Рішення

від 09.10.2024 по справі 420/24314/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24314/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Одеської області №10890498/44021213 від 11.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7126 від 24.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7126 від 24.01.2024 року року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ», код ЄДРПОУ 44021213, за датою фактичного подання до ЄРПН; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Одеській області №10890497/44021213 від 11.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної, №7127 від 24.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, №7127 від 24.01.2024 року року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ», код ЄДРПОУ 44021213, за датою фактичного подання, за датою фактичного подання до ЄРПН; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Одеській області №10890495/44021213 від 11.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7344 від 16.02.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7344 від 24.01.2024 року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ», код ЄДРПОУ 44021213, за датою фактичного подання до ЄРПН; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Одеській області №10890493/44021213 від 11.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №8260 від 29.02.2024 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8260 від 29.02.2024 року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУД3», код ЄДРПОУ 44021213, за датою фактичного подання до ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем були складені та направлені для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, однак спірними рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних. На виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем було направлено на адресу ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній. Не зважаючи на подання платником податків усіх необхідних документів, спірна податкова накладна зареєстровані не була, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.

Ухвалою судді від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено ДПС України в якості другого відповідача; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21.08.2024 до суду від представника ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на Позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДПС України Позивачу було повідомлено, що «Обсяг постачання товару/послуги 52.10, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)». Також ТОВ було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. На виконання п. 11 Порядків №1165 Позивачем були подані до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що банківські виписки, надані позивачем, є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, так як в зазначених документах відсутній підпис керівника або бухгалтера, а також підпис банківської установи як у фізичному, так і в електронному вигляді.

27.08.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відмову в реєстрації податкових накладних та подальші вимоги в розблокуванні такої реєстрації відповідач мотивує тим, що позивачем не було надано первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій. У свою чергу, позивач вважає, що ним подані всі документи для реєстрації спірних податкових накладних, що підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 09.10.2024 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» (44021213) зареєстровано 14.05.2012.

Основним видом діяльності за КВЕД обрано 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Інші види діяльності: 46.34 Оптова торгівля напоями; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.20 Діяльність у сфері фотографії; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

З огляду на матеріали справи, між ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» (Виконавець) та ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА» (36843876) (Замовник) укладено договір дистрибьюції №Д/21-06 від 01.03.2021, згідно якого ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА» поставляє, а ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» отримує з метою подальшого розповсюдження та продажу товари під торговими марками "NON STOP", "SHAKE", "KING'S BRIDGE", "REVO", "PIT BULL", "APPS", «Природне джерело» та інші.

Задля виконання умов договору та збільшення обсягів продажів, ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» уклали з ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНА» договір про надання маркетингових послуг №Д/21-06-М від 01.03.2021, згідно якого ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» з метою збільшення обсягів продажів, Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати Замовнику послуги зі сприяння в організації просування товарів Замовника на ринок та планування збуту. Крім того, Сторони дійшли згоди, що в рамках цього Договору сторони мають право підписувати за допомогою кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП) надіслані за допомогою сервіс обміну електронними документами «ВЧАСНО» (https://vchasno.ua/) будь-які документи, пов`язані з виконанням зазначеного Договору.

Вищезазначені договір, додатки до нього та акти, на підставі яких було складено податкові накладні, були підписані за допомогою КЕП/ЕЦА, про що свідчать Квитанції про накладення сторонами за допомогою сервісу «ВЧАСНО» КЕП/ЕЦП на первинну документацію, складену стосовно господарських операцій, здійснених в межах виконання сторонами взаємних зобов`язань.

В період з 01 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» були здійснені господарські операції з надання послуг контрагенту відповідно до договору №Д/21-06-М від 01.03.2021 року, пов`язані з просуванням, передпродажною підготовкою, маркетингом та мерчандайзингом відносно товару (продукції) контрагента, які стали підставою для складання податкових накладних №7126 від 24 січня 2024 року, 7127 від 24 січня 2024 року, 7344 від 16 лютого 2024 року, 8260 від 29 лютого 2024 року, а саме на виконання п. 3.1 даного договору сторонами було складено й підписано з обох сторін:

акт здачі-приймання робіт №4 від 24.01.2024 на суму 650736,88 грн. в тому числі ПДВ: 108456,15 грн. на підставі якого ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» було складено Податкову накладну №7126 від 24.01.2024 року на загальну суму 650736,88 грн., в т. ч. ПДВ 108456,15 грн.;

акт здачі-приймання робіт №5 від 24.01.2024 на суму 392398,12 грн. на підставі якого ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» було складено Податкову накладну№7127 від 24.01.2024 року на загальну суму 392398,12 грн., в т. ч. ПДВ 65399,69 грн.;

акт здачі-приймання робіт №22 від 16.02.2024 на суму 231058,48 грн, на підставі якого ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» було складено Податкову накладну №7344 від 16.02.2024 року на загальну суму 231058,48., в т.ч. ПДВ 38509,75 грн.;

- акт здачі-приймання робіт №30 від 29.02.2024 на суму 204000,00 грн, на підставі якого ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ» було складено Податкову накладну №8260 від 29.02.2024 року на загальну суму 204000,00 грн., в т.ч. ПДВ 34000 грн.

В квитанціях про зупинення реєстрації ПН підставою зазначено, що операція відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій оскільки обсяг постачання товару/послуги 52.10 перевищує величину залишку, визначену як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Відповідним повідомленням було зазначено про необхідність надати додаткові копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування у зв`язку з недостатньою кількістю документів, що були подані разом з повідомленнями, що були подані позивачем до контролюючого органу.

На виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем були подані до контролюючого органу повідомлення №№ 28, 29, 22, 27 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Однак комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Не погодившись із рішенням регіональної комісії, Товариство звернулося до ДПС зі скаргами, які за результатами розгляду залишені без задоволення, а рішення комісії без змін.

Вважаючи, що до регіональної комісії органу ДПС Товариством надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає всі аспекти господарської операції між Товариством та його контрагентом, позивач звернувся за судовим захистом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Постановою КМУ за №1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

У відповідності до приписів Порядку №1165, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Положення п.44 Порядку №1165 передбачають, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Також, згідно Порядку №1165, направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копій документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, у квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо платника податків та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні.

Отже, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на платника податків. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зазначає, що на момент подання спірних податкових накладних та прийняття оскаржуваних рішень податковим органом, у позивача відсутня таблиця даних платника податку на додану вартість із Кодом УКТЗЕД/ДКПП 52.10.

Також, вищевказаними квитанціями Товариству було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання п.11 Порядку №1165 товариством були подані повідомлення до контролюючого органу про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Дослідивши надані первинні документи, суд вважає, що Товариством надано до податкового органу доказову базу в неповній мірі щодо господарських операцій між ним та ТОВ «Нові продукти Україна».

Так, серед інформації відсутні документи, які б підтверджували виконання послуг за договором № Д/21-06-М від 01.03.2021 згідно з переліком, що наведено в п.1.4 договору. Наприклад 14.1.1 забезпечення мерчендайзингу товарів (розпакування товару, внесення товару в інформаційні бази продажу, дотримання рекомендованих цін, забезпечення наявності всього асортименту товарів, повідомлення про відкриття нових торгових точок, забезпечення належної візуалізації товару, т.ч. за рахунок рекламних матеріалів тощо).

Натомість оформлення господарських операцій фактично зведено до складання актів-здачі робіт, наприклад № 4 від 24.01.2024, в якому наведена інформація «передпродажна підготовка товарів Замовника за період з 01.01.2024 по 24.01.2024» вартістю 650736,88 грн.

Вся аргументація позивача у позові та наданих до податкового органу поясненнях зводиться до наявності у Товариства складських приміщень, офісних приміщень, контрагента щодо перевезення товарів та працівників в кількості 282 особи, що на переконання позивача є самостійною підставою для автоматичної реєстрації податкових накладних.

У відповідності до приписів Порядку №1165, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Проте позивачем жодним чином не розкрито змісту господарських операцій, за якими складено спірні податкові накладні, а також не підтверджено їх документально первинними документами, що передбачені Порядком № 1165.

На підставі вказаного суд вважає, що податковий орган, приймаючи оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, виходив з того, що товариством не виконано вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування доказів та подання податкової накладної.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, показники, визначені п.44.1 ст.44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Отже, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу на те, що товариством на підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій також не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів товариства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети).

При цьому, що стосується посилань товариства на те, що контролюючий орган не конкретизував у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та в самому рішення про відмову у реєстрації податкової накладної документів, які необхідно надати платнику податків на підтвердження проведення господарських операцій, то суд зазначає, що контролюючий орган при дослідженні поданих податкових накладних не може знати, які саме первинні бухгалтерські документи використовувались платником податку при проведенні своїх господарських операцій, а тому зазначає про необхідність надання платником податків - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як вже вище зазначалось, що на виконання вимог квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивач направив повідомлення та відповідні документи на підтвердження проведення господарських операцій за першою подією. При цьому, саме із наданих позивачем копій документів і вбачається не надання усіх документів, які б спростовували сумнів податкового органу.

З огляду на викладене, встановлені конкретні обставини даної справи, можна зробити висновок, що позивачем не в повній мірі надано пояснення та/або додаткові документи у зв`язку із прийняттям рішень про зупинення реєстрації податкових накладних в силу п.201.16 ст.201 ПК України.

У постанові від 6.03.2018р. по справі за №804/5444/16 Верховний Суд зазначив, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Так, з урахуванням встановлених під час розгляду обставин та фактів, суд дійшов висновку, що Комісія, яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняла оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних виходячи із наданих документів, а тому діяла в межах та на підставі діючих норм податкового законодавства, оскільки позивачем не спростовано фактів щодо сумніву податкового органу на підтвердження реальності господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 р. по справі № 420/2124/23.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, буд. 1; ЄДРПОУ 44021213) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 44069166), Держаної податкової служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення комісії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.