Постанова

від 08.10.2024 по справі 240/22909/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22909/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

08 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників: позивача - Могильницького В.Ю.; відповідача - Коркушко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узбекистанська торгова компанія» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0134390707 від 19 липня 2023 року у частині суми штрафних санкцій та пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10 березня 2022 року по 25 квітня 2023 року на суму 361 228, 92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення. Однак, як вважає позивач, податкове повідомлення-рішення №0134390707 є протиправним та підлягає скасуванню у частині суми штрафних санкцій та пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, адже відповідачем неправильно визначено суму ненадходження валютної виручки на розрахунковий рахунок позивача.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №0134390707 в частині застосування штрафних фінансових санкцій та пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10.03.2022 по 25.04.2023 в розмірі 361 228, 92 грн., що згідно даних розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях еквівалента 10890 євро.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 5418,43 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2024 року о 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив просити задоволення вимог апеляційної скарги та просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82 та підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Узбекистанська торгова компанія", з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів за період з 12.05.2020 по 25.04.2023.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 08 травня 2023 року №7058/06-30-07-07/43542692, яким встановлено порушення п.2 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічного контракту №02/02-21 від 01.02.2021 року, укладеного з нерезидентом ФХ «Міlк Меаt Stаr» (Республіка Узбекистан) валютна виручка у сумі 13090,00 євро станом на кінець перевіряємого періоду - 25.04.2023 не надійшла.

На підставі акту, ГУ ДПС у Житомирській області винесено оскаржуване платником податкове повідомлення-рішення від 19.07.2023 року №0134390707 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та накладено пеню у сумі 434204,46 грн.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відповідно до норм п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства врегульовано Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІI (далі - Закон №2473-VІІI).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з положенням ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Так, пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон №2473-VIII, зокрема ст.13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.01.2019 №5 (далі Положення), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7) встановлено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Положеннями підпункту 2 пункту 9 Інструкції №7 закріплено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 12 розділу III Інструкції №7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

За обставинами справи, 01 лютого 2021 року ТОВ «УЗБЕКИСТАНСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» та ФХ «Міlк Меаt Stаr» (Республіка Узбекистан) уклали контракт купівлі-продажу №«02/02-21.

Згідно умов п.1.1 контракту продавець зобов`язується поставити покупцю товар - велику рогату худобу згідно умов специфікації №4 на умовах DАР згідно Інкотермс-2020 року.

Умови поставки ПАР згідно Інкотермс-2020 року продавець несе ризики за втрати вантажу до моменту його доставки в місце призначення.

Валюта розрахунку євро (п.2.1 контракту).

Сторони погодили, що ціна за 1 кг живої ваги на момент завантаження тварин для поставки узгоджується та фіксується в Специфікації №1.

Згідно п.2.5.1. контракту оплата за товар здійснюється шляхом відкриття покупцем на користь продавця безвідзивного документарного акредитива на 100% від вартості тварин. Розкриття акредитиву відбувається в наступному порядку: по факту підписання акта відбору тварин в Україні, здійснюється оплата 70% від вартості тварин, визначеній в додатку: по факту відвантаження тварин і оформлення СМR і експортної декларації, яка свідчить про факт вивантаження тварин в місці розвантаження - 30% від вартості тварин, зазначеної у специфікації №1. Строк дії акредитиву до 01 липня 2021 року.

Загальна вартість контракту становить 45 000 євро.

Сторони погодили, що при виявленні в ході вивантаження тварин: нестачі, падежу чи пошкодження про це повинен бути складений відповідний акт, який повинен бути підписаний покупцем, водієм транспортного засобу та державним ветеринарним лікарем республіки Узбекистан.

Умовами п.7.2 договору обумовлено порядок пред`явлення рекламацій сторонами у випадку пошкодження, падежу чи нестачі товару. Зокрема, зазначено, що доказом падежу є акт, підписаний державним санітарним лікарем і завірений печаткою державного санітарного лікаря. У випадку падежу надається протокол розтину тіла тварини з підтвердження факту, дати і методу утилізації тіла (спалювання). Сторони повинні повідомити одна одну про претензії протягом 30 календарних днів та надати офіційні документи, видані державною ветеринарною службою країни покупця.

