Ухвала

від 10.10.2024 по справі 826/17028/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття заяви до розгляду та відмову у роз`ясненні судового рішення

10 жовтня 2024 року Справа №826/17028/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., отримавши та розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві , третя особа Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про стягнення пені в розмірі 205 800,00 грн.,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві пеню в розмірі 205 800,00 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.02.2016р. по 18.10.2018р.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "Аскоп-Україна" з Державного бюджету України пеню в розмірі 200 179,76 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ТОВ "Аскоп-Україна" судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 002,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Державної казначейської служби України у м.Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року без змін.

На виконання вказаного рішення суду 18.11.2019 видано виконавчі листи.

09.03.2021 ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про роз`яснення судового рішення.

22.03.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято заяву про роз`яснення судового рішення до провадження.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа із заявою надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024, заяву про роз`яснення судового рішення розподілено до розгляду судді Войтович І.І.

Отримавши вказану справу із заявою про роз`яснення судового рішення, суд вважає необхідним прийняти заяву до провадження.

Згідно з частиною 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною другою статті 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання, з огляду на що заяву про роз`яснення рішення суду у справі №826/17028/18 розглянуто в порядку письмового провадження.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Суд при вирішенні поданої заяви враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №240/4937/18, які полягають у тому, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.

Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Вимоги до рішення суду встановлені статтею 246 КАС України. Зокрема, в мотивувальній частині рішення зазначаються: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

В резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Суд зауважує, що при винесенні судового рішення у справі № 826/17028/18 всі ці вимоги дотримані, зокрема, в ньому проаналізовано норми права, які застосував суд, резолютивна та мотивувальна частини рішення між собою логічно узгоджуються, не викликають двозначного розуміння і відповідають висновкам суду, зробленим на підставі матеріалів справи та вимог чинного законодавства.

В поданій до суду заяві заявник просить суд роз`яснити рішення суду в частині порядку його виконання, а саме з якого об`єкта бюджетних правовідносин чи суб`єкта владних повноважень слід стягнути на користь ТОВ "Аскоп-Україна" витрати по сплаті судового збору у сумі 3 002,72 грн. та в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що ГУ ДКСУ у м. Києві не мав спірних взаємовідносин із позивачем, не порушувало право на відшкодування ПДВ, підставою звернення до суду було невиконання органом податкової служби постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №826/5990/16, позивач невірно визначив відповідача у справі, у зв`язку з чим у заявника наявна складність у виконанні рішення суду, не зрозумілість судового рішення.

Тобто, заявник не погоджується із тим, що з нього як відповідача у справі судовим рішенням стягнуто на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 3 002,72 грн.

Суд враховує та зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року набрало законної сили - 25.10.2019.

В рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року судом встановлено та зазначено про те, що позивачу було несвоєчасно відшкодовано суму ПДВ в розмірі 400 000,00 грн., у зв`язку з чим позивач просив стягнути пеню в розмірі 205 800,00 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Оскільки ПДВ не було відшкодовано вчасно, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 ст. 200 ПК України починаючи з 04 лютого 2016 року. Відповідачем не було забезпечено своєчасне перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування. В той же час, позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, для отримання бюджетного відшкодування сум від`ємного значення ПДВ у відповідній сумі. В свою чергу, відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ. Суд зазначив, що суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України.

Суд зазначає, що спір розглянуто судом в межах заявлених позовних вимог, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року є чітким, зрозумілим і не потребує роз`яснень, а доводи, на які заявник посилається у заяві про роз`яснення судового рішення не потребують роз`яснень.

Вказане звернення заявника із вимогою роз`яснити як виконувати рішення суду в частині стягнення судового збору пов`зуючи таку заяву із тим, що позивач невірно визначив відповідача у справі, є проявом зловживання процесуальними правами та не потребує роз`яснення, оскільки саме рішення суду, як акт провосуддя, після набрання ним законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд наголошує, що роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не стосується роз`яснення порядку чи способу виконання судового рішення.

Оскільки роз`яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст та суд не повинен давати відповідь на нові або невирішені вимоги, то порушене заявником питання не відповідає нормам статті 254 КАС України.

Надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення не відповідає меті роз`яснення та у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статями 243, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти до розгляду заяву ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві від 09.03.2021.

2. У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 09.03.2021 про роз`яснення рішенняОкружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року у справі №826/17028/18, - відмовити.

3. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І.І.