Постанова

від 10.10.2024 по справі 200/2385/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року справа №200/2385/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства Астон на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 200/2385/24 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Приватного підприємства Астон про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

В квітні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства Астон, в якому просило суд: стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (за Списком № 1) за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по березень 2024 року у сумі 358 842,73 грн (триста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот сорок дві гривні 73 коп).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по березень 2024 року у сумі 358842,73 грн. Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 200/2385/24 позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з Приватного підприємства Астон на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення та відповідно до частини другої статті 114 Закону України 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (за списком № 1) за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по березень 2024 року в сумі 358 842 (триста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 73 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ПП «Астон» представило суду докази того, що через близькість розташування виробничих приміщень і обладнання відповідача до зони ведення бойових дій, постійну загрозу обстрілів, яких періодично зазнають всі промислові об`єкти міста Краматорськ, ще 28.02.2022 року виробнича діяльність підприємства була призупинена. Відтоді господарська діяльність не поновлювалась, продукція не випускалась, а відповідно, надходження грошових коштів від господарської діяльності не було. Заробітна плата найманим працівникам не нараховувалась і не виплачувалась. А отже, кошти призначені на оплату праці, у підприємства відсутні. І як наслідок, відсутні кошти на покриття витрат позивача на виплату і доставку пенсій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач Приватне підприємство Астон (ЄДРПОУ 31054936) зареєстроване в якості юридичної особи за адресом: вул. Олекси Тихого, 2В, м. Краматорськ, Донецька область, 84307, та як страхувальник перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого розділу ХV Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, до набрання чинності Законом № 2148 та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню Приватним підприємством Астонза період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по березень 2024 року у сумі 358842,73 грн.

Оскільки отримані розрахунки у встановлені законодавством України строки і порядку відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржені, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно розрахунку суми стягнення суд не встановив наявності спору між сторонами.

Відповідно до преамбули Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною другою розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України №1058. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком №1 та Списком № 2, має здійснюватися відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 та пунктів а, б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року №64/8663 (далі-Інструкція)

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, карткою особового рахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій відповідачем, сума витрат за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року та з лютого 2023 року по березень 2024 року складає - 358 842,73 грн.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано відповідні докази про наявність заборгованості у відповідача на підставі направлених на його адресу розрахунків відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

З боку відповідача надані докази відсутності здійснення господарської діяльності. Зокрема, наказом генерального директора ПП АСТОН від 28.02.2022 № 07-04 призупинена діяльність підприємства на невизначений строк. Наказом від 26.09.2022 № 08-04 припинені дії трудових договорів з найманими працівниками підприємства.

Згідно з виписками з поточних банківських рахунків ПП АСТОН за період з березня 2022 до квітня 2024 роки включно активні операції по рахунках ведуться виключно для підтримання цілісності і збереження виробничої бази: оплата електроенергії, телекомунікаційні витрати, фінансова допомога найманим працівникам.

Заперечуючи проти позову, відповідач також вказує на відсутність трудових ресурсів через евакуацію населення Донецької області, близькість лінії ведення бойових дій тощо.

Крім того, відповідач наводить обставини взаємовідносин з податковими органами, через що висловлює також твердження декларативного характеру щодо недостатньої підтримки ведення господарської діяльності в зоні, прилеглої до території ведення бойових дій, з боку держави.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Дослідивши наведені відповідачем обставини, суд визнає ускладненість для відповідача виконання зобов`язань перед Пенсійним фондом України в умовах збройної агресії проти України та зупинення виробничої діяльності.

Проте, за приписами статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідачем не наведено передбачених законодавством підстав для відмови у задоволенні заявленого позову щодо стягнення фактично понесених пенсійним органом витрат, які відповідно до закону підлягають відшкодовуванню підприємством. При цьому, враховуючи помилкове тлумачення таких витрат з боку представника відповідача, суд роз`яснює, що вказані витрати пов`язані з призначенням пільгових пенсій працівникам відповідача, які працювали в шкідливих чи важких умовах.

Водночас суд звертає увагу, що у разі наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач не позбавлений можливості подати заяву про відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно з нормами статті 378 КАС України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Астон на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 200/2385/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі № 200/2385/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко