Рішення

від 10.10.2024 по справі 620/10973/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/10973/24

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» звернулось до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не прийняття рішення по суті за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» від 15 травня 2024 року №21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0315 га, за адресою: місто Чернігів, вулиця Мартина Небаби, 106, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею земельної ділянки в оренду;

-зобов`язати Чернігівську міську раду розглянути по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» від 15 травня 2024 року № 21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0315 га, за адресою: місто Чернігів, вулиця Мартина Небаби, 106, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та спорудпідприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею земельної ділянки в оренду та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому вважає доводи позивача, викладені в позовній заяві не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне. ТОВ «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» звернулося до Чернігівської міської ради із заявою від 18.09.2023 №22 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га, з додатками. Вказана заява неодноразово виносилася на розгляд сесії ради, проте жодного рішення з даного питання відповідачем не було прийнято. Чернігівська міська рада вчинила всі можливі дії для розгляду питання ТОВ «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» на сесії міської ради.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» у зв`язку з придбанням об`єктів нерухомого майна за адресою: вул. Небаби Мартина,106, м. Чернігів звернулося із заявою №22 від 18.09.2023 до Чернігівської міської ради щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0400 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшою передачею в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

За результатами розгляду звернення на 37 (позачерговій) сесії Чернігівської міської ради дане питання знято з розгляду за пропозиціями постійних комісій.

Позивач повторно звернувся до Чернігівської міської ради із заявою від 15.05.2024 №21 щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшою передачею в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Вказана заява позивача неодноразово виносилася на розгляд 40, 41 та 42 позачергової сесії 8 скликання ради, проте жодного рішення відповідачем не було прийнято.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Так, статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі -Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За приписами частини 10 вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів «а» та «в» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності (стаття 65 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм земельного законодавства орган місцевого самоврядування розглядає клопотання особи у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

В той же час, як встановлено судом, Чернігівською міською радою ані рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані рішення про мотивовану відмову у його наданні органом місцевого самоврядування у місячний строк по заяві позивача не прийнято, що підтверджується матеріалами справи та підтверджується відповідачем у відзиві на позов.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не розглянув заяву позивача про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою у місячний строк, чим порушив частину 3 статті 123 Земельного кодексу України, а отже проявив протиправну бездіяльність.

Так у постанові Верховного суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Аналогічний правовий підхід до визначення «протиправної бездіяльності» застосовано і в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №160/6885/19.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не прийняття рішення по суті за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» від 15 травня 2024 року №21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0315 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею земельної ділянки в оренду підлягає задоволенню за обґрунтованістю.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Подібну правову позицію вже висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 24.01.2019 по справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 по справі № 812/1312/18 та від 14.08.2019 по справі № 0640/4434/18.

Отже позовна вимога про зобов`язання Чернігівську міську раду розглянути по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» від 15 травня 2024 року № 21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0315 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та спорудпідприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею земельної ділянки в оренду та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом також підлягає задоволенню за обґрунтованістю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані відповідні документи (а.с.24-33), суд зазначає таке.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв, а тому за наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 3028,00 грн стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не прийняття рішення по суті за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» від 15 травня 2024 року №21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0315 га, за адресою: місто Чернігів, вулиця Мартина Небаби, 106, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Зобов`язати Чернігівську міську раду розглянути по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» від 15 травня 2024 року № 21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0315 га, за адресою: місто Чернігів, вулиця Мартина Небаби, 106, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та спорудпідприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею земельної ділянки в оренду та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» (вул. Стрілецька, буд. 88, оф. 1, м. Чернігів, Чернігівська область, 14033, код ЄДРПОУ - 34018691).

Відповідач: Чернігівська міська рада (вул. Магістрацька, буд. 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125).

Суддя В.В. Падій