Рішення
від 09.10.2024 по справі 380/6077/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 рокусправа № 380/6077/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (вул. Будзиновського, 8А, м. Мостиська, Львівська область, код ЄДРПОУ 44929444) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901349/3 від 11.12.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901350/3 від 11.12.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901355/3 від 12.12.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901353/3 від 11.12.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901361/3 від 12.12.2023 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування митної вартості. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Оскаржувані рішення не відповідають вимогам Митного кодексу України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріплене право митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню. Однак, позивач не надав належних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості. Документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Сумніву митного органу не спростовано. Більше того, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901349/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901350/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901355/3 від 12.12.2023 року, №UA209000/2023/901353/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901361/3 від 12.12.2023 року у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містять джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Зазначає, що митні декларації, які використані як джерела для коригування митної вартості були оформлені митним органом, на момент прийняття рішень про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідною митною декларацією не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалося. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

1. 02.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (покупець) та компанією «TIANGIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №KND230206, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність товар (меблі), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

1.1. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KND23269 від 12.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 15 539,80 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 22.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170076790U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1-меблі для сидіння).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170076790U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформа №KND23269 від 08.06.2023 р.; рахунок-фактура (Інвойс) №KND23269 від 12.07.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №22 від 14.06.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №65 від 19.07.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1143 від 20.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6573 від 19.09.2023 р.; договір на перевезення №060623 від 06.06.2023 р.; договір на перевезення №1027 від 18.09.2023 р.; договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023 р.; договір на перевезення №2023/08/25 ЕР від 25.08.2023 р.; автотранспортна накладна б/н від 20.09.2023 р.; коносамент №HYSF2023070302 від 20.07.2023 р.; копія митної декларації країни відправлення №021720230000180740 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 08.06.2023 р.; Інтернет-джерела.

Відповідач надіслав декларанту позивача вимогу про надання додаткових документів.

У свою чергу, декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 № UA209000/2023/901066/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170077024U0, та 22.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 183798,68 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 42985,34 гривень.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901066/2 від 22.09.2023 року було оскаржене позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24941/23 від 12.12.2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року, позов задоволено повністю вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901066/2 від 22.09.2023 року та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901349/3 від 11.12.2023 року.

В графі 33 спірного рішення вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: - Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.23р. № KND230206 далі - (Контракт), укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.Ю Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. - згідно з заявленими у графах 34 ЕМД та електронному інвойсі від 22.09.23р. 23UA209170076790U3 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BORNO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості. - Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 12.06.23 №22 та від 19.07.23 №65, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки: не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216; не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту. -відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180740, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180740 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору. -транспортно - експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно - експедиторського обслуговування (ТЕО) від 18.08.23р. № 2023/08/18 ЗК, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема: - перевезення вантажу здійснюється експедитором або третьою особою на підставі заявки на перевезення вантажу (далі - заявка), що підписується сторонами (пункт 1.3), - умови та обсяги перевезення вантажів, режим роботи по видачі та прийманню вантажу зазначається в заявці (пункт 3.1), - заявка повинна містити такі дані, серед іншого, умови та термін перевезення, характеристики товару, кількість, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача тощо (пункт 3.3), - послуги експедитора, а також витрати, збори та інші платежі оплачуються замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку-фактури, акту приймання - передачі наданих послуг, товаре-транспортної накладної, видаткового ордена (за наявності), якщо інше не обумовлене в заявці (пункт 6.1.1), - остаточна вартість послуг експедитора може уточнюватися актом наданих посліг і рахунками - фактурами експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг (пункт 6.1.3), - вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у заявках, додатках (за) наявності, які є невід`ємною частиною договору (пункт 6.1.4). для підтвердження транспортно - експедиторських витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 20.09.23р. №1143. разом з тим , визначених пунктами 1.3., 3.3.,6.1, 6.1.1., 6.1.3., 6.1.4. договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); -виписку з бухгалтерської документації; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №№UA206020/2023/17577 від 19.09.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

