Постанова

від 01.10.2024 по справі 300/266/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/266/24 пров. № А/857/15831/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

за участю секретаря судового засідання Демидюк О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №300/266/24 (головуючий суддя Боршовський Т.І., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дена Метал Україна» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" (далі позивач, ТОВ "Дена Метал Україна") звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.01.2024 № 000495/0703.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №000495/0703 від 09.01.2024 відповідачем не враховано те, що подані позивачем під час перевірки первинні документи (накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції) повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та підтверджують обсяги списання сировини на виробництво готової продукції. Окрім цього, контролюючому органу під час перевірки надано відповідні регістри бухгалтерського обліку. Також інспекторам відповідача були надані усі первинні документи, що підтверджують понесені витрати у податковому обліку, про що зазначено в акті перевірки та додатку № 2 до акту.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2024 № 000495/0703, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду першої інстанції.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 09.01.2024 № 000495/0703.

Cтягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна (код 32882217, місцезнаходження: вулиця Галицька, 58/212, село Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) 18869 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 09 копійок судових витрат по сплаті судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржене рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що подані позивачем накладні на передачу матеріалів у виробництво, які складені в кінці кожного місяця, містять лише цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції, а відомості прийняття на склад готової продукції (за кожен звітний період) зазначено лише загальну кількість вже виготовленої продукції з такої сировини та матеріалів (найменування виду готової продукції, одиниці виміру, кількість в натуральному вимірі), однак такі документи не мають норм витрат сировини та матеріалів при виробництві продукції. Таким чином, апелянт вважає, що перевіркою встановлено відсутність затверджених норм щодо списання сировини на виготовлення продукції, відсутність калькуляції на кожний виріб виготовленої продукції, та відповідно, неможливість визначення собівартості продукції. В порушення вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України ТОВ «Дена Метал Україна» на вимогу посадових осіб контролюючого органу не надало до перевірки документи, які були витребувані, а тому ГУ ДПС в Івано-Франківській області вважається, що вони відсутні. Отже, в порушення пункту 44.1 статті 44 цього ж Кодексу позивачем документально не підтверджено використання в господарській діяльності запасів в сумі 4193125,34 грн., як наслідок, контролюючий орган правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000495/0703 від 09.01.2024.

ТОВ "Дена Метал Україна" подало відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Івано-Франківській області, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи даний адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зробив необґрунтований та безпідставний висновок про заниження позивачем у вересні 2023 року податкових зобов`язань з ПДВ, та, як наслідок, помилково зазначив про завищення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за вказаний період.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ "Дена Метал Україна" зареєстроване 30.04.2004 Тисменицьким районним управлінням юстиції Івано-Франківської області, з 06.05.2004 перебуває на податковому обліку в контролюючих органах, основний вид діяльності КВЕД 25.93 виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин.

У період з 22.11.2023 по 05.12.2023 посадовими особами Головного управління проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дена Метал Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт від 12.12.2023 №15034/09-19-07-03/32882217 (далі Акт).

Відповідачем 22.11.2023, 24.11.2023 та 28.11.2023 позивачу надано запити, в яких контролюючий орган, зокрема, просив надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки підприємства, в тому числі, виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури, калькуляції по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції, норми виходу готової продукції, тощо.

Платником податків за підписом головного бухгалтера ОСОБА_1 надано відповідь від 22.11.2023, зокрема, оборотно-сальдові відомості за вересень 2023 року, аналізи рахунків за вересень 2023 року, акти списання за вересень 2023 року, відомість прийняття на склад готової продукції за вересень 2023 року, наказ про облікову політику, експортні митні декларації за вересень 2023 року, банківські виписки за вересень 2023 р., журнал-ордер і відомість за вересень 2023 року.

Головним управлінням складено акти від 23.11.2023 №1921/09-19-07-03/32882217, від 27.11.2023 №1930/09-19-07-03/32882217, від 29.11.2023 за № 1958/09-19-07-03/32882217 про ненадання посадовими особами ТОВ "Дена Метал Україна" документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: не подання виробничих та матеріальних звітів щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури; норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції; наявність в процесі виробництва готової продукції відходів, їх облік, списання тощо.

Після цього, відповідачем надано позивачу повторний запит від 30.11.2023 за №5, згідно якого, Головне управління зобов`язувало надати пояснення та документи на підтвердження використання в господарській діяльності у вересні 2023 року списаних по бухгалтерському обліку виробничих запасів на суму 4193125,34 грн (Дт 23 Кт 20), зокрема: виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів на виробництво, калькуляцій по кожному виду готової продукції, норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції, норми виходу готової продукції, тощо.

Посадовою особою відповідача, яка проводила перевірку, складено акт від 04.12.2023 за № 1984/09-19-07-03/32882217 про ненадання посадовими особами ТОВ "Дена Метал Україна" документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: виробничі та матеріальні звіти щодо списання матеріалів у виробництво та виходу готової продукції в розрізі їх номенклатури; норми витрат сировини та матеріалів на виробництво одиниці готової продукції тощо.

За наслідками проведеної перевірки в Акті встановлено порушення позивачем вимог пункту 14.1.36 пунктів 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК), наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 29.01.2016 за № 159/28289 далі Наказ №21) в результаті чого ТОВ "Дена Метал Україна" завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2023 року в загальній сумі 927600 грн.

На підставі Акту, відповідачем 09.01.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №000495/0703 ( далі - ППР), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 838625 грн за основним зобов`язанням та застосовано штрафні санкції в сумі 419313 грн (обґрунтування: ТОВ "Дена Метал Україна" занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено).

Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 14.1.36. статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 44 ПК до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу (пункт 44.1. статті 44 ПК).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (пункт 44.3. статті 44 ПК).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (пункт 44.3. статті 44 ПК).

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (пункт 187.1. статті 187 ПК).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1. статті 189 ПК).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 статті 198 ПК).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку (пункт 198.2. статті 198 ПК).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3. статті 198 ПК).

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1. статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) (пункт 198.5. статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником (пункт 198.6. статті 198 ПК).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 ПК)

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4. статті 200 ПК).

Так, згідно Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ "Дена Метал Україна" списано у виробництво матеріалів на суму 4193125,34 грн згідно накладної на передачу матеріалів у виробництво за вересень 2023 № КА-0000010 від 30.09.2023 та актами списання від 30.09.2023.

Оприбуткування готової продукції з виробництва оформлено відомостями прийняття на склад готової продукції від 01.09.2023 № 0000000076, від 05.09.2023 № 0000000077, від 07.09.2023 № 0000000078, від 08.09.2023 № 0000000079, від 13.06.2023 № 0000000080, від 14.09.2023 № 0000000081, від 15.09.2023 № 0000000082, від 18.09.2023 № 0000000083, від 21.09.2023 № 0000000084, від 22.09.2023 № 0000000085, від 25.09.2023 № 0000000086, від 26.09.2023 № 0000000087, від 28.09.2023 № 0000000088. За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 Готова продукція за вересень 2023 позивачем оприбутковано готової продукції на суму 6671016,69 грн., реалізовано 6983748,69 грн.

Згідно наказу від 31.12.2014 №53-В «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» ТОВ "Дена Метал Україна" застосовує метод оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО. Пунктом 14 вказаного наказу передбачено, що доходи і витрати підприємства здійснюються згідно з П(С)БО 15 «Дохід» і П(С)БО 16 «Витрати». Здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, у якому відображений конкретний склад постійних та змінних загальновиробничих, адміністративних, інших операційних витрат та витрат на збут.

В Акті контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані платником податків накладні на передачу матеріалів у виробництво, відомості прийняття на склад готової продукції не є належними первинними документами, які підтверджують списання у виробництво матеріалів на суму 4193125,34 грн та оприбуткування готової продукції на суму 6671016,69 грн. Контролюючий орган вказав на те, що зазначені в накладних та відомостях цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції та кількості виготовленої продукції з такої сировини не підтверджені на запит контролюючого органу первинними документами.

Як уже вище вказано, Головним управлінням вручено позивачу запити від 22.11.2023 за №1, від 24.11.2023 за № 3, від 28.11.2023 за №4, від 30.11.2023 за №5, в яких просили надати пояснення та документальне підтвердження щодо норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції). У зв`язку з ненаданням вказаних документів, на підставі пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України контролюючим органом складено відповідні акти про ненадання вказаних документів.

Як наслідок, контролюючий орган, застосував положення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК та дійшов висновку про те, що вказані вище показники бухгалтерського обліку позивача не підтверджені належними первинними документами, а саме документально не підтверджено використання матеріалів у виробництві готової продукції, списання їх у собівартість реалізованої продукції, і як наслідок використання в господарській діяльності запасів в сумі 4193125,34 грн.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16 вказав:

«Запитувані податковим органом документи, за наслідками неподання яких контролюючий орган зробив висновок про відсутність первинних документів які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн, як от калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним».

Отже, є безпідставним застосування відповідачем наслідків неподання платником податків під час перевірки первинних документів згідно статті 44 ПК, оскільки ті документи, які запитував контролюючий орган згідно вимог Закону №996-XIV не відносяться до первинних бухгалтерських документів.

Аналогічних висновків дійшов Верховного Суд у постанові від 05.10.2022 у справі № 160/11773/21.

Під час проведення перевірки позивачем було надано відповідачу відповідні документи щодо підтвердження передачі матеріалів у виробництво та отримання готової продукції на склад підприємства (накладна на передачу матеріалів у виробництво, акти списання матеріалів, відомості прийняття на склад готової продукції за вересень 2023 року.

Приписами пункту 2.7 глави «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в МЮУ 05.06.1995 за № 168/704; далі - ПБО), передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні мати обов`язкові реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 «Витрати».

Разом з тим, подані позивачем під час перевірки первинні документи (накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції), з врахуванням методу оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію ФІФО, відповідають вимогам статті 9 Закону №996-XIV, пункту 2.7 глави 2 ПБО.

Крім того, в підтвердження правильності формування показників бухгалтерського обліку ТОВ «Дена Метал Україна» та достовірності відображення фінансового стану та діяльності за 2023 рік, позивачем надано фінансову звітність станом на 31.12.2023, підготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Вектор аудиту» 22.03.2024.

Більш того, за результатами проведеної інвентаризації, не виявлено жодної нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується інвентаризаційними відомостями № 1 станом на 30.11.2023 та № 2 станом на 30.11.2023 (т.1, а.с.92-101, 102).

Щодо зауважень контролюючого органу до змісту вказаних документів, а саме щодо того, що надані накладні та відомості не дають можливість встановити реальні обсяги списання сировини на виробництво готової продукції, кількість використаної такої сировина на виробництво кожної одиниці готової продукції, то як вірно вказано судом першої інстанції, вказані обставини, з огляду на об`єм дій, які вчинили посадові особи контролюючого органу під час перевірки, не давали відповідачу підстав для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суми запасів за вересень 2023 року.

Згідно додатку №3 до Акту перевірки, контролюючий орган за результатами перевірки підтвердив, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ у вересні 2023 року є: операції з вивезення товарів за межі митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою 7199316 грн, тоді як операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою 143391 грн (том 1 а.с.41-42).

Водночас, операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за спірний податковий період, до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, що підтверджується наданими представником відповідача витягами з бази даних контролюючого органу по експортно-імпортних операціях ТОВ, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить.

Позивач надав суду копії митних декларацій за спірних період, які містять детальну інформації щодо імпортованих платником податків товарно матеріальних цінностей (сировини) для виробництва готової продукції, та експортованих товарів (конкретної номенклатури, кількості, вартості тощо).

Представником позивача в судовому засіданні наголошено, що вказана номенклатура ввезених товарно матеріальних цінностей для виготовлення готової продукції згідно митних декларацій узгоджується з технічною документацією: технологічними картками, яка є на кожен асортимент продукції, що виготовляється позивачем, та, аналогічно, на вже експортовану готову продукцію. Такі документи надані для виробництва засновником іноземним бенефіціарним власником « DANA METAL APS», Королівство Данія.

Під час перевірки посадовим особам відповідача про це повідомлялося, що не заперечувалося представниками відповідача, які проводили перевірку позивача. Як зазначив представник позивача за результатами судового розгляду в суді першої інстанції, за умов належного оформлення контролюючим органом запиту про надання таких документів, та погодження такого надання їх власником, з огляду на вимоги щодо гарантій захисту права інтелектуальної власності, позивач міг надати такі документи під час перевірки для огляду. Представник відповідача інспектор, який проводив перевірку, в судовому засіданні підтвердила, що уповноважена особа позивача вказувала на наявність в платника технічних карток на кожен вид продукції, однак через великий об`єм такої документації, обмежені строки проведення перевірки, та через те, що така документація є технічною, а не первинними документами бухгалтерського обліку, вказані документи не досліджувалися під час проведення перевірки.

Отже, за дотриманням відповідних процедур, відповідач для дослідження вказаних обставин міг залучити додаткових працівників, продовжити строк на проведення перевірки, ініціювати питання призначення відповідної експертизи. Проте контролюючий орган вказаних дій не зробив.

При цьому, операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за вересень 2023, до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 статті 198 ПК).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК).

Однак, з огляду на вказані приписи ПК відповідач не надав жодного доказу безпідставності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за податкові періоди, що вплинули на показники звітного вересень 2023 року.

Натомість, що не заперечується відповідачем, всі податкові накладні, які відображені у складі податкового кредиту, належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та не були зупинені контролюючим органом.

Отже, податковий кредит сформовано позивачем за вересень 2023 року по операціях, на підставі первинних документів, які підтверджують фактичний рух активів. Водночас контролюючий орган вказані операції не заперечив. В акті перевірки немає зауважень щодо вказаних операцій, які були об`єктами оподаткування. Відповідач визнав, що головним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій, та сплата ПДВ до Державного бюджету України при імпорті. Натомість контролюючий орган, не зважаючи на вказані обставини, не отримавши на запит документи, які не є первинними, та без дослідження в системному зв`язку всіх операцій за спірний період та перевірки правильності формування платником податків показників собівартості готової продукції, дійшов висновку де-факто зняти з платника податковий кредит за вказаний період, сформований в основі на підставі експортно-імпортних операцій, достовірність яких не поставлена під сумнів, у спосіб донарахування податкових зобов`язань, розрахованих з сум переданих у виробництво матеріалів, які в подальшому було експортовано позивачем. Отже, відповідач зробив необґрунтований та безпідставний висновок про заниження ТОВ у вересні 2023 року податкових зобов`язань з ПДВ на 838625 грн (з розрахунку 4685326 грн * 20%), та, як наслідок, помилково зазначив про завищення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2023, а саме на вказану суму.

У підсумку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.01.2024 №000495/0703.

Зважаючи на заперечення відповідача щодо заявленої суми витрат понесених в суді першої інстанції, враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послугу), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених витрат з 10000 грн до 4000 грн, і відповідачем в апеляційній скарзі не наведено достатньо доводів, які б давали підстави відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №300/266/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 09 жовтня 2024 року.