Ухвала

від 10.10.2024 по справі 909/954/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/954/24

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

10.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ", адвоката Токовенко О. В. (вх. № 8848/24 від 09.10.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНА

КОМПАНІЯ УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ"

(вул. Товарна, буд. 1, м. Київ, 01103)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА КОНСТРАКШН"

(Участок Щивки, буд.2., с. Поляниця, місто Яремче,

Івано-Франківська область, 78593)

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 062 457, 85 гривень, з яких: 802 229, 94 гривень основний борг, 49 319, 14 гривень інфляційне збільшення, 210 908, 77 гривень пеня,

В С Т А Н О В И В:

до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА КОНСТРАКШН" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 062 457, 85 гривень, з яких: 802 229, 94 гривень основний борг, 49 319, 14 гривень інфляційне збільшення, 210 908, 77 гривень пеня.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.10.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 231002-01/Тр, за яким позивачем (постачальником) здійснено поставку металоконструкцій на загальну суму у розмірі 2 674 100, 00 гривень, однак відповідач (замовник) не виконав свого зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, що призвело до виникнення боргу в сумі 802 229, 94 гривень. На означену суму боргу позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 49 319, 14 гривень та пеню в сумі 210 908, 77 гривень.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить суд: вжити заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІТА КОНСТРАКШН", зокрема в АТ "КРЕДОБАНК" (МФО 325365) IBAN НОМЕР_1 та на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на всіх наявних рахунках відкритих ТОВ "ВІТА КОНСТРАКШН" (код ЄДРПОУ 35486251), на грошові кошти, що в подальшому надходитимуть на вказані рахунки, встановивши заборону розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на всіх наявних рахунках відкритих ТОВ "ВІТА КОНСТРАКШН" (код ЄДРПОУ 35486251), грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на всі наявні рахунки відкриті ТОВ "ВІТА КОНСТРАКШН" (код ЄДРПОУ 35486251) та які вже знаходяться на вищезазначених банківських рахунках за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, в межах суми позовних вимог у розмірі 1 062 457, 85 гривень.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, як наявність обставин для забезпечення позову позивач вказує на те, що невиконання відповідачем свого обов`язку з оплати товару за договором дає підставу для висновку, що в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТА КОНСТРАКШН" може витратити грошові кошти з метою не виконання судового рішення у разі задоволення цього позову.

Водночас суд зазначає, що вказане обґрунтування не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки сама по собі можлива відмова від виконання договірного зобов`язання не підтверджує обставину ухилення відповідача від виконання рішення суду у майбутньому.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявником не зазначено та не додано будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідачем вчинюються відповідні дії, які спрямовані на знищення, зменшення, відчуження або передачу чи іншим чином реалізацію його майна, в тому числі відповідних грошових коштів.

При цьому, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є неспівмірним з позовними вимогами, непропорційно порушує інтереси відповідача та може мати ризики зупинення його діяльності, що може негативно вплинути на виконання рішення у майбутньому або нанести неправомірні збитки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов`язує необхідність їх застосування.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів, у зв`язку із чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРСТАЛЬСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ", адвоката Токовенко О. В. (вх. № 8848/24 від 09.10.2024) про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

4. Ухвала підписана 10.10.2024.

Суддя В. В. Михайлишин