Рішення

від 10.10.2024 по справі 910/3547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2024Справа № 910/3547/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8, ідентифікаційний код 14312973)

до Приватного підприємства "Бютифул меблі" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4Б, офіс 11, ідентифікаційний код 37392202)

про стягнення 587 393, 87 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім. С.П.Корольова (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного підприємства «Бютифул меблі» (далі - відповідач) про стягнення 587 393, 87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.08.2017 між Відкритим акціонерним товариством «Меридіан» ім. С. П. Корольова (наймодавець за договором) та Приватним підприємством «Бютифул Меблі» (наймач за договором) укладено договір майнового найму № 1794, відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач бере у тимчасове платне користування приміщення загальна площею 5125 кв.м. (корпус № 9,1-й поверх площею 540 кв.м, 2-й поверх площею 1585 кв.м, 3-й поверх площею 3000 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Крім цього, 10.08.2021 між Відкритим акціонерним товариством «Меридіан» ім. С. П. Корольова (наймодавець за договором) та Приватним підприємством «Бютифул Меблі» (наймач за договором, відповідач у справі) укладено договір майнового найму, відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач бере у тимчасове платне користування приміщення загальна площею 5125 кв.м.(корпус № 9,1-й поверх площею 540 кв.м, 2-й поверх площею 1585 кв.м, 3-й поверх площею 3000 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

За доводами позивача, у зв`язку з невиконанням з боку відповідача своїх обов`язків щодо сплати за користування приміщеннями за вказаними вище договорами, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 374 664,93 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/17173/23.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 71 856, 91 грн - 3% річних, 278 352, 40 грн - інфляційних втрат та 237 184, 56 грн - пені, розрахованих на суму боргу, який виник за договорами № 1794 від 22.08.2017 та № 2257 від 10.08.2021 та підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/17173/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3547/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 зупинено провадження у справі № 910/3547/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/17173/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 поновлено провадження у справі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 була доставлена до електронного кабінету Приватного підприємства "Бютифул меблі" 27.03.2024 о 20:45 год, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

22.08.2017 між Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" ім. С. П. Корольова (далі - наймодавець) та Приватним підприємством "Бютифул Меблі" (далі - наймач) укладено договір майнового найму № 1794 (далі - договір №1794), відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач бере у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 5125 кв.м. (корпус № 9,1-й поверх площею 540 кв.м, 2-й поверх площею 1585 кв.м, 3-й поверх площею 3000 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2 договору №1794 приміщення, що наймаються, та майно, повинні бути передані наймодавцем та прийняті наймачем по акту здачі-приймання. Передача приміщень і майна, що наймаються, здійснюється за актом здачі - приймання (додаток №1 до договору №1794), підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в найм.

Пунктом 5.1 договору №1794 сторони визначили, що розмір найомної плати за приміщення складає: 1-й поверх площею 540 кв.м складає 100 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 64 800 грн 00 коп. з ПДВ; 2- й поверх площею 1585 кв.м складає 70 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума -133 140 грн 00 коп. з ПДВ; 3- й поверх площею 3000 кв.м складає 50 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 180 000 грн 00 коп. з ПДВ. А всього сума по договору в місяць становить - 377 940 грн 00 коп. з ПДВ.

У відповідності до пунктів 5.2-5.4 договору №1794 найомна плата нараховується з дати прийняття наймачем приміщення, що наймається, за актом здачі-приймання. Найомна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок наймодавця наперед, не пізніше п`ятого числа кожного поточного місяця. Наймач зобов`язаний протягом трьох днів, з дати прийняття за актом здачі-приймання приміщення, що наймається, та майна, перерахувати найомну плату на поточний місяць авансом.

Наймач зобов`язаний своєчасно здійснювати найомні платежі (пункт 7.1.2 договору №1794).

Підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. договору № 1794 сторони погодили, наймач несе, зокрема, наступну відповідальність за цим договором: у випадку прострочення сплати найомних платежів - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до Акту приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2017, згідно договору майнового найму № 1794 від 15.08.2017, наймодавець здав, а наймач прийняв в найомне користування приміщення під здійснення торгівельної діяльності під знаком для товарів та послуг в корпусі № 9,1-й поверх площею 405 кв.м, 2-й поверх площею 1042 кв.м, 3-й поверх площею 2455 кв.м за адресою: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Також, 10.08.2021 між Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" ім. С. П. Корольова (далі - наймодавець) та Приватним підприємством "Бютифул Меблі" (далі -наймач) укладено договір майнового найму №2257 (далі - договір № 2257), відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач бере у тимчасове платне користування приміщення загальна площею 5125 кв.м. (корпус № 9,1-й поверх площею 540 кв.м, 2-й поверх площею 1585 кв.м, 3-й поверх площею 3000 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Відповідно до пунктів 31., 3.2 договору № 2257 приміщення, що наймаються, та майно, повинні бути передані наймодавцем та прийняті наймачем по акту здачі-приймання. Передача приміщень і майна, що наймаються, здійснюється за актом здачі - приймання (додаток №1 до договору), підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в найм.

Згідно пункту 4.1. договору № 2257 термін дії договору складає з 01.09.2021 по 21.07.2024.

Пунктом 5.1 договору № 2257 сторони визначили, що розмір найомної плати за приміщення складає: 1-й поверх площею 540 кв.м складає 100 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 64 800 грн 00 коп. з ПДВ; 2- й поверх площею 1585 кв.м складає 70 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума -133 140 грн 00 коп. з ПДВ; 3- й поверх площею 3000 кв.м складає 50 грн 00 коп. (без ПДВ) за 1 кв.м за місяць, сума - 180 000 грн 00 коп. з ПДВ. А всього сума по договору в місяць становить - 377 940 грн 00 коп. з ПДВ.

У відповідності до положень пунктів 5.2-5.4 договору № 2257 найомна плата нараховується з дати прийняття наймачем приміщення, що наймається, за актом здачі-приймання найомна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок наймодавця наперед, не пізніше п`ятого числа кожного поточного місяця. Наймач зобов`язаний протягом трьох днів, з дати прийняття за актом здачі-приймання приміщення, що наймається, та майна, перерахувати найомну плату на поточний місяць авансом.

Наймач зобов`язаний своєчасно здійснювати найомні платежі (пункт 7.1.2 договору №2257).

Підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. договору № 2257 сторони погодили, що наймач несе, зокрема, наступну відповідальність за цим договором: у випадку прострочення сплати найомних платежів - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до Акту приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2021, згідно договору майнового найму № 2257 від 10.08.2021, наймодавець здав, а наймач прийняв в найомне користування приміщення під здійснення торгівельної діяльності під знаком для товарів та послуг в корпусі № 9,1-й поверх площею 447 кв. м, 2-й поверх площею 430 кв.м, 3-й поверх площею 2273 кв.м за адресою: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі №910/17173/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024, позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Приватного підприємства "Бютифул Меблі" на користь Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С. П. Корольова 1 374 664 грн 93 коп. заборгованості та 20 619 грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Під час розгляду справи №910/17173/23 судами встановлено, що відповідач (Приватне підприємство "Бютифул меблі") в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за договором майнового найму № 1794 від 15.08.2017 в розмірі 345 671 грн 43 коп. та за договором майнового найму № 2257 від 10.08.2021 в розмірі 1 028 903 грн 50 коп., що є порушенням з боку відповідача умов договорів, що також не було спростовано відповідачем.

Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, «Справа «Совтрансавто-Холдинг» проти України» п. 72 «В. Оцінка Суду»).

Таким чином, розмір грошових вимог в сумі 1 374 664,93 грн та обґрунтованість такої вимоги Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова до Приватного підприємства "Бютифул меблі" встановлені судовим рішенням у справі №910/17173/23 за участі тих самих сторін, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню.

Предметом спору даної справи є стягнення з відповідача 3% річних за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у відповідності до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 71 856, 91 грн, 278 352, 40 грн інфляційних втрат та 237 184, 56 грн - пені, розрахованих на суму боргу, який виник за договорами № 1794 від 22.08.2017 та № 2257 від 10.08.2021.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №910/8625/18.

Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач основне зобов`язання, наявність якого встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі №910/17173/23 своєчасно не виконав, позивач просить стягнути з відповідача у розмірі 71 856, 91 грн 3% річних, 278 352, 40 грн інфляційних втрат та 237 184, 56 грн пені за період з 06.07.2020 до 05.03.2024.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Підпунктами 9.1.1. пункту 9.1. договору № 1794 та договору № 2257, які є тотожними за змістом, встановлено, що наймач несе, зокрема, наступну відповідальність: у випадку прострочення сплати найомних платежів - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №5023/10655/11(922/1654/20) від 09.06.2021, №904/3491/19 від 18.06.2020, №910/12604/18 від 01.10.2019).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання перед позивачем зі сплати заборгованості за договором майнового найму № 1794 від 22.08.2017 та договором майнового найму № 2257 від 10.08.2021 протягом спірного періоду, а отже мало місце прострочення його виконання, у зв`язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача пені передбаченої умовами договору, 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у межах визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В той же час за результатами перевірки наданого позивачем розрахунку пені, суд встановив, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду нарахування відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ЦК України, за розрахунком суду обґрунтованим розміром пені у заявлений період є 237 161, 70 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бютифул меблі" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4Б, офіс 11, ідентифікаційний код 37392202) на користь Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8, ідентифікаційний код 14312973) 3% річних у розмірі 71 856 грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 278 352 грн 40 коп., пеню у розмірі 237 161 грн 70 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 8 810 грн 56 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.10.2024

Суддя Л.Г. Пукшин