Постанова

від 30.09.2024 по справі 520/10359/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 р.Справа № 520/10359/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/10359/24

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області

до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа Управління поліції охорони в Харківській області

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області (надалі позивач, Замовник, ТУ ДСА у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (надалі також відповідач, контролюючий орган, апелянт), третя особа Управління поліції охорони в Харківській області(надалі також УПО в Харківській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати складений Північно-східним офісом Держаудитслужби Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.04.2024 № UА-2024-01-16-002151-а на закупівлю послуг за кодом CPV за ДК 021:2015:79710000-4 (охорона приміщень - цілодобовий контроль в центрі прийому тривожних сповіщень автоматичної пожежної сигналізації, реагування на тривожні сигнали охоронних систем та підтримання експлуатаційної придатності автоматичної сигналізації, що встановлена в місцевих загальних судах міста Харкова та Харківської області).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року задоволено позов ТУ ДСА у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано складений Північно-східним офісом Держаудитслужби висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.04.2024 № UА-2024-01-16-002151-а на закупівлю послуг за кодом CPV за ДК 021:2015:79710000-4 (охорона приміщень - цілодобовий контроль в центрі прийому тривожних сповіщень автоматичної пожежної сигналізації, реагування на тривожні сигнали охоронних систем та підтримання експлуатаційної придатності автоматичної сигналізації, що встановлена в місцевих загальних судах міста Харкова та Харківської області).

Стягнуто з Північно-східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТУ ДСА у Харківській області сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що в ході моніторингу встановлено порушення позивачем процедури закупівлі, а саме: - абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 не відхилив тендерну пропозицію учасника Управління поліції охорони в Харківській області як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 922; - абзацу 1 пункту 43 Особливостей № 1178 не розмістив в електронній системі повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які наявні у складі тендерної пропозиції Управління поліції охорони в Харківській області, що вимагалися на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, відповідно до підпунктів 2.4 та 2.5 пункту 2 Додатком 1 до тендерної документації, тим самим не надав можливість учаснику усунути такі невідповідності. Вказує, що в складі тендерної пропозиції учасника наявні документи, по яким на час подання тендерної пропозиції сплив термін їх дії (медичні довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів та Сертифікати про проходження профілактичного наркотичного огляду по ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та. які не відповідають періодичності огляду, визначеному у Пункті 2 Наказу Міністерства охорони здоров`я України 18 квітня 2022 року № 651 (Довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин по ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ). У зв`язку з наведеним вважає, що тендерна пропозиція учасника УПО в Харківській області не відповідає вимогам Позивача.

Стверджує, що ухвалення ним обов`язкового для виконання позивачем висновку не створює для позивача жодних правових наслідків.

Позивач не погодився з доводами апелянта та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, просив скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 16.01.2024 ТУ ДСА у Харківській області була оголошена процедура відкритих торгів на закупівлю послуг за кодом CPV за ДК 021:2015:79710000-4 (охорона приміщень - цілодобовий контроль в центрі прийому тривожних сповіщень автоматичної пожежної сигналізації, реагування на тривожні сигнали охоронних систем та підтримання експлуатаційної придатності автоматичної сигналізації, що встановлена в місцевих загальних судах міста Харкова та Харківської області), UА- 2024-01-16-002151-а за процедурою відкритих торгів з особливостями, очікуваною вартістю 1197264,00 грн та опублікована затверджена позивачем Тендерна документація з цієї Закупівлі.

05.02.2024 між ТУ ДСА у Харківській області та УПО в Харківській області було укладено Договір від 05.02.2024 № 79000/23т-24 (далі також скорочено - Договір) на закупівлю охоронних послуг за кодом CPV за ДК 021:2015:79710000-4 (охорона приміщень - цілодобовий контроль в центрі прийому тривожних сповіщень автоматичної пожежної сигналізації, реагування на тривожні сигнали охоронних систем та підтримання експлуатаційної придатності автоматичної сигналізації, що встановлена в місцевих загальних судах міста Харкова та Харківської області).

Північно-східним офісом Держаудитслужби за результатами проведеного моніторингу було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-01-16-002151-a.

Відповідачем за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції УПО в Харківській області визначено порушення абзацу першого пункту 43 та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. За результатами питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей, внесення змін до тендерної документації, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону та Особливостям, своєчасності його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, наявності підстав для внесення змін до умов договору та їх оприлюднення, дотримання вимог Постанова № 710, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі - порушень не встановлено.

Також, вказаним висновком зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуваний висновок, звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.04.2024 № UА-2024-01-16-002151-а, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема,виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. (п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII)

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Згідно з ч. 19 ст. 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 за № 242 Положення про Східний офіс Держаудитслужби доповнено абзацом, відповідно до якого, на території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням голови Держаудитслужби та його заступників.

Підстави та порядок проведення моніторингу позивачем під сумнів не ставляться.

Згідно зі ст. 1 Закону № 922-VII у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31);

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32).

- договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Вимоги до тендерної документації у відкритих торгах визначені у ст. 22 Закону № 922-VIII.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. (ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII)

У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. (п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII).

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. (абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII)

Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначає ст. 31 Закону № 922-VIII встановлено.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону № 922-VIII замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII)

Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розділ Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 такого змісту: Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Відповідно до п. 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 922-VIII Кабінет Міністрів України Постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з п. 3 Особливостей визначено, що замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, проводять закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до п. 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону, тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам ст. 22 Закону №922.

Отже, тендерна документація повинна містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону N 922-VIII, а також іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону N 922-VIII). Учасник при підготовці своєї тендерної пропозиції має керуватись саме вимогами тендерної документації та зобов`язаний неухильно їх дотримуватись, так як невиконання учасником вимог тендерної документації тягне за собою негативні наслідки у вигляді відхилення його тендерної пропозиції.

При цьому, колегія суддів враховує, що приписи ст. 22, 31 Закону № 922-VIII не зазнавали законодавчих змін з моменту прийняття Особливостей.

З висновку слідує, що відповідач не встановлював порушень позивачем вимог Закону № 922-VIII та Особливостей стосовно формування ним положень Тендерної документації.

Так, відповідачем за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції УПО в Харківській області визначено порушення абзацу першого пункту 43 та абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі по тексту Особливості).

Відповідач в оскаржуваному висновку вказав, що у складі тендерної пропозиції учасника наявні документи, по яким на час подання тендерної пропозиції сплив термін їх дії (медичні довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів та Сертифікати про проходження профілактичного наркотичного огляду по ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та які не відповідають періодичності огляду, визначеному у пункті 2 Наказу Міністерства охорони здоров`я України 18 квітня 2022 року № 651 (Довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин по ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), що не дозволяє використовувати документи за їх функціональним призначенням.

Згідно з п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Відповідно до частини 9 статті 26 Закону N 922-VIII учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Підпунктами 2.4, 2.5 пункту 2 розділу 1 Додатку № 1 до Тендерної документації встановлено вимогу до учасника процедури закупівлі надати: « 2.4. Оригінали або завірені печаткою учасника (у разі наявності) та підписом уповноваженої особи учасника копії медичних довідок про проходження попереднього (періодичного) психіатричних оглядів персоналу охорони учасника - охоронниками, зазначеними у п. 2.2, 2.5. Оригінали або завірені печаткою учасника (у разі наявності) та підписом уповноваженої особи учасника копії сертифікатів про проходження профілактичного наркологічного огляду персоналом охорони учасника - охоронниками, зазначенимиу п. 2.2.».

Так, вказані пункти Тендерної документації не містили вимоги до учасника закупівлі щодо надання медичних довідок осіб учасника, які можуть бути залучені для виконання умов договору про закупівлю, чинних на момент проведення процедури закупівлі.

Учасник процедури відкритих торгів - УПО в Харківській області є територіальним органом Національної поліції, у розумінні постанови Кабінету Міністрів України № 834 від 13.10.2015 Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ».

Питання проведення попереднього (періодичного) медичного огляду кандидатів на посади та працівників Управління поліції охорони в Харківській області регулюються Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 285 від 03.04.2017.

Довідка № 171/43/40/2023 від 23.01.2024 «Про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» надана учасником УПО в Харківській області у складі тендерної пропозиції підтверджує наявність у учасника працівників відповідної кваліфікації у кількості достатній для надання якісних послуг замовнику та містить застереження щодо можливості залучення працівників з наданого переліку, в тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а не обов`язкову участь вказаних працівників у наданні послуг, та жодним чином не впливає на можливість чи неможливість надання якісних послуг учасником закупівлі.

Таким чином, вимоги Тендерної документації щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі Учасником у цій частині були фактично виконані в повному обсязі та належним чином.

При цьому, відповідно до п. 1 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна». Питома вага - 100 %. У закупівлі Охоронні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015:79710000-4 (охорона приміщень - цілодобовий контроль в центрі прийому тривожних сповіщень автоматичної пожежної сигналізації, реагування на тривожні сигнали охоронних систем та підтримання експлуатаційної придатності автоматичної сигналізації, що встановлена в місцевих загальних судах міста Харкова та Харківської області), UА-2024-01-16-002151-а приймали участь два учасники: Управління поліції охорони в Харківській області - ціна пропозиції 877338,00 грн. з ПДВ та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ" в особі Харківської філії - ціна пропозиції 1 164 900,00 грн. з ПДВ.

При розгляді та оцінці цих тендерних пропозицій електронною системою закупівель пропозиція УПО в Харківській області виявилась найвигіднішою за цим ціновим критерієм.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975 «Про затвердження категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» серед категорій об`єктів визначено об`єкти, де розміщуються органи державної влади.

Так, місцеві загальні суди в місті Харкові та Харківській області органами державної влади - судової гілки влади.

Отже, нормативно закріплено пріоритетність укладення позивачем договору на надання охоронних послуг саме з УПО в Харківській області.

З огляду на викладене, вищевказані відповідачем в оскаржуваному рішенні підстави не можуть свідчити про порушення пунктів 43, 44 Особливостей.

Таким чином, оскаржуваний висновок прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.04.2024 № UА-2024-01-16-002151-а на закупівлю послуг за кодом CPV за ДК 021:2015:79710000-4 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про відсутність порушеного права позивача оскільки оскаржуваний висновок не породжує юридичних наслідків для останнього, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Виходячи із системного тлумачення приписів статті 7-1 Закону № 922 - VIII, яке дозволяє дійти висновку, що під час здійснення моніторингу публічних закупівель правовідносини виникають між органом державного фінансового контролю та замовником, який може надавати пояснення щодо процедури закупівлі, оскаржувати висновок про результати моніторингу тощо. Саме на замовника покладається обов`язок усунути виявленні порушення, а у випадку, якщо порушення, визначені у висновку, не будуть усунуті і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Таким чином, висновок про результати моніторингу закупівлі як акт індивідуальної дії безпосередньо стосується прав та законних інтересів замовника публічної закупівлі і саме замовнику на підставі частини десятої статті 7-1 Закону № 922 - VIII надано право у випадку незгоди з інформацією, викладеною у висновку, оскаржити такий висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Також можливість оскарження висновку в судовому порядку передбачена ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 30.06.2020 по справі №320/733/19.

Частиною 2 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, так як його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 02.04.2020 у справі № 400/2165/19.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, зокрема щодо його обґрунтованості, яка є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача на практику Верховного Суду викладену в постанові від 15.04.2020 по справі № 260/319/20 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки дана справа не є подібною.

Отже доводи про відсутність порушеного права позивача є хибними.

При цьому, колегія суддів вказує на хибність посилань апелянта на виковки, викладені у п. 18 постанови від 27.03.2019 по справі № 917/902/18 з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду лише щодо застосування конкретних норм права.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Дослідивши зміст вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду колегія суддів зазначає, що судом касаційної інстанції переглядався юрисдикційний спір між приватним підприємством та органом місцевого самоврядування про визнання протиправним та скасування рішення останнього від 20 червня 2018 року № 716 «Про затвердження акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ».

Тобто, вказане рішення у справі № 917/902/18 регулюється абсолютно іншим законодавством, та відповідно не може містити жодних застосовних у цій справі висновків, що пов`язані із застосуванням приписів законодавства у сфері публічних закупівель.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.04.2024 № UА-2024-01-16-002151-а, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року по справі №520/10359/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 10.10.2024.