1.2. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KND23214 від 13.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 21 615, 64 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 22.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170076800U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 -візки металеві несамохідні, тов. № №2, 3 - меблі для сидіння).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170076800U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформа №KND23214 від 06.06.2023 р.; рахунок-фактура (Інвойс) №KND23214 від 13.07.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №13 від 09.06.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №69 від 27.07.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1142 від 20.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1526-ІСТ від 18.09.2023 р.; договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023 р.; договір на перевезення №2023/09/18 ПК від 18.09.2023 р.; договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023 р.; автотранспортна накладна б/н від 20.09.2023 р.; коносамент №DK23070464TSNGDNFDA від 20.07.2023 р.; копія митної декларації країни відправлення №021720230000180759 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 06.06.2023; Інтернет-джерела.

Відповідач надіслав декларанту позивача вимогу про надання додаткових документів.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 № UA209000/2023/901064/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA209170076992U6, та 22.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 289325,6 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 44 364, 91 гривень.

Вказане рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/901064/2 від 22.09.2023 року було оскаржене позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24941/23 від 12.12.2023 року, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року у даній справі, позов задоволено повністю вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901064/2 від 22.09.2023 року та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901350/3 від 11.12.2023 року.

В графі 33 спірного рішення вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: -Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.23р. № KND230206 далі - (Контракт), укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.Ю Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. -згідно з заявленими у графах 34 ЕМД та електронному інвойсі від 22.09.23р. 23UA209170076800U0 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BORNO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості. -Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 09.06.23 №13 та від 27.07.23 №69, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки: не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216; - не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, -відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180759, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180759 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору. -транспортно - експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно - експедиторського обслуговування (ТЕО) від 18.08.23р. № 2023/08/18 ЗК, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема: - перевезення вантажу здійснюється експедитором або третьою особою на підставі заявки на перевезення вантажу (далі - заявка), що підписується сторонами (пункт 1.3), - умови та обсяги перевезення вантажів, режим роботи по видачі та прийманню вантажу зазначається в заявці (пункт 3.1), - заявка повинна містити такі дані, серед іншого, умови та термін перевезення, характеристики товару, кількість, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача тощо (пункт 3.3), - послуги експедитора, а також витрати, збори та інші платежі оплачуються замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку-фактури, акту приймання - передачі наданих послуг, товаре-транспортної накладної, видаткового ордена (за наявності), якщо інше не обумовлене в заявці (пункт 6.1.1), - остаточна вартість послуг експедитора може уточнюватися актом наданих посліг і рахунками - фактурами експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг (пункт 6.1.3), - вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у заявках, додатках (за) наявності, які є невід`ємною частиною договору (пункт 6.1.4). для підтвердження транспортно - експедиторських витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 20.09.23р. №1142. разом з тим , визначених пунктами 1.3..3.1, 3.3.,6.1, 6.1.1., 6.1.3., 6.1.4. договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA209230/2023/79160 від 26.07.2023 р., МД товар 2 №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

1.3. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KND23220 від 13.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 20 256,40 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 22.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170077075U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 -меблі металеві, тов. № №2, 3 - меблі для сидіння, тов. № 4 - арматура для кріплення з недорогоцінних металів).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170077075U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформа №KND23220 від 09.06.2023 р.; рахунок-фактура (Інвойс) №KND23220 від 13.07.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №19 від 14.06.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №87 від 29.08.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №834 від 21.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №N1524-ICT від 18.09.2023 р.; договір на перевезення №20/09-23 від 20.09.2023 р.; договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023 р.; автотранспортна накладна б/н від 21.09.2023 р.; коносамент №DK23070365TSNGDNFDC від 20.07.2023 р.; копія митної декларації країни відправлення №021720230000180774 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 09.06.2023 р.; Інтернет-джерела.

Відповідач надіслав декларанту позивача вимогу про надання додаткових документів.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2023 № UA209000/2023/901069/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170077611U2, та 25.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 420308,51 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 244069,90 гривень.

Вказане рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901069/2 від 25.09.2023 року було оскаржене позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/24941/23 від 12.12.2023 року, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року у даній справі, позов задоволено повністю вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901069/2 від 25.09.2023 року та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901355/3 від 12.12.2023 року.

В графі 33 спірного рішення вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ),за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: - Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.23р. № KND230206 далі - (Контракт), укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD (постачальник) та TOB «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.Ю Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. - згідно з заявленими у графах 34 ЕМД та електронному інвойсі від 22.09.23р. 23UA209170077075U5 відомостями виробником товарів з торговельною маркою «BORNO» , «SIKER»Ta країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості. -Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 12.06.23 №19 та від 29.08.23 №87, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки: не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216; - не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, -відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180774, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180774 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору. -транспортно - експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно - експедиторського обслуговування (ТЕО) від 20.09.23р. № 20/09-2023, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (перевізник/виконавець) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), предметом якого є забезпечення перевізником доставки вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника. -Крім того, зазначеним договором передбачено, зокрема що: -маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення обговорюється в заявках, які додаються до договору, і є невідємною його частиною (пункт 1.1), -замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці-договорі (пункт 1.4), -послуги надаються на підставі заявки-договору, в якій вказується адреса завантаження та розвантаження та форму оплати за перевезення (пункт 1-5), -для підтвердження транспортно - експедиторських витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 21.09.23р. № 834. Разом з тим , визначених пунктами 1.1., 1.4., 1.5, договору заявки, та банківських платіжних документів на розгляд не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA500080/2023/4948 від 27.06.2023 р„ МД товар 2. №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023 р„ МД товар 3. №UA500080/2023/6026 від 29.07.2023 р„ МД товар 4. №UA500080/2023/6375 від 07.08.2023 р., Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

1.4. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KND23304 від 13.07.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10971 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 22.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170076761U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 -меблі для сидіння).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170076761U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) № KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформа №KND23304 від 27.06.2023 р.; рахунок-фактура (Інвойс) № KND23304 від 13.07.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №127 від 19.09.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №90 від 30.08.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №833 від 21.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №N1527-ICT від 18.09.2023 р.; договір на перевезення №20/09-23 від 20.09.2023 р.; договір на перевезення S/2023 від 07.06.2023 р.; автотранспортна накладна б/н від 21.09.2023 р.; коносамент №DK23070464TSNGDNFDB від 20.07.2023 р.; копія митної декларації країни відправлення №021720230000180762 від 17.07.2023; прайс-лист б/н від 27.06.2023 р.; Інтернет-джерела.

Відповідач надіслав декларанту позивача вимогу про надання додаткових документів.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 № UA209000/2023/901063/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170076993U5, та 22.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 209446, 07 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 101900,40 гривень.

Вказане рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901063/2 від 22.09.2023 року було оскаржене позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/24941/23 від 12.12.2023 року, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року у даній справі, позов задоволено повністю вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901063/2 від 22.09.2023 року та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901353/3 від 11.12.2023 року.

В графі 33 спірного рішення вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ),за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: - Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 02.06.23р. № KND230206 далі - (Контракт), укладеного між компанією TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.Ю Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. -згідно з заявленими у графах 34 ЕМД та електронному інвойсі від 22.09.23р. 23UA209170076761U9 відомостями виробником товарів з торговельною маркою «BORNO» , та країною походження CN (Китай) є TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості. -Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 30.08.23 №90 та від 19.09.23 №127, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки: не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216; - не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB Tianjin Port. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180762, порт загрузки товару - Tianjin, а доставка товару - Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення від 17.07.23р. № 021720230000180762 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору. -транспортно - експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно - експедиторського обслуговування (ТЕО) від 20.09.23р. № 20/09-2023, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (перевізник/виконавець) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), предметом якого є забезпечення перевізником доставки вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника. -Крім того, зазначеним договором передбачено, зокрема що: -маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення обговорюється в заявках, які додаються до договору, і є невідємною його частиною (пункт 1.1), -замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в заявці-договорі (пункт 1.4), -послуги надаються на підставі заявки-договору, в якій вказується адреса завантаження та розвантаження та форму оплати за перевезення (пункт 1-5), -для підтвердження транспортно - експедиторських витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 21.09.23р. № 833. Разом з тим , визначених пунктами 1.1., 1.4., 1.5, договору заявки, та банківських платіжних документів на розгляд не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

5. 01.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «TIANGIN PERFECT FURNITURE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 231900, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність меблі, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №PI231909 від 31.08.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 16303,68 доларів США.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 02.10.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170079782U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. № 1 -меблі для сидіння).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170079782U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 231900 від 01.06.2023; рахунок-проформа №PI231909 від 02.06.2023 р.; рахунок-фактура (Інвойс) №PI231909 від 31.08.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №1 від 07.06.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №74 від 07.08.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1152 від 27.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6098 від 04.09.2023 р.; договір на перевезення №060623 від 06.06.2023 р.; договір на перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023 р.; договір на перевезення №2023/09/26 ПК від 26.09.2023 р.; автотранспортна накладна б/н від 27.09.2023 р.; коносамент №HYSF2023070518 від 26.07.2023 р.; копія митної декларації країни відправлення №021720230000186510 від 24.07.2023 р.; прайс-лист б/н від 02.06.2023 р.; Інтернет-джерела.

Відповідач надіслав декларанту позивача вимогу про надання додаткових документів.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003373. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2023 № UA209000/2023/901103/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA209170080074U0, та 02.10.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

За даною митною декларацією позивачем сплачено податків у сумі 246302,54 гривень (інформація відображена у графі В даної митної декларації).

Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 100350,80 гривень.

Вказане рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901103/2 від 02.10.2023 року було оскаржене позивачем в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/24941/23 від 12.12.2023 року, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року у даній справі, позов задоволено повністю вказане рішення про коригування митної вартості товарів було скасоване, позов задоволено в повному обсязі.

Натомість Львівська митниця скасувала рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901103/2 від 02.10.2023 року та замість нього прийняла нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901361/3 від 12.12.2023 року.

В графі 33 спірного рішення вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: -Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 01.06.23р. № 231900 далі - (Контракт), укладеного між компанією TIANJIN PERFECT FURNITURE CO., LTD (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора ОСОБА_1 (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD., проте, п.Ю Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. - згідно з заявленими у графах 31,34 ЕМД та електронному інвойсі від 02.10.23р. 23UA209170079782U8 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BORNO» та країною походження CN (Китай) є TIANJIN PERFECT FURNITURE CO., LTD . При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості. -Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.06.23 №1 та від 07.08.23 №74, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки: не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача,транспортно - експедиторські послуги пов`язані з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна), здійснювались на підставі договору про організацію транспортно - експедиторського обслуговування (ТЕО) від 18.08.23р. № 2023/08/18 ЗК, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» (замовник), згідно з яким зокрема: перевезення вантажу здійснюється експедитором або третьою особою на підставі заявки на перевезення вантажу (далі - заявка), що підписується сторонами (пункт 1.3), умови та обсяги перевезення вантажів, режим роботи по видачі та прийманню вантажу зазначається в заявці (пункт 3.1), заявка повинна містити такі дані, серед іншого, умови та термін перевезення, характеристики товару, кількість, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача тощо (пункт 3.3), послуги експедитора, а також витрати, збори та інші платежі оплачуються замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку-фактури, акту приймання - передачі наданих послуг, товаре-транспортної накладної, видаткового ордена (за наявності), якщо інше не обумовлене в заявці (пункт 6.1.1), остаточна вартість послуг експедитора може уточнюватися актом наданих посліг і рахунками - фактурами експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг (пункт 6.1.3), вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у заявках, додатках (за) наявності, які є невід`ємною частиною договору (пункт 6.1.4). для підтвердження транспортно - експедиторських витрат за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Мостиська (Україна) декларантом надано рахунок на оплату від 27.09.23р. №1152. разом з тим , визначених пунктами 1.3..3.1, 3.3.,6.1, 6.1.1., 6.1.3., 6.1.4. договору заявки, акту приймання передачі наданих послуг, банківських платіжних документів на розгляд не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA100110/2023/531210 від 30.09.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні- експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30.10.1947, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Згідно матеріалів справи, відповідач надіслав позивачу (уповноваженій особі декларанта) щодо кожної митної декларації повідомлення наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Суд зауважує, що витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі № 540/2605/18, від 07.02.2023 у справі № 804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів» урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є: - право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом; - виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини вказаної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача. Зокрема, на це вказує формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 12.04.2018 у справі №820/2014/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, на думку суду, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначив, що в зовнішньоекономічних контрактах від 02.06.2023 року №KND230206 та від 01.06.2023 №231900 відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зазначеного контракту.

Суд зауважує, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020.

З долучених до матеріалів справи листів б/н від 26.12.2023 та б/н від 19.02.2024 судом встановлено, що:

- уповноваженою особою на підписання контракту №KND230206 від 02.06.2023 року від імені продавця «TIANGIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» є Yang Ruijie;

- уповноваженою особою на підписання контракту №231900 від 01.06.2023 від імені продавця «TIANGIN PERFECT FURNITURE CO., LTD» є Zhang Hao.

Відтак посилання відповідача про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо твердження відповідача у спірних рішеннях про відсутність у поданих до митного оформлення документах інформації щодо заявлених даних виробника товару та торговельної марки, суд зазначає таке.

Згідно матеріалів справи, торгові марки «BONRO» та «SIKER» зареєстровані в Україні. Відповідно до Ліцензійного договору на використання торгової марки, ПП ОСОБА_4 виступає її власником (Ліцензіаром), а ТОВ «ДИСКОНТКЮ» - Ліцензіатом. Тобто ТОВ «ДИСКОНТКЮ» надано окремі права на використання торгових марок «BONRO» та «SIKER». Тому позивач з продавцем товару домовились, що під час виробництва певних товарів за контрактом виробник буде маркувати товар торговою маркою «BONRO» або «SIKER» для ТОВ «ДИСКОНТКЮ».

Суд зазначає, що вказані документи, не є такими, що надають митному органу обґрунтовані сумніви у заявленій митній вартості імпортованих товарів, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів. Частини 2 та 3 статті 53 МК України не визначають документи, що підтверджують відомості про виробника товару та торгову марку такими, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо покликання відповідача у спірних рішеннях на невідповідність поданих позивачем платіжних інструкцій в іноземній валюті вимогам Закону №1591-ІХ та Постанови №216, оскільки такі не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту, то суд зазначає наступне.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

У пункті 57 банківських платіжних документів №22 від 12.06.2023, №65 від 19.07.2023, №13 від 09.06.2023, №69 від 27.07.2023, №48 від 25.09.2023, №127 від 19.09.2023, №19 від 12.06.2023, №87 від 29.08.2023 вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: СІТІНКНХ, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 «Реквізити сторін» Контракту №KND230206 від 02.06.2023 року.

У графі у графі 59 «Отримувач» вказаних банківських платіжних документів зазначено «ACC. №393922585», що повністю відповідає номеру рахунку зазначеному у пункті 11 Контракту №KND230206 від 02.06.2023 року.

Також у пункті 57 банківських платіжних документів №1 від 05.06.2023, №74 від 07.08.2023 вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: CITISGSGXXX, що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у пункті 11 «Реквізити сторін» Контракту №231900 від 01.06.2023 року.

У графі у графі 59 «Отримувач» вказаних банківських платіжних документів зазначено «ACC. №1037 0389 7316 1», що повністю відповідає номеру рахунку зазначеному у пункті 11 Контракту №231900 від 01.06.2023 року.

Окрім цього у Постанові №216 не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов`язковий реквізит - місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента.

З наведеного суд робить висновок, що вказані банківські платіжні документи містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, та підтверджують здійснену ТОВ «Дисконткю» оплату за товар, що поставляється, на рахунок контрагента «TIANGIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» та контрагента «TIANJIN PERFECT FURNITURE CO., LTD».

Щодо зазначення у графах «торговельна країна» та «країна призначення» митної декларації країни відправлення POLAND, то суд погоджується з доводами позивача, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника. Також відповідачем не доведено з посиланням на відповідні нормативно-правові акти факт порушення порядку заповнення графи «Держава (регіон) торгівлі».

Із наявного в матеріалах справи листа-роз`яснення щодо експортних декларацій вбачається, що при заповненні експортних китайських декларацій китайським митним брокером було допущено помилку у графі «Торговельна країна», зокрема, зазначено «POL» (Польща). Відтак, правильна торговельна країна в обох випадках «UKR» (Україна). При цьому відповідачем не обґрунтовано те, яким чином вказані неточності впливають на числове значення заявленої митної вартості товару.

Щодо ненадання заявки на перевезення, акту приймання-передачі наданих послуг та банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, то суд погоджується з доводами позивача, що такі документи не є первинними документами, які містять в собі інформацію про вартість товару відповідно до частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України. Натомість позивачем подавалося до митного контролю документи, що визначені Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599. А саме вказаний наказ передбачає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Оскільки казаний наказ Міністерства фінансів України не визначає жодних заявок серед документів, що обґрунтовують транспортні витрати та визначає наявність рахунок-фактури достатнім документом, що підтверджує вартість транспортних послуг то вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості позивачем були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Як наслідок усі транспортні витрати, які поніс ТОВ «ДИСКОНТКЮ» включені у заявлену митну вартість. Також суд зазначає, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що «… серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».

Суд застосовує позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду яка викладена у постанові у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

У цьому випадку, в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортні накладні та коносаменти.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г. Застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митних декларацій для товару:

- рішення №UA209000/2023/901349/3 від 11.12.2023 МД №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023;

- рішення №UA209000/2023/901350/3 від 11.12.2023 товар 1 МД №UA209230/2023/79160 від 26.07.2023, товар 2 МД №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023;

- рішення №UA209000/2023/901353/3 від 11.12.2023 МД №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023;

- рішення №UA209000/2023/901355/3 від 12.12.2023 товар 1 МД №UA500080/2023/4948 від 27.06.2023, товар 2 МД №UA206020/2023/17577 від 19.09.2023, товар 3 МД №UA500080/2023/6026 від 29.07.2023, товар 4 МД №UA500080/2023/6375 від 07.08.2023;

- рішення №UA209000/2023/901361/3 від 12.12.2023 МД №UA100110/2023/531210 від 30.09.2023.

При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме наведених декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо.

Водночас, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

У спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, відповідачем такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Подані позивачем документи для митного оформлення товару, на думку суду, дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленнях та в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Враховуючи наведені мотиви, суд робить висновок, що відповідач не довів правомірності спірних рішень №UA209000/2023/901349/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901350/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901355/3 від 12.12.2023 року, №UA209000/2023/901353/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901361/3 від 12.12.2023 року в частині визначення митної вартості імпортованого товару, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

У позовній заяві вказано, що за попереднім розрахунком позивач понесе витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

Водночас, доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять. Тому питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд може розглянути після подання позивачем доказів на підтвердження її розміру у порядку, передбаченому статтею 143 КАС України.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901349/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901350/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901355/3 від 12.12.2023 року, №UA209000/2023/901353/3 від 11.12.2023 року, №UA209000/2023/901361/3 від 12.12.2023 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконткю» (вул. Будзиновського, 8А, м. Мостиська, Львівська область, код ЄДРПОУ 44929444) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в сумі 6404 (шість тисяч чотириста чотири) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 09.10.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	09.10.2024
Оприлюднено	14.10.2024
Номер документу	122222455
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/6077/24

Ухвала від 08.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Рішення від 18.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Костецький Назар Володимирович

Рішення від 09.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Костецький Назар Володимирович

Ухвала від 22.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Костецький Назар Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.10.2024 по справі 380/6077/24ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/6077/24

Ухвала від 08.11.2024

Рішення від 18.10.2024

Рішення від 09.10.2024

Ухвала від 22.03.2024

Рішення
від 09.10.2024 по справі 380/6077/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД