Рішення

від 10.10.2024 по справі 280/7194/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2024 року Справа № 280/7194/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниціпро визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі - позивач) до Хмельницької митниці(далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000058/2 від 15.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040019084U7;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000059/2 від 15.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040019106U6.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщувався через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.З підстав викладених у позовній заяві, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

22 травня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» укладено з компанією LONGi Solar Technology Spain, S.L.U., Іспанія, контракт №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417, відповідно до умов якого сторони узгодили, що Продавець (компанія LONGi Solar Technology Spain, S.L.U.) поставить Покупцю (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») сонячні модулі на умовах, у кількості та за ціною визначених цим контрактом. Сторони узгодили в контракті постачання фотоелектричних панелей торгової марки LONGi, модель - LR5-66HTH-530M у кількості 1364 штук загальною вартістю 93835,02 USD. Відповідно до п. 3 Контракту умови постачання визначені як FCA LONGi EU warehouse (тобто, FCA склад компанії LONGi у Європейському союзі). Зазначений у контракті №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417 товар було розділено на дві однакові автомобільні партії (з урахуванням місткості транспортного засобу) по 682 фотоелектричні панелі та було імпортовано в Україну за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, банківських, транспортних та інших документів). Митне оформлення кожної автомобільної партії здійснювалося за окремою митною декларацією.

Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000058/2 від 15.07.2024, судом установлено наступне.

15 липня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії LONGi Solar Technology Spain, S.L.U., Іспанія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040019084U7 від 15.07.2024.

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень контракту №LGi-DGSal-2405-1365-C417 від 22.05.2024, інвойсу №LONGISP2406254726 від 27.06.2024 та становить 46917,51 USD. Заявлена митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат становила - 49282,13 USD.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040019084U7 від 15.07.2024 ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.06.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №LONGI-Modern-20240522-1 від 22.05.2024; iнвойс №LONGISP2406254726 від 27.06.2024; автотранспортна накладна №U240029244 від 10.07.2024; банківський платіжний документ №PI24062401871450 від 24.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6534 від 10.07.2024; довідка про транспортні витрати №OW010440 від 10.07.2024; контракт №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417 від 22.05.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір на перевезення вантажу №30-08/1-П від 30.08.2023; договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/161/П від 05.07.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

15.07.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000058/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Mono Solar Module LR5-66HTH-530M - 682 шт, вихідна потужність 530 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co.,Ltd.. Торгова марка: LONGi» за ціною в сумі 99121,88 USD (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 49282,13 USD). Митна вартість товару була збільшена митним органом на 101 відсоток.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару:

«Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлена митна вартість товару 3,065 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше 5,59 дол. США/кг;

- на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі , що поставляються від виробників товарів значно вищі;

- відправник товару, зазначений в СМR, не відповідає заявленому в митній декларації;

- в СМR зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме: перевантаження товару з контейнера в автомобіль;

- до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення № 0710/25, №30_08/1-П.

Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки,

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.»

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організіцій про вартість товару або сировини; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання інших документів.

У рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392 згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів.

ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» не згодне з прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000058/2. Позивачем було подано митну декларацію №24UA400040019129U2 від 15.07.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та здійснено забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір забезпечення - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 409118,56 грн.

Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000059/2 від 15.07.2024, судом установлено наступне.

15 липня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії LONGi Solar Technology Spain, S.L.U., Іспанія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040019106U6 від 15.07.2024.

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень контракту №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417 від 22.05.2024, інвойсу №LONGISP2406256125 від 01.07.2024 та становить 46917,51 USD. Заявлена митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат становила - 49248,32 USD.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040019106U6 від 15.07.2024 ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 01.07.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №LONGI-Modern-20240522-2 від 22.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №LONGISP2406256125 від 01.07.2024; автотранспортна накладна №U240029245 від 10.07.2024; банківський платіжний документ №PI24062701875790 від 27.06.2024; рахунок про надання транспортно експедиційних послуг №6533 від 10.07.2024; довідка про транспортні витрати №OW010448 від 10.07.2024; контракт №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417 від 22.05.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір про надання послуг по організації перевезення вантажу №510 від 02.05.2022; договір про надання послуг по організації перевезення вантажу №748 від 05.07.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

15.07.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000059/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару:

«1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Mono Solar Module LR5-66HTH-530M - 682 шт, вихідна потужність 530 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co.,Ltd.. Торгова марка: LONGi» за ціною в сумі 99121,88 USD (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 49248,32 USD). Митна вартість товару була збільшена митним органом на 101 відсоток.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару:

«Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлена митна вартість товару 3,065 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше 5,59 дол. США/кг;

- на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі;

- відправник товару, зазначений в СМR, не відповідає заявленому в митній декларації;

- в СМR зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме: перевантаження товару з контейнера в автомобіль;

- до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення № 0710/25, №30_08/1-П.

Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки,

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.»

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організіцій про вартість товару або сировини; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання інших документів.

У рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392 згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів.

ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» не згодне з прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000059/2. Позивачем було подано митну декларацію №24UA400040019154U0 від 15.07.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 409396,11 грн.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000058/2 від 15.07.2024, №UA400040/2024/000059/2 від 15.07.2024 вбачається, що митним органом, на його думку, встановлено розбіжності у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, внаслідок чого заявлена Позивачем у деклараціях митна вартість товару є не підтвердженою.

Позивач, не погодившись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, щодо покликань відповідача на те, що заявлена митна вартість товару 3,065 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше 5,59 дол. США/кг; на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі, суд зазначає наступне.

Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно п. 1, 4 частини 2 Митного кодексу прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення відповідача не підтверджене належними доказами та аргументованими доводами щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Більш того, митна декларація від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392, яка використана митним органом у якості підстави застосування резервного методу визначення митної вартості у спірних деклараціях в свою чергу не спирається на первинні (товаросупровідні) документи та контрактну вартість, а митна вартість товару у цій декларації визначена за резервним методом. Посилання відповідача на формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Більш того, відповідачем не підтверджується фактичною достовірною інформацією відомості про «значно вищі» мінімальні ціни продажу ідентичних моделей на сайтах продажу в Китаї. А тому таке твердження відповідача є припущенням.

В свою чергу, добровільне завищення митної вартості при декларуванні товару у попередні періоди не є беззаперечною підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості.

Висновки Верховного Суду, які відповідають сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі № 820/636/17, від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020 у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16, відповідно до яких інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Також, відповідачем не зазначається які наявні в нього відомості та докази, у відповідності до статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Також відповідачем не зазначається, які саме положення статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару.

Щодо покликань відповідача на те, що до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення № 0710/25, №30_08/1-П; подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки, суд зазначає наступне.

Для забезпечення та організації транспортування товару між позивачем та ТОВ «Ванвейл» було укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021.

Відповідно, до п. 1.1 договору №0710/25 експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.

Згідно з п. 4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

За п. 4.4. 4.4.2. договору транспортного експедирування №0710/25 експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

За п. 7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 передбачено, що остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.

Отже, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у Акті прийомупередачі наданих послуг та рахунку Експедитора.

В свою чергу, оперативне узгодження позивачем та Експедитором особи безпосереднього перевізника товару чи особи надавача будь-яких допоміжних супутніх послуг (в т.ч. зберігання чи перевантаження), обов`язковість надання позивачу договорів укладених між Експедитором та третіми особами договором транспортного експедирування №0710/25 не передбачена. Також не передбачені контрактом та іншими документами витрати на пакування, а навантаження включені у вартість товару за умовами поставки FCA.

Таким чином, митним органом у рішенні про коригування зазначаються розбіжності не на підставі фактичних даних (які підтверджують числові відомості про вартість витрат невключених у митну вартість товару при декларуванні), а на підставі припущень про можливу наявність неврахованих декларантом додаткових супутніх транспортуванню витрат.

Згідно з п. 6, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 599 окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, наведені у, а саме:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Підсумовуючи зміст наведених вище норм, транспортні витрати підтверджуються будь-яким з наведених вище документів при можливості встановлення їх зв`язку з конкретною партією товару та відсутністю розбіжностей.

Більш того, оскільки Митним кодексом України не визначено види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17. Така ж позиція наведена в узагальненій практиці застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.10.2017.

Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами довідками про транспортні витрати №OW010440 від 10.07.2024, №OW010448 від 10.07.2024, рахунками на оплату (транспортноекспедиційних послуг) №6534 від 10.07.2024, №6533 від 10.07.2024. Вказані документи не містять помилок та розбіжностей.

Платіжні інструкції про сплату транспортних послуг та акти виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися безпосередньо під час митного оформлення з огляду на те, що складання зазначених документів здійснювалося після закінчення митного оформлення вантажу.

Отже, недостатня обґрунтованість наданими документами транспортних витрат митним органом не доведена.

Щодо покликань відповідача на те, що відправник товару зазначений в СМR не відповідає заявленому в митній декларації, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 договору поставки контракт №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417 від 22.05.2024 сторонами узгоджені умови постачання, а саме: FCA-LONGi EU warehouse (FCA (франко-перевізник) склад компанії LONGi у Європейському Союзі). Зазначені умови постачання також закріплені у згаданих проформах інвойсах №LONGI-Modern20240522-1 від 22.05.2024 та №LONGI-Modern-20240522-2 від 22.05.2024.

Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.

Термін «LONGi EU warehouse» слід розуміти, як будь який склад, який використовується компанією LONGi, на території будь-якої країни, яка входить до складу Європейського Союзу.

Надані до митного оформлення інвойси: №LONGISP2406254726 від 27.06.2024 (до МД №24UA400040019084U7 (рішення про коригування №UA400040/2024/000058/2)), №LONGISP2406256125 від 01.07.2024 (до МД №24UA400040019106U6 (рішення про коригування №UA400040/2024/000059/2)) містять інформацію про умови постачання FCA та адресу відвантаження: Netherlands Zuid-Holland Rotterdam Boyneweg 5, 3197 LK, Botlek Rotterdam.

Фактичне відвантаження відбулось складським оператором Fox Global Logistics B.V., Boyneweg 5, 3197 LK, Rotterdam, Netherlands, що підтверджується транспортними накладними CMR: №U240029244 від 10.07.2024 (до МД №24UA400040019084U7 (рішення про коригування №UA400040/2024/000058/2)), №U240029245 від 10.07.2024 (до МД №24UA400040019106U6 (рішення про коригування №UA400040/2024/000059/2)).

Правилами Інкотермс 2010, умовами договору №LGi-DG-Sal-2405-1365-C417 не передбачається, що країна місцезнаходження продавця та країна місцезнаходження (відвантаження) товару повинні збігатися. Продавець товару - компанія LONGi Solar Technology Spain, S.L.U., Іспанія, має право використовувати складські приміщення та/або користуватися послугами складських операторів у будь-якій країні та здійснювати відвантаження товарів у будь-якому місті за домовленістю з покупцем. Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії LONGi Solar Technology Spain, S.L.U. та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом №LGi-DG-Sal-2405- 1365-C417.

Згідно приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56, до якої приєдналась Україна згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 N 57-V, вантажна накладна складається та підписується саме відправником та містить відомості щодо відправника, а не продавця по зовнішньоекономічному контракту.

Враховуючи викладене, митним органом не обґрунтовано належними доказами вплив зазначення у СМR фактичного відправника товару (складського оператора), на визначення митної вартості товару, при тому що самі транспортні накладні СМR не містять відомостей про ціну (вартість) товару, а вартість транспортування підтверджується іншими документами (довідками та рахунками) та розрахована від місця фактичного завантаження до місця фактичного розвантаження товару з виокремленням вартості транспортування до кордону України.

Щодо покликань відповідача на те, в СМR зазначено, що товар переміщувався в контейнері, що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат, пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме: перевантаження товару з контейнера в автомобіль, суд зазначає наступне.

Надані до митного оформлення транспортні накладні CMR: №U240029244 від 10.07.2024 (до МД №24UA400040019084U7 (рішення про коригування №UA400040/2024/000058/2)), №U240029245 від 10.07.2024 (до МД №24UA400040019106U6 (рішення про коригування №UA400040/2024/000059/2)) не містять інформації про те що товар переміщувався в контейнері.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392. Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000058/2 від 15.07.2024, №UA400040/2024/000059/2 від 15.07.2024 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, каб.502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці(29010, м.Хмельницький, вул.Пілотська, буд.2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000058/2 від 15.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040019084U7.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000059/2 від 15.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040019106U6.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9822,18 грн (дев`ять тисяч вісімсот двадцять дві гривнi 18 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 10.10.2024.

Суддя Ж.М. Чернова