Ухвала

від 10.10.2024 по справі 160/25082/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2024 рокуСправа №160/25082/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Одеської митниці Болтушенка Андрія Олександровича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» в особі представника Гусак Юлії Вікторівни до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.09.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» в особі представника Гусак Юлії Вікторівни до Одеської митниці, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 17.06.2024 року №UA500500/2024/000330/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.06.2024 року №UA500500/2024/000638.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та спірна картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 року зазначена вище справа розподілена та 18.09.2024 року передана судді Пруднику С.В.

23.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.

08.10.2024 року від представника Одеської митниці Болтушенка Андрія Олександровича до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов сформований 09.10.2024 року через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, до якого було долучено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В мотивування даного клопотання представником відповідача зазначено про те, що розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) становить 357 463,27 грн. Зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи матеріальні збитки для сторін у сумі 357 463,27 грн. Крім того, складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин. Дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, однак обсяг матеріальних збитків не дозволяє розглядати справу № № 160/25082/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі. До того ж, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін обмежує право на доступ до правосуддя, яке, за визначенням Конституційного Суду, охоплює можливість особи не лише ініціювати судовий розгляд, а й брати безпосередню участь у процесі (рішення від 12.04.2012 № 9- рп/2012). Крім того, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін) ускладнює виконання обов`язку покладеного на відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Отже, митниця вбачає підстави для розгляду справи № 160/25082/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника Одеської митниці Болтушенка Андрія Олександровича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці Болтушенка Андрія Олександровича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник