Постанова

від 10.10.2024 по справі 320/4190/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/4190/19

адміністративне провадження № К/990/19865/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (головуючий суддя Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (головуючий суддя Чаку Є.В., судді Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Панда» (далі - ТОВ «Панда») звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС), правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Північне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2019 року №0000485009, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на 25 674 132,50 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 20 539 306 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5 134 826,50 грн).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу в Акті перевірки про фіктивний характер господарських операцій з реалізації позивачем товарів (цукру) ТОВ «Внешпродторг Компані», TOB «Аскант», ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Сенсіс ЛТД», ТОВ «Фінанс Гарант Сіті», ТОВ «Брестолія», ТОВ «Комплектцентр», ТОВ «Балтік Ленд» (зміна назви ТОВ «Розумний Кліфт»), ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Лагерта ЛТД», ТОВ «Спалар», TOB «Тінвас», TOB «Візатен Компані», ТОВ «Пролоджі», ТОВ «Аркандо», ТОВ «Феліс Компані», ТОВ «Судува», ТОВ «Продос», ТОВ «Денвіль» (зміна назви ТОВ «Роскфіт»), ТОВ «ТД «Агроресурс-2017», ТОВ «Мегасан Інвест», ТОВ «Фабія-К» (зміна назви ТОВ «Бафаір»), ТОВ «Діамант Опт Групп», ТОВ «Компанія «Профі-Строй» (далі - контрагенти-покупці) є безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку, які мають усі обов`язкові для таких документів реквізити. Позивач зазначає, що здійснення господарських операцій жодним чином не сприяло мінімізації податкових зобов`язань Товариства, у тому числі, шляхом формування податкового кредиту, а навпаки, спричинило виникнення таких податкових зобов`язань. Щодо доводу відповідача про відсутність у ТОВ «Панда» товарно-транспортних накладних позивач зазначив, що відповідно до умов укладених договорів між ним та контрагентами-покупцями транспортні витрати на кожну партію товару здійснювались за рахунок покупця (позивач не приймав участь в транспортуванні товару, не надавав послуг транспортування, не укладав договори перевезення та не забезпечував доставку товару безпосередньо до контрагентів-покупців), як наслідок, ТОВ «Панда» не є суб`єктом, у розпорядженні якого мають бути товарно-транспортні накладні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ «Панда» судовий збір у розмірі 19210 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Північне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Північного МУ ДПС по роботі з ВПП на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу.

Підставою для відкриття касаційного провадження скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідач зазначив пункт 4 частини четвертої статті 328, частину п`яту статті 353 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та доводить, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи не врахували мотиви наведені Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 320/4190/19, а саме неправильно встановили обставини у справі, не надали оцінки усім доказам, якими обґрунтовані висновки в Акті перевірки про фіктивний характер господарських операцій ТОВ «Панда» з контрагентами-покупцями. Зокрема, контролюючий орган зазначає, що суди не дали оцінки податковій інформації, отриманій від власників транспортних засобів, на яких згідно з документами, наданими позивачем, перевозилася продукція до покупця, податковій інформації оперативних управлінь ДПС щодо таких перевезень, засновників (керівників) підприємств-покупців, яка виключала їх участь у господарських операціях, що призвело до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм статті 22, підпунктів 14.1.39, 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 1, 3, 4, 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

ТОВ «Панда», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Справа № 320/4190/19 надійшла до Верховного Суду 30 вересня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Панда» є юридичною особою, яке включено до ЕДРПОУ за кодом 31189253, зареєстроване як юридична особа 06 листопада 2000 року в Київській обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 23 офіс 1, є власником Селищанського та Тальнівського цукрових заводів розташованих у Звенигородському районі Черкаської області, основний вид діяльності - виробництво цукру (код КВЕД 10.81).

Офісом ВПП ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Панда» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень - грудень 2017 року, січень - червень 2018 року та з податку на прибуток за 2017 рік, І півріччя 2018 року по фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ «Внешпродторг Компані», TOB «Аскант», ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Сенсіс ЛТД», ТОВ «Фінанс Гарант Сіті», ТОВ «Брестолія», ТОВ «Комплектцентр», ТОВ «Балтік Ленд» (зміна назви ТОВ «Розумний Кліфт»), ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Лагерта ЛТД», ТОВ «Спалар», TOB «Тінвас», TOB «Візатен Компані», ТОВ «Пролоджі», ТОВ «Аркандо», ТОВ «Феліс Компані», ТОВ «Судува», ТОВ «Продос», ТОВ «Денвіль» (зміна назви ТОВ «Роскфіт»), ТОВ «ТД «Агроресурс-2017», ТОВ «Мегасан Інвест», ТОВ «Фабія-К» (зміна назви ТОВ «Бафаір»), ТОВ «Діамант Опт Групп», ТОВ «Компанія «Профі-Строй», за результатами якої 11 квітня 2019 року складено Акт №33/28-10-50-09-10/31189253 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем статті 22, 23, підпунктів 14.1.36, 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 1, частини другої статті 3, статті 4, частини першої, другої статті 9 Закону № 996-XIV, пунктів 1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 20 539 306 грн (у тому числі: за 3-й квартал 2017 року - 5 201 842,00 грн, за 4-й квартал 2017 року - 4 682 898,00 грн, за 1-й квартал 2018 року - 7 297 476,00 грн, за 2-й квартал 2018 року - 3 357 090 грн).

Контролюючий орган дійшов висновку, що надані ТОВ «Панда» документи на підтвердження операцій з реалізації цукру ТОВ «Внешпродторг Компані», TOB «Аскант», ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Сенсіс ЛТД», ТОВ «Фінанс Гарант Сіті», ТОВ «Брестолія», ТОВ «Комплектцентр», ТОВ «Балтік Ленд» (зміна назви ТОВ «Розумний Кліфт»), ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Лагерта ЛТД», ТОВ «Спалар», TOB «Тінвас», TOB «Візатен Компані», ТОВ «Пролоджі», ТОВ «Аркандо», ТОВ «Феліс Компані», ТОВ «Судува», ТОВ «Продос», ТОВ «Денвіль» (зміна назви ТОВ «Роскфіт»), ТОВ «ТД «Агроресурс-2017», ТОВ «Мегасан Інвест», ТОВ «Фабія-К» (зміна назви ТОВ «Бафаір»), ТОВ «Діамант Опт Групп», ТОВ «Компанія «Профі-Строй» не відповідають фактичному руху активів, а тому не можуть враховуватись у податковому обліку позивача. За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Панда» встановлено факт реалізації цукру та встановлено списання товарно-матеріальних цінностей зі складу, але не встановленим перевіркою особам.

Перевіркою встановлено фактичне отримання коштів у сумі 114 107 255 грн, що є збільшенням активів на цю суму, але такі кошти не відображені ТОВ «Панда» як інші доходи, що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 114 107 255 грн. Підставою для цього слугувала податкова інформація, отримана з використанням засобів податкового контролю, щодо діяльності та податкового обліку контрагентів-покупців. Згідно з цією інформацією у зазначених підприємств відсутні будь-які транспортні засоби; відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість, Єдиного реєстру податкових накладних та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) не підтверджено факт самостійного транспортування або придбання контрагентами-покупцями послуг транспортування або послуг оренди транспортних засобів; не підтверджено факт подальшої реалізації цукру контрагентами-покупцями; контрагенти-покупці фігурують у кримінальних провадженнях, як суб`єкти господарювання з ознаками фіктивності.

На підставі Акта перевірки Офісом ВПП ДФС 10 травня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000485009, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на 25 674 132,50 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 20539306 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5 134 826,50 грн).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з наступних мотивів, з якими погоджується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

У відповідності до підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 статті 137 ПК України передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Мета, склад і принципи складання фінансової звітності визначені Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Мінфіну України від 07 лютого 2013 року № 73 та зареєстрованим в Мінюсті 28 лютого 2013 року за № 336/22868.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ П(С)БО № 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 (далі - П(с)БО 15 «Доходи»).

Відповідно до пункту 5 П(с)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 7 П(с)БО 15 «Дохід», визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-XIV.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За приписами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів є підтвердженням сум для формування складу доходів, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів необхідно враховувати презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами ПК України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Так, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи досліджено взаємовідносини позивача, як продавця білого цукру з покупцями, а саме ТОВ «Внешпродторг Компані», TOB «Аскант», ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Сенсіс ЛТД», ТОВ «Фінанс Гарант Сіті», ТОВ «Брестолія», ТОВ «Комплектцентр», ТОВ «Балтік Ленд» (зміна назви ТОВ «Розумний Кліфт»), ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Лагерта ЛТД», ТОВ «Спалар», TOB «Тінвас», TOB «Візатен Компані», ТОВ «Пролоджі», ТОВ «Аркандо», ТОВ «Феліс Компані», ТОВ «Судува», ТОВ «Продос», ТОВ «Денвіль» (зміна назви ТОВ «Роскфіт»), ТОВ «ТД «Агроресурс-2017», ТОВ «Мегасан Інвест», ТОВ «Фабія-К» (зміна назви ТОВ «Бафаір»), ТОВ «Діамант Опт Групп», ТОВ «Компанія «Профі-Строй».

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що господарські операції, що були поставлені податковим органом під сумнів, є для позивача типовими та не виходять за межі звичайної господарської діяльності. Усі операції з постачання цукру, зокрема і операції із спірними контрагентами, проводяться за типовим алгоритмом та оформлюються належними для даного виду операцій документами, а саме: 1) між продавцем та покупцем укладається письмовий договір з визначенням істотних умов купівлі-продажу, які є аналогічними для всіх покупців; Так, основними умовами договорів є: 100% попередньої оплати; передача товару та ризиків на складі продавця; прийняття покупцем на себе витрат та організації з подальшого транспортування товару; тощо; 2) на підставі договору та усної заявки покупця формується рахунок-фактура на виконання 100% попередньої оплати товару; 3) покупець виконує 100% оплату партії товару на підставі рахунку-фактури. Зазначений факт достовірно підтверджується відповідним платіжним дорученням з посиланням на рахунок-фактуру в призначенні платежу; 4) продавець формує податкову накладну на відповідну операцію та направляє її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних; 5) покупець надає продавцеві довіреність-інструкцію на відвантаження товару уповноваженій особі із зазначенням адреси складу постачання, відомостей про транспортний засіб, що подається під завантаження, дані уповноваженої особи - водія, детальні повноваження водія щодо приймання та підписання документів на товар тощо; 6) під час передачі товару на складі продавця, уповноважені особи посвідчують факт передачі підписанням видаткової накладної. Видаткова накладна містить усі необхідні реквізити передбачені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; 7) після передачі товару, для виїзду транспортного засобу з вантажем за межі території заводу (складу продавця), внутрішніми правилами безпеки ТОВ «Панда» передбачено оформлення пропуску на вивіз вантажу, який також містить дату виїзду, опис та кількість вантажу, найменування покупця, відомості про уповноважену особу покупця, ідентифікацію автомобіля тощо.

Зокрема, реалізація ТОВ «Панда» цукру контрагентам-покупцям підтверджується письмовими доказами, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: договорами, довіреностями, рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, пропусками на вивіз товару, інструкціями на відвантаження товару, довідками-зведеннями, картками контрагентів.

Усі перелічені вище первинні документи під час розгляду справи досліджені судами попередніх інстанцій.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.

Крім того, враховуючи постанову Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у цій справі, судами попередніх інстанцій під час нового судового розгляду було досліджено листи, на які посилався контролюючий орган вказуючи на те, що транспортування товару (цукру) від ТОВ «Панда» до вище перелічених контрагентів-покупців не відбулося, а саме: лист від 13.11.2018 №46956/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Гол Авто», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Мегасан Інвест», ТОВ «Спалар» та відповідь №191118-2 від 19.11.2018 (вх. №76604/10 від 21.11.2018); лист від 01.03.2019 №10586/10/28-10-50-09-19 на ОСОБА_1 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Мегасан Інвест» та відповідь від 03.04.2019 вх. №23724/10; лист від 14.11.2018 №47146/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_2 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аскант» та відповідь від 10.12.2018 №321 (вх. №81409/10 від 10.12.2018); лист від 14.11.2018 №47144/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Транс Логістік Україна», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аскант» та відповідь від 28.11.2018 вх. №78160/10; лист від 13.11.2018 №46939/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_3 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аскант» та відповідь від 06.12.2018 №18 (вх. №82562/10 від 13.12.2018); лист від 17.12.2018 №53170/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Нова Орбіта», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аскант» та відповідь від 04.01.2019 №1 (вх. №1908/10 від 10.01.2019); лист від 14.11.2018 №47150/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «ВКФ Салфит», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аскант» та відповіді від 12.02.2019 №1202/01 (вх. №11979/10 від 13.02.2019); лист від 14.11.2018 №47139/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_4 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аскант» та відповіді від 01.03.2019 вх. №16519/10; лист від 14.11.2018 №47240/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Трансвей-Сервіс», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Тінвас», ТОВ «Західенерготрейд» та відповідь від 14.12.2018 (вх. №83495/10 від 17.12.2018); лист від 07.12.2018 №51635/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Інавто», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Західенерготрейд» та відповідь від 03.01.2019 №8 (вх. №1650/10 від 09.01.2019); лист від 14.11.2018 №47315/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_5 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Сенсіс ЛТД» та відповідь від 18.12.2018 (вх. №819/інше від 20.12.2018); лист від 13.11.2018 №46926/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_6 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Комплектцентр» та відповідь від 29.11.2018 (вх. №79813/10 від 03.12.2018); лист від 13.11.2018 №47929/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_7 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Комплектцентр» та відповідь від 20.02.2019 (вх. №15204/10 від 25.02.2019); лист від 15.11.2018 №47575/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_8 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 27.11.2018 (вх. №77991/10 від 27.11.2018); лист від 15.11.2018 №47561/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_9 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 05.12.2018 вх. №80542/10; лист від 15.11.2018 №47569/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_10 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 28.11.2018 (вх. №79798/10 від 03.12.2018); лист від 15.11.2018 №47580/10/28-10-50-09-19 на ПП «Будресурси», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 07.12.2018 №59 (вх. №81412/10 від 10.12.2018); лист від 15.11.2018 №47542/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_11 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 14.01.2019 вх. №2543/10; лист від 06.12.2018 №51199/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_12 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 17.12.2018 (вх. №813/ФОП від 19.12.2018); лист від 15.11.2018 №47566/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_13 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Брестолія» та відповідь від 15.01.2019 №1 (вх. №2970/10 від 15.01.2019); лист від 15.11.2018 №47419/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_14 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Судува», ТОВ «Брестолія» та відповідь від 12.01.2019 (вх. №4514/10 від 18.01.2019); лист від 15.11.2018 №47783/10/28-10-50-09-19 на ОСОБА_15 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Внешпродторг Компані» та відповідь від 29.11.2018 (вх. №80149/10 від 04.12.2018); лист від 01.03.2019 №10568/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_16 , щодо надання послуг з перевезення цукру ТОВ «Пролоджи», ТОВ «Візатен Компані» та відповідь від 14.03.2019 вх. №19072/10; лист від 14.11.2018 №47202/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Нід Чернігів+», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Профі Строй», ТОВ «Лагерта ЛТД» та відповідь від 23.11.2018 №23 (вх. №77636/10 від 26.11.2018); лист від 14.11.2018 №47186/10/28-10-50-09-19 на ОСОБА_17 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лагерта ЛТД» та відповідь від 19.11.2018 №20 (вх. №77581/10 від 26.11.2018); лист від 14.11.2018 №47185/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Спільне підприємство «ДАТЕКС», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лагерта ЛТД» та відповідь від 05.12.2018 (вх. №82059/10 від 11.12.2018); лист від 14.02.2019 №7481/10/28-10-50-09-20 на ТОВ «Темп», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Лагерта ЛТД» та відповідь від 27.02.2019 №4 (вх. №16302/10 від 28.02.2019); лист від 14.11.2018 №47210/10/28-10-50-09-19 на ОСОБА_18 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лагерта ЛТД» та відповідь від 06.03.2019 вх. №17425/10; лист від 04.03.2019 №10862/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_19 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лагерта ЛТД» та відповідь №27/3 (вх. №23305/10 від 02.04.2019); лист від 15.11.2018 №47657/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_20 та від 14.11.2018 №47259/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Крантранс