Рішення

від 07.10.2024 по справі 914/1495/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 Справа № 914/1495/24

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг», м. Одеса,

про стягнення 22808,61 грн заборгованості, розірвання договору оренди та виселення.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі Я. Тимцан.

Представники сторін:

від позивача: Н. Савко,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» про стягнення 22?808,61 грн заборгованості, розірвання договору оренди державного майна №13 від 29.01.2016 та виселення з орендованих нежитлових приміщень №10 в будівлі автовокзалу м/п «Краковець», загальною площею 24,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.06.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Подальший рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвала про відкриття провадження у справі та подальші ухвали були надіслані за адресою сторін, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та повернута засобами поштового зв`язку із зазначенням у довідці про повернення «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Ухвалою від 23.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024, відомості про що внесено до протоколу судового засідання. Ухвалою від 23.09.2024 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив відповідача про дату, час і місце наступного судового засідання.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано 2?812,49 грн пені, 1?817,83 грн штрафу, а також просить суд розірвати договір оренди та виселити відповідача з орендованих ним приміщень.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Представник позивача у судове засідання 07.10.2024 з`явився, вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, підтвердив існуючу заборгованість, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався.

Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та подальші засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 07.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

29 січня 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» (орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №13, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове приміщення №10 в будівлі автовокзалу м/п «Краковець" загальною площею 24,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер 38516786.14.АААЖЖ993 та перебуває на балансі Державної фіскальної служби України (в оперативному управлінні (користуванні) Львівської митниці ДФС). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно із звітом про оцінку майна станом на 31.07.2015, і становить за незалежною оцінкою 148849,00 грн., без ПДВ.

29.01.2016 сторони підписали акт приймання-передавання державного нерухомого майна.

28.08.2016 сторони підписали договір про внесення змін та доповнень до договору №13 від 29.01.2016 з додатками.

У розділі 3 договору сторони визначили орендну плату та порядок розрахунків. Так, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2015 року 4969,69 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - січень 2016 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди жовтень 2015 на індекс інфляції за листопад, грудень місяці 2015 і січень місяць 2016. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Орендна плата перераховується до державного бюджету та користувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 50% до державного бюджету на рахунок визначений Державною казначейською службою України, а саме: Одержувач коштів - Держбюджет м.Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку -31114092702002 (код 22080200); 50% на рахунок користувача. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та користувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та користувачу.

За умовами п. 8.2 договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 29.01.2016 по 28.01.2026 включно.

Чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи (п. 10.6 договору).

Порядок повернення орендодавцю об`єкта оренди сторонами погоджено у п.10.8 та 10.9 договору.

12.04.2024 позивачем скеровано претензію №11-11-01549 про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді і задоволення.

Позивач стверджує, що відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачем орендна плата за користування майном вносилась несвоєчасно, з січня 2024 року не вносилась взагалі, і становить 18'178,29 грн.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та штрафні санкції, у зв`язку з простроченням відповідачем платежів по орендній платі більше як три місяці, розірвати договір оренди та виселити відповідача з орендованих приміщень.

Докази оплати існуючої заборгованості станом на момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні, вимоги позивача не спростовані.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди нерухомого державного майна №13 від 29.01.2016 зі змінами та доповненнями. Вказані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами Глави 58 ЦК України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює повноваження безпосередньо та через свої регіональні відділення (представництва).

До основних завдань Фонду державного майна України згідно зі ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства.

За приписами ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України, зокрема у сфері оренди державного майна: виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна; забезпечує проведення інвентаризації єдиних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, орендодавцем яких є Фонд державного майна України, а також затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна), щодо якого виступає орендодавцем; здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди.

Частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення № НОМЕР_1 в будівлі автовокзалу м/п «Краковець», загальною площею 24,6 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер 38516786.14.АААЖЖ993 та перебуває на балансі ДФС України (в оперативному управління Львівської митниці ДФС).

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на момент укладення договору) визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.

Згідно ч.1 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України). В матеріалах справи відсутні докази внесення змін у договір оренди.

Частиною 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями п.3.1 та п.3.6 договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2015 року 4969,69 грн. і перераховується орендарем не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним у відповідному співвідношенні.

За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов`язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з довідки про заборгованість з орендної плати відповідач сплачував орендну плату несвоїчасно і не у повному обсязі, за період квітень 2023 квітень 2024 року обліковується заборгованість з орендної плати в розмірі 18'178,29 грн. Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що на даний час заборгованість відповідач не сплатив і не здійснив жодних платежів.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо вчасної сплати орендної плати, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 18'178,29 грн підлягає задоволенню.

Пунктами 3.7 та 3.8 договору (зі змінами) оренди встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та штрафу, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягають заявлені позивачем 2??812,49 грн пені та 1?817,83 грн штрафу.

Відповідач доводів позовної заяви не спростував, проти наявності заборгованості не заперечив.

Щодо розірвання договору оренди суд зазначає наступне.

Приписами ч.1 ст.611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ст.651 ЦК України).

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ст.782 ЦК України).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не сплачував орендної плати упродовж лютий-травень 2023, січень квітень 2024 та у подальшому.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково припиненим за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором (ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

За змістом ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, є вимога про розірвання договору оренди нерухомого державного майна №13 від 29.01.2016 зі змінами та доповненнями.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 10.8 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем користувачу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки суд вважає обгрунтованою вимогу про розірвання договору оренди, то відповідач зобов`язаний звільнити орендовані ним приміщенння.

Враховуючи наведене, вимога про повернення об`єкта оренди шляхом шляхом виселення підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога є обґрунтованою, підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 687 від 07.05.2024 на суму 9'084,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позов повністю, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 73-80, 123, 129, 221, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» (65014, м. Одеса, вул.Маразлїївська, буд. 1/20, офіс 219; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39161565) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, місто Львів, вулиця Коперника М., будинок 4, ідентифікаційний код 42899921) 18'178,29 грн заборгованості з орендної плати, 2?812,49 грн пені, 1?817,83 грн штрафу та 9'084,00 грн судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого державного майна №13 від 29.01.2016.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» (65014, м. Одеса, вул.Маразлїївська, буд. 1/20, офіс 219; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39161565) з орендованих нежитлових приміщень № 10 в будівлі автовокзалу м/п «Краковець», загальною площею 24,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.10.2024.

Суддя Б. Яворський.