Рішення

від 10.10.2024 по справі 120/1258/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 жовтня 2024 р. Справа № 120/1258/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренка Андрія Володимировича Відділу реєстрації Жмеринської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Відділу реєстрації Жмеринської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вважає протиправним рішення відповідача №68667776 від 31.07.2023 про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 07.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Копія ухвали про відкриття провадження від 07.02.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 08.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Як зазначено у ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено наступне.

У власності позивачки знаходиться будинковолодіння в АДРЕСА_1 .

Присадибна ділянка біля будинку приватизована ОСОБА_1 в 1996 р., що підтверджується державним актом про право приватної власності на землю, виданий 11 вересня 1996 р. на підставі рішення виконкому Жмеринської міської ради №173 від 22.08.1996.

Згідно вказаного державного акту позивач має у власності 0,0729 га. з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку.

Представник позивача вказує, що Державний акт про право власності на землю позивачкою одержано в період паперової реєстрації права власності на землю, без зазначення в Державному земельному кадастрі кадастрового номера та координат розміщення поворотних точок.

Тому, з метою державної реєстрації свого права власності на земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера, позивач виготовила технічну документацію на ділянку.

Надавши документи державному кадастровому реєстратору, вона отримала відмову в державній реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі.

Відповідно до Рішення Державного кадастрового реєстратора відділу Держтеокадастру у Жмеринському районі №PB-0500389322017 від 19.09.2017 р. ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав : « Наявні зауваження , щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 0510300000:00:001:4419. Площа накладення становить 0,5903 %».

Установлено, що на земельну ділянку позивачки накладається земельна ділянка сусіда ОСОБА_3 , що розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0510300000:00:001:4419.

Під час виготовлення технічної документації ОСОБА_3 було допущено накладення меж ділянок в бік зміщення спільної межі із ділянкою позивачки. Також ОСОБА_3 змінив конфігурацію самої меж між ділянками.

Зазначені обставини установлені в Постанові Верховного Суду України від 27 червня 2023 року у справі №130/2194/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За позовом ОСОБА_1 державний акт ОСОБА_3 скасовано як незаконний. (Справа №130/2194/19). Постановою Верховного Суду рішення апеляційного суду про задоволення позову ОСОБА_1 залишено без змін.

26.07.2023 позивачка звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Жмеринськогої міської ради Вінницької області про реєстрацію земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Рішенням №68667776 від 31.07.2023 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на неруме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: право власності на відповідну земельну ділянку не зареєстровано, у зв`язку з чим відповідач відмовив у проведенні реєстраційних дій.

Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним, тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ст.79-1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) земельна ділянка набуває статусу об`єкта цивільних прав після її формування. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 5 ст.5 Закону №3613-VI встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 9 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №3613-VI відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Статтею 24 Закону №3613-VI визначено процедуру проведення державної реєстрації земельної ділянки, а саме: державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється, серед іншого, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону №3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

При цьому, згідно із ч.6 ст. 24 Закону №3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (ч. 8 ст. 23 Закону №3613-VI).

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).

Згідно із п.3-5 Порядку №1051 Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Приписами п.10 та 12 Порядку №1051 встановлено, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Перелік відомостей, що включається до Державного земельного кадастру визначено у п. 24 Порядку № 1051.

Згідно п. 110 Порядку № 1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Пунктом 111 Порядку №1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

1) здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

2) приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Приписами п. 67 Порядку № 1051 визначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Таким чином, Законом України №3613-VI та Порядком №1051 чітко визначено підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Як зазначалось, підставою для відмови позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відповідачем вказано неможливість встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суд не погоджується із висновком державного реєстратора щодо наявності підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій з підстав неможливості встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з наступних підстав.

Пунктом 81-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 р., проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою передбачено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог пунктів 9, 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки.

Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Згідно пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

З наявних у матеріалах справи доказів, судом установлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Жмеринської міської ради народних депутатів від 22 серпня 1996 року №173 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0729 на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.

ОСОБА_1 також сформовано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,0729 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови позивачу у проведенні реєстраційних дій, оскільки право власності позивачки на земельну ділянку підтверджується державним актом направо приватної власності та сформованою технічною документацією, що свідчить про протиправність дій та рішення державного реєстратора.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає належним способом захисту порушеного права зобов`язання відділу реєстрації Жмеринської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області №68667776 від 31.07.2023 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 .

Зобов`язати відділ реєстрації Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Відділ реєстрації Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Училищна, 9, м. Жмеринка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03084233).

СуддяВіятик Наталія Володимирівна