Рішення

від 30.09.2024 по справі 926/1963/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

30 вересня 2024 року Справа № 926/1963/24

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України (01008, місто Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480)

до відповідачів:

1) Фермерського господарства «Відродження 2007» (60042, Чернівецька область, Дністровський район, село Ворничани, вул. Головна, 1В, код 34907686);

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 975 055,29 грн,

представники:

від позивача адвокат Українець О.П.;

від відповідача-1 не з`явився;

від відповідача-2 не з`явився;

від третьої особи не з`явився.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фермерського господарства «Відродження 2007», ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 34907686-КД-1 від 02.05.2022 в розмірі 3 975 055,29 грн, з яких: 1 156 097,11 грн заборгованість за кредитом, 121 398,27 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 2 697 559,91 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ФГ «Відродження 2007» умов кредитного договору в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою згідно з договором поруки № 34907686-ДП-1/1 від 02.05.2022, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Також позивач просить стягнути з відповідачів сплачену Міністерством фінансів України гарантію відповідно до умов договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/55, укладеного між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем та АТ КБ «ПриватБанк» від 05.04.2022 року.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов не скористалися.

Міністерство фінансів України подало письмові пояснення по суті позову, в яких вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, просить справу розглядати без участі його представника.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 02.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України, призначив підготовче засідання на 27.08.2024 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу та третій особі запропонував надати відповідь на відзив та пояснення по суті позову.

13.08.2024 Міністерством фінансів України через систему «Електронний суд» подано пояснення щодо позову, в яких просить позов задовольнити, справу розглядати без участі його представника.

Ухвалою від 27.08.2024 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 10.09.2024.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 10.09.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.09.2024.

Відповідачі та третя особа явку своїх представників в підготовче судове засідання 10.09.2024 не забезпечили, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, відповідачі про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі відповідачів та третьої особи.

Суд заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

02 травня 2022 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (надалі банк) та Фермерським господарством «Відродження 2007» (надалі позичальник) було укладено кредитний договір № 34907686-КД-1 (надалі Кредитний договір).

Пунктами А.1., А.2. Кредитного договору передбачено вид кредиту строковий кредит. Ліміт договору складає 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) грн, на наступні цілі: посів сільськогосподарських культур, купівля сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплату праці, оренду нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності.

Відповідно до пункту А.3. Договору термін повернення кредиту - 01.11.2022 включно.

Пунктом А.4. Кредитного договору визначено рахунок для обслуговування кредиту 29090011802664, отримувач - АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до пункту А.6.1. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,37 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.2. Кредитного договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 16,37 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6.1 договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6.1 договору та дати початку її нарахування.

Умовами пункту А.8. Кредитного договору передбачено, що датою сплати процентів є 1-ше число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.2 договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 договору, в терміни на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.

Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 11.07.2024 Кредитний договір № 34907686-КД-1 підписаний сторонами, в тому числі обома відповідачами 02.05.2024.

02.05.2022 позивачем на поточний рахунок ФГ «Відродження 2007» 20630051520666 було перераховано кредитні кошти у розмірі 5 000 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку та платіжним дорученням від 02.05.2022.

Таким чином судом встановлено, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 500 000,00 грн.

02.05.2022 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 34907686-КД-1, відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,37 % річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (3міс)+7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Умовами пункту 2.2. Додаткової угоди передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з п. 2.1. Додаткової угоди +5% річних;

в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до пункту 2.7. Додаткової угоди погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною додаткової угоди.

Умовами пункту 2.10. Додаткової угоди передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. Договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної стави з урахуванням її зміни згідно з п. 2.1. Додаткової угоди + 5% річних.

Водночас 02.05.2022 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 (надалі поручителем) було укладено договір поруки № 34907686-ДП-1/1 (надалі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки за виконання зобов`язань ФГ «Відродження 2007» за Кредитним договором № 34907686-КД-1 від 02.05.2022 (п. 1.1. Договору поруки).

Договір поруки підписано шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 02.05.2022.

Відповідно до пункту 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У пункті 4.1 Договору поруки сторони домовились, що порука припиняється через 15 років після укладення цього Договору поруки.

21.09.2022 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір про внесення змін до Кредитного договору № 34907686-КД-1 від 02.05.2022, який підписано шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 26.09.2022 року, відповідно до умов якого сторони узгодили кінцевий термін повернення кредиту 01.04.2023 року (включно) та повернення Позичальником кредиту за Договором (погашення заборгованості за кредитом), здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін.

31.05.2023 між позивачем та Відповідачем-1 укладено договір про внесення змін до Кредитного договору № 34907686-КД-1 від 02.05.2022, яким продовжено кінцевий термін повернення кредиту до 01.12.2023 року (включно).

15.08.2023 між позивачем та Відповідачем-1 укладено договір про внесення змін до Кредитного договору № 34907686-КД-1 від 02.05.2022, відповідно до якого сторони узгодили викласти А.5. Договору в наступній редакції: «А.5. Зобов`язання Позичальника забезпечуються: - Договором поруки, укладеного з ОСОБА_1 . - Договором застави».

21.09.2022 року, 31.05.2023 року та 15.08.2023 року між позивачем та Відповідачем-2 було укладено Договори про внесення змін до договору поруки № 34907686-ДП-1/1 від 02.05.2022 року, в яких поручитель надав згоду на внесення змін до Кредитного договору № 34907686-КД-1.

Крім того, 05 квітня 2022 року між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (надалі - Гарант) та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/55 (надалі - Договір гарантії), відповідно до пункту 6 якого Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до пункту 31 Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор направляє гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом пункту 35 Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку- кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: 1) гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії; загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії; гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

Згідно із пунктом 38 Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом.

Відповідно до пункту 39 Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;

2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Підпунктом "в" пункту 1 Додаткової угоди № 1 передбачено, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 зі змінами. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Відповідно до пункту 2.13. Додаткової угоди № 1 позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом).

За змістом пункту 2.14. Додаткової угоди № 1 грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Фермерське господарство «Відродження 2007» взятих на себе зобов`язань за договором щодо погашення кредитної заборгованості та внесення процентів у повному обсязі не виконав станом на момент закінчення строку дії договору 01.12.2023.

08.05.2024 року позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ Укексімбанк (Агента) вимога на сплату за гарантією № 233 від 08.05.2024 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/55 від 05.04.2022. Відповідно до даної вимоги Банк просив перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 2 697 559,91 грн на рахунок бенефіціара відповідно до пункту 35 Договору.

Також, 08.05.2024 року за вих. № 20428CVXWS0OT позивачем направлено повідомлення до ФГ Відродження 2007 та ОСОБА_1 про надсилання вимоги гаранту.

05.06.2024 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 2 697 559,91 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором № 34907686-КД-1 від 02.05.2022 року станом на 11.07.2024 становить 3 975 055,29 грн, з яких: 1 156 097,11 грн заборгованість за кредитом, 121 398,27 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, а також 2 697 559,91 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Враховуючи те, що відповідачі не здійснили повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду позовом у даній справі про солідарне стягнення з останніх зазначеної заборгованості за кредитним договором.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 вказаного кодексу України).

Відповідно до пунктів 8, 12 частини першої статті першої Закону України «Про електронні довірчі послуги» у редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, назву якого змінено на Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

За змістом частини четвертої статті 18 вказаного Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» у відповідній редакції передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Зі змісту витягів з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) вбачається, що сторонами підписано відповідний кредитний договір, додаткова угода, договори про внесення змін до кредитного договору, договір поруки та договори про внесення змін до договорів поруки із дотриманням вищевказаних положень закону, а тому договори є такими, що укладені у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду не подано.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених

родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (стаття 1048 Цивільного кодексу України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

Сторони у договорі погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,37 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом (пункт А.6.1. Кредитного договору).

Відповідно до пункту А.6.2. Кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 16,37 % річних.

Згідно пункту А.8 Кредитного договору, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п.7.2 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди до Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,37 % річних.

Погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною додаткової угоди (пункт 2.7. Додаткової угоди).

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов Кредитного договору відповідачу-1 перераховано кредитні кошти в сумі 5 000 000,00 грн на поточний рахунок, однак відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе договірні зобов`язання та до закінчення дії договору не здійснив платежі, передбачені умовами договору, а також не здійснив оплату відсотків у строки та порядку встановленому п. 2.7 додаткової угоди №1 до Кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 02.05.2022 № 34907686-ДП-1 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки від 02.05.2022 № 34907686-ДП-1/1, за умовами якого відповідач-2 взяв на себе зобов`язання щодо виконання відповідачем-1 умов кредитного договору, у тому числі по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Згідно із статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Згідно із частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно виписок АТ КБ «ПриватБанк» по особовому рахунку позичальника та розрахунку заборгованості, станом на 11.07.2024 у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом в сумі 1 156 097,11 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 121 398,27 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу кредиту, який забезпечено порукою, відповідачем не надано доказів повернення кредитних коштів своєчасно та в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно основної заборгованості та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню.

Щодо державної гарантії.

Згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною першою статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723. Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України, що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Матеріали справи підтверджують факт укладання 05.04.2022 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55.

У зв`язку з настанням гарантійного випадку за проблемним кредитом позивач направив на адресу Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимога на сплату за гарантією №233 від 08.05.2024 про перерахунок суми сплати за гарантією в розмірі 2 697 559,91 грн за договором про надання гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2024 гарант перерахував на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 2 697 559,91 грн відповідно до п. п. 5.1, п. 5.5 договору про надання державної гарантії на портфельній основі, що підтверджується випискою по рахунку.

Пунктом 38 Договору гарантії передбачено, що у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до пункту 39 Договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та Договору гарантії, зобов`язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно із частиною першою статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Своє право на регресну вимогу до боржника гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача-1 сплаченої відповідно до гарантії суми (пункти 6.1., 6.2. договору про надання державної гарантії на портфельній основі, пункти 2.13., 2.14. додаткової угоди №1 до Кредитного договору).

Крім того, у пункті 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. Додаткової угоди.

08.05.2024 року позивачем направлено повідомлення до ФГ Відродження 2007 та ОСОБА_1 про надсилання вимоги гаранту.

Отже, враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за сплаченою гарантією у розмірі 2 697 559,91 грн.

На підставі викладеного, вказані позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІ. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього наявна заборгованість за кредитом в розмірі 1 156 097,11 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 121 398,27 грн та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в сумі 2 697 559,91 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів солідарно.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 47 700,66 грн платіжною інструкцією №ZZ425B21KE від 25.07.2024.

Порядок розподілу та відшкодування судового збору регламентується виключно ГПК України та Законом України «Про судовий збір».

Розподіл судових витрат у господарській справі здійснює суд, який ухвалював судове рішення у справі, відповідно до вимог ст. ст. 129, 126 ГПК України.

З аналізу вказаних норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що солідарне стягнення витрат на професійну правничу допомогу чинним ГПК України не передбачено.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм Цивільного кодексу України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України).

Отже, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (Постанова КГС ВС від 05.03.2024 у справі №903/135/23 (903/134/23).

За таких обставин, у відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідачів у рівних частинах.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Відродження 2007» (60042, Чернівецька область, Дністровський район, село Ворничани, вул. Головна, 1В, код 34907686) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) заборгованість за кредитним договором № 34907686-КД-1 від 02.05.2022 в сумі 1 156 097,11 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 121 398,27 грн та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в сумі 2 697 559,91 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Відродження 2007» (60042, Чернівецька область, Дністровський район, село Ворничани, вул. Головна, 1В, код 34907686) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) 23 850,33 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) 23 850,33 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 10 жовтня 2024 року.

Суддя І.В. Марущак