Рішення

від 07.10.2024 по справі 914/2030/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 Справа № 914/2030/24

За позовом: Публічного акціонерного товариства Укрнафта, м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західбурмашінвест, Львівська обл., м. Стрий,

про стягнення 10 728, 96 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від позивача: Дубчак Сергій Євгенович - представник,

від відповідача: не з`явився.

Публічне акціонерне товариство Укрнафта звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Західбурмашінвест про стягнення штрафних санкцій у розмірі 10 728, 96 грн за порушення договору від 13.07.2023 № 23/1266-МТР.

Ухвалою суду від 21.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 16.09.2024. Ухвалою суду від 16.09.2024 судове засідання відкладено на 07.10.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2024, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, на адресу суду поштова кореспонденція з ухвалами суду, скерована на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та в договорі, не поверталась.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 07.10.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Публічне акціонерне товариство Укрнафта звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Західбурмашінвест про стягнення штрафних санкцій у розмірі 10 728, 96 грн за порушення умов договору від 13.07.2023 № 23/1266-МТР.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Західбурмашінвест (надалі відповідач, продавець) та Публічним акціонерним товариством Укрнафта (надалі позивач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу від 13.07.2023 № 23/1266-MTP з додатком № 1 (надалі договір).

Відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався здійснити поставку позивачу товару на загальну суму 352 056, 00 грн протягом 90 днів з моменту підписання договору, але не пізніше 30.09.2023.

Позивач звертає увагу, що поставки товару від 04.10.2023, 13.10.2023, 12.10.2023, 25.10.2023 та 25.10.2023 на загальну суму 261 504, 00 грн було здійснено з простроченням терміну визначеного договором, а відповідно до пункту 6.9. договору, у випадку прострочення поставки товару, відповідач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2 % від вартості не поставленого вчасно товару, та у розмірі 10 % у випадку прострочення поставки на 30 та більше днів.

Відтак на підставі пункту 6.9. договору позивач здійснив нарахування відповідачу штрафу на загальну суму 10 728, 96 грн.

Оскільки нараховані позивачем штрафні санкції відповідачем не сплачені, вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати штрафних санкцій не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з вимогами статті 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Західбурмашінвест (продавець) та Публічним акціонерним товариством Укрнафта (продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 13.07.2023 № 23/1266-MTP з додатком № 1, який відповідно до пункту 1.3 договору, є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 1.2 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором продавець зобов`язується передати продукцію, що визначена в додатку № 1 до договору (далі - товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1 договору, продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Загальна вартість товару згідно з п. 2 додатку № 1 становить 352 056, 00 грн.

Згідно з п. 5 додатку № 1 до договору умови поставки - DDP склад вантажоотримувача (Інкотермс 2020). Ціна товару включає вартість доставки товару до вантажоотримувача. У пункті 6 додатку № 1 наведені адреси чотирьох складів ПАТ Укрнафта в чотирьох областях України.

Відповідно до п. 4 додатку № l до договору, строк поставки: протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору, але не пізніше 30.09.2023 (в залежності від того, яка подія настане раніше).

Відповідно до п.5.3 договору, датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

На виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу передбачений умовами договору товар, однак частина товару поставлена із пропуском строків поставки.

Зокрема, аналіз видаткових накладних, а саме від 04.10.2023 № ЗБ-000040 на суму 13 728, 00 грн, яка була підписана 12.10.2023, від 12.10.2023 № ЗБ-000046 на суму 36 408, 00 грн, яка була підписана 19.10.2023, від 13.10.2023 № ЗБ-000047 на суму 76 272, 00 грн, яка була підписана 19.10.2023, від 25.10.2023 № ЗБ-000049 на суму 66 360, 00 грн, яка була підписана 26.10.2023, від 25.10.2023 № ЗБ-000050 на суму 68 736, 00 грн, яка була підписана 30.10.2023, свідчить що вказані поставки товару було здійснено з простроченням термінів.

Відповідно до п. 6.9 договору, за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.5.12, п .5.1.3 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2 %, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10 %, від вартості товару не поставленого вчасно.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення п. 5.1 договору та п. 4 додатку 1 до договору, поставку товару було прострочено по 4 видаткових накладних (від 04.10.2023 № ЗБ-000040, від 12.10.2023 № ЗБ-000046, від 12.10.2023 № ЗБ-000047, від 25.10.2023 № ЗБ-000049 на загальну суму 192 768, 00 грн, а по накладній від 25.10.2023 № ЗБ-000050, поставку товару на суму 68 736, 00 грн прострочено більш, ніж на 30 календарних днів.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одними із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Як зазначалося вище, пунктом 6.9. договору встановлений штраф у розмірі 2 % за прострочення поставки, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10 %, від вартості товару не поставленого вчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми невиконаного або неналежно виконаного зобов 'язання.

Частиною другою ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України днем для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, у даному випадку з 01.10.2023.

Таким чином, оскільки відповідач порушив умову договору щодо терміну поставки, він зобов`язаний сплатити позивачу штраф, нарахований на підставі п. 6.9 договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що позивачем він проведений вірно, з урахуванням термінів прострочення поставки товару, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у загальному розмірі 10 728, 96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західбурмашінвест (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Степана Бандери, буд. 47 кв.6, код ЄДРПОУ 37792084) на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, Київська область, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) суму в розмірі 13 756, 96 грн, з яких:

- 10 728, 96 грн штрафу,

- 3 028, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено та підписано 10 жовтня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.