Рішення

від 09.10.2024 по справі 380/26728/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 рокусправа № 380/26728/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (далі позивач, ТзОВ «Компанія Віта») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100629/2 від 11.10.2023;

- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002625 від 11.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звернув увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 20.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 09.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 94937 від 08.12.2023) у якому проти позову заперечила. В обґрунтування такого вказала, що за результатами проведеного опрацювання поданих позивачем для митного оформлення документів встановлено, що відповідно до наданих до митного контролю CMR від 06.10.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізниками є ФОП ОСОБА_1 , проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок-фактуру та інші, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів. На вимогу митного органу, декларантом надано прайс-лист. Вказала, що у зв`язку з тим що у даному документі відсутні умови поставки, він не може бути прийнятий до уваги під час здійснення митної оцінки. У гр. 46 митних декларацій країни відправлення статистична вартість товару склала 402005 PLN. Разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсах становить 403038,29 PLN. Додатково надані декларантом документи, під час проведення митної оцінки, розглянуті та взяті до уваги. Разом з тим документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: для т. 2 МД № 23UA100100439069U0 від 18.07.2023, де вартість такого товару становить 17,01 дол. за кг.; для т.8 МД № 23UA401020050576U2 від 25.09.2023, де вартість такого товару становить 17,12 дол. за кг. Просила відмовити у задоволенні позову.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 96238 від 14.12.2023) у якій навів доводи, аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (далі Покупець) 01.07.2011р. укладено контракт № 4/07/2011 з наступними змінами та доповненнями з компанією Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o. (далі Продавець), відповідно до п. 1.1. якого в редакції додатку № 5 від 25.09.2012р. Продавець зобов`язується продавати Покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (INCOTERMS 2000) свої косметичні вироби, а Покупець зобов`язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах цього контракту вищезазначені косметичні вироби, названі надалі Товар.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВІТА» до Відділу митного оформлення «Львів-Північний» митного поста «Львів - Північний» 10.10.2023 подана ВМД за № 23UA209230107538U1 на 10 видів товарів: 1) косметичні препарати для макіяжу очей: туші для вій, контурні олівці для брів, олівці для очей, сиворотка для брів підводка (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304200000); 2) косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, засоби для шкіри навколо очей (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000); 3) косметичні препарати для вмивання і душу: гелі, пінки, пасти (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3401300000); 4) косметичні препарати для і після гоління: гелі, бальзами (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307100000); 5) косметичні препарати для догляду за волоссям: шампуні (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305100000); 6) косметичні препарати для догляду за волоссям: бальзами - ополіскувачі, маски (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305900000); 7) косметичні препарати для макіяжу губ: блиски, губні помади, олівці, бальзами для губ (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304100000); 8) косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000); 9) косметичні препарати для макіяжу обличчя: компактні пудри (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304910000); 10) косметичні препарати для догляду за шкірою: маска, вугільні смужки для носа (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000) в асортименті відповідно до інвойсів № FVEW/23/592 від 29.09.2023, № FVEW/23/593 від 29.09.2023, № FVEW/23/594 від 29.09.2023 із загальною заявленою вартістю 91470,72 доларів США та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

З метою підтвердження митної вартості товару декларантом позивача разом з декларацією № 23UA209230107538U1 від 10.10.2023 надано: пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/592 від 29.09.2023; пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/593 від 29.09.2023; пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/594 від 29.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/592 від 29.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/593 від 29.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/594 від 29.09.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 06.10.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № FVEW/23/592 від 29.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT 0316052 від 06.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 7164 від 06.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару ЄФ000009949 від 04.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.08.2011; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 04.04.2012; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.12.2012; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.11.2013; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 25.09.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/07/2011 від 01.07.2011; договір про надання послуг митного брокера № 1 від 01.06.2021; договір (контракт) про перевезення (договір-заявка) ЄФ000009949 від 05.10.2023; договір (контракт) про перевезення С3-221021 від 22.10.2021.

У відповідь на запит (повідомлення митного органу) № 366367 про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 10.10.2023 позивачем додатково надано: проформу на оплату № ZMUA/23/0051; ZMEW/23/0558 від 27.09.2023; ПД № 521 від 29.09.2023; світ б/н від 29.09.2023; прайс-лист виробника б/н від 29.09.2023; видаткові накладні: № 2516 від 29.08.2023, № 2828 від 25.09.2023, № 2904 від 27.09.2023, № 2964 від 29.09.2023. Також декларант вказав, що інших документів надати немає можливості. Просив визначити митну вартість згідно з наданими документами.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002625 та рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100629/2 від 11.10.2023, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: згідно з наданими до митного контролю CMR від 06.10.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є ФОП ОСОБА_1 . Проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок- фактуру та ін, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Отже заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що інші платіжні та/або бухгалтерські стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу, декларантом надано: - прайс-лист. У зв`язку з тим що у даному документі відсутні умови поставки, він може бути прийнятий до уваги під час здійснення митної оцінки; - видаткові накладні; - митні декларації відправлення. У гр. 46 митних декларацій країни відправлення статистична вартість товару склала 402005PLN. Разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсах становить 403038,29 PLN.

Додатково надані декларантом документи, під час проведення митної оцінки, уважно розглянуті та взяті до уваги. Разом з тим документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст..60 МКУ) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причин відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної слугувала: для т. 2 МД № 23UA100100439069U0 від 18.07.2023, де вартість такого товару становить 17,01 дол. за кг.; для т.8 МД № 23UA401020050576U2 від 25.09.2023, де вартість такого товару становить 17,12 дол. за кг.».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано 31.07.2023 нову митну декларацію № 23UA209230108218U4.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача та карткою відмови, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- …витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17);

- …у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174);

- …в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсах № FVEW/23/592 від 29.09.2023; № FVEW/23/593 від 29.09.2023; № FVEW/23/594 від 29.09.2023.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/592 від 29.09.2023; пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/593 від 29.09.2023; пакувальний лист (Packing list) FVEW/23/594 від 29.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/592 від 29.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/593 від 29.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № FVEW/23/594 від 29.09.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 06.10.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № FVEW/23/592 від 29.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT 0316052 від 06.10.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 7164 від 06.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару ЄФ000009949 від 04.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 23.08.2011; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 04.04.2012; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.12.2012; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.11.2013; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 25.09.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/07/2011 від 01.07.2011; договір про надання послуг митного брокера № 1 від 01.06.2021; договір (контракт) про перевезення (договір-заявка) ЄФ000009949 від 05.10.2023; договір (контракт) про перевезення С3-221021 від 22.10.2021.

Крім того, на вимогу митного органу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості декларант надав такі документи: проформу на оплату № ZMUA/23/0051; ZMEW/23/0558 від 27.09.2023; ПД № 521 від 29.09.2023; світ б/н від 29.09.2023; прайс-лист виробника б/н від 29.09.2023; видаткові накладні: № 2516 від 29.08.2023, № 2828 від 25.09.2023, № 2904 від 27.09.2023, № 2964 від 29.09.2023.

З вищенаведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що згідно з наданими до митного контролю CMR від 06.10.2023 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізниками є ФОП ОСОБА_1 . Проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок- фактуру та ін, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Отже заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини.

З цього приводу суд зазначає, що в поданій митному органу CMR б/н від 06.10.2023 у графах 16 та 23 «Перевізник» проставлено печатку перевізника ФОП ОСОБА_1 , з яким експедитор ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» уклав від свого імені договір перевезення вантажу на виконання договору заявки № ЄФ000009949 від 05.10.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг. Договір-заявка № ЄФ000009949 від 05.10.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг, довідка про транспортні витрати № ЄФ000009949 від 05.10.2023 та рахунок № 7164 від 06.10.2023 на оплату транспортно-експедиційних послуг, з яких як декларантом, так і митним органом визначена транспортна складова (вартість послуги перевезення до кордону України) митної вартості товарів що ввозилися, були надані митному органу 10.10.2023р. разом з ВМД. Окрім того у вимозі митного органу від 10.10.2023 р. не зазначено про необхідність надання договору про надання транспортних послуг укладеного експедитором ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» з перевізником ФОП ОСОБА_1 , платіжного документу, заявки, рахунок-фактуру та інше, а випуск товарів 11.10.2023 проведено митним органом без надання такого договору про надання транспортних послуг, платіжного документу, заявки, рахунок-фактуру та ін. Таким чином відповідачем не зазначено, в чому саме полягає необхідність надання договору чи інших укладених між перевізником ФОП ОСОБА_1 і експедитором ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» документів, а єдиним обґрунтуванням вказано те, що для підтвердження вартості транспортних витрат їх не надано.

Щодо твердження відповідача, що прайс-листи виробника товару не може бути прийнятий до уваги під час здійснення митної оцінки у зв`язку з тим, що у даному документі відсутні умови поставки, то суд погоджується з доводами позивача про те, прайс-лист компанії Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z о.о. містить актуальну інформацію про вартість виробленої нею товарів станом на 29.09.2023р. Прайс-лист завірений підписом посадової особи компанії, відтиском штампу компанії, та такий може бути наданий будь-якому покупцю, оскільки не містять посилання на те, кому він адресований, а тому дійсно відповідач повинен прийняти такий до уваги під час здійснення митної оцінки товару. Прайс-лист компанії Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z 0.0. станом на 29.09.2023 р. є належним і допустимим доказом вартості ввезених позивачем товарів на дату поставки, який повинен бути врахований відповідачем при визначенні митної вартості за першим методом.

Щодо твердження відповідача, що у гр. 46 митних декларацій країни відправлення статистична вартість товару склала 402005PLN, разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсах становить 403038,29 PLN, суд зазначає таке. Митні декларації країн відправлення (Польща) № 23PL445010E2609350 від 06.10.2023, № 23PL445010E2609424 від 06.10.2023 та № 23PL445010Е2609507 від 06.10.2023 дійсно обраховані у польських злотих (PLN) на загальну суму 402005 PLN Проте, у всіх рахунках-фактурах (інвойси) No FVEW/23/592, FVEW/23/593, FVEW/23/594 від 29.09.2023 вартість товару вказана виключно у доларах США згідно з умовами Контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011. Така ж вартість товару у доларах США по курсу НБУ до гривні, а не у польських злотих бралася митним органом при обчисленні митної вартості товару на день проведення митних процедур. Тому суд критично оцінює доводи відповідача про те, що у гр. 46 митних декларацій країни відправлення статистична вартість товару склала 402005 PLN, а фактурна вартість товару, наведена у інвойсах становить 403038,29 PLN. Додатково належними і допустимими доказами визначеної за першим методом митної вартості ввезених позивачем товарів є копії видаткових накладних № 2516 від 29.08.2023, № 2828 від 25.09.2023, № 2904 від 27.09.2023, № 2964 від 29.09.2023, які містять відомості про відпускну вартість вже розмитненого товару і, які митним органом залишені поза увагою.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Суд також наголошує на тому, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надання декларантом додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товару.

Однак з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити недоліки яких з наданих позивачем документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що надані позивачем разом із митними деклараціями документи були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару за основним методом та давали відповідачу підстави для прийняття рішень щодо визнання заявленої митної вартості такого товару.

Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методи 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього, зазначено, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації. Вказав також, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності його у частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому таке рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002625 від 11.10.2023, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації № 23UA209230107538U1 від 10.10.2023.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100629/2 від 11.10.2023 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002625 від 11.10.2023 є протиправною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано наведених приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100629/2 від 11.10.2023 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002625 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 5491,06 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100629/2 від 11.10.2023.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Держмитслужби № UА209230/2023/002625.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (вул. Старе Село 29 с. Кам`янопіль Пустомитівський район Львівська область 81122; код ЄДРПОУ 34814094).

Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка 1 м. Львів 79000; код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Р.П. Качур