Рішення

від 10.10.2024 по справі 160/13116/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 рокуСправа №160/13116/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-13-012209-а від 10 травня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Східним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі послуги «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНПІ «ДЦПМСД №4» ДМР за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, 22» відповідно до коду ДК 021:2015:45330000-9: Водопровідні та санітарно-технічні роботи (ID: UA-2024-02-13-012209-a), за результатами якого складено висновок від 10.05.2024р. про встановлені порушення, а саме: порушення вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, пп. 2 п. 19 Особливостей. За результатами розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення пп. 2 п. 44 Особливостей. Позивач з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки за його твердженнями ним не порушено вимог законодавства, правильно визначено предмет закупівлі та проведено її відповідно до норм чинного законодавства. Так, пропозиція учасника торгів ТОВ «Приоритетбуд Альянс» відповідає вимогам додатку №3 до тендерної документації, зокрема, у частині складання кошторисної документації до договірної ціни, у зв`язку з чим у позивача не було правових підстав для визнання тендерної пропозиції учасника ТОВ «Приоритетбуд Альянс» такою, що не відповідає вимогам тендерної документації. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час проведення моніторингу закупівлі послуги «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНПІ «ДЦПМСД №4» ДМР за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, 22» відповідно до коду ДК 021:2015:45330000-9: Водопровідні та санітарно-технічні роботи (ID: UA-2024-02-13-012209-a), Східним офісом Держаудитслужби за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, пп. 2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178. Так, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Приоритетбуд Альянс» надано проект договору про закупівлю, який в повному обсязі погоджено вказаним учасником, про що свідчить підпис проекту договору директором, а також посвідчення проекту договору печаткою вказаного товариства. Істотними умовами договору від 11.03.2024р. №39 укладеного замовником з ТОВ «Приоритетбуд Альянс» є всі ті умови, що визначені проектом договору про закупівлю, які при подачі тендерної пропозиції погоджено ТОВ «Приоритетбуд Альянс». Проте, п. 4 розділу 6 тендерної документації в супереч ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору тоді, як решта умов договору про закупівлю істотними не є. Також, відповідно до п. 4 розділу 6 тендерної документації в супереч п.19 Особливостей можлива зміна інших умов договору про закупівлю, які замовник не вважає істотними лише відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України без врахування вимог п. 19 Особливостей. Крім того, відповідно до даних оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями та тендерної документації, вид предмета закупівлі визначено як послуги. При цьому, вказана підстава зміни істотних умов договору про закупівлю застосовується замовниками у разі, якщо предметом закупівлі є товар, згідно аналізу підпункту 2 пункту 19 Особливостей. 3 огляду на зазначене, відображення у тендерній документації вказаної вище підстави зміни істотних умов договору не відповідає пункту 28 Особливостей та абзацу першому частини третьої статті 22 Закону №922 в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства. Також, по процедурі закупівлі послуг з поточного ремонту санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «ДЦПМСД №4» ДМР рішенням уповноваженої особи затверджено тендерну документацію (протокол від 13.02.2024 року). Додатком 3 до тендерної документації є інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічна специфікація), яка викладена у формі дефектного акту. При цьому, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Приоритетбуд Альянс» надано локальний кошторис №02-01-01, який включає найменування та обсяги послуг, що не передбачені технічною специфікацією, що є додатком 3 до тендерної документації. Отже, на думку відповідача така тендерна пропозиція ТОВ «Приоритетбуд Альянс» підлягала відхиленню. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги не обгрунтованими, у зв`язку з чим просить у їх задоволенні відмовити.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради створене на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.06.2018 року № 42/33 «Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров?я з припиненням як юридичних осіб шляхом їх перетворення у нові юридичні особи» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні шляхом перетворення Комунального закладу «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» у Комунальне некомерційне підприємство «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Дніпровської міської ради.

Комунальне некомерційне підприємство «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради відповідно до Статуту є закладом охорони здоров?я, комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає медичну допомогу будь-яким особам в порядку та на умовах, установлених законодавством України та Статутом, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Відповідно до Статуту підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

В оперативному управлінні КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР знаходиться будівля, розташована за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, буд. 22.

05.02.2024р. КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР було здійснено обстеження санітарно-технічних систем в будівлі, за адресою: м. Дніпро пр. Героїв буд.22, про що складено відповідний акт обстеження від 05.02.2024р. та складено дефектний акт на вибірковий поточний ремонт санітарно-технічних систем та заміну санітарно-технічних приладів.

13.02.2024р. КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР оголошено відкриті торги з особливостями «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР, за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, 22» відповідно до коду ДК 021:2015:45330000-9 водопровідні та санітарно-технічні роботи.

Дана закупівля у відповідності із вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» розміщена в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці системи «prozorro» - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-13-012209-а.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приоритетбуд Альянс» визнано переможцем даних торгів.

У подальшому, 11.03.2024р. між Комунальним некомерційним підприємством «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради та ТОВ «Приоритетбуд Альянс» укладено договір №39 про надання послуг.

18.04.2024р. Східним офісом Держаудитслужби видано наказ №46 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого включена закупівля послуги Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради, унікальний номер якої UA-2024-02-13-012209-а, який оприлюднений в електронній системі закупівель 18.04.2024 р.

Під час проведеного моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради на 2024 рік (UA-P-2024-02-13-005358-b), оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, яка затверджена протокольним рішенням Уповноваженої особи (протокол від 13.02.2024 зі змінами від 15.02.2024), реєстр отриманих тендерних пропозицій, вимоги про усунення невідповідностей до 25.02.2024 р. та до 29.02.2024 р., протокол розкриття тендерних пропозицій, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 26.02.2024 (щодо відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Будівельне-монтажне підприємство «Промбуд», протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 04.03.2024 (щодо визначення переможця ТОВ «Приоритетбуд Альянс»), тендерну пропозицію ТОВ «Приоритетбуд Альянс», повідомлення про намір укласти договір опубліковане в електронній системі закупівель 04.03.2024, договір про закупівлю від 11.03.2024 № 39 та його оприлюднення, пояснення та документи замовника надані 25.04.2024 на запит Східного офісу Держаудитслужби від 23.04.2024 через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі №UА-2024-02-13-012209-а, Східним офісом Держаудитслужби складено висновок від 10.05.2024р. та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно висновку встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, пп. 2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, а саме:

1) у складі тендерної пропозиції ТОВ «Приоритетбуд Альянс» надано проект договору про закупівлю, який в повному обсязі погоджено вказаним учасником, про що свідчить підпис проекту договору директором, а також посвідчення проекту договору печаткою вказаного товариства. Істотними умовами договору від 11.03.2024р. №39 укладеного замовником з ТОВ «Приоритетбуд Альянс» є всі ті умови, що визначені проектом договору про закупівлю, які при подачі тендерної пропозиції погоджено ТОВ «Приоритетбуд Альянс».

Проте, п. 4 розділу 6 тендерної документації в супереч ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору тоді, як решта умов договору про закупівлю істотними не є.

2) відповідно до п. 4 розділу 6 тендерної документації в супереч п.19 Особливостей можлива зміна інших умов договору про закупівлю, які замовник не вважає істотними лише відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України без врахування вимог п. 19 Особливостей;

3) відповідно до даних оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями та тендерної документації, вид предмета закупівлі визначено як послуги.

При цьому, вказана підстава зміни істотних умов договору про закупівлю застосовується замовниками у разі, якщо предметом закупівлі є товар, згідно аналізу підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

3 огляду на зазначене, відображення у тендерній документації вказаної вище підстави зміни істотних умов договору не відповідає пункту 28 Особливостей та абзацу першому частини третьої статті 22 Закону №922 в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства;

4) по процедурі закупівлі послуг з поточного ремонту санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «ДЦПМСД №4» ДМР рішенням уповноваженої особи затверджено тендерну документацію (протокол від 13.02.2024 року). Додатком 3 до тендерної документації є інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічна специфікація), яка викладена у формі дефектного акту.

