплати наданих послуг за певною процедурою приймання робіт, яка мала завершитися у 2021 бюджетному році.
Умова договору, викладена у п. 7.2.3 щодо можливості відмови відповідача від прийняття у ремонт обладнання за договором, якщо воно передається у ремонт пізніше 01.10.2021 року є невиконуваною, оскільки сам договір укладено лише 20.10.2021 року.
У свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем у визначений договором строк (до 10.02.2022 року) зобов`язання з надання послуг по ремонту дрезини не виконано. Доказів протилежного матеріали справи не містять та сторонами не подано.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок буде оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на неможливість своєчасного надання послуг через хворобу його працівників на Covid-19.
Укладаючи договір та погоджуючись на його умови відповідач мав враховувати обставини впровадження на всій території України карантину у зв`язку із постійно зростаючою захворюваністю на Covid-19 та погіршення епідемічної ситуації в країні.
Відповідачем у Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, поданій для участі у процедурі закупівлі спірних послуг, зазначено, що у виконавця у розпорядженні щонайменше є 23 працівника, у яких є дозвіл на виконання робіт на висоті понад 1,3 метри. Відповідно хвороба 7 працівників сама по собі не могла стати причиною неможливості подальшого виконання роботи за договором. Доказів того, в який саме період часу працівники, вказані у сертифікаті № 2300-23-3387, перебували на лікарняному, відповідачем суду не надано.
За викладеного, доводи щодо неможливості виконання умов договору з посиланням на вказану обставину не є переконливими навіть за наявності підтвердження настання форс-мажорних обставин відповідним Сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати.
При цьому, суд враховує, що відповідач не завершив ремонт дрезини та не повернув її замовнику до 24.02.2022 року, проте, напевно, зміг би закінчити ремонт хоча і з простроченням, якби цьому не завадило введення воєнного стану та тимчасова окупація місця виконання робіт за договором, яка триває до цього часу.
Як свідчать матеріали справи, втрата дрезини внаслідок окупації с. Новобогданівка сталася не внаслідок неправомірних дій відповідача, а є наслідком форс-мажорної обставини - нападу РФ на Україну та тимчасової окупації. Позивач не заперечує факт знаходження дрезини на окупованій території.
Проте, позивачем нараховано штрафні санкції у тому числі і за період, коли внаслідок окупації с. Новобогданівка відповідач не міг виконувати ремонт.
У спірних правовідносинах виконання зобов`язання унеможливлене відсутністю доступу відповідача до об`єкту ремонту, тому нарахування позивачем штрафних санкцій за цей період не відповідає положенням ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, а також принципам справедливості.
Колегія суддів погоджується і з відповідним висновками суду першої інстанції, що переважна частина строку нарахування позивачем штрафу (пені) протягом 544 днів припадає на період після 24.02.2022 року та запровадження в Україні воєнного стану та тимчасової окупації місця надання послуг. Відповідно, в цьому періоді часу невиконання відповідачем умов договору щодо завершення ремонту дрезини та її повернення позивачу пов`язано виключно з введенням воєнного стану та тимчасовою окупацією смт. Новобогданівка, що унеможливило для відповідача як сам доступ до місця проведення робіт, так і їх виконання та завершення. Тому нарахування пені за період часу з 24.02.2022 року по 21.06.2023 року не відповідає принципам добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності.
Проте, за вказаних висновків суд першої інстанції мав звільнити відповідача від відповідальності за період з 24.02.2022 року (після початку введення воєнного стану та тимчасової окупації смт. Новобогданівка) у відповідності до приписів ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, а не зменшувати розмір таких санкції згідно положень ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.
За умовами договору за порушення термінів виконання зобов`язання стягується штраф у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково у розмірі 7% (п. 8.10 договору).
Отже, оскільки кінцевий строк виконання зобов`язання припадав на 10.02.2022 року, то штраф у розмірі 7% від вартості послуг не може застосовуватись, так як відповідно до п. 8.10 договору він може застосовуватися лише за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів, які з 11.02.2022 року по 23.02.2022 року не спливли.
Таким чином, через виникнення дії форс-мажорних обставин, вимога позивача про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.
Разом з тим, і вимоги щодо пені мали бути частково задоволені судом, а саме в проміжок часу з 11.02.2022 року (наступний день за кінцевим днем виконання зобов`язання) по 23.02.2022 року (останній день перед початком дії форс-мажорних обставин). За цей період апелянт (відповідач) вірно нарахував суму до стягнення 31 200,00 грн.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таке правило міститься в ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з підстав, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати відсотків річних, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Проте, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій, оскільки розмір штрафних санкцій - пеня у сумі 31 200, 00 грн. не є завеликим по відношенню до вартості невиконаних робіт - 2 400 000, 00 грн. та не може бути надмірним тягарем для відповідача.
Зменшення незначного розміру пені призведе до фактичного звільнення відповідача від відповідальності, незважаючи на ті обставини, що прострочення виконання робіт має місце і таке прострочення до початку форс-мажорних обставин відбувалося не з поважних причин.
Також колегія суддів враховує, що в період воєнних дій обидві сторони знаходяться у складних умовах ведення господарської діяльності. Зазначені обставини є загальними та мають вплив, у тому числі, і на позивача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не доведена і не підлягає задоволенню; апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову лише в частині стягнення пені у сумі 31 200,00 грн. з новим пропорційним розподілом судового збору.
Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги позивача слід покласти на останнього, а судові витрати відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, слід стягнути з позивача на користь відповідача пропорційно від задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, - ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23 залишити без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" покласти на скаржника.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2023 року у справі №908/2192/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" про стягнення 1 473 600, 00 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" (електронна пошта: market@aerline.com.ua; info@sovetnik.zp.ua; вул. Святого Миколая, буд. 71, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 36465159) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (електронна пошта: uz@uz.gov.ua; вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (електронна пошта: postbox@odz.gov.ua; вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 40081200) пеню у розмірі 31 200,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" (електронна пошта: market@aerline.com.ua; info@sovetnik.zp.ua; вул. Святого Миколая, буд. 71, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 36465159) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (електронна пошта: uz@uz.gov.ua; вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (електронна пошта: postbox@odz.gov.ua; вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 40081200) судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 2 684,00грн.
Видати наказ.
В іншій частині апеляційної скарги відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (електронна пошта: uz@uz.gov.ua; вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (електронна пошта: postbox@odz.gov.ua; вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРЛАЙН" (електронна пошта: market@aerline.com.ua; info@sovetnik.zp.ua; вул. Святого Миколая, буд. 71, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 36465159) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.10.2024 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122218532 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні