Рішення

від 10.10.2024 по справі 440/5495/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5495/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/5495/24 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Громадської організації "Спілка самаритян України Кременчуцьке об`єднання" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

03.05.2024 позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі - Фонд), направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Громадської організації "Спілка самаритян України Кременчуцьке об`єднання" (надалі - Спілка), в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у сумі 90 469,52 грн.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини порушення відповідачем вимог частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо дотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, внаслідок чого той має сплатити адміністративно-господарські санкції.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що річна середньооблікова чисельність штатних працівників Спілки складає 4 особи, тому відповідач не підпадає під зазначену норму закону та не повинен виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Додав, що при складанні об`єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" була допущена технічна помилка, де в додатку ДІ при подачі звітності щодо працівників не було зазначено статуси працівників, а саме - особи з інвалідністю (психолог проекту) та зовнішнього сумісника (водія автотранспортних засобів). Відповідачем проведено коригування поданих реквізитів у "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску", що стосуються застрахованих осіб та не стосуються сум єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок (а.с. 14-18).

У відповіді на відзив представник Фонду зазначає, що відповідач не спростував аргументи стосовно суті позовних вимог. Пояснив, що до Фонду від Пенсійного фонду України автоматизовано, без стороннього втручання, за допомогою програмного комплексу Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю Централізованого банку з проблем інвалідності надійшла інформація щодо відповідача, яким у 2023 році не виконано норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи. Зазначив, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій Фондом було сформовано автоматизовано відповідно до вимог законодавства Інформація з додатків доданих до відзиву суперечить інформації, яку відповідач відображав у формах Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4 та які були завантажені до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійному фонду України, на підставі якої було здійснено автоматизований розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (а.с. 153).

Правом на подачу заперечень відповідач не скористався.

Розгляд справи судом, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

За актуальними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Спілка (ідентифікаційний код 40687224) зареєстроване у статусі юридичної особи 26.07.2016, про що в Реєстрі вчинено запис за №15851020000009704. Зареєстрованими видами економічної діяльності Спілки за КВЕД є: 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у. (основний); 88.10 Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів; 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у, тощо.

У відзиві (а.с. 98-101) керівник Спілки ОСОБА_1 повідомляє суду, що Спілка є неурядовою, неполітичною, нерелігійною, неприбутковою та некомерційною організацією. Основний напрямок діяльності організації захист законних прав і свобод соціально вразливих верств населення, сприяння задоволенню економічних, соціальних і культурних потреб громадян та соціальному захисту населення. У Спілці ніколи не створювався штатний розпис, оскільки статутна діяльність провадилася за рахунок членів організації на волонтерських умовах, тобто безоплатно. 14.06.2023 було укладено договір зі Спілкою №UKR2305-Кременчук про реалізацію проекту з надання допомоги постраждалим внаслідок війни особам в Україні на підставі спільного проекту з надання допомоги постраждалим внаслідок війни особам в Україні під назвою «Екстренна мультисекторальна гуманітарна допомога у вигляді грошових коштів, товарів і послуг у сфері базових потреб, продовольчої безпеки, гігієни, підготовки до зими та психосоціальної підтримки постраждалому від конфлікту населенню України». Проект виконується за кошти Міністерства закордонних справ Німеччини (відділ S09) та Спілки Робітничих Самаритян Німеччини (надалі - ASB) на підставі укладеного між ASB та Спілкою Договору. Метою проекту є комплексне надання психосоціальної підтримки, що складається із заходів з психологічної допомоги та може включати надання натуральної допомоги. Термін дії проекту з 14.06.2023 до 31.12.2024.

Отже, як на переконання представника відповідача, зобов`язання щодо створення робочих місць у Спілки виникли лише з липня 2023 року, але середньооблікова чисельність штатних працівників Спілки у 2023 році не перевищувала показника в 4 особи, а тому підстави для застосування міри юридичної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ, у позивача відсутні.

Як встановив суд, згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням Спілкою нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, керівником територіального відділення Фонду ОСОБА_2 було нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2023 рік виходячи з наступних даних: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 9 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 1628451,29 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 180939,03 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02) 0,00 одиниць; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05*06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 90469,52 грн (а.с. 3).

Вказаний документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024 (а.с. 3).

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі Закон №875-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частинами першою, другою, шостою, одинадцятою та дванадцятою статті 19 Закону №875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі даних наявних, зокрема в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, Фондом складено та 07.03.2024 направлено до електронного кабінету відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2023 рік у розмірі 90 469,52 грн (а.с. 3).

Згідно із вказаним Розрахунком норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як визначено частиною 3 вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 181 Закону №875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI "Про зайнятість населення" (надалі - Закон №5067-VI), роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 та чинним до 07.07.2022, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

07.07.2022 набрав чинності Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що затверджений наказом Міністерства економіки України 12.04.2022 № 827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 цього Порядку, форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства надає суду підстави для фомулювання висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067-VI та відповідним Порядком; у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - щороку, до 15 квітня відповідного року, сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

В той же час закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №812/1189/18, від 24.03.2021 у справі № 440/2371/19.

Законом №875-ХІІ визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Тож обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є наказ по підприємству (ФОП) стосовно створення відповідних робочих місць, а доказом інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 13.07.2020 у справі №804/4097/18, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19.

Також варто зазначити, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тож якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 1.380.2019.003187.

Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 12.07.2019 у справі № 812/1126/18.

Частинами першою - п`ятою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Статтею 217 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У постанові від 24.03.2021 у справі №440/2371/19 Верховний Суд зазначив, що передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування відповідної категорії працівників, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості. При цьому суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. У зв`язку з цим, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 Кременчуцька філія Полтавського обласного центру зайнятості листом №16/50/1107-24 від 23.07.2024 (а.с. 158) повідомила суд про те, що протягом 2023 року Спілка (код ЄДРПОУ 40687224) не надавала звіти за ф. 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що у 2023 році працював ОСОБА_3 , який є працівником за сумісництвом, який не включається до облікової кількості штатних працівників. На підтвердження цих обставин представник надав наказ "Про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_4 " від 17.07.2023 №7 (а.с. 19) та довідку КП "Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" від 17.05.2024 №02/548 про роботу на цьому ж підприємстві ОСОБА_3 за основним місцем роботи (а.с. 28).

При цьому стверджує, що у Спілки відсутній обов`язок із дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи, оскільки річна середньооблікова чисельність штатних працівників у Спілці менше 8 осіб, а саме - 4 особи ((3+8+9+8+7+7)/12).

Однак документальних доказів на підтвердження зазначених обставин представник відповідача до матеріалів судової справи не надає, тож такі судом до уваги не приймаються.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд звертає увагу на обставини того, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (надалі Інструкція №286), дія якої згідно з пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до підпункту 3.2.5 Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Враховуючи той факт, що відповідач заперечує свій обов`язок із забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з посиланням на обставини відсутності необхідної кількості штатних працівників облікового складу за рік, за наявності якої в організації виникає обов`язок із працевлаштування відповідної категорії громадян, суд ухвалою від 16.07.2024 витребовував від Фонду документальні дані, на підставі яких обчислено середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік Спілки у кількості 9 осіб.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надав витяг з Централізованого банку даних з проблем інвалідності щодо Спілки за 2023 рік (а.с. 161-162), відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників у червні складала 9 осіб, у липні - 9 осіб, у серпні - 10 осіб, у вересні - 10 осіб, у жовтні - 10 осіб, у листопаді - 10 осіб, у грудні - 8 осіб. При цьому за січень-травень 2023 року інформація відсутня.

За методикою розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників відповідно до підпункту 3.2.5 Інструкції №286 з урахуванням інформації з Централізованого банку даних з проблем інвалідності суд з`ясував, що середньооблікова кількість штатних працівників у Спілці складає 5,5 (0+0+0+0+0+9+9+10+10+10+10+8), тобто менше ніж 8 осіб.

Тож відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-ХІІ у Спілки у 2023 році був відсутній обов`язок виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, на користь відповідача свідчить ще й та обставина, що у липні 2023 року у Спілці була працевлаштована одна особа з інвалідністю - ОСОБА_5 , якій встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 7-66 ТЕ №0374101 (а.с. 23), яка працювала за строковим трудовим договором на посаді психолога з 18.07.2023, що підтверджується наказом №5 від 17.07.2023 (а.с. 21), трудовим контрактом від 18.07.2023 (а.с. 26). Відомостей про звільнення зазначеної особи відповідач до матеріалів справи не надав.

Доводи позивача про те, що подана до відзиву звітність суперечить інформації, яку відповідач відображав у формах Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які були завантажені до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, і на підставі яких у подальшому й було здійснено автоматизований розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, не спростовують вищезазначених висновків суду, оскільки судовим розглядом досліджено не лише дані автоматизованих систем, які використовував відповідач, а й усі інші об`єктивні дані, яких не відображає автоматизована система, але які мають значення для правильного вирішення спору, що й призвело до помилкових висновків позивача про наявність у відповідача обов`язку із забезпечення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

За таких обставин суд визнає розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю таким, що не відповідає критерію обґрунтовано, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки такий сформований без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а позов - необґрунтованим, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у справі №440/5495/24 - залишити без задоволення.

Позивач: Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ідентифікаційний код 13937406; вул. Європейська, буд. 49, м. Полтава, 36039).

Відповідач: Громадська організація "Спілка самаритян України Кременчуцьке об`єднання" (ідентифікаційний код 40687224; пров. Спаський, 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун