Постанова

від 09.10.2024 по справі 444/3831/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 444/3831/23 пров. № А/857/16675/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Сеник Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Жовківського районного суду Львівської області (головуючий суддя Олещук М.М.), ухвалене у порядку письмового провадження в м. Жовква 11 червня 2024 року №444/3831/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державна інспекція архітектури та містобудування України про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

23.10.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державна інспекція архітектури та містобудування України, просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення за №6/02-1-08 від 10.10.2023 року винесену головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу Управління ДІАМ у Львівській області, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. та провадження у справі закрити.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова винесена 10.10.2023 року, тобто до встановленого у приписі терміну на усунення порушення вимог законодавства. Суд першої інстанції зазначив, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Суд першої інстанції виснував, що висновки щодо наявності правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.96 КУпАП та складання відносно позивача оскаржуваної постанови не ґрунтуються на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи та є передчасними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна інспекція архітектури та містобудування України подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року та ухвалити нове, яким в задавлені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, у протоколі про адміністративне правопорушення від 29.09.2023 вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10.10.2023 о 11-00 год. у приміщенні Управління ДІАМ у Львівській області за адресою вул. Генерала Чупринки, 71, перший поверх, кабінет 111. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 24 Порядку № 553 матеріали перевірок вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення. Скаржник вказує, що судом першої інстанції проігноровано, що на виконання вказаної норми акт № 5, протокол від 29.09.2023 та припис від 29.09.2023 направлено рекомендованим листом 7905706180751. Звертає увагу, що враховуючи вчасне повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки та її результатів, позивач мав усунути порушення вимог законодавства шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 29.11.2023. Однак, станом на 29.11.2023 позивач не усунув зазначені порушення у встановлений строк. Оскільки від позивача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП адміністративну справу розглянуто 10.10.2023 та винесено постанову № 6/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі вимоги відділу поліції № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області від 27.07.2023 р. № 8496/42/8-23 (винесеного на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 21.07.2023 року № 444/2113/22) та направлення для проведення позапланового заходу № 1372/02/12-23 від 12.09.2023 р. у період з 18.09.2023 року по 29.09.2023 року посадовою особою управління ДІАМ у Львівській області здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: вул. Бортнянського, 7, м. Рава-Руська, Львівського району Львівської області.

29.09.2023 року ДІАМ України складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: вул. Бортнянського, 7, м. Рава-Руська, Львівського району Львівської області, шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 29.11.2023 року.

Крім того, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.09.2023 року, в якому зазначено про розгляд справи 10.10.2023.

Постановою №6/02-1-08 від 10.10.2023 року за правопорушення, передбачене ч.6 ст.96 КУпАП, на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., за здійсненням самочинного будівництва за адресою: вул. Бортнянського, 7, м. Рава-Руська, Львівського району Львівської області.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Положеннями п.8 ч.1 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» держав-ний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством.

Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку № 553 Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Абзацом 1 пункту 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п.11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В силу приписів п.13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Водночас п.14 Порядку № 553 визначає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (п.17 Порядку № 553).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 29.09.2023 року головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу Управління ДІАМ у Львівській області Тимцівом В.І. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті: «Будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ». У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 годин 00 хвилин 10 жовтня 2023 року у приміщенні ДІАМ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71.

Також, 29.09.2023 року головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу Управління ДІАМ у Львівській області Тимцівом В.І. складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що такий припис видано ОСОБА_1 з метою усунення виявлених порушень, а саме: усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт у термін до 29.11.2023р.

Разом з тим, 10.10.2024 року головним інспектором будівельного нагляду Першого відділу Управління ДІАМ у Львівській області Підківка Мартою-Володимирою Юріївною винесено постанову №6/02-1-08, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 19.09.2023 року під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 головним інспектором встановлено, що суб`єкт містобудування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) прибув на об`єкт будівництва, належним чином ознайомився з направленням для проведення позапланового заходу (вручено копію направлення та засвідчено підписом на оригіналі). ОСОБА_1 відмовився бути присутнім при подальшому проведенні позапланової перевірки та не уповноважив представника для проведення огляду.

Згідно з оскарженою постановою, під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва та візуального огляду було виявлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована сакральна споруда, основа якої бетонно-монолітний фундамент змурованими стінами з цегли. Сакральна споруда завершена позолоченим куполом грушеподібної форми та однією банею. Також, під час візуального огляду на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено тимчасову споруду сакрального призначення капличка. На території ділянки, яка частково обгороджена бетонним парканом знаходяться будівельні матеріали та засоби будівництва. Згідно частин 8 і 5 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що об`єкт будівництва належить до об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) СС2.

Апеляційний суд зазначає, що спірна постанова №6/02-1-08 від 10.10.2024 підлягає перевірці на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що вона прийнята на підставі Акта від 29.09.2023 №5 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2023, Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 29.09.2023.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки припис від 29.09.2023 видано позивачу з метою усунення виявлених порушень, а саме: усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт терміном до 29.11.2023, а відтак оскаржена постанова винесена 10.10.2023 року, тобто до встановленого у приписі терміну на усунення порушення вимог законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.96 КУпАП та складання відносно позивача оскаржуваної постанови, оскільки така не ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи та є передчасною.

Проте, суд апеляційної скарги не погоджується з мотивами рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той час, статтею 188-42 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю у виді накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, орган контролю вправі, за наслідком встановлених порушень, які фіксуються в акті перевірки, вирішити питання накладення адміністративного стягнення, проте за наслідками встановлених порушень адміністративна відповідальність настає за статтею 188-42 КУпАП у разі невиконання припису, а за ч. 6 ст. 96 КУпАП, за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2). Зазначені порушення та підстави відмінні між собою.

А тому наведені судом першої інстанції мотиви за яких суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відбувся без належного повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, що призвело до позбавлення його права на участь в розгляді справи та можливості скористатись своїми процесуальними правами на захист, зокрема надати свої заперечення і докази.

Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Статтею 256 КУпАП закріплено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення від 29.09.2023 не зазначено хто здійснює будівництво об`єкту; хто здійснює технічний нагляд; не описані пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначено про відмову у їх наданні; не роз`яснено такій особі, щодо якої складено протокол, права та обов`язки під підпис; відсутній підпис такої особи, та відсутні відомості про відмову від підпису щодо поінформованості про складений протокол. У протоколі відсутні інформація про те, що протокол скеровано особі за належною адресою і спосіб скерування з покликаннями на докази, отже вимоги ст. 257 КУпАП щодо надіслання протоколу відповідачем порушені.

Відсутність у протоколі зазначених даних, ставить під сумнів питання щодо додержання процедури складання такого протоколу.

Крім того, матеріали справи не містять доказів скерування/вручення направлення для проведення планового(позапланового) заходу від 12.09.2023.

В свою чергу, припис від 29.09.2023, який був складений за наслідками проведеного контролю, скеровувався, як це зазначено у ньому, за допомогою засобів Укрпошти.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, про недоведеність відповідачем факту отримання позивачем як направлення для проведення планового (позапланового) заходу, так і протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2023.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Так, приймаючи спірну постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 96 КУпАП, питання відповідальності відповідач вирішував на підставі протоколу від 29.09.2023, у якому відсутні необхідні дані, передбачені ст. 256 КУпАП, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, які б беззаперечно стверджували про вчинення позивачем адміністративного проступку.

Окрім того, позивача притягнено до адміністративної відповідальності без поінформованості його про день, час та місце розгляду справи, що також не узгоджується з вимогами ст. 55 Конституції та ст.268 КУпАП.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що відповідачем порушено норми Конституції, матеріального та процесуального права щодо встановлення вини позивача та процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, що має наслідком погодитись з рішенням суду першої інстанції про скасування постанови від 10.10.2023 №6/02-1-08 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття справи, проте зі зміною мотивів задоволення позову.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Пунктом 3 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, аналізуючи обставини справи, а також аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов правильного висновку про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, проте висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи частково не відповідають, що має наслідком зміни судового рішення в частині мотивів задоволення позову.

Керуючись статтями 241, 243, 286, 308, 311, 317, 321, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №444/3831/23 - змінити в частині мотивів задоволення позову.

В решті рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №444/3831/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник