Постанова

від 10.10.2024 по справі 520/22500/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 р. Справа № 520/22500/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі № 520/22500/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98"

до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-98" (надалі також - позивач, ТОВ "БРЕНТ ОЙЛ-98") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі також - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75442818 від 04.07.2024р., виданої Київським відділом державної виконавчої служби у місті Полтава Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-98" до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.

Роз`яснено позивачу, що відповідно до ч. 5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позивач не погодився із вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 та направити справу для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував норми ч.1. ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач не оскаржує Виконавчий документ, а оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження так як воно було відкрите поза межами строку звернення до виконавчого органу.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311, 312 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-98" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75442818 від 04.07.2024р., виданої Київським відділом державної виконавчої служби у місті Полтава Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції.

Так, постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.07.2024 було відкрито виконавче провадження №75442818 з примусового виконання виконавчого листа № 545/3897/23, виданого 20.06.2024 Полтавським районним судом Полтавської області про незаконно виготовлене пальне у загальній кількості 71,7 куб. м, незаконно виготовлене пальне у кількості 0,2984 куб, м у резервуарі «А92» та у кількості 0,2490 куб. м у резервуарі «А95», незаконно виготовлене пальне у кількості 9 куб. м, незаконно виготовлене пальне у ємності № 1 з написом «А-95» висотою речовини 24,9 см та у ємності № 2 з написом «А-92» висотою речовини 59,4 см, яке передане на зберігання ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-98» - знищити; Незаконно виготовлене пальне у загальній кількості 3,611 куб. м, яке передане на зберігання ТОВ «ФЕНІКС ОЙЛ ЕНЕРДЖІ» - знищити.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позовних вимог є оскарження рішення в межах виконавчого провадження №75442818 з примусового виконання виконавчого листа № 545/3897/23, виданого 20.06.2024 Полтавським районним судом Полтавської області, та дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, прийняті, вчинені в межах виконавчого провадження №75442818, можуть бути оскаржені позивачем до суду, який видав виконавчий документ, у даному випадку Полтавського районного суду Полтавської області.

Колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.

Так, ч. 1 ст. 20 КАС України визначено адміністративні справи, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Крім того, ч. 4 ст. 20 КАС України визначено адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження у цій справі є рішення державного виконавця (постанова про відкриття виконавчого провадження), пов`язане з виконанням судового рішення, ухваленого за правилами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК.

Так, виконавче провадження є особливою процедурою виконання виконавчих документів, у тому числі судових рішень, що врегульована як процесуальними кодексами (ЦПК, КАС, ГПК), так і Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини третьої статті 535 КПК України, у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Частиною четвертою цієї статті КПК України передбачено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, наведений у статті 537 КПК України.

Отже, КПК передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.

Натомість частиною першою статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, з урахуванням того, що КПК не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі 823/564/17.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у відкритті провадження у справі дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент Ойл-98" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі № 520/22500/24 - скасувати.

Справу № 520/22500/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова