ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2542/24Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Альонішко С.І.,
за участю представника апелянта Іщенка В.О.,
представника позивача Гайдай О.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської районної ради Одеської області, Сектору №3 відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та нечинним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Сухолиманської сільської ради від 14 липня 2016 року № 150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району»;
- стягнути з Таїровської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань Таїровської сільської ради на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наведене рішення є протиправним та таким, що має бути визнане нечинним з моменту його прийняття, оскільки при його прийнятті Сухолиманською сільською радою не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта. Позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог законодавства щодо відкритості, гласності та врахування громадської думки, що позбавило зацікавлених у його прийнятті осіб можливості взяти участь у підготовці такого рішення у визначені законодавцем способи, зокрема, ознайомившись зі змістом проекту регуляторного акта та надання обов`язкових для розгляду зауважень та пропозицій щодо змісту останнього.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Сухолиманської сільської ради VII скликання від 14 липня 2016 року №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району». Стягнуто з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховані висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18. Апелянт зазначає, що в оскарженому рішенні суду першої інстанції не вказано, як саме рішення Сухолиманської сільської ради від 14 липня 2016 року №150-VII порушує права та законні інтереси позивача. Вказує, що нормативно - грошову оцінку землі за 1 кв.м. земельної ділянки 5123784200:01:001:0038 з 441,02 грн. до 1026,26 грн. збільшено не селищною радою, а вказана нормативно - грошова оцінка землі визначена відповідно до актуальних відомостей Державного земельного кадастру на момент формування витягу та підлягає індексації станом на 1 січня поточного року, а надання інформації про нормативну грошову оцінку в інших формах, а ніж у формі витягу, не передбачено чинним земельним законодавством, про що наголошено, зокрема у листі Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.12.2023 року вих.№3300/340-23. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5123784200:01:001:0038 визначається не лише на підставі оскаржуваного позивачем рішення Сухолиманської сільської ради від 14 липня 2016 року №150-VII, а також на підставі коефіцієнту індексації, який розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - Держгеокадастр. Апелянт зазначає, що рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 року №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області», станом на дату винесення оскаржуваного рішення та на дату подання даної апеляційної скарги, є чинним. Вказує, що під час складання апеляційної скарги, Таїровській селищній раді стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 5123784200:01:001:0038, яка як встановлена судом, належить позивачці - ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ№156409, на дату винесення оскаржуваного рішення суду, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЙСАЛЕНД» та підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.04.2024р. Оскільки на дату винесення оскарженого рішення суду, згідно інформації з Державного реєстру речових прав та положень договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.02.2024р., позивачка ОСОБА_1 не була власником вказаної земельної ділянки, тим самим вона не має обов`язку по сплаті земельного податку, а отже оскаржуване нею рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII і на момент судового розгляду, і на момент винесення рішення суду 1ї інстанції, не завдає реального порушення її прав та інтересів, а також скасування спірного рішення ради №150-VII не відновить нібито порушені, на думку позивача, права та не захистить її законні інтереси, внаслідок іх відсутності.
16 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який зареєстрований судом 17.06.2024 року, в якому представник просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
18 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що Сектор № 3 відділу № 5 діяв у складі Головного управління, як структурний підрозділ без статусу юридичної особи публічного права, що підтверджується відсутністю такого підрозділу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а отже не міг виступати стороною по справі. Належною стороною по справі є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області виготовлена у 2016 році Державним підприємством «Одеський науково-дослідний проектний інститут землеустрою» згідно з договорами від 05.11.2015 № 824 та 15.02.2016 № 75 на підставі рішення Сухолиманської сільської ради від 30.09.2015 № 493-VІ «Про розробку нової нормативної грошової оцінки с. Сухий Лиман в зв`язку зі збільшенням площі села». З 1 січня 2024 року набула чинності Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області, яка виготовлена у 2023, затверджена рішенням 29 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 № 622- VIII. Відомості про нормативну грошову оцінку земель Таїровської територіальної громади внесені до Державного земельного кадастру. Вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 по справі № 420/27111/23 визнано протиправним та нечинним рішення 29 сесії VШ скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 № 622-VШ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області». З огляду на зазначене, представник Головного управління Дкержгеокадастру в Одеській області просить прийняти відзив на апеляційну скаргу та врахувати його при розгляді справи.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулось 10.09.2024 року, сторони надали свої пояснення та не заперечували, щодо закінчення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Зважаючи на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі, колегія прийняла рішення закінчити розгляд справи, з урахуванням наданих пояснень сторонами, у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 1,93 га, яка розташована на території Таїровської сільської ради Одеського району Одеської області (раніше - Сухолиманська сільська рада Овідіопольський район Одеська область), масив № 29, ділянка № 365/2, кадастровий № 5123784200:01:001:0038, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ № 156409.
27.11.2023 року представник позивача звернувся до Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив: надати Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5123784200:01:001:0038 за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки (а.с. 6).
Листом Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.12.2023 року вих. №3300/340-23 у відповідь на вказаний запит повідомлено, що за інформацією сектору витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 5123784200:01:001:0038, у 2019 та 2022 роках сектором не видавався. Тому сформувати такі витяги з нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2019 та 01.01.2022 року у 2023 році неможливо, оскільки законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошевої оцінки земель, не передбачено визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за минулі роки. Також повідомлено, що сектором надавалися Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5123784200:01:001:3038, в яких нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки складає: витяг від 05.10.2018 року №1638 - 15679021,04 грн., витяг від 17.12.2020 року №3802 - 19806811,34 гри., витяг від 08.04.2021 року №2939 - 19806811,84 грн. Додатково повідомлено, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області, виготовлена у 2016 році та затверджена рішенням Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 № 150-VII, набула чинності з 1 січня 2017 року та з урахування коефіцієнтів індексації застосовується досі (а.с. 7).
14.12.2023 року представник позивача звернувся до Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати:
- належним чином засвідчену копію рішення Сухолиманської сільської ради від 14 липня 2016 року №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області»;
- належним чином засвідчену копію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району Одеської області, виготовлену у 2016 році та затверджену рішенням Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 року №150-VII (а.с. 8).
Листом Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.12.2023 року вих. №3471/340-23 у відповідь на вказаний запит представник позивача отримав роз`яснення, що запитувану технічну документацію можливо отримати за запитом коду документації 2016МФ21ОДОВ000001 (а.с. 9).
26.12.2023 року представник позивача звернувся до відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із запитом на отримання технічної документації за кодом 2016МФ21ОДОВ000001 (а.с. 10).
Згідно листа Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.01.2024 року вих. №9/350-24, технічну документацію 2016МФ21ОДОВ000001 надіслано представнику позивача в електронному вигляді (а.с. 11).
Отже, 04.01.2024 року представник позивача отримав Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області за кодом документації 2016МФ21ОДОВ000001.
28.12.2023 року представник позивача звернувся до Таїровської селищної ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати: належним чином засвідчену копію рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району» (а.с. 19).
Листом Таїровської селищної ради від 02.01.2024 року представнику позивача повідомлено, що рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області» після припинення діяльності Сухолиманської сільської ради передане на постійне зберігання до архівного відділу Овідіопольської районної державної адміністрації (а.с. 20).
На запит представника позивача від 04.01.2024 року (а.с. 21) супровідним листом архівного відділу від 10.01.2024 року №18.2-2-26/2зп/і представнику позивача надіслано копію рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району» (а.с. 22).
Отже, 10.01.2024 року представник позивача отримав копію рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району».
Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Сухолиманської сільської ради від 14 липня 2016 року №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району», оскільки вважає, що вказане рішення прийняте з порушенням процедури прийняття регуляторного акта.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про недотримання відповідачем вимог ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» під час прийняття рішення Сухоліманської сільської ради від 14. 07.2016 року №150-V11 «про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району», а саме оприлюднення плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів або змін до нього, оприлюднення проекту рішення про затвердження технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель, оприлюднення відповідного аналізу регуляторного впливу такого проекту рішення та звіту про відстеження результативності регуляторного акта.
У зв`язку з тим, що відповідачем не доведено, що під час прийняття рішення Сухолиманської сільської ради 14. 07.2016 року №150-V11 був наявний аналіз регуляторного впливу, а проект регуляторного акта був оприлюднений, суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
За визначенням статті 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку земель» об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Стаття 4 Закону України «Про оцінку земель» передбачає, що оцінка земель проводиться на основі принципів:
законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель;
єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель;
безперервності процесу оцінки земель;
доступності використання даних з оцінки земель;
рівності перед законом суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель.
За змістом ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) одним із видів оцінки земель є грошова оцінка земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.
Згідно ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» регламентований наступний порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України 2755-17.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення), рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Згідно зі статтею 10 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення), до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить: а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад; в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст; е) вирішення земельних спорів; е-1) встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до частин першої і другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Колегія суддів зазначає, що акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15.
Судами встановлено, що 14 липня 2016 року Сухолиманською сільською радою VII скликання прийнято рішення №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району», згідно якого рада вирішила:
1. Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (додається);
2. Ввести в дію результати грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, які затверджені пунктом 1 цього рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України;
3. Після введення в дію оновленої нормативної грошової оцінки припинити дію нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, розробленої у 2013 році державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та затверджену рішенням XXІІІ сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради № 290-VI від 29.11.2013 року;
4. З дати введення в дію нормативної грошової оцінки провести, згідно з чинним законодавством, перерахування орендної плати та внести відповідні зміни до всіх діючих договорів оренди землі в розділ „Орендна плата за земельні ділянки, які раніше були надані в оренду суб`єктам підприємницької діяльності;
5. Надати до відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі відомості щодо нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Сухий Лиман Сухолиманської сільської ради та рішення щодо її затвердження;
6. Довести до відома Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі відомості про введення в дію оновленої нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман;
7. Повідомити власників та користувачів землі про введення в дію оновленої нормативної Грошової оцінки земель населеного пункту с. Сухий Лиман Сухолиманської сільської ради;
8. Повідомити підприємства, установи, організації, що є землекористувачами і власниками землі, про застосування результатів грошової оцінки земель с. Сухий Лиман;
9. Дане рішення опублікувати в засобах масової інформації;
10. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійно діючу депутатську комісію з питань земельних ресурсів та охорони природного середовища.
Отже, рішення Сухолиманської сільської ради VII скликання від 14 липня 2016 року №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району» поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, а відтак є регуляторним актом.
Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначає Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV (далі - у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).
За визначенням статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Враховуючи, що оскаржуване рішення Сухолиманської сільської ради VII скликання від 14 липня 2016 року №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району» є регуляторним актом, при вирішенні спору у зазначеній справі суд перевіряє, чи прийнято його з дотриманням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», принципами державної регуляторної політики є, зокрема: передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності; прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Статтею 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Стаття 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.
План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Витрати, пов`язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів зауважує, що затвердженню органом місцевого самоврядування, зокрема, рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, передують такі кроки регуляторного органу: прийняття та оприлюднення плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, або змін до нього (у яких має бути зазначено проект рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, яке планується прийняти в наступному календарному році); повідомлення про оприлюднення проекту та оприлюднення проекту рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, а також оприлюднення відповідного аналізу регуляторного впливу такого проекту рішення.
З матеріалів справи вбачається, що у газеті «НАДДНІСТРЯНСЬКА ПРАВДА» у номері №24 від 16 червня 2016 року на стор. 10 було оприлюднено наступну інформацію:
«СУХОЛИМАНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ПОВІДОМЛЯЄ, що з 10 по 15 липня п.р. сесією сільської роди буде розглядатися питання затвердження нормативної грошової оцінки земель села Сухий Лиман. З проектом рішення про затвердження нормативної грошової оцінки та технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель села Сухий Лиман можна ознайомитись з 10 червня по 10 липня п.р. в приміщенні сільської ради за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Сухий Лиман, вул. Чорноморців, 100. Звертатись до секретаря або землевпорядника.» (т. 1 а.с. 61 зворот.стор.).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що публікація у газеті «НАДДНІСТРЯНСЬКА ПРАВДА» у номері №24 від 16 червня 2016 року на стор. 10 не доводить дотримання відповідачем всього алгоритму дій, що передбачені ст.ст. 12, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Як вбачається з матеріалів справи, угода між Сухолиманською сільською радою та ТОВ «Редакція газети «Наддністрянська правда» щодо публікацій рішень Сухолиманської сільської ради станом на 2016 рік не укладалася а станом на 2016 рік засновником газети «Наддністрянська правда» була Овідіопольська районна рада, а сферою розповсюдження газети «Наддністрянська правда» був Овідіопольський район. Чи визначала Сухолиманська сільська рада газету «Наддністрянська правда» для оприлюднення рішень Сухолиманської сільської ради редакції невідомо. Крім цього, план діяльності Сухолиманської сільської ради з підготовки проекту рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району» в газеті «Наддністрянська правда» не оприлюднювався; проект рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району» та відповідний аналіз цього рішення в газеті «Наддністрянська правда» не оприлюднювався; звіт про відстеження рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району» в газеті «Наддністрянська правда» не оприлюднювався».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання вимог, передбачених Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», під час прийняття рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району».
Апелянтом не доведено та у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оприлюднення плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, або змін до нього; оприлюднення проекту рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель; оприлюднення відповідного аналізу регуляторного впливу такого проекту рішення та звіту про відстеження результативності регуляторного акта.
Судами встановлено, що станом на 2016 рік засновником газети «Наддністрянська правда» була Овідіопольська районна рада, а сферою розповсюдження газети «Наддністрянська правда» був Овідіопольський район.
При цьому, частина 5 статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» допускає оприлюднення у будь-який спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу;проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставин, передбачених ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», за яких регуляторний акт не міг бути прийнятий.
Окрім того, колегія суддів враховує, що Сухолиманська сільська рада (на час прийняття оскаржуваного рішення) є розпорядником публічної інформації в розумінні Закону України Про доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації, доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Відповідно до статті 15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Враховуючи, що за результатами розгляду цієї справи апелянтом не доведено, що під час прийняття рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району» був наявний аналіз регуляторного впливу, а проект регуляторного акта був оприлюднений, суд дійшов висновку, що цей регуляторний акт прийнятий з суттєвими порушеннями, що є підставою для визнання його протиправним та нечинним.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо відсутності порушеного права позивача, оскільки відповідно до ст. 271 ПК України, базою оподаткування земельного податку є саме нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, а тому збільшення нормативної грошової оцінки землі призводить до збільшення земельного податку.
У свою чергу, позивачка є власником земельної ділянки, яка розташована на території Таїровської сільської ради Одеського району Одеської області (раніше - Сухолиманська сільська рада Овідіопольський район Одеська область), масив № 29, ділянка № 365/2, кадастровий номер 5123784200:01:001:0038, а тому має обов`язок по сплаті земельного податку.
Що стосується посилання апелянта на те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки позивача підвищується за рахунок коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, що розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, колегія суддів зазначає.
За змістом ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Отже, нормативна грошова оцінка та коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель це два різних показника, які встановлюються різними органами а тому посилання апелянта на те, що розмір земельного податку за земельну ділянку позивача підвищується не за рахунок нормативної грошової оцінки, а за рахунок збільшення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, виходить за межі предмета доказування у даній справі та не впливає на спірні правовідносини.
Що стосується посилання апелянта на те, що Технічна документація, затверджена оскаржуваним рішенням Сухолиманської сільської ради від 14 липня 2016 року №150-VII на теперішній час є не актуальною та не застосовується внаслідок прийняття Таїровською селищної ради Одеського району Одеської області рішення від 11.07.2023 року №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області» колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 року №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області» не вбачається, що прийняттям цього рішення припинено застосування та дію нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області, затвердженої рішенням Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району».
Інших доказів щодо припинення дії та незастосування оскаржуваного Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №150-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман Овідіопольського району, Одеської області» апелянтом до суду також не надано.
Крім того, листом Сектору 3 відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 04.12.2023 року вих. №3300/340-23 представнику позивача повідомлено, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Сухий Лиман, Сухолиманської сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області, затверджена рішенням Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 № 150-VII, набула чинності з 1 січня 2017 року та з урахування коефіцієнтів індексації застосовується досі (т. 1 а.с. 7).
При цьому, згідно ч. 3 ст. 264 КАС України, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Що стосується доводів апелянта про те, що судом не враховані висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на різні предмети спору, відмінний суб`єктний склад та правове регулювання.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122225486 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шевчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні