Рішення

від 09.10.2024 по справі 620/10523/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/10523/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 100 днів додаткової відпустки, як одинокій матері за період з 2015 року по 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 100 днів додаткової відпустки, як одинокій матері за період з 2015 року по 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при звільненні з військової служби їй не було виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як одинокій матері.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що відповідно до витягу з послужного списку позивач проходила військову службу з 19.06.2013 року по 19.07.2023 року у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, з якої 19.07.2023 року була переведена до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та з 20.07.2023 року по 11.07.2024 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Відповідно до відомостей, які містяться в особовій справі позивача, ОСОБА_1 не має статусу одинокої матері, доказів на підтвердження іншого позивачем не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 проходила військову службу у Національній гвардії України, а саме з 19.06.2013 по 19.07.2023 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, з якої 19.07.2023 була переведена до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та з 20.07.2023 по 11.07.2024 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.07.2024 №162 позивача 11.07.2024 звільнено з військової служби у зв`язку із сімейними обставинами (а.с.12).

Згідно довідки відповідача від 02.08.2024 №75 позивач не використала 20 днів соціальної відпустки (додаткової відпустки) як матір, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2023 та 2024 роки. Сума нарахованої компенсації за 20 днів соціальної відпустки (додаткової відпустки) як матір, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2023 та 2024 роки становить 15240,45 грн (а.с.25).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Статтею 19 Закону України «Про відпустки» встановлено, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація, зокрема, за всі невикористані ними дні відпустки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що лише під час звільнення з військової служби, військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної або додаткової відпуски.

На час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , відповідачем не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків, зокрема, щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки (додаткової відпустки) як матері, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2015-2022 роки.

Суд звертає увагу, що під час звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу, із військовослужбовцем повинен бути повністю проведений розрахунок, в тому числі, нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної або додаткової відпустки, чого відповідачем здійснено не було.

Посилання відповідача у відзиві не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи та були спростовані доказами, наданими позивачем.

Так, право позивача на спірну відпустку за період з 2015 по 2022 роки підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження дітей: від 25.01.2007 року серія НОМЕР_3 , від 14.07.2015 року серія НОМЕР_4 , від 29.07.2021 року серія НОМЕР_5 , від 29.07.2021 року серія НОМЕР_6 (а.с.6 зворот-8).

При цьому, суд враховує, що згідно довідки відповідача від 02.08.2024 №75 позивач не використала 20 днів соціальної відпустки (додаткової відпустки) як матір, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2023 та 2024 роки. Сума нарахованої компенсації за 20 днів соціальної відпустки (додаткової відпустки) як матір, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2023 та 2024 роки становить 15240,45 грн (а.с.25).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що саме під час звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу, із військовослужбовцем повинен бути повністю проведений розрахунок, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як матері, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2015-2022 роки; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як матері, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2015-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як матері, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2015-2022 роки.

Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як матері, яка має двох і більше дітей віком до 15 років за 2015-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Повне судове рішення складено 09.10.2024.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО