Рішення

від 10.10.2024 по справі 320/27902/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року справа №320/27902/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2023/000081/2 від 18.12.2023;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2023/001126 від 18.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Митниця у своєму рішенні вказує, що рівень митної вартості товарів, що ввозяться позивачем, більший з наявною у митниці інформацією, проте в рішенні відсутня інформація, що за наведеною відповідачем митною декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які пред`явлено до оскарження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.09.2024 судом зареєстровано відзив представника відповідача, в якому останній заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що під час здійснення Київської митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

24.09.2024 судом зареєстровано відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем ні в повідомленні про витребування додаткових документів (наявне в матеріалах справи), ні в оскаржуваному рішенні про коригування (наявне в матеріалах справи) не зазначалось про спрацювання АСУР та не зазначалось про застосування ЄАІС. Спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. На думку позивача, необґрунтовані та безпідставні зауваження (а не розбіжності) жодним чином не підтверджують відсутність складових митної вартості, не підтверджують відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не підтверджують необхідність відокремлення вартості товару, не підтверджують неможливість перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідачем не наведено жодного заперечення чи спростування щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 13.12.2023 №№ЄФ000010458 видану ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», проте в наданій автотранспортній накладній (CMR) від 12.12.2023 № б/н відповідно до відміток перевізник PE VOYT OLEH. Отже відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але документи від безпосередніх перевізників до митного оформлення не надані. Зазначено, що позивач вказує, що митний орган посилається на правову позицію постанови ВСУ від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, проте не уточнює, що у тій справі окрім спрацювання системи АСАУР, тим Декларантом не було надано всіх обов`язкових документів та зазначає, що спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару. Київська митниця мала всі правові підстави щодо уточнення митної вартості та направлення запиту щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а не вказувала спрацювання системи АСАУР як підставу для відмови в оформленні товару. Декларантом додатково надано: прайс-лист виробника від 01.09.2023, видаткові та податкові накладні, декларацію країни відправлення не надано, а також листом №18/12/23/1 від 18.12.2023 декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи для підтвердження митної вартості товару подаватися не будуть. Документ, що наданий в якості прайс-листа, містить не всі артикульні позиції, що входять до складу оцінювальної партії товару. Враховуючи те, що країна Польща як і Україна є державами, які приєдналися до Конвенції про процедуру спільного транзиту (Україна приєдналася до вищевказаної конвенції 01.10.2022 відповідно до закону № 2555-IX від 30.08.2022), на спірний товар позивач повинен був здійснити митне оформлення транзитного документу форми Т1, а також сплатити за транзитне перевезення по тереторії країни Конвенції. В той же час, позивач зазначає, що оформлення Т1 зазначено в Рахунку на оплату від 13.12.2023 №10122, проте не залучає до митного оформлення транзитну митну декларацією.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» (код ЄДРПОУ 38966750) зареєстровано 06.11.2013, основним видом діяльності за КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЛАЙТ» укладено Контракт №CR02/08/2022 від 02.08.2022 щодо поставки світлотехнічної LED продукції, гальванічних елементів живлення, зарядних пристроїв згідно Додатків, Специфікацій, які є його невід`ємною частиною, на умовах FOB або CFR (ІНКОТЕРМС-2010), а також було підписано 24.12.2022 Додаткову угоду №7 із зазначенням, що оплата за товар здійснюється у відповідності до умов погоджених сторонами у Додатках-Специфікаціях, та 04.09.2023 було підписано Додаток-Специфікацію (Appendix-Specification) №17 із зазначенням батарейок загальною кількістю 1260776 штук, що розміщені в 2202 картонних коробках, загальною вартістю 66424,58 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару позивачем 18.12.2023 року було подано до Київської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер№ 23UA100320042117U8, на оформлення в митному режимі імпорт батарейок в асортименті:

-товар № 1 (Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER LR в асортименті), код товару 8506101100, кількість 352096 штук, - розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 29970,56 доларів США;

-товар № 2 (Батарейки крона, лужні, діоксид-марганцеві, робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT MEGAPOWER6LR61 BLI та Батарейки первинні, діоксид-марганцеві, лужні, елементи кнопкові, робоча напруга, 1,5В: ENERLIGHT Special Alkaline AG в асортименті) код товару 8506101800, кількість 439000 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 12510,95 доларів США;

-товар № 3 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві, циліндричні (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT Super Power в асортименті) код товару 8506109100, кількість 440880 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 18857,81 доларів США;

-товар № 4 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві,крона (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT Super Power 6F22 FOL) код товару 8506109800, кількість 20160 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3148,90 доларів США;

-товар № 5 (Батарейки циліндричні, літієві, робоча напруга 3 В: батарейки ENERLIGHT LITHIUM CR) код товару 8506501000, кількість 2880 штук, заявлена митна вартість 2073,75 доларів США;

-товар № 6 (Акумулятори електричні, гідридно-нікелеві (Ni-Mh), циліндричні, робоча напруга 1,2 В: акумулятори ENERLIGHT Professional) код товару 8507500000, кількість 5760 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 5265,07 доларів США.

Визначення митної вартості товарів декларантом було здійснено за встановленим п.1 ч.1 ст. 57 МК України основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. При цьому відносно декларанта відсутні застереження щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 МК України.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно ч.1 і ч.2 ст. 53 МК України в електронному вигляді подано 18.12.2023 в 09:08:04 (згідно Електронного повідомлення 923651F9-89A6-4861-A04D-17AEE28D9B84, створене декларантом 18.12.2023 року в 09:08:04, про надсилання митної декларації та документів до неї) наступні документи:

-декларація митної вартості від 18.12.2023, що містить відомості про числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

-зовнішньоекономічний контракт №CR02/08/2022 від 02.08.2022, додаткова угода №7 від 24.12.2022, додаток-специфікацію (Appendix-Specification) №17 від 04.09.2023;

-інвойс (Commercial invoice) №17 від 04.09.2023 із зазначенням батарейок загальною кількістю загальною кількістю 1260776 штук, що розміщені в 2202 картонних коробках, загальною вартістю 66424,58 доларів США;

-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а саме: банківський платіжний документ від 06.09.2023 на суму 16720,00 доларів США, від 24.10.2023 на суму 32850,00 доларів США, від 06.12.2023 на суму 16854,58 доларів США;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 19/12-22 від 19.12.2022; рахунок на оплату № 10122 від 13.12.2023 із зазначенням вартості за морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України в розмірі 14979,37 гривень; довідка про транспортно-експедиційні витрати №ЄФ000010458 від 13.12.2023 року із зазначенням вартості за міжнародне морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень;

-коносамент (Bill of lading) № WMSS23101310 від 04.11.2023 року;

-автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 12.12.2023;

-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а саме: сертифікат про страхування № 101044000/212 від 25.10.2023 із визначенням страхової премії у розмірі 7483,61 гривень; рахунок-фактура №101044000/212 від 25.10.2023 із визначенням страхового платежу за Сертифікатом № 101044000/212 у розмірі 7483,61 гривень; генеральний договір добровільного страхування вантажів №101044000 від 01.11.2018.

Декларантом з митною декларацією було подано додатковий документ: пакувальний лист (Packing list) № 17 від 25.10.2023 року із зазначенням батарейок загальною кількістю 1260776 штук, що розміщені в 2202 картонних коробках, загальною вагою нетто 13849,70 кг, загальною вагою брутто 15630,85 кг

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею 18.12.2023 підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У відповідь на повідомлення позивачем було надіслано відповідачу:

-прайс-лист (Price list) від 01.09.2023;

-видаткові накладні № 10005 від 24.08.2023, № 11726 від 02.10.2023, № 12849 від 20.10.2023, та податкові накладні № 848 від 24.08.2023, № 81 від 02.10.2023, № 839 від 20.10.2023 на подібну продукцію;

-лист № 18/12/23/1 від 18.12.2023. Вказаним листом декларант повідомив, що не має в наявності: «ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів», оскільки вказані договори не укладались; «копію митної декларації країни відправлення», оскільки згідно умов контракту продавець не зобов`язаний надавати покупцю даний документ; «висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини», оскільки такі висновки декларантом не замовлялись; повідомив, що інших додаткових документів подаватись не буде.

18.12.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100320/2023/000081/2, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, у зв`язку з чим митну вартість було збільшено:

- до 0,1040 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 1, код товару 8506101100, кількість 352096 штук, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 29970,56 доларів США (у розрахунку 0,0851 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 36617,98 доларів США;

-до 0,0692 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 3, код товару 8506109100, кількість 440880 штук, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 18857,81 доларів США (у розрахунку 0,0428 доларів США за одиницю) була збільшена аідповідачем до 30508,90 доларів США;

-до 0,2144 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 4, код товару 8506109800, кількість 20160 штук, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3148,90 доларів США (у розрахунку 0,1562 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 4322,30 доларів США.

Відповідно до рішення відповідача від 18.12.2023 №UА100320/2023/000081/2 позивачу надіслано картку відмови №UА100320/2023/001126 в прийнятті митної декларації.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картку відмови у митному оформленні товарів, на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Суд зазначає, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).

Щодо встановлених відповідачем порушень транспортних витрат, суд зазначає, що 18.12.2023 року разом з митною декларацією були надані: договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 19/12-22 від 19.12.2022; рахунок на оплату № 10122 від 13.12.2023 із зазначенням вартості за морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень; довідка про транспортно-експедиційні витрати № ЄФ000010458 від 13.12.2023 року із зазначенням вартості за міжнародне морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень; коносамент (Bill of lading) № WMSS23101310 від 04.11.2023; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 12.12.2023.

Відповідач посилається на висновки суду першої інстанції (зокрема на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі 320/9945/23, проте відповідачем не взято до уваги, що в даній справі Декларантом не було «наведено яким чином здійснювався розрахунок транспортних витрат до кордону 1500 євро із загальної суми» 5 250, 00 євро, що і стало підставою для витребування додаткових документів митницею, тоді як у справі, що розглядається, ці витрати розмежовані та зазначені в рахунках та довідці від експедитора, та надано відповідачу всі відомості та підтверджуючі документи), також на висновки суду апеляційної інстанції (зокрема на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі 640/30700/20, проте, як зазначено самим відповідачем підприємство - перевізник в даній справі, не було «уповноважене на надання послуг по транспортуванню контейнера від місця завантаження NINGBO (Китай) до порту Одеси», що і стало підставою для витребування додаткових документів митницею, тоді як у справі, що розглядається, наш експедитор - ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» є уповноваженим на надання послуг по транспортуванню контейнера MRKU7945430 згідно коносаменту WMSS23101310 за маршрутом порт YANTIAN, Китай до Gdansk, Польща, крім того, всі витрати за межами державного кордону України були розмежовані та зазначені в рахунках та довідці від експедитора, та надано відповідачу всі відомості та підтверджуючі документи.

Відповідачем зазначено, що «відповідно до п. 4.5 контракту від 02.08.2022 №CR02/08/2022 вартість тари входить до вартості товару, але в наданому інвойсі відсутні ці числові складові митної вартості товару, що унеможливлює відокремити вартість самого товару; до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 13.12.2023 № №ЄФ000010458, видану ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», проте в наданій автотранспортній накладній (CMR) від 12.12.2023 № б/н відповідно до відміток перевізником PE VOYT OLEH. Отже відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але документи від безпосередніх перевізників до митного оформлення не надані».

Суд вказує, що згідно ч. 10 ст. 58 МК України такі витрати, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, однак лише за умови, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до пунктів 4.4. та 4.5. Контракту № CR02/08/2022 від 02.08.2022:

4.4. Товар постачається в коробках, які в подальшому іменуються Тара.

4.5. Вартість Тари входить у вартість Товару.

Тобто, умовами Контракту визначено, що вартість тари (коробок) включена до ціни Товару, а також умовами Контракту не передбачено відокремлення в інвойсі вартості самих батарейок та окремо вартості тари (пакування/упаковки/коробки).

Крім того, пунктом 2 Додатку-Специфікації (Appendix-Specification) № 17 від 04.09.2023 також визначено «В ціну товару включені всі види пакування».

Документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена за оцінювані товари, подано разом з Митною декларацією № 23UA100320042117U8 від 18.12.2023 року, будь-які інші документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, відсутні (не існують).

В пакеті документів, поданих разом з Митною декларацією №23UA100320042117U8 від 18.12.2023 наявний Договір №19/12-22 про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.12.2022, укладений між ТОВ «Енерлайт» (Клієнт) та ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (Експедитор).

Згідно умов договору (п.2.1.1) Експедитор зобов`язаний «за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу.

При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором Експедитор має право укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільнимиперевізниками, складами зберігання та другими організаціями.

Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ коносамент, автомобільна накладна.

ЦМР (CMR) - транспортний документ, найбільш широко використовуваний при міжнародних вантажних перевезеннях автомобільним транспортом.

Відповідно до п.2.2.4. договору Експедитор має право доручити виконання цього договору третій особі.

В свою чергу, такою особою є ФОП ОСОБА_1 , з яким було укладено відповідний договір від імені Експедитора -ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та PE VOYT OLEH, з якою було укладено відповідний договір від імені Експедитора - ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ».

Більше того, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2 визначено, що «обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина четверта статті 70 КАС України). Із наведеного положення випливає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів». Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, окрім довідки про транспортно-експедиційні витрати № ЄФ000010458 від 13.12.2023 року, позивачем (відповідно до Наказу МФУ №599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування) було подано відповідачу також договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 19/12-22 від 19.12.2022 року; Рахунок на оплату № 10122 від 13.12.2023 року із зазначенням вартості за морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень, відповідно до яких підтверджується належність послуг з поставкою товарів за поданою Митною декларацією.

Стосовно митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення - це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Копію митної декларації країни відправлення декларант має надати на письмову вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, вимога відповідача про надання декларації країни відправлення є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Крім того, згідно умов контракту (п.6.1) продавець не зобов`язаний надавати покупцю даний документ.

Стосовно наданого прайс-листа, суд вказує, що порівнюючи ціну товару згідно Прайс-листа (Price List) від 01.09.2023, Додатку-Специфікації (Appendix-Specification) №17 від 04.09.2023 року та Інвойсу (Commercial invoice) № 17 від 04.09.2023 року, встановлено, що ціна на вказаний товар є незмінною.

Крім того, прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не містить обов`язкової форми та/або змісту прайс-листа та кожен виробник продукції формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

Також, прайс-лист відсутній в переліку обов`язкових документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, він носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Більше того, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 23 вересня 2020 року по справі № 820/3893/16).

Верховний Суд у Постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 вказує, що «жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Верховним Судом у Постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 зазначено, що «прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів».

Стосовно дати проведених оплат за товар, суд зазначає, що банківські документи відносно оплат за товар були надані декларантом одночасно з митною декларацією, зокрема: банківський платіжний документ від 06.09.2023 року на суму 16720,00 доларів США, банківський платіжний документ від 24.10.2023 року на суму 32850,00 доларів США, банківський платіжний документ від 06.12.2023 року на суму 16854,58 доларів США.

Стосовно посилання відповідача на Конвенцію про процедуру спільного транзиту, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про процедуру спільного транзиту, процедура спільного транзиту у відповідних випадках іменується процедурою Т1 або процедурою Т2. Судом проаналізовані подані позивачем та документи та встановлено, що надані документи містять посилання на оформлення Т1.

Так, у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справах № 160/9473/19 та №520/7041/19 викладені наступні висновки щодо застосування норм п. 2,4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України: «Верховний Суду своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод».

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13632 від 27.05.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» (вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, корпус Г, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 38966750) до Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, буд. 8а, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100320/2023/000081/2 від 18.12.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100320/2023/001126 від 18.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судовий збір у розмірі 4844 грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.