Рішення

від 10.10.2024 по справі 910/9709/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2024Справа № 910/9709/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Національна кінематика України» (вул. Кіото, 27, м. Київ, 02156; ідентифікаційний код 19485307)

до Фізичної особи - підприємця Поданчука Дмитра Денисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 84 306, 67 грн

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Національна кінематика України» (далі за текстом - ДП «Національна кінематика України», Позивач) з позовом до Фізичної особи - підприємця Поданчука Дмитра Денисовича (далі за текстом - ФОП Поданчук Д.Д., Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 84 306, 67 грн за договором зберігання № 294 від 01.02.2021 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним надано послуги зі зберігання майна Відповідача, які є неоплаченими за період з вересня по грудень 2023, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала суду від 09.08.2024 надсилалась Відповідачу поштовим повідомленням № 0600281681963 на офіційну адресу місцезнаходження, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «За закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 у справі № 910/9709/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

При цьому суд зазначає, що на підставі заяви представника Відповідача, останньому надано доступ до електронної справи № 910/9709/24.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.02.2021 між Позивачем (Зберігач) та Відповідачем (Поклажодавець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає за плату на зберігання особисте майно останнього на території Зберігача за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 у вільних приміщеннях та зобов`язується повернути його Поклажодавцю в обумовлений договором строк у цілості і схоронності.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору майно, що визначене у акті приймання передачі майна, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, з моменту підписання Акта приймання-передачі майно вважається переданим на зберігання.

Відповідно до пункту 2.9 Договору, у разі наявності заборгованості Поклажодавця, зокрема з плати за зберігання майна, непередбачувані (надзвичайні витрати) та вартість спожитої електроенергії, Поклажодавець зобов`язаний сплатити суму боргу до підписання Сторонами Акту повернення-приймання майна з урахуванням усіх поточних нарахувань.

Відповідно до пункту 6.6 Договору, щомісячно, на умовах передоплати, не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунку, отриманого в бухгалтерії Зберігача, а в разі відсутності рахунку - самостійно, Поклажодавець перераховує Зберігачу плату по зберіганню майна, включаючи ПДВ, у національній валюті: за послуги по зберіганню майна Поклажодавець сплачує Зберігачеві щомісячно: з 01.02.2021 - 14 280,00 грн., ПДВ 20% - 2856,00 грн., всього - 17 136,00 грн.

Інші витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати) та вартість спожитої електроенергії відшкодовується понад плату, яка належить Зберігачеві за цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.12.2021 року), цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.03.2022.

01.02.2021 Поклажодавець передав на відповідальне зберігання Зберігачу майно (інвентар для зйомок кінофільмів), що підтверджується актом приймання-передачі майна на зберігання.

Згідно доводів Позивача, не дивлячись на те, що 31.03.2022 закінчилася дія Договору Поклажодавець (Відповідач) не забрав передане на зберігання майно у зв`язку з чим в силу положень частини 3 статті 946 ЦК України Відповідач продовжував вносити плату за зберігання свого майна в розмірі, визначеному Договором.

Однак, Поклажодавцем не було виконане зобов`язання з внесення плати за зберігання майна та відшкодування вартості спожитої електроенергії за період з вересня по грудень 2023.

На підтвердження зазначеного Позивачем виставлено наступні рахунки:

- рахунок на оплату № 1092 від 01.09.2023 за послуги по зберіганню майна за вересень 2023 на суму 17 136 грн. Відповідачем сплачено 20 000 грн за послуги по зберіганню майна відповідно до платіжної інструкції № 969584 від 13.09.2023, які зараховані Зберігачем в рахунок погашення заборгованостей за попередні періоди, а саме: 12 692,44 грн - по рахунку № 779 від 03.07.2023, 2 226,69 грн. - по рахунку № 917 від 01.08.2023, 5080,87 грн. - по рахунку № 1013 від 28.08.2023. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 17 136 грн за рахунком на оплату № 1092 від 01.09.2023;

- рахунок на оплату № 1228 від 02.10.2023 на суму 17 136 грн. за послуги по зберіганню майна за жовтень 2023. Відповідачем сплачено 6500 грн. за послуги по зберіганню майна відповідно до платіжної інструкції № 296311 від 04.10.2023, які зараховані Зберігачем в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, а саме: 6 500,00 грн. - по рахунку № 917 від 01.08.2023. Також Поклажодавець сплатив 10 000грн. за послуги по зберіганню майна відповідно до платіжної інструкції № 712962 від 19.10.2023, які зараховані Зберігачем в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, а саме: 8 409,31 грн. - по рахунку № 917 від 01.08.2023 року, 1 590,69 грн. - по рахунку № 1178 від 27.09.2023. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 17 136 грн. за рахунком на оплату № 1228 від 02.10.2023;

- рахунок на оплату № 1342 від 25.10.2023 на суму 13 992,90 грн. у якості компенсації за споживання електроенергії та витрати на утримання електромережі за жовтень 2023. Поклажодавець сплатив 1 700 грн за комунальні послуги за жовтень 2023 відповідно до платіжної інструкції № 909487 від 15.11.2023, які зараховано Позивачем як сплата по рахунку № 1342 від 25.10.2023. Крім того, Позивач сплатив 10 000 грн за комунальні послуги відповідно до платіжної інструкції № 975354 від 30.11.2023. З відповідних коштів, 5 223,46 грн. були зараховані Зберігачем в рахунок погашення заборгованості за попередній період, а саме по рахунку № 1178 від 27.09.2023, а 4 776,54 грн зараховані як сплата по рахунку № 1342 від 25.10.2023. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 7 516,36 грн. за рахунком на оплату № 1342 від 25.10.2023;

- рахунок на оплату № 1397 від 01.11.2023 на суму 17136 грн за послуги по зберіганню майна за листопад 2023. Поклажодавець сплатив за послуги по зберіганню майна за листопад 2023 суму в розмірі 10 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 704680 від 15.11.2023. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 7 136,00 грн за рахунком на оплату № 1397 від 01.11.2023;

- рахунок на оплату № 1499 від 27.11.2023 на суму 22 367, 83 грн в якості компенсації за споживання електроенергії та витрати на утримання електромереж за листопад 2023. Поклажодавець сплатив за комунальні послуги за листопад 2023 суму в розмірі 10 000 грн. відповідно до платіжної інструкції № 510746 від 06.12.2023. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 12 367,83 грн за рахунком на оплату № 1499 від 27.11.2023;

- рахунок на оплату № 1558 від 01.12.2023 на суму 17 136,00 грн. за послуги по зберіганню майна за грудень 2023. Поклажодавець сплатив за послуги по зберіганню майна за грудень 2023 суму в розмірі 10 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 515225 від 06.12.2023. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 7 136,00 грн за рахунком на оплату № 1558 від 01.12.2023;

- рахунок на оплату № 1671 від 26.12.2023 на суму 25 878, 48 грн. в якості компенсації за споживання електроенергії та витрати на утримання електромереж за грудень 2023. Відповідно до платіжної інструкції № 501435 від 03.01.2024, Поклажодавець сплатив суму в розмірі 10 000 грн, яка зарахована Зберігачем в рахунок зобов`язання по рахунку на оплату № 1671. Таким чином, Поклажодавець залишається зобов`язаний сплатити Зберігачу 15 878,48 грн за рахунком на оплату № 1671 від 26.12.2023.

Відтак, загальна сума заборгованості Поклажодавця за послуги, надані протягом вересня 2023 по грудень 2023 складає 84 306,67 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо зазначених вище зарахувань Позивача, а також доказів належного виконання Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання.

За приписами частини 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Частиною 3 статті 946 ЦК України закріплено, що якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

За приписами статті 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 948 ЦК України поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

З огляду на викладене вище, та як встановлено судом, Позивачем прийнято на зберігання майно Відповідача з 01.02.2021 згідно акту приймання-передачі майна на зберігання, яке станом на дату звернення до суду з позовом не повернуто Поклажодавцеві з огляду на його не витребування Зберігачем.

Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, закріплений частиною 2 статті 938 ЦК України обов`язок Зберігача зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення та обов`язок Поклажодавця внести плату за весь фактичний час зберігання майна згідно частини 3 статті 946 ЦК України вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими.

Судом враховано, фактичне виставлення Позивачем рахунків на оплату Відповідачу та обов`язок останнього згідно пункту 6.6 Договору здійснити оплату наданих Позивачем послуг незалежно від отримання рахунку.

При цьому, матеріали справи не містять заперечень чи то зауважень Відповідача в частині виконання Договору Позивачем.

Однак, як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, Відповідачем неналежним чином виконано умови Договору та зокрема допущено утворення заборгованості з оплати послуг Позивача.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині строків оплати наданих Позивачем послуг, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Національна кінематика України» - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Поданчука Дмитра Денисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Національна кінематика України» (вул. Кіото, 27, м. Київ, 02156; ідентифікаційний код 19485307) заборгованість в розмірі 84 306 (вісімдесят чотири тисячі триста шість) грн 67 коп. та судовий збір в розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 10.10.2024

Суддя Антон ПУКАС