Стройсервис», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Тінвас» та відповідь від 30.11.2018 №3011-18 (вх. №81660/10 від 10.12.2018); лист від 14.11.2018 №47246/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_21 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Тінвас» та відповідь від 14.01.2019 вх. №2435/10; лист від 15.11.2018 №47755/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Черкаська транспортно-експедиторська компанія», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповіді від 28.11.2018 №28 (вх. №79817/10 від 03.12.2018); лист від 15.11.2018 №47757/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_22 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 11.12.2018 (вх. №82062/10 від 11.12.2018); лист від 15.11.2018 №47600/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_23 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 04.12.2018 №10 (вх. №81168/10 від 07.12.2018); лист від 15.11.2018 №47604/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Сміла-Трансавто», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 05.12.2018 №121 (вх. №81170/10 від 07.12.2018); лист від 14.11.2018 №47294/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_24 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Діамант Опт Груп», ТОВ «Спалар» та відповідь від 14.11.2018 №1 (вх. №2452/10 від 14.01.2019); лист від 15.11.2018 №47673/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_25 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 12.11.2018 №12/11-18 (вх. №811/ФОП від 18.12.2018); лист від 15.11.2018 №47669/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_26 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 03.12.2018 (вх. №80158/10 від 04.12.2018); лист від 15.11.2018 №47718/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_27 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 04.12.2018 (вх. №80161/10 від 04.12.2018); лист від 06.12.2018 №51192/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Транспортні Рішення», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 27.12.2018 вх. №85912/10; лист від 15.11.2018 №47613/10/28-10-50-09-19 на ПП «Скат Транс», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 10.12.2018 №47 (вх. №83101/10 від 14.12.2018); лист від 15.11.2018 №47707/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_28 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Спалар» та відповідь від 26.11.2018 (вх. №14035/10 від 21.02.2019); лист від 14.11.2018 №47129/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_29 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Феліс Компані» та відповідь від 19.11.2018 №3 (вх. №76418/10 від 20.11.2018); лист від 14.11.2018 №47034/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_30 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Феліс Компані» та відповідь від 05.12.2018 вх. №80543/10; лист від 14.11.2018 №47049/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Агрофірма «Поле», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Феліс Компані» та відповідь від 11.12.2018 №11/12 (вх. №758/10 від 04.01.2019); лист від 13.11.2018 №46928/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_31 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Аркандо» та відповідь від 16.11.2018 №7; лист від 13.11.2018 №46950/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_32 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Агроресурс - 2017» та відповідь від 30.11.2018 №1 (вх №80151/10 від 04.12.2018); лист від 13.11.2018 №46949/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_33 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Агроресурс - 2017» та відповідь від 13.12.2018 №б/н (вх. №2874/10 від 14.01.2019); лист від 13.11.2018 №46948/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_34 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Агроресурс - 2017» та відповідь від 14.01.2019 (вх. №14235/10 від 21.02.2019); лист від 15.11.2018 №47469/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_35 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Судува» та відповідь від 14.01.2019 вх. №2460/10; лист від 15.11.2018 №47443/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_36 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Судува» та відповідь від 14.01.2019 №14.10.19 (вх. №2443/10 від 14.01.2019); лист від 15.11.2018 №47433/10/28-10-50-09-19 на ФОП ОСОБА_37 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Судува» та відповідь від 19.11.2018 №16 (вх. №76416/10 від 20.11.2018); лист від 15.11.2018 №47480/10/28-10-50-09-19 на ТОВ «Ер Транс», щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Судува» та відповідь від 25.01.2019 №25/01-1 (вх. №14794/10 від 22.02.2019); лист від 12.02.2018 №7037/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_38 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс» та відповідь від 08.04.2019 №24497/10; лист від 14.02.2019 №7483/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_39 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Агрокомпанія Фортеця» та відповідь від 26.02.2019 вх. №15482/10; лист від 13.02.2019 №7282/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_40 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Комплектцентр», ТОВ «Лего Універс» та відповідь від 20.02.2019 №1 (вх. №14021/10 від 21.02.2019); лист від 14.02.2019 №7384/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_41 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лего Універс» та відповідь від 04.03.2019 вх. №17026/10; лист від 13.02.2019 №7280/10/28-10-50-09-20 на ФО-П ОСОБА_42 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лего Універс» та відповідь від 28.01.2019 №1 (вх. №17238/10 від 05.03.2019); лист від 12.02.2019 №7042/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_43 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Лего Універс» та відповідь від 25.02.2019 (вх. №17024/10 від 04.03.2019); лист від 12.02.2019 №7019/10/28-10-50-09-20 на ОСОБА_44 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Лего Універс» та відповідь від 25.02.2019 (вх. №16521/10 від 01.03.2019); лист від 14.02.2019 №7484/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_45 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Сантел Профі» та відповідь від 25.02.2019 №1 (вх. №15479/10 від 26.02.2019); лист від 