Ухвала

від 08.10.2024 по справі 759/8056/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/8056/22 головуючий у суді І інстанції Журибеда А.М.

провадження №22-з/824/1138/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

08 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві питання про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Заверухою Ігорем Леонідовичем, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Заверухою Ігорем Леонідовичем задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

01 липня 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Заверухи Ігоря Леонідовича про ухвалення додаткового рішення по справі.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що у апеляційній скарзі позивач надала суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а саме: 12 500,00 грн. фіксованої частини гонорару за надання правової допомоги адвоката; додатково грошовий еквівалент 100 дол. США за кожне судове засідання; по 12 500,00 грн. фіксованої частини оплати гонорару за надання правової допомоги адвоката у випадку оскарження ухвал апеляційного суду в касаційному порядку окремо від рішення (постанови) суду; судового збору у розмірі 1 488,60 грн.

Оскільки суд задовольнив апеляційну скаргу позивачки на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 16 555,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1 488,60 грн.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Заверухою Ігорем Леонідовичем, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, призначено до розгляду. Учасникам справи встановлено строк для можливості надання своїх пояснень чи заперечень щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про зменшення судових витрат, у тому числі витрат на оплату правничої допомоги. Зазначив, що станом на час подання апеляційної скарги строк дії договору між позивачкою та адвокатським об`єднанням закінчився, крім того оплаті за даним договором підлягає правова допомога у спорі про розірвання шлюбу, а не визначення місця проживання дитини.

Вважає заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу неспівмірними та непов`язаними з розглядом цієї справи.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Заверуха Ігор Леонідович не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши думку учасника справи, який прибув в судове засідання, дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення проти заяви, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 488,60 грн, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги.

Частина 1 статті 137 ЦПК України вказує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому в постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Крім цього, пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 5, 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегією суддів встановлено, що у апеляційній скарзі від 08 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заверуха Ігор Леонідович вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме: 12 500,00 грн фіксованої частини гонорару за надання правової допомоги адвоката; додатково грошовий еквівалент 100 дол. США за кожне судове засідання; по 12 500,00 грн фіксованої частини оплати гонорару за надання правової допомоги адвоката у випадку оскарження ухвал апеляційного суду в касаційному порядку окремо від рішення (постанови) суду; судового збору у розмірі 1 488,60 грн.

Наявність договірних відносин між адвокатом АО «ЛоуКо Партнерс» та ОСОБА_1 підтверджується договором №16-01/2024 про надання правової (правничої) допомоги від 16 січня 2024 року.

За умовами договору виконавець зобов`язався надати правову (правничу) допомогу клієнту з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів клієнта в судовій справі №759/8056/22 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини клієнта ОСОБА_3 , а клієнт зобов`язався оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Оскільки предметом Договору є саме надання правової допомоги у судовій справі №759/8056/22, про що зазначено у п. 1.1 Договору колегія відхиляє доводи відповідача в частині оплати за даним договором правової допомоги у спорі про розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 3.1 Договору, гонорар за надання послуг правової допомоги в рамках судових справ за участю клієнта із кількох компонентів та визначається наступним чином: за надання послуг правової (правничої) допомоги під час розгляду справи в суді однієї інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції клієнт оплачує виконавцю фіксований гонорар, що становить 12 500,00 грн без ПДВ у кожній відповідній інстанції; за представництво інтересів клієнта на стадії апеляційного або касаційного перегляду судового рішення по суті справи, окрім апеляційного та касаційного перегляду судових рішень окремих від рішення по суті спору. Клієнт сплачує виконавцю гонорар, що вказаний у п.3.1.1 Договору на підставі рахунків виконавця клієнт оплачує протягом 30 днів з моменту отримання рахунку виконавця. Крім вказаного в п.3.1.1, клієнт за участь у кожному судовому засіданні сплачує виконавцю гонорар у сумі, яка складає еквівалент по 100 дол. США в гривні за офіційним курсом НБУ станом на день формування розрахунку виконавцем за участь одному судовому засіданні в судах як першої так і апеляційної чи касаційної інстанції.

Відповідно до Акту №41 передачі-приймання послуг від 26 червня 2024 року, загальна вартість наданої ОСОБА_1 правової допомоги АО «ЛоуКо Партнерс» становить 16 555,00 грн. та складається з оплати за: професійну правничу допомогу відповідно до положень п.3.1.1 Договору - 12 500,00 грн; представництво та захист в судовому засіданні 24 червня 2024 року - 4 055,00 грн.

Звіт про надані послуги від 27 червня 2024 року розкриває зміст наданих позивачці послуг, які включають: ознайомлення з наданими клієнтом матеріалами, в тому числі оскаржуваним рішенням, підготовка правового висновку щодо стратегії та подальших кроків для захист, консультування щодо стратегії та подальших кроків захисту; ознайомлення із судовою практикою Верховного Суду в даній категорії справ; підготовка проекту апеляційної скарги, формування пакету документів для подання апеляційної скарги, надсилання апеляційної скарги безпосередньо в суд; ознайомлення з відзивом відповідача на апеляційну скаргу, консультування щодо стратегії та подальших кроків захисту; представництва в судовому засіданні в Київському апеляційному суді; підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в тому числі на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, формування додатків для направлення до суду.

Відповідно до платіжної інструкції №250960075 від 16 січня 2024 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «ЛоуКо Партнерс» 12 500,00 грн за договором №16-01/2024 від 16 січня 2024 року.

Відповідно до платіжної інструкції №280258236 від 25 червня 2024 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «ЛоуКо Партнерс» 4 055,00 грн за договором №16-01/2024 від 16 січня 2024 року.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 доведено достатніми, належними та допустимими доказами понесення витрат на правову допомогу.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Оскільки сторони Договору №16-01/2024 від 16 січня 2024 року продовжують виконувати його умови, зокрема адвокат Заверуха І.Л. приймав участь у судових засіданнях, а ОСОБА_1 здійснювала оплату його послуг, колегія суддів вважає, що строк його дії автоматично пролонговано у зв`язку з конклюдентними діями останніх, а тому відсутні підстави вважати договір припиненим.

Наведене спростовує позицію відповідача ОСОБА_2 в цій частині.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

З аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

За вимогами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, за ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів проаналізувала надані представником ОСОБА_1 докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат з фіксованим розміром гонорару, а також враховуючи фінансовий стан обох сторін, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування апелянту ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в сумі 16 555,00 грн. за рахунок відповідача ОСОБА_2 , оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 268, 270, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Заверухою Ігорем Леонідовичем, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у справі.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за розгляд справи судом апеляційної інстанції, які складаються з: судового збору у розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 555 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова