Постанова

від 10.10.2024 по справі 380/20668/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20668/23 пров. № А/857/14073/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Глушка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, ухвалене суддею Кравцівом О.Р. у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/20668/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення доходу- січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року за період з 01.03.2018 по 04.09.2022;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити індексацію-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в сумі 3909,86 грн., за період з 01.03.2018 по 04.09.2022 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку № 159 з січня 2016 року по день фактичного розрахунку.

08 вересня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення доходусічня 2008 року.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року, за період з 01.03.2018 по 04.09.2022

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року, в сумі 3909,86 грн., за період з 01.03.2018 по 04.09.2022, з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, а за період з 01.03.2018 по 20.01.2023, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2003 № 1078 із виплатою індексації-різниці. Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів, як передчасної.

Не погодившись рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Що стосується виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 року, то відповідач вважає, що ці вимоги є передчасними в силу того, що не вирішено питання про виплату індексації до 28.02.2018 року.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що позивач у спірний період проходив військову службу у Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2022 № 385 позивач виключений із списків військової частини та всіх видів забезпечення.

21.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання довідок про розмір нарахованого грошового забезпечення за спірний період.

Листом від 20.08.2023 відповідача повідомив позивача, що з травня 2016 року про лютий 2018 року у відповідача була відсутня об`єктивна можливість виконувати зобов`язання щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Вважаючи, що відповідач нарахував індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж це визначено законодавством, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Незважаючи на те, що відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції, фактично відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, тому апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.

Що стосується застосування строку звернення до суду, то апеляційний суд зазначає наступне.

Апеляційний суд встановив, що позивач звернувся до суду з приводу виплат, а саме індексації грошового забезпечення, які, на його думку, йому не були виплачені під час проходження служби та, які мали бути виплачені позивачеві при звільненні, під час проведення з ним остаточного розрахунку.

Тому, на переконання апеляційного суду, вказаний спір є спором у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Відповідно до частини 5 статті 121 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки, позивач виключений з усіх видів забезпечення 04.09.2022 року, то про порушення свого права на отримання індексації грошового забезпечення мав дізнатися 04.09.2022 року, який є днем виплати грошового забезпечення при звільненні.

Спеціальний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України.

На час виплати грошового забезпечення позивачу стаття 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, яка не обмежувала будь-яким строком право особи звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

За приписами ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, які набрали чинності з 19.07.2022 року, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території Україникарантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, крайнім строком, коли позивач мав звернутися з позовом є 02.10.2023 року, оскільки 01.10.2023 вихідний день

Апеляційний суд встановив, що позивач подав позов 04.09.2023 року, тобто позивач не пропустив строк звернення до суду.

Таким чином апеляційний суд вважає, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.2016 року 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078(далі - Порядок № 1078).

Правові норми пункту 5 Порядку № 1078, у редакції пункту, яка діяла до 01.12.2015 року, передбачали, що, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2021 року по справі № 120/313/20-а.

Отже, в контексті спірних правовідносин, з 01.12.2015 року базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення є місяць у якому підвищено посадовий оклад військовослужбовця.

Апеляційний суд встановив те, що зміна посадових окладів, з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01 січня 2008 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі постанова № 1294) та 01 березня 2018 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, базовими місяцями для обчислення індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 04.09.2022 березень 2018 року.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналіз абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Апеляційний суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Як правильно встановив суд першої інстанції, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 04.09.2022, відповідач не врахував вимоги пункту 5 Порядку № 1078 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»), що свідчить про протиправні дії відповідача.

Підводячи підсумок наведеного, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції зробив вірний висновок в частині задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права в частині задоволення позовних вимог.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги в частині задоволення позову безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовив в задоволенні позову не оскаржувалося.

Отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює, оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року в справі № 380/20668/23, в частині задоволення позову, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко