Ухвала

від 10.10.2024 по справі 915/996/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року Справа № 915/996/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.

розглянувши заяву №б/н від 07.10.2024 (вх.№12063/24 від 08.10.2024) Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову, у справі

за позовом: Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури, вул.Бузький бульвар, 15, м.Миколаїв, 54006

електронна пошта: mykokrug@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації), вул.Одеське шосе, 18А, м.Миколаїв, 54036

електронна пошта: nikolaev@mk.gov.ua

до відповідача: Коблівської сільської ради, вул.Одеська, буд.4, с.Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453

електронна пошта: koblevorada@ukr.net

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, вул.Руставелі Шота, б.9А, м.Київ, 01601

електронна пошта: info@e-forest.gov.ua

про: усунення перешкод у користуванні землями державного лісового фонду шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності та повернення земельної ділянки.

Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.08.2024 (вх.№10002/24 від 20.08.2024) в якій просить суд:

- усунути перешкоди Миколаївській районній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування вчиненої 06.08.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Коблівської сільської ради на земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540, розташовану в межах території села Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області (запис №43403454);

- усунути перешкоди Миколаївській районній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом зобов`язання Коблівської сільської ради провернути державі в особі Миколаївської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540, розташовану в межах території села Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 17.07.2017 у справі № 469/748/16-ц задоволено позов заступника прокурора Миколаївської області, визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 22.03.2013 № 75, недійсним та скасовано свідоцтво про право власності № 3039550, видане 27.04.2013 та зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено належність спірної ділянки до державної власності та її цільове призначення - землі лісогосподарського призначення, а також входження в межі прибережної захисної смуги моря, як наслідок, неможливість її вилучення із державної власності. Зазначає, що з урахуванням рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 17.07.2017 у справі № 469/748/16-ц, право державної власності на земельну ділянку 22.12.2017 зареєстровано за Миколаївською обласною державною адміністрацією, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 24237642. Натомість, на підставі клопотання секретаря Коблівської сільської ради від 29.07.2021 № 1304, державним реєстратором Березанської селищної ради Ковалишиним Д.Є. 06.08.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540, про що вчинено запис № 43403454. Зазначає, що за інформацією Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від 03.05.2024 № 05-67/1163/5-24 розпорядження про припинення права постійного користування ДП Очаківське лісомисливське господарство земельною ділянкою державного лісового фонду з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540 або її вилучення з постійного користування не приймались. Вказує, що усупереч встановленої законом заборони, за відсутності рішення власника (розпорядника) - Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), вказана земельна ділянка з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540 незаконно вилучена поза волею постійного землекористувача - ДП Очаківське лісомисливське господарство (на цей час - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, далі - ДСГП Ліси України) із земель лісогосподарського призначення державної власності та безпідставно зареєстрована за Коблівською сільською радою як земля комунальної власності із зміною цільового призначення - для індивідуального дачного будівництва. За такого Коблівська сільська рада не набула у законний спосіб право комунальної власності на спірну земельну ділянку, як то передбачено статтею 328 ЦК України. Зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації (Миколаївської районної військової адміністрації) є скасування державної реєстрації права комунальної власності Коблівської сільської ради на спірну земельну ділянку державного лісового фонду з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540 (запис № 43403454 від 06.08.2021) та зобов`язання Коблівської сільської ради повернути останню належному власнику державі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2024.

Ухвалою суду від 24.09.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 22.10.2024.

08 жовтня 2024 року від Миколаївської окружної прокуратури до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про забезпечення позову (вх. №12063/24), згідно з якою заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом:

- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1540 площею 0,095 га, розташовану в селі Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області;

- заборонити Коблівській сільській раді вчиняти із земельною ділянкою площею 0,095 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1540, розташованою в селі Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області, дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об`єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.

В обґрунтування заяви зазначає, що у разі задоволення позовних вимог Коблівська сільська рада втрачає право власності на спірну земельну ділянку та повинна буде повернути цю ділянку. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник земельної ділянки сільська рада може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальша ймовірна передача земельної ділянки у приватну власність, в оренду, зміна її цільового призначення, поділ чи об`єднання з іншими ділянками ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Прокурор вказує, що вчинення будь-яких дій із земельною ділянкою до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким ця земельна ділянка може бути передана в оренду або іншим чином відчужена. Тобто, наявність у Коблівської сільської ради правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. Коблівська сільська рада, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Заявник вказує, що Коблівська сільська рада як власник земельної ділянки відповідно до положень ч.3 ст. 20 ЗК України може ініціювати питання щодо зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

З метою запобігання зміни права власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, їх можливого відчуження, передачі в оренду, тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, прокурор вважає, що відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, а також заборони Коблівській сільській раді вчиняти дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об`єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Враховуючи, що у даній справі прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 зі справи № 910/8225/20, від 13.01.2021 зі справи № 910/9855/20, від 07.10.2021 зі справи № 910/2287/21.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор посилається на наявність у Коблівської сільської ради правомочностей власника майна (спірної земельної ділянки), що вказує на можливість у будь який момент розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. Передача земельної ділянки у приватну власність, в оренду, зміна її цільового призначення, поділ чи об`єднання з іншими ділянками ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заявлені прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на унеможливлення зміни цільового призначення, поділу, об`єднання земельної ділянки, щодо якої існує спір, пов`язаний із порушенням інтересів держави та на збереження земельної ділянки в тому стані, який дозволив би захистити відповідне право у спосіб, визначений законом.

Викладені прокурором обставини дають підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист інтересів Держави у спірних правовідносинах.

У разі якщо, під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду Коблівська сільська рада здійснить поділ чи відчужить у будь-який спосіб спірний об`єкт на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушеного чи оспорюваного права. Крім того, відповідні заходи не пов`язані з правом, а стосуються убезпечення від вчинення будь-яких дій поза правовим полем до вирішення спору про право і дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору.

Заявлені прокурором заходи забезпечення жодним чином не порушують інтереси відповідача та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору.

З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення заяви №б/н від 07.10.2024 (вх.№12063/24 від 08.10.2024) Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №б/н від 07.10.2024 (вх.№12063/24 від 08.10.2024) Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,095 га з кадастровий номер 4820983900:09:000:1540, розташовану в селі Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області.

3. Заборонити Коблівській сільській раді (код ЄДРПОУ 04375748) вчиняти із земельною ділянкою площею 0,095 га кадастровий номер 4820983900:09:000:1540 розташованої в селі Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об`єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.

4. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.

Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання 3 (три) місяці.

Стягувач за даною ухвалою: Миколаївська районна державна адміністрація (Миколаївська районна військова адміністрація) (вул.Одеське шосе, 18А, м.Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 04056500)

Боржник за даною ухвалою: : Коблівська сільська рада (вул.Одеська, буд.4, с.Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453, код ЄДРПОУ 04375748).

Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності п.3 ч.1 ст.255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.

СуддяН.О. Семенчук