При цьому, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Приоритетбуд Альянс» надано локальний кошторис №02-01-01, який включає найменування та обсяги послуг, що не передбачені технічною специфікацією, що є додатком 3 до тендерної документації.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості висновку, складеного за результатами проведеного моніторингу.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначеніЗаконом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»від 26.01.1993 № 2939-XII(далі - Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно дост. 2 Закону № 2939-ХІІголовними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону № 2939-ХІІконтроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюєЗакон № 922-VIII.

Відповідно до пунктів 31, 32 частини 1статті 1 Закону № 922-VIII:

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини 1статті 10 Закону № 922-VIIIзамовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цимЗаконом, інформацію про закупівлю, а саме: 1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір; 2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; 3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації; 4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення; 5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; 6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження; 7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; 8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення; 11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятоюстатті 41 цього Закону- протягом трьох робочих днів з дня внесення змін; 12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 2 частини 2статті 22 Закону № 922-VIIIу тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно достатті 16 цього Закону, підстави, встановленістаттею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленимстаттею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно ізЗаконом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1статті 31 Закону № 922-VIIIзамовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленимстаттею 16 цього Законута/або наявні підстави, встановлені частиною першоюстатті 17 цього Закону.

Пунктом 3 Особливостей встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Пунктом 17 Особливостей № 1178 визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до норм Цивільного іГосподарського кодексів Україниз урахуванням положень статті 41Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41Законута цих Особливостей. За нормою частини першої статті 41Законудоговір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного таГосподарського кодексів Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 13.02.2024р. КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР оголошено відкриті торги з особливостями «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР, за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, 22», відповідно до коду ДК 021:2015:45330000-9 водопровідні та санітарно-технічні роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приоритетбуд Альянс» визнано переможцем даних торгів.

11.03.2024р. між КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР та ТОВ «Приоритетбуд Альянс» укладено договір №39 про надання послуг.

18.04.2024р. Східним офісом Держаудитслужби видано наказ №46 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого включена закупівля послуги Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради, унікальний номер якої UA-2024-02-13-012209-а, який оприлюднений в електронній системі закупівель 18.04.2024 р.

За результатами моніторингу закупівлі №UА-2024-02-13-012209-а, Східним офісом Держаудитслужби складено висновок від 10.05.2024р. та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, моніторингом встановлено, що:

- пунктом 4 розділу VI тендерної документації визначено, що істотними умовами, що обов?язково включаються до договору про закупівлю та викладені в проєкті, який наведений у додатку 4 цієї тендерної документації, є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України. Вищевказаний пункт тендерної документації суперечить частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України, якою визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 3 огляду на викладене, всі умови проєкту договору викладеного у додатку 4 тендерної документації, а також всі умови договору від 11.03.2024 № 39 укладеного з ТОВ «Приоритетбуд Альянс» є істотними та можуть змінюватися лише у випадках визначених пунктом 19 Особливостей;

- підпунктом 2 пункту 10.2 розділу 10 додатку 4 «проект договору» тендерної документації та підпунктом 2 пункту 10.2 розділу 10 договору від 11.03.2024 №39, укладеного з ТОВ «Приоритетбуд Альянс» замовником вказано таку підставу для внесення змін до істотних умов договору, як погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Однак, нормами пп. 2 п. 19 Особливостей погодження зміни ціни за одиницю товару за відповідних умов передбачено лише для такого предмету закупівлі як товар. Отже, включення до умов укладання договору про закупівлю послуг такої підстави для внесення змін до істотних умов договору, як погодження зміни ціни за одиницю товару, не відповідає нормам підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Абзацом 1 п.17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі, згідно з п.п.10,13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень ст.41 Закону, крім ч.ч.2-5, 7-9 ст.41 Закону №922-VIII та цих Особливостей.

Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України, ГК України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII та згаданими Особливостями.

Згідно з п.18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, окрім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Відповідно до п.10 Особливостей, за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до цього пункту та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених п.19 цих Особливостей, оприлюднюються відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Як визначено п.19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.п.10 і 13 (крім пп.13 п.13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ч.6 ст.41 Закону №922-VIII.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Перелік інформації, яку повинно містити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, передбачено п.20 Особливостей.

Викладені положення в повному обсязі узгоджуються зі змістом ст.41 Закону №922-VIII, якими чітко визначено перелік обставин, за яких замовник вносить зміни до істотних умов договору.

Таким чином, заборони щодо зміни умов договору стосуються заборони на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору, і зазначені норми не містять заборони на уточнення редакції певних положень проекту договору, які не є істотними умовами договору у розмінні ст.638 ЦК України.

Законом №922-VIIІ та Особливостями, окремі положення яких наведено вище, вимагається щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції, і його істотні умови не змінювалися після підписання (за певними винятками). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не мають саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції.

Аналогічний правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2023р. у справі №160/13903/21 та від 05.05.2022р. у справі №160/6513/21, в яких зазначено наступне.

Пункт 11 ч.1 ст.10 Закону №922-VIII встановлює, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.

Ця стаття закону встановлює обов`язок замовника, який здійснює закупівлю, оприлюднювати інформацію про цю закупівлю через авторизовані електронні майданчики у порядку, встановленому уповноваженим органом та відповідно до закону. Стаття обговорює оприлюднення повідомлень про внесення змін до договору про закупівлю та змін до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 цього Закону.

Основні вимоги вказаної вище статті передбачають, що замовник має самостійно та безоплатно оприлюднювати інформацію про закупівлю через електронну систему закупівель. Це включає оприлюднення повідомлень про внесення змін до укладеного договору про закупівлю і змін до нього, якщо це передбачено ст.41 Закону. При цьому, замовник має дотримуватися терміну оприлюднення, який встановлений протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.

Аналіз зазначених норм дає колегії суддів підстави для висновку, що п.11 ч.1 ст.10 Закону №922-VIII вимагає від замовника оприлюднювати інформацію про закупівлю, зокрема повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 цього Закону через авторизовані електронні майданчики у встановленому Уповноваженим органом порядку і ця інформація повинна бути оприлюднена протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Ця стаття спрямована на забезпечення прозорості та відкритості в процесі закупівель і дозволяє зацікавленим сторонам вчасно отримувати інформацію про зміни в договорах про закупівлю.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 28.03.2023р. у справі №340/5140/22.

Відповідно до пп.2 п.21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення його з порушенням вимог п.18 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі, з-поміж іншого, укладення договору про закупівлю з порушенням вимог п.18 цих Особливостей.

Беззаперечним є той факт, що норми Закону №922-VIII не визначають поняття істотних умов договору про закупівлю та не визначають будь-якого переліку таких, однак норми ч.1 ст.638 ЦК України визначають, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак, істотні умови договору, у розумінні ст.638 ЦК України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також, за ч.3 ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 року у справі № 280/1309/19, договір про закупівлю має містити весь перелік підстав для зміни його істотних умов, викладений у п. 19 Особливостей.

Отже, замовник в проєкті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пп. 1-9 п. 19 Особливостей. При цьому, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.

Таким чином, твердження відповідача в цій частині є безпідставними, та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Крім того, у висновку відповідачем зазначено, що локальний кошторис наданий ТОВ «Приоритетбуд Альянс» у складі тендерної пропозиції включає найменування та обсяги послуг, які не передбачені дефектним актом, що є додатком 3 до тендерної документації. Оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Приоритетбуд Альянс» не відповідала вимогам додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Поточний ремонт санітарно-технічних систем приміщенні КНП «ДЦПМСД №4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22» тендерної документації (дефектний акт), замовник мав відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Приоритетбуд Альянс» на підставі пп. 2 п. 44 Особливостей.

Так, згідно з умовами додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «ДЦПМСД № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22» тендерної документації (дефектний акт), інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені замовником з урахуванням вимог, визначених ч.4 ст.5 Закону № 922 та викладена у додатку 3 до тендерної документації у вигляді «Дефектний акт на вибірковий поточний ремонт санітарно-технічних систем та заміну санітарно-технічних приладів».

Дефектний акт складений на підставі огляду та дозволяє зрозуміти приблизні обсяги та витрати установи на ремонт, а також дозволяє уповноваженій особі зрозуміти, яку саме процедуру закупівель здійснювати та які саме вимоги потрібно ставити у тендерній документації. Обсяги та види робіт, їх вартість передбачаються кошторисною документацією та відносяться до предмета договору, яка є його істотною умовою.

Поточний ремонт санітарно-технічних систем та заміна санітарно-технічних приладів в приміщенні КНП «ДЦПМСД № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22, складається з комплексу основних робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання.

Відповідно до дефектного акту, який є додатком 3 до тендерної документації замовника, передбачено:

- розділ І «Заміна стояків водовідведення»;

- розділ II «Заміна мережі водопостачання»;

- розділ III «Заміна санітарно-технічних приладів»;

- розділ IV «Відновлювальні роботи».

При розробленні складу робіт, показниками трудових та матеріально-технічних ресурсів враховувалися технологія виконання відповідних будівельних робіт із забезпеченням їх якості.

У дефектному акті зазначені основні види робіт, що містять в собі комплекс робіт, які мають бути виконані. Відповідно до Настанови з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм «основні» - роботи, які визначають характер комплексного процесу на прийняту одиницю виміру та самостійно входять до нього своєю закінченою продукцією.

При цьому, в будівництві такий вид робіт, як заміна передбачає цілий комплекс робіт: демонтаж, монтаж, випробування, а саме, за технологічною картою проведення ремонтних робіт з заміни стояків та мереж водопостачання, виконуються підготовчі роботи, які полягають в демонтажі трубопроводів, які вийшли з ладу, а також у визначенні обсягу робіт по монтажу нових трубопроводів та кількості матеріальних ресурсів для виконання даного виду робіт (м/п труб, кількості фітингів тощо).

Таким чином, у дефектному акті в описі складу робіт наведено повний перелік основних операцій та містять в собі комплекс робіт, що не суперечить п.3.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 за №281 (далі - Настанова).

Так, у цьому пункті визначено, що локальні кошториси складаються з урахуванням особливостей окремих видів робіт на об?єкті будівництва, а саме:

а) по будівлях та спорудах: на будівельні роботи, внутрішні санітарно-технічні роботи, внутрішні електромонтажні роботи, монтаж технологічних трубопроводів. монтаж устаткування, автоматизованих систем управління, промислового зв?язку та на інші роботи; на придбання устаткування, меблів та інвентарю.

Також, відповідно до пункту 4.1 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження єдиних вимог до облаштування та утримання територій і об?єктів майнових комплексів підрозділів цивільного захисту» від 27.06.2013 р. № 433 (далі Наказ № 433), поточний ремонт будівель і комунальних споруд визначено як - комплекс ремонтно-будівельних робіт з метою відновлення їх конструкцій та систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов?язаних зі зміною основних техніко-економічних показників.

3 огляду на зміст та форму дефектного акту, затвердженого Настановою, а також зміст положень Постанови № 473 від 19 квітня 2022 року «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов?язаних із пошкодженням будівель та споруд», дефектний акт - це документ, який підтверджує необхідність ремонту матеріального об?єкта, фіксує наявні пошкодження та містить перелік та види робіт, які необхідно для цього виконати.

При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство не містить будь-яких вимог до змісту дефектного акту.

Фактично дефектний акт належить до початкової проектної документації, хоча він не є обов?язковим документом, а виконує лише планові та контрольні функції. Дефектний акт не є тим документом, на підставі якого визначається остаточна вартість ремонту.

Поряд з цим, відповідно до пункту 3.10. Настанови, за дефектним актом кошторисна документація складається, при визначенні вартості окремих видів капітального ремонту, тоді як замовником здійснювалася закупівля послуги з поточного ремонту.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що пропозиція учасника торгів ТОВ «Приоритетбуд Альянс» відповідає вимогам додатку 3 до тендерної документації, зокрема, у частині складання кошторисної документації до договірної ціни.

Отже, у позивача були відсутні підстав для визнання тендерної пропозиції учасника ТОВ «Приоритетбуд Альянс» такою, що не відповідає вимогам тендерної документації.

Таким чином, твердження відповідача про порушення замовником вимог ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, підпункту 2 п.19 та підпункту 2 п.44 Особливостей, є безпідставними та не обгрунтованими.

Щодо зобов`язання, яке міститься в п. 3 констатуючої частини висновку відповідача від 10.05.2024р. про результати моніторингу процедури закупівлі «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНПІ «ДЦПМСД №4» ДМР за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, 22», ідентифікатор закупівлі: UA-2024-02-13-012209-a, суд зазначає наступне.

Оскаржуваним висновком моніторингу процедури закупівлі зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, шляхом припинення договірних відносин з ТОВ «Приоритетбуд Альянс», тобто розірвання укладеного за результатами торгів договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (порушень).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 Закону №922-VIIIдоговір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, передбаченіст. 41 Закону № 922-VIII, згідно з ч.1 якої, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного таГосподарського кодексів Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У ч. 5ст. 41 Закону № 922-VIIIзазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ч.6 цієї статті.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч. 5 цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю (ч.7ст.41 Закону №922-VIII).

Відповідно до ч.1ст. 43 Закону України №922-VIIIдоговір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цьогоЗакону;

2) укладення договору з порушенням вимог ч. 4ст. 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно дост.18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених ч.5 та ч.6 ст.33та ч.7 ст.40цьогоЗакону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно дост.18 цього Закону.

З аналізу викладеного вбачається, що приписиЗакону України №922-VIIIне передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Суд враховує підстави для зміни або розірвання договору, передбаченіст.651 Цивільного кодексу України, за вимогами якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором абозаконом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 652 ЦК Україниу разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 3 та ч. 4ст. 652 ЦК України).

Згідно зіст. 653 ЦК Україниу разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 188 Господарського кодексу Українивстановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбаченозакономабо договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, а ніЦивільним Кодексом України, а ніЗаконами № 922-VIII, № 2939-XII не визначено повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях2,5 Закону № 2939-XII, на які є посилання в оскаржуваному висновку.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що правові підстави для розірвання договору відсутні.

Суд зазначає, що оскаржуваний висновок про необхідність припинення договору суперечить принципам розсудливості, пропорційності та обґрунтованості.

Крім того, вимога відповідача про припинення договору з переможцями торгів є недопустимою, та не має під собою правового підґрунтя. Договір з переможцем укладено в строки та у повній відповідності до нормЦивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу Україниз урахуванням особливостей, визначених Законом.

Отже, суд вважає, що встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо припинення укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині.

Слід зазначити, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Натомість, оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не містить доказів та відомостей про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуваний висновок Східного офісу Держаудитслужби від 10.05.2024 р. про результати моніторингу закупівлі Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради щодо закупівлі «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» ДМР, за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, 22», є не обґрунтованим та таким, що прийнятий без врахування всіх істотних обставин, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2219 від 20.05.2024.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3 028,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, позивачем у позові заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 14 000,00 грн.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №70 від 14.05.2024 року, укладений з адвокатом Скочко Ольгою Анатоліївною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1980 від 16.02.2009 року.

Згдно із п. 1.1 договору адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями довірителя.

Відповідно до п. 7 сума договору складає 60000,00 грн.

З рахунку на плату №2005/01 від 20.05.2024 року вбачається, що правнича допомога, згідно договору та акту прийому передачі правничої допомоги від 20.05.2024 року складає 14000,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги позивач долучив до матеріалів позову копію платіжної інструкції №2220 від 20.05.2024 року на суму 14 000,00 грн.

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Дослідивши надані до суду докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи ціну позову, та конкретні обставини справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю даної справи, враховуючи, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн є завищеними щодо іншої сторони спору, якою у цій справі є відповідач - установа, яка фінансується з державного бюджету.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

За викладених обставин, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-13-012209-а від 10 травня 2024 року.

Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Дніпровської міської ради (49030, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 4, код ЄДРПОУ 37899673) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька