Рішення

від 10.10.2024 по справі 640/24683/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року місто Київ № 640/24683/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Еталонбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Приватне підприємство "Еталонбуд" (далі позивач, ПП "Еталонбуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.08.2019 №0015064208 та №0015034208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX справу №640/12406/19 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019 №0015064208 та №0015034208 прийняті на підставі необґрунтованого висновку перевірки про неутримання та несплату ПП "Еталонбуд" як податковим агентом податкових зобов`язань з доходу ОСОБА_1 за договором від 01.10.2018.

Позивач наголошує на тому, що оплата за вказаним договором здійснена не була, у зв`язку із чим такий правочин не зумовив виникнення у позивача обов`язків податкового агента щодо доходу ОСОБА_1 за таким договором.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог. Вказав, що позивач як податковий агент ОСОБА_1 щодо доходу за договором від 01.10.2018 був зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання на такий дохід, зокрема із військового збору, та подати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , не подав відзиву на позовну заяву.

Дослідивши докази, суд установив.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Еталонбуд", за результатами якої складено акт перевірки від 01.08.2019 №160/26-15-14-07-01-10/40290898.

У ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті від 01.08.2019 №160/26-15-14-07-01-10/40290898 порушення ПП "Еталонбуд", зокрема вимог:

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, статті 167, пункту 171.2 "а" статті 171, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14.1, підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14.1статті 14.1 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 270 000 грн;

- статті 51, пункту 70.16 статті 70, пункту 176.2 "б" статті 176 ПК України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі Порядок №4), а саме, подання з недостовірними відомостями податкової звітності, щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в період з І кварталу 2016 року по IV квартал 2018 року;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України з урахуванням підпунктів 1.1, 1.3, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, статті 167, пункту 171.2 "а" статті 171 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на суму 225 00 грн.

На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019:

- №0015064208, яким збільшено суму грошового зобов`язання ПП "Еталонбуд" з податку на доходи фізичних осіб на суму 337 500 грн, у тому числі на 270 000 за податковим зобов`язанням та на 67 500 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0015064208, яким збільшено суму грошового зобов`язання ПП "Еталонбуд" з військового збору на суму 28 128 грн, у тому числі на 22 500 грн за податковим зобов`язанням та на 5 625 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0015034208, яким до ПП "Еталонбуд" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн за порушення статті 51, пункту 70.16 статті 70, пункту 176.2 "б" статті 176 ПК України, розділу ІІІ Порядку №4.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями від 20.08.2019 та оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 07.11.2019 №8642/6-9900-08-05-04 податкове повідомлення-рішення від 20.08.2019 №0015064208 скасоване в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 195000 грн та штрафних (фінансових) санкції в сумі 48750 грн, податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019 №0015064208 та №0015034208 залишені без змін.

Позивач не погодився із результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.08.2019 №0015064208 та №0015034208 та, вважаючи вказані рішення протиправними, звернувся до суду.

У позовній заяві позивач зауважив, що не отримав податкового повідомлення-рішення, прийнятого замість скасованого податкового повідомлення-рішення від 20.08.2019 №0015064208.

Встановлено, що замість податкового повідомлення-рішення від 20.08.2019 №0015064208 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2019 №0004404207.

Після відкриття провадження у даній справі позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій заявив додаткову позовну вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2019 №0004404207. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 вказану заяву повернуто позивачу.

Оцінивши докази, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що висновки перевірки про порушення ПП "Еталонбуд" вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України з урахуванням підпунктів 1.1, 1.3, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, статті 167, пункту 171.2 "а" статті 171 ПК України, статті 51, пункту 70.16 статті 70, пункту 176.2 "б" статті 176 ПК України, розділу ІІІ Порядку №4 ґрунтуються на тому, що позивач на підставі договору від 01.10.2018 придбав у ОСОБА_1 баштовий кран Potain МС175В вартістю 1500000 грн, однак не виконав обов`язків податкового агента.

Позивач в заперечення вказаного висновку зазначає, що на підставі договору від 01.10.2018 не здійснював оплати ОСОБА_1 , відтак ОСОБА_1 не отримав вказаний дохід у сумі 1500000 грн, у ПП "Еталонбуд" не виникло податкових обов`язків щодо такого доходу.

Таким чином, для вирішення питання про обґрунтованість вказаних висновків перевірки та правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих на підставі вказаних висновків, належить встановити чи виникли у ПП "Еталонбуд" обов`язки податкового агента згідно із договором від 01.10.2018.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

За приписами пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктами 164.2.2, 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 171.1 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 173.1 статті 173 ПК України дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до положень підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

За правилами підпунктів "а", "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

За приписами підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України).

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі №540/975/20 зауважив, що для утримання з платника військового збору обов`язковим є нарахування доходу, визначеного статтею 163 ПК України.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку-отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього кодексу.

Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі й на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №813/5787/15, від 08 жовтня 2019 року у справі №820/5099/18.

За змістом статті 127 ПК України відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише в разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/ або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату податку здійснив після виплати доходу платнику податку. На це вказує й Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №806/129/17.

Встановлено, що позивачем до перевірки надані складені на виконання договору від 01.10.2018 акт приймання передачі від 01.10.2018 №1, видаткова накладна від 01.10.2018 №3-00000001 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2018 рік, згідно яких на виконання договору від 01.10.2018 фізичною особою ОСОБА_1 продано ПП "Еталонбуд" баштовий кран Potain МС175В вартістю 1500000 грн.

Доказів перерахування коштів ПП "Еталонбуд" на користь ОСОБА_1 за вказаним договором матеріали справи не містять.

Оскільки, надані позивачем документи свідчать про виконання ОСОБА_1 умов договору від 01.10.2018 у ПП "Еталонбуд" виникло зобов`язання щодо оплати ОСОБА_1 коштів у сумі 1 500 000 грн, які за змістом наведених норм є доходом ОСОБА_1 , що оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Таким чином, виникнення вказаного зобов`язання у ПП "Еталонбуд" перед ОСОБА_1 за договором від 01.10.2018 у сумі 1500000 грн, у контексті цілей та нормативного регулювання оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, вважається нарахуванням доходу ОСОБА_1 у вказаній сумі.

Наведене спростовує доводи позивача про виникнення у нього обов`язків податкового агенти виключно у разі проведення оплати за вказаним договором.

На користь вказаного висновку свідчить й диспозиція норми статті 127 ПК України, яке передбачає обов`язок щодо нарахування, утримання та/або сплата (перерахування) податкових зобов`язань до або під час виплати доходу.

Побічно суд враховує й те, що у ході зазначеної перевірки позивача, контролюючим органом не встановлено порушень податкового законодавства в частині відображення у відповідній податковій звітності позивача з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товару за договором від 01.10.2018. ОСОБА_1 станом на час подання позовної заяви є директором ПП "Еталонбуд".

Проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку обставинам справи з урахуванням усіх доказів в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, а позивачем не надано доказів та належних та достатніх обґрунтувань протилежного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову.

Позивач Приватне підприємство "Еталонбуд" (місцезнаходження юридичної особи: 02095, місто Київ, проспект Григоренка, будинок 26А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40290898).

Відповідач Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.