Рішення

від 10.10.2024 по справі 280/5713/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Справа № 280/5713/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, каб. 502, код ЄДРПОУ 40038773)

до Хмельницької митниці (29010, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 2; ЄДРПОУ 43997560)

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі позивач, ТОМ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») до Хмельницької митниці (далі відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000042/2 від 03.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040016063U8;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000040/2 від 03.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040016059U8;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000039/2 від 03.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040016060U0.

Позовну заяву подано у формі електронного документа представником позивача ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від 14.02.2024, згенерованої з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що раніше визнана митним органом митна вартість імпортованого позивачем товару є вищою, ніж була заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12.08.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що у відзиві на позовну заяву викладено аргументи відповідача, які на думку позивача включають вибіркову оцінку документів, маніпуляції нормами законодавства та положеннями договорів, які надавались до митного оформлення, підміну фактів та відсутність доказів про вплив виявлених неточностей на митну вартість (окрім загальних фраз про такий вплив). Звертає увагу, що митний орган у відзиві до позовної заяви використовує нові підстави для коригування митної вартості, які були відсутні в оскаржуваних рішеннях.

15.08.2024 відповідачем подано заперечення, у яких відповідач навів доводи на спростування аргументів відзиву на позовну заяву.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

25 січня 2024 року між позивачем (Покупець) та компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія (Постачальник), укладено зовнішньоекономічний договір поставки товарів №2024/25.01 (далі Договір №2024/25.01 від 25.01.2024), за умовами якого Постачальник зобов`язується забезпечити постачання та передачу у власність Покупця товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору. Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий Товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. Згідно до пунктів 2.1-2.2 Договору асортимент та загальна кількість Товару зазначаються Сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід`ємними додатками до цього Договору. Кількість товару, що поставляється в кожній партії, обговорюється Сторонами окремо на підставі замовлення Покупця і відображається в товарно- транспортних накладних і інвойсах. Згідно з пунктами 6.1-6.2 Договору №2024/25.01 від 25.01.2024 місце відвантаження Товару - склад Постачальника. Постачання Товару від Постачальника до Покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

03 червня 2024 року декларантом позивача заявлено до митного оформлення партію товару за загальною вартістю 46748,00 євро, отриманого за вказаним вище договором, за умовами поставки FCA NL Rotterdam, та подано до підрозділу Хмельницької митниці декларацію №24UA400040016063U8 від 03.06.2024.

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання витрат на транспортування до фактурної вартості 46748,00 євро.

До декларації №24UA400040016063U8 від 03.06.2024 декларантом додано: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100982 від 30.05.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22409237 від 22.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42414255 від 28.05.2024; автотранспортна накладна №1409065901 від 30.05.2024; банківський платіжний документ №PI24052701842156 від 27.05.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6414 від 03.06.2024; довідка про транспортні витрати №OW010265-1 від 03.06.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір про надання послуг по організації перевезення вантажу № 510 від 02.05.2022; договір про надання послуг по організації перевезення вантажу № 2536 від 22.04.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000398 від 03.06.2024.

03.06.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000042/2, згідно з графою 30 якого митним органом визначено митну вартість товару: «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-72HTH-580M - 620 шт. Вихідна потужність 580 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co., Ltd (Китай) Торгова марка: LONGi» за ціною 87838,19 євро.

У графі 33 вказаного рішення визначено причини коригування митної вартості імпортованого товару:

«До митного оформлення не подано документи, зазначені в банківських платіжних документах, замовлення, догорів на перевезення. Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

Сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару.

В частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір.

Тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону .

У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних моделей та пропорцій продажу ідентичних моделей від виробників в Китаї. При цьому, даний товар переміщується згідно посередницького контракту.

Таким чином, документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ».

Крім того, 03 червня 2024 року декларантом позивача заявлено до митного оформлення партію товару за загальною вартістю 46 748,00 євро, отриманого за вказаним вище договором, за умовами поставки FCA NL Rotterdam, та подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040016059U8 від 03.06.2024.

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання витрат на транспортування до фактурної вартості 46748,00 євро.

До декларації №24UA400040016059U8 від 03.06.2024 декларантом додано: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100980 від 30.05.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22403918 від 12.03.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42414252 від 28.05.2024; автотранспортна накладна №1409065201 від 30.05.2024; банківський платіжний документ №PI24052401840923 від 24.05.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6412 від 03.06.2024; довідка про транспортні витрати №OW010268-1 від 03.06.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір транспортного експедирування № 2754 від 13.05.2024; договір перевезення вантажів №16694 від 27.05.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000396 від 03.06.2024.

03.06.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000040/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-72HTH-580M - 620 шт. Вихідна потужність 580 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co., Ltd (Китай) Торгова марка: LONGi» за ціною 87841,60 євро.

У графі 33 вказаного рішення зазначено причини коригування митної вартості імпортованого товару:

«Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлена митна вартість товару - 3,0955 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг;

- на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі;

- у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються ;

- до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення № 0710/25.

Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витратна навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки.

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.

Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів».

Крім того, 03 червня 2024 року декларантом позивача заявлено до митного оформлення партію товару за загальною вартістю 46 273,70 євро, отриманого за вказаним вище договором, за умовами поставки FCA NL Rotterdam, та подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040016060U0 від 03.06.2024.

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання витрат на транспортування до фактурної вартості 46273,70 євро.

До декларації №24UA400040016060U0 від 03.06.2024 позивач надав митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100978 від 29.05.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22408902 від 16.05.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42414169 від 28.05.2024; автотранспортна накладна №1409057101 від 29.05.2024; банківський платіжний документ №PI24052101836973 від 21.05.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6413 від 03.06.2024; довідка про транспортні витрати №0W010262-1 від 03.06.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір транспортного експедирування №2754 від 13.05.2024; договір перевезення вантажів №16687 від 27.05.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023; лист-пояснення б/н 31.05.2024.

Відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000395 від 03.06.2024.

03.06.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000039/2, згідно з графою 30 якого митним органом визначено митну вартість товару: «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-66HTH-530M - 682 шт. Вихідна потужність 530 Вт. Призначенідля перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co., Ltd (Китай) Торгова марка: LONGi» за ціною 91355,26 євро.

У графі 33 вказаного рішення зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару:

«Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:

- заявлена митна вартість товару - 2,6476 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг;

- на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі;

- у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються ;

- до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення № 0710/25.

Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки.

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.

Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів».

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000042/2 від 03.06.2024, №UA400040/2024/000040/2 від 03.06.2024, №UA400040/2024/000039/2 від 03.06.2024, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 02.07.2019 (справа №804/1416/16), від 30.07.2018 (справа №804/16582/14), від 05.06.2018 (справа №804/475/16), від 02.06.2022 (справа № 460/2674/20) тощо.

Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що згідно долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що направлені Митницею декларанту повідомлення про надання додаткових пояснень та документів щодо кожного митного оформлення в межах спірних правовідносин не містили жодної інформації про виявлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості (а.с.121, 149-152), у зв`язку з чим суд констатує, що витребування додаткових документів відбулось неправомірно.

Крім, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваних рішеннях розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Стосовно посилань митного органу в рішенні №UA400040/2024/000042/2 від 03.06.2024 «Сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару», суд зазначає, що спірне рішення не містить конкретизації вказаної розбіжності.

Водночас, згідно документів, які надавались до митного оформлення, та надані до матеріалів справи, судом встановлено, що проформа інвойс №AT22409237 від 22.05.2024 містить інформацію про ціну відповідної партії товару 46748,00 євро, кількість товару 620 штук, номенклатуру (найменування) товару, посилання на Договір № 2024/25.01 від 25.01.2024 (а.с.21).

Рахунок-фактура (інвойс) №AT42414255 від 28.05.2024 містить ціну відповідної партії товару 46748,00 євро, його кількість 620 штук, номенклатуру (найменування) товару, номер проформи інвойсу (замовлення) №AT22409237, посилання на Договір № 2024/25.01 від 25.01.2024 (а.с.22).

Банківський платіжний документ, що стосується товару №PI24052701842156 від 27.05.2024 (SWIFT) містить інформацію про перераховану суму 46748,00 євро, назву товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та проформу-інвойс (відомості про платіж): «PREPAYMENT FOR THE SOLAR MODULES, AGREEM. N0.2024/25.01 DD 25.01.24, PI ORDER N0AT22409237 DD 22.05.2024» (а.с.23).

Відтак, наданими доказами спростовано відповідні посилання відповідача.

Щодо посилань митного органу в рішенні №UA400040/2024/000042/2 від 03.06.2024 «В частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір», суд звертає увагу, що відповідні розбіжності митним органом не конкретизовані у спірному рішенні.

Крім того, суд зазначає, що для забезпечення та організації транспортування товару між позивачем та ТОВ «Ванвейл» укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021 (а.с.75-79).

Відповідно до п.1.1 договору №0710/25 експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.

Згідно з п.4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

Таким чином, умовами Договору транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021 визначено право експедитора залучати до перевезення сторонніх осіб, у тому числі осіб, які безпосередньо здійснюють перевезення.

Позивач також надавав до митного оформлення договір про надання послуг по організації перевезення вантажу № 510 від 02.05.2022 та договір про надання послуг по організації перевезення вантажу № 2536 від 22.04.2024 (а.с.28-33), які підтверджують залучення експедитором третіх осіб для здійснення перевезення, що залишено митним органом поза увагою.

При цьому, оскільки позивач не має безпосередніх взаємовідносин із залученими експедитором особами, він і не зобов`язаний мати відповідні підтверджуючі документи та надавати їх митному органу.

Отже, невідповідність перевізника та особи, з якою декларантом укладено договір транспортного експедирування, не становить розбіжності.

Крім того, митним органом не зазначено, яким чином вказані, на його думку, розбіжності, впливають на числові значення митної вартості товару.

Щодо посилання митного органу в рішенні №UA400040/2024/000042/2 від 03.06.2024 «Тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону», суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України за даною поставкою позивач надав до митного органу довідку про транспортні витрати №OW010265-1 від 03.06.2024, яка містить інформацію про вартість доставки вантажу для позивача за комерційним інвойсом АТ42414255 від 28.05.2024 до кордону України 70 000,00 грн., вартість транспортування товару по Україні 29 518,00 грн., вартість транспортно-експедиційних послуг на території України - 19 240,00 грн. Наявні посилання на державний номер транспортного засобу, маршрут, місце завантаження, розвантаження, пункт перетину державного кордону України, відомості про те, що вантаж не страхувався (а.с.27).

Крім того, надано рахунок на оплату №6414 від 03.06.2024, який містить аналогічні відомості (а.с.26).

Митний орган не навів посилань на норми чинного законодавства, які б нормативно врегульовували тарифікацію послуг з перевезення та встановлювали будь-які обмеження щодо можливості диференціації відповідного тарифу до митного кордону України та після його перетину, а посилання відповідача у відзиві на протяжність маршруту перевезення та розраховану у зв`язку з цим вартість перевезення мають характер припущення.

Крім того, митним органом не надано доказів на підтвердження того, що витрати позивача на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України були іншими, ніж задекларовано та підтверджено наданими до митного оформлення документами.

Таким чином, митним органом у рішенні про коригування митної вартості зазначено розбіжності не на підставі фактичних даних (які підтверджують числові відомості про вартість витрат на транспортування, які підлягають включенню до митної вартості товару при декларуванні), а на підставі припущень про можливу наявність неврахованих декларантом додаткових супутніх транспортуванню витрат.

Щодо посилань у спірних рішеннях про те, що заявлена митна вартість товару не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше 5,59 дол. США/кг, «на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі», а також про те, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення, у тому числі інвойс, не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 821/1050/17.

Для здійснення митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно пунктів 1, 4 частини 2 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Спірні рішення відповідача, на думку суду, не підтверджені належними доказами та аргументованими доводами щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Також, митним органом не зазначено та не надано документального підтвердження про те, що ціни на сайтах у Китаї є значно вищими, ніж та ціна, за якою позивач придбав імпортований товар. Крім того, таке твердження відповідача не враховує те, що опубліковані ціни на сайтах можуть не враховувати знижок для постійних покупців, обсяги придбання товару та інші обставини, які мають суттєвий вплив на формування ціни товару.

А тому таке твердження відповідача, на думку суду є припущенням та не підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/24835/15, від 24 січня 2019 року у справі № 820/636/17, від 21 січня 2020 року у справі № 812/2336/14, від 13 лютого 2020 року справі № 810/1175/16, від 26 січня 2021 року у справі № 826/13892/16, зазначив, що інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Також, з оскаржуваних рішень не вбачається за можливе встановити, які відомості та докази, у відповідності до статті VII ГАТТ, були наявні у відповідача під час прийняття оскаржуваних рішень та надавали йому підстави вважати, що інвойси, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару.

Щодо посилань митного органу у рішеннях №UA400040/2024/000040/2 та №UA400040/2024/000039/2 від 03.06.2024 на те, що до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення № 0710/25, суд зазначає, що митним органом у спірних рішеннях не конкретизовано, яких саме документів не подано, і якими саме умовами договору перевезення №0710/25 передбачено їх надання.

За змістом договору транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021, який наводився судом вище, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у акті прийому- передачі наданих послуг та рахунку експедитора.

У свою чергу, оперативне узгодження позивачем та експедитором особи безпосереднього перевізника товару, посередника чи особи надавача будь-яких допоміжних супутніх послуг (в т.ч. зберігання чи перевантаження), обов`язковість надання позивачу договорів, укладених між Експедитором та третіми особами, договором транспортного експедирування №0710/25 не передбачена.

Також, суд звертає увагу на те, що митний орган жодним чином не конкретизує, яким чином відсутність таких документів перешкодила перевірці заявленої митної вартості товару.

Слід зазначити, що згідно з п. 6 ч. 2ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 (далі - наказ № 599), визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові та/або бухгалтерські документи, або довідка про транспортні витрати), а тому декларанту надано свободу розсуду у виборі документів, які мають бути надані на підтвердження витрат на перевезення товарів.

На підтвердження транспортних витрат позивачем до митного оформлення надавались довідки про транспортні витрати та рахунки на оплату відповідних послуг, що є достатнім підтвердженням розміру понесених витрат відповідного виду. Доказів того, до фактичні витрати позивача на транспортування були іншими, ніж заявлено у митних деклараціях, та підтверджено наданими до митного формлення документами, відповідачем суду не надано.

Відтак, посилання митного органу на ненадання документів, передбачених договором транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021, є безпідставними.

Щодо посилань митного органу в рішеннях №UA400040/2024/000040/2 та №UA400040/2024/000039/2 від 03.06.2024 на те, що у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 ч.1 ст.58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає таке.

Згідно пункту 1.3 договору поставки товарів №2024/25.01 від 25 січня 2024 товари за цим Договором передаються Покупцеві для подальшого їх продажу оптовим покупцям або кінцевим споживачам.

Згідно п.1 ч. 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару.

Суд зазначає, що, вказуючи на такий недолік, митний орган жодним чином не обґрунтовує та не конкретизує, у чому полягає обмеження щодо прав покупця та яким чином таке обмеження значною мірою впливає на вартість товару.

При цьому, зазначення в договорі мети його укладання та придбання оцінюваних товарів, як «для подальшого їх продажу оптовим покупцям або кінцевим споживачам», не є обмеженням прав покупця на використання оцінюваних товарів.

Стосовно посилань митного органу на те, що подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витратна навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки, суд зазначає таке.

Як зазначалось вище, відповідно до договору транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021 до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у Акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора.

Умовами контракту не передбачено витрат на пакування, а витрати на навантаження включені у вартість товару відповідно до умов поставки FCA (товар вважається поставленим після завантаження у транспортний засіб наданий покупцем та митного оформлення експорту).

Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товарів за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товарів за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 12816,27 грн, інших судових витрат не заявив.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12816,27 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000042/2 від 03.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040016063U8.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000040/2 від 03.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040016059U8.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000039/2 від 03.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040016060U0.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12816,27 грн (дванадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 27 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ», місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, каб. 502, код ЄДРПОУ 40038773.

Відповідач Хмельницька митниця, місцезнаходження: 29010, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 2; ЄДРПОУ 43997560.

Повне судове рішення складено 10.10.2024.

Суддя М.О. Семененко