Сторони погодили, що у випадку обґрунтованості претензій продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця вартість тварин з урахування фактично оплаченої покупцем частини контракту.

01 квітня 2021 року Сторонами була підписана додаткова угода №1 до контракту, в якій Сторони погодили, що у випадку часткової оплати Товару Покупець у випадку загибелі, падежу тварин, зобов`язаний сплатити фактичну вартість поставленого товару, зобов`язання продавця з поставки вважаються виконаними, а сума контракту коригується на вартість загиблих тварин, або їх нестачі.

Згідно даних електронного декларування Товариством 20 березня 2021 року було заповнено форму МД-2, згідно якої вартість товару, що переміщується через митний кордон становить 45165 євро.

10 березня 2021 року Товариством виставлено ФХ «Міlк Меаt Stаr» рахунок на оплату товару (інвойс №5) на загальну суму 45165 євро.

Відповідно до платіжної інструкції від 07 травня 2021 року рахунок був оплачений частково на суму 23575, 00 євро.

Відповідно до платіжної інструкції від 09 липня 2021 року ФХ «Міlк Меаt Stаr» здійснило оплату товару в розмірі 2000,00 євро.

23 лютого 2022 року ФХ «Міlк Меаt Stаr» здійснило оплату контракту на суму 6500,00 євро.

Згідно даних СМR поставка відповідно умов контракту відбулась 23 березня 2021 року.

Факт виявлення мертвих тварин із зазначенням ідентифікаційних номерів на загальну вартість 10 890 євро підтверджується актами падежу №12,13,14,15 підписаними головним ветеринарним лікарем Ферганського районного управління та ветеринарним техніком департаменту ветеринарії і розвитку тваринництва Олотського району Бухарської області Республіки Узбекистан, які Товариство отримало від покупця ФХ «Міlк Меаt Stаr».

До актів додано протоколи розтину тіла тварини від 25 - 29 березня 2021 року за №33-43.

Відповідно до матеріалів справи, у подальшому покупець ФХ «Міlк Меаt Stаr» звернувся до ТПП Республіки Узбекистан, де отримав експертний висновок про зменшення суми контракту купівлі-продажу №«02/02-21 від 01 лютого 2021 року на суму 10890,00 євро на суму недопоставленого товару загальною вагою 4356 кг.

Умовами контракту було обумовлено зміну його вартості на суму недопоставленого товару у випадку виникнення такої нестачі внаслідок загибелі, падежу тварин.

Таким чином, у ФХ «Міlк Меаt Stаr» не виникло перед позивачем обов`язку сплати грошових коштів за фактом поставки загиблих тварин (фактом падежу тварин), а сума контракту зменшилась на суму 10890 євро.

Отже, дебіторська заборгованість ФХ «Міlк Меаt Stаr» перед ТОВ "Узбекистанська торгова компанія" та сума недоотриманої валютної виручки становить 2200,00 грн євро.

Згідно з пунктом 2 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1392 (далі- Порядок №1392) строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента. а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Положеннями пункту 3 цього Порядку встановлено, що імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Так, умовами п.7.2 контракту обумовлено порядок пред`явлення рекламацій сторонами у випадку пошкодження, падежу чи нестачі товару. Зокрема, зазначено, що доказом падежу с акт, підписаний державним санітарним лікарем і завірений печаткою державного санітарного лікаря. У випадку падежу надається протокол розтину тіла тварини з підтвердження факту, дати і методу утилізації тіла (спалювання). Сторони повинні повідомити одна одну про претензії протягом 30 календарних днів та надати офіційні документи, видані державною ветеринарною службою країни покупця.

Сторони погодили, що у випадку обґрунтованості претензій продавець зобов`язаний сплатити на користь покупця вартість тварин з урахування фактично оплаченої покупцем частини контракту,

01 квітня 2021 року Сторонами була підписана додаткова угода №1 до контракту, в якій Сторони погодили, що у випадку часткової оплати Товару. Покупець у випадку загибелі, падежу тварин, зобов`язаний сплатити фактичну вартість поставленого товару, зобов`язання продавця з поставки вважаються виконаними, а сума контракту коригується на вартість загиблих тварин, або їх нестачі.

Зобов`язання сторін за контрактом були виконані, отже відповідно і припинилися зобов`язання за цими контрактом №02/02-21 від 01 лютого 2021 року, зокрема і щодо оплати за неякісний товар.

Умовами контракту було обумовлено зміну його вартості на суму недопоставленого товару у випадку виникнення такої нестачі внаслідок загибелі, падежу тварин.

Падіж тварин, що постачались за контрактом №02/02-21 від 01 лютого 2021 року підтверджується: актами падежу №12, 13, 14, 15 підписаними головним ветеринарним лікарем Ферганського районного управління та ветеринарним техніком департаменту ветеринарії і розвитку тваринництва Олотського району Бухарської області Республіки Узбекистан, протоколами розтину тіл тварин від 25 - 29 березня 2021 року за №33-43.

Таким чином, відповідальність за неотримання валютної виручки повинна наставати лише за дійсними зобов`язаннями.

Згідно з ч.1 ст.604 ЦК України передбачено припинення зобов`язання за домовленістю сторін.

Згідно ст.607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Верховний Суд у постанові №№1.380.2019.003025 (касаційне провадження № К/9901/1982/21) від 07 квітня 2023 року зробив висновок про те, що надходження валютної виручки на рахунок можливе лише за дійсним зобов`язанням і не очікується за припиненим. Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача в акті від 08.05.2023 щодо неможливості ТОВ "Узбекистанська торгова компанія" змінювати ціну товару по контракту №02/02-21 від 01.02.2021 року, укладеному з нерезидентом з ФХ «Міlк Меаt Stаr» (Республіка Узбекистан) та зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зауважив, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України. Крім того, всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, то не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Враховуючи, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента, виконання зобов`язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зменшення суми зобов`язання на суму недопоставленого товару є одним із законних засобів врегулювання сторонами взаємних зобов`язань.

Колегія суддів наголошує, що коригування вартості поставленого товару відбулося через поставку товару, який не відповідав вимогам щодо якості такого товару, що в свою чергу спростовує посилання відповідача на те, що підтвердження випадків форм-мажорних обставин з 20 квітня 2022 року в Республіці Узбекистан здійснюється Міністерством інвестицій і зовнішньої торгівлі Республіки Узбекистан шляхом видачі довідки.

Слід зауважити, що зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дотримано умови за яких можливе зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, адже сторони у контракті від 01.02.2021 №02/02-21 погодили порядок встановлення нестачі товару, виконання зобов`язань щодо повернення коштів, сплачених за неякісний товар та коригування суми контракту на суму недопоставленого /поставленого неякісного товару.

При цьому, зміна ціни товару підтверджена експертним висновком від Торгово-промислової палати Узбекистану про зменшення суми Контракту купівлі-продажу №02/02-21 від 01 лютого 2021 року на суму 10890,00 євро недопоставленого товару загальною вагою 4356 кг.

Отже, у позивача не виникло зобов`язання щодо отримання валютної виручки від контрагента на суму 10890 євро - на суму недопоставленого товару, у зв`язку з погодженням сторонами коригування суми контракту.

Враховуючи зазначене вище є хибними доводи відповідача щодо порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 02/02-21 від 01.02.2021, а саме ненадходження валютної виручки у сумі 13090,00 євро станом на кінець перевіряємого періоду - 25.04.2023, з огляду на те, що ТОВ "Узбекистанська торгова компанія" дотримано умови за яких можливе зменшення ціни договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 19.07.2023 №0134390707 в частині застосування штрафних фінансових санкцій та пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10 березня 2022 року по 25 квітня 2023 року в розмірі 361 228, 92 грн., що згідно даних розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях еквівалента 10890 євро, прийнято відповідачем без урахуванням вимог ст.2 КАС України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині ніким не оскаржується.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 жовтня 2024 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.