Ухвала

від 10.10.2024 по справі 215/374/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №215/374/24

адміністративне провадження № К/990/37209/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Губської О. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №215/374/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2054 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для надання документа, який підтверджує факт сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто, оскільки не були усунуті недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений строк.

30 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Суди виходили з того, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Так, пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з відсутністю документу про сплату судового збору.

Судом було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутність доказів, що засвідчують майновий стан позивача, який позбавляє можливості сплатити судовий збір.

Зазначена ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року була направлена на адресу позивача, проте конверт з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції повернувся з наявною відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (штрих кодовий ідентифікатор ПАТ «Укрпошта» 0600945303856).

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов`язаних умов, а саме не усунення недоліків, на які вказав суд та закінчення установленого судом строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що конверт з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху повернувся на адресу суду апеляційної інстанції без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У встановлений процесуальний строк, а також станом на день постановлення ухвали

Третього апеляційного адміністративного суду від 03 веренся 2024 року недоліки апеляційної скарги не було усунуто.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення апеляційної скарги апелянту.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що питання правомірності повернення апеляційної скарги з підстав не усунення її недоліків за обставин повернення до суду поштового конверту, яким направлялася ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду апеляційної інстанції.

Так, у цій справі, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За висновком Верховного Суду у справі №№215/7312/20, як положення статті 126, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважив на тому, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 мав цікавитися результатами розгляду його клопотання та враховувати процесуальні строки на його розгляд. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.

Висновки Верховного Суду у справі №215/7312/20 колегія суддів уважає застосовними і до обставин цієї справи.

Зі змісту касаційної скарги слідує, що скаржник фактично не погоджується із підставами залишення його апеляційної скарги без руху в частині необхідності сплати судового збору та не задоволення судом апеляційної інстанції клопотання ОСОБА_1 про звільнення від його сплати. При цьому, із вказаних доводів не слідує, що ОСОБА_1 мав намір виконувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір, оскільки уважає, що суд цієї інстанції мав задовольнити подане ним клопотання.

Суд апеляційної інстанції розглянув клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, оцінивши подані ним докази, та дійшов висновку, що надані докази не підтверджують скрутне матеріальне становище заявника.

При цьому, суд апеляційної інстанції надав можливість позивачу усунути недоліки апеляційної скарги.

Вказана ухвала суду була надіслана на вказану ОСОБА_1 адресу, відомостей про зміну свого місцезнаходження чи місця перебування позивач суду апеляційної інстанції не повідомляв. Отже, судом апеляційної інстанції дотримані положення статті 251 КАС України в частині направлення учасникам справи судових рішень з процесуальних питань.

Водночас статтею 44 КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Отже, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

У цій справі Суд також враховує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №215/374/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді Л. О. Єресько

О. А. Губська