Постанова

від 10.10.2024 по справі 520/8470/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 р. Справа № 520/8470/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., повний текст складено 29.07.24 по справі № 520/8470/24

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Бурлуцьке"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БУРЛУЦЬКЕ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 19 грудня 2023 року № 0412300411.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 адміністративний позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БУРЛУЦЬКЕ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 19 грудня 2023 року № 0412300411. Стягнуто на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БУРЛУЦЬКЕ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області сплачений судовий збір в розмірі 6603,91 грн .

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає , що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції невірно застосував приписи пп. 52.1 п. 52 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. Правомірність нарахування штрафних санкцій ГУ ДПС узгоджується з практикою Верховного Суду у справах № 280/4484/23 та № 160/10740/23. Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Тимчасово на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привелюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України сертифікатом по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, а не листом ТТП та сертифікатом щодо вартості товару згідно з умовами договору купівлі - продажу від 01.12.2021 №22НХ 04 КВКК. Підприємством ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" на дату складання акту по теперішній час відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпунктах 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, затвердженого Наказом № 225, заяву та відповідні документи не подано. Посилаючись на обставини , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 520/8470/24, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" відмовити в повному обсязі.

ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, аргументів на спростування викладеного висновку в рішенні Харківського окружного адміністративного суду в апеляційній скарзі не наведено, просить врахувати доводи, викладенні у відзиві , відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БУРЛУЦЬКЕ" з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2023 №33446/20-40-04-11-04/30742985.

Відповідно до акту перевірки період виписки податкових накладних: лютий - листопад 2022 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 №0412300411, яким за порушення сроків реєстрації податкових накладних, виписаних за періоди: лютий - листопад 2022 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 440260,83 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2023 №0412300411 позивач 29.11.2023 оскаржив його у адміністративному порядку.

Рішенням контролюючого органу від 04.03.2024 №5824/6/99-00-06-03-01-06 скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БУРЛУЦЬКЕ" зареєструвало податкові накладні за період з лютого по листопад 2022 року у грудні 2022 року, тобто протягом 1 місяця після деокупації, що свідчить про відсутність з боку платника податків умислу вчиняти податкове правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Установлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, складених у період з лютого по листопад 2022 року та які були зареєстровані протягом грудня 2022 рок.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

"Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03. 2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються".

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020. Постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

До завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України "Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.2024 у справі № 580/10149/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23

Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

При цьому, у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності відпали.

Відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023 підп. 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022.

Таким чином, до 03.01.2023 платники податків звільнялись від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, зокрема в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку подання на реєстрацію таких накладних в період з 24.02.2022 до 26.05.2022 (до дня набрання чинності Законом № 2260-IX), а з 03.01.2023 - в період з 01.02.2022 до 31.05.2022 та за умови їх реєстрації до 15.07.2022.

Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 у справі № 380/14133/23, від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23, 12.03.2024 у справі № 160/13661/23.

У постановах від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23 та від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22 суд касаційної інстанції зазначив, що фактично з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 до травня 2022, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15.07.2022, тобто близько 1,5 місяці.

У постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №160/10740/23 та від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23 суд касаційної інстанції зазначив, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні/розрахунки коригування складені позивачем в період з лютого по листопад 2022 року, а зареєстровані позивачем протягом грудня 2022 року. (тобто, у всяк випадку після 15.07.2022), а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що у постанові від 28.02.2024 у справі № 160/5531/23 Верховний Суд зазначив, що : "Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не з`ясували в контексті вищезазначених положень законодавства, чи звертався контрагент позивача, до контролюючого органу із відповідною заявою про відсутність можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних та чи приймалося за наслідками її розгляду вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Також, судами не досліджувались обставини щодо наявності/відсутності у контрагента позивача можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені законодавством".

При притягненні до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган згідно з п. 112.1 ст. 112 ПК України повинен врахувати, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Приписами п. 112.7 ст. 112 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) є різновидом фінансової відповідальності, саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин, що платник податків мав можливість дотримання правил та норм, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Згідно з пп. 112.8.9 п. 112 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

З матеріалів справи встановлено , що місцезнаходженням Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БУРЛУЦЬКЕ", а також місцем провадження господарської діяльності є: 62607, Харківська область, Великобурлуцький район, село Плоске, вул.Українська, буд. 4.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), станом на 10.12.2022 (Заголовок із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 80 від 28.04.2022, № 82 від 01.05.2022, № 85 від 06.05.2022, № 89 від 11.05.2022, № 92 від 14.05.2022, № 98 від 20.05.2022, № 100 від 25.05.2022, № 104 від 31.05.2022, № 105 від 01.06.2022, № 113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 125 від 21.06.2022, № 132 від 22.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022, № 159 від 19.07.2022, № 169 від 27.07.2022, № 188 від 17.08.2022, № 193 від 26.08.2022, № 217 від 26.09.2022, № 233 від 17.10.2022, № 248 від 28.10.2022, № 273 від 17.11.2022, № 280 від 30.11.2022, № 297 від 15.12.2022}) (далі Перелік № 75).

Так, підпунктом 1 пункту 4 розділу VІІ Переліку № 75 Великобурлуцька селищна територіальна громада Куп`янського району Харківської області віднесена до територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 25.04.2022 до 10.12.2022 року.

Відповідно до Наказу Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022 року "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ" територія, де розташований платник податків, а саме: Великобурлуцька селищна територіальна громада Куп`янського району Харківської області перебувало в тимчасовій окупації з 24.02.2022 року до 11.09.2022 року. З 10.09.2022 та станом на 07.05.2024 Великобурлуцька селищна територіальна громада Куп`янського району Харківської області перебуває в переліку території можливих бойових дій

До набрання чинності Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022 року, діяв Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні) станом на 10 грудня 2022, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75, відповідно до якого Великобурлуцька селищна територіальна громада Куп`янського району Харківської області була включена до цього Переліку безперервно з 25.04.2022 до 10.12.2022 року.

Згідно з ч. 3 ст.78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів визнати, що знаходження Великобурлуцької селищної територіальна громада Куп`янського району Харківської області в тимчасовій окупації з 24.02.2022 року до 11.09.2022 року та включення такої територіальної громади безперервно з 25.04.2022 до 10.12.2022 року до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні) станом на 10 грудня 2022, є загальновідомою обставиною, оскільки зазначені накази своєчасно оприлюднені на сайті вищевказаного Міністерства.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі Порядок №225), який розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 р. I Порядку №225).

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

За правилами пункту 3 розділу III Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

Відповідно до наказу № 5-од від 01.03.2022 "Про зупинення господарської діяльності ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" у зв`язку з окупацією території" підприємство господарської діяльності не вело.

11.11.2022 позивач скористався своїм правом та подав до контролюючого органу заяву в Порядку №225 разом з доказами неможливості виконання податкових обов`язків (реєстрація в ДПС від 14.11.2022 №40190/6).

В обґрунтування заяви посилався на те , що станом на кінець вересня 2022 року територія Куп`янського району Харківської області, у тому числі Великобурлуцька селищна територіальна громада, була деокупована та звільнена Збройними силами України. Проте повноцінного доступу до виробничих потужностей не було , бо на той час проходив процес розмінування території, працювала слідчооперативна група, продовжувалися постійні обстріли з боку РФ. Мобільний та інтернетний зв`язок повноцінно не був відновлено, електропостачання відновлено частково та не на всій території. Головний бухгалтер підприємства - ОСОБА_1 , мешканка смт.Великий Бурлук , яка була на той час відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку, весь час перебувала в окупації та не мала фізичної та технічної можливості виконувати свої обов`язки.

Відповідач, на вказану заяву надав лист від 15.11.2022 №16633/6/20-40-18-10-10 (а.с.12), в якому вказав про необхідність надання заяви та відповідних документів з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків, але не пізніше 60 календарних днів з першого місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Оскільки територія, де розташоване Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БУРЛУЦЬКЕ" перебувала в окупації збройних формувань РФ до 11.09.2022 року, у позивача був відсутній ефективний контроль за майном підприємства, частина майна підприємства було зруйноване, пошкоджене та викрадене, що підтверджено матеріалами справи, а саме тим, що 30.11.2022 року позивач звернувся до відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області із відповідною заявою про кримінальне правопорушення щодо викрадення військовими рф під час тимчасової окупації у період часу з 24.02.2022 року по 10.09.2022 року з підприємства "Бурлуцьке" в с. Плоске вул. Українська, буд. 4 Великобурлуцької територіальна громада Куп`янського району Харківської області майна, яке перебувало на балансі даного підприємства внаслідок чого було зареєстровано кримінальне провадження №12023221100001379.

Рішенням Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII "Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили" Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БУРЛУЦЬКЕ" включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Відповідно до листа Великобурлуцької селищної військової адміністрації Куп"янського району Харківської області від 25.07.2023 № 04-22/918-В в якому зазначено, що територія Великобурлуцької територіальна громада Куп`янського району Харківської області , в тому числі село Плоске знаходилось під окупацією збройними формуваннями держави агресора з 24.02.22 по 11.09.2022.

Також, Харківською торгово-промисловою палатою було сформовано Сертифікат №6300-23-3524 від 08.08.2023 про форс-мажорні обставини відносно Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БУРЛУЦЬКЕ".

ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" 29.06.2023 та 23.08.2023 звернулось до ГУ ДПС у Харківській області з повідомленням, в якому додатково проінформувало про неможливість виконання податкових зобов`язань та втрату первісних документів, надало докази про вчинення кримінального злочину, акти про пожежу та листи ДСНС.

Доказів прийняття відповідачем рішення про можливість чи неможливість виконання позивачем податкових обов`язків за заявою позивача від 11.11.2022 так і за результатами розгляду в подальшому поданих заяв до суду не надано.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно положення пункту 3 розділу 2 Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості, проте, як вже було зазначено вище село Плоске Великобурлуцької територіальна громада Куп`янського району Харківської області де провадить свою господарську діяльність ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" було деокуповано лише 10.09.2022.

Колегія суддів враховує, що загальновідомою є інформація щодо необхідності здійснення ряду заходів після деокупації населеного пункту, зокрема необхідність обстеження та розмінування будівель, пошуку ворожих ДРГ тощо.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" не допустив необ`єктивного зволікання та виконав свій податковий обов`язок щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.

Податкові накладні/розрахунки коригувань складені позивачем в період з лютого по листопад 2022 року були зареєстровані позивачем протягом грудня 2022 року,тобто позивач у незначний (короткий) строк з моменту проведення деокупиції села Плоске Великобурлуцької територіальна громада Куп`янського району Харківської області зареєстрував спірні податкові накладні.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що як вже було зазначено вище 11.11.2022 позивач скористався своїм правом та подав до контролюючого органу заяву в Порядку №225 разом з доказами неможливості виконання податкових обов`язків, однак рішення про можливість чи неможливість виконання позивачем податкових обов`язків за такою заявою податковим органом не приймалось.

30.11.2022 року позивач звернувся до відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області із відповідною заявою про кримінальне правопорушення щодо викрадення військовими рф під час тимчасової окупації у період часу з 24.02.2022 року по 10.09.2022 року з підприємства "Бурлуцьке" в с. Плоске вуя. Українська, буд. 4 Кубинського району Харківської області майна, яке перебувало на балансі даного підприємства внаслідок чого було зареєстровано кримінальне провадження №12023221100001379.

Також, рішенням Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 502-VIII "Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб`єктів господарювання юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили" ПОСП "БУРЛУЦЬКЕ" включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Колегія суддів зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону "Про Торгово промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Колегія суддів враховує, що обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Такими доказами, в даному випадку, є обставини проведення на території Великобурлуцької селищної територіальна громада Куп`янського району Харківської області (с. Плоске), в межах якої розташоване ТОВ "ВОСТОК-КМК", активних бойових дій та знаходження під окупацією збройними формуваннями держави агресора у період з 24.02.2022 по 10.09.2022, що підтверджені частиною 2 "Території активних бойових дій" розділу І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" оприлюдненого Переліку № 309, а також вищезазначені документи, що підтверджують викрадення військовими рф під час тимчасової окупації у період часу з 24.02.2022 року по 10.09.2022 року з підприємства "Бурлуцьке" в с. Плоске вул. Українська, буд. 4 Кубинського району Харківської області майна, яке перебувало на балансі даного підприємства, внаслідок чого було зареєстровано кримінальне провадження №12023221100001379.

Враховуючи те, що період активних бойових дій та знаходження під окупацією, який підтверджується Переліком, припадає саме на час подання на реєстрацію спірних податкових накладних, а сукупність інших наданих до матеріалів справи документів, на які посилається позивач, беззаперечно свідчить про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, у тому числі і з обов`язку реєстрації податкової звітності, тобто форс-мажорні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача вини, як обов`язкової ознаки для застосування штрафних санкцій.

Водночас, відповідач не довів суду, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків, який здійснював господарську діяльність на території Великобурлуцької територіальна громада Куп`янського району Харківської області (с. Плоске), яка з 24.02.2022 по 10.09.2022 віднесена до території активних бойових дій та знаходилось під окупацією збройними формуваннями держави агресора, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин в частині порушення строків реєстрації податкових накладних, які припадають на період проведення активних бойових дій на території Великобурлуцької територіальна громада Куп`янського району Харківської області (с. Плоске).

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 19 грудня 2023 року № 0412300411 підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення позивачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 по справі № 520/8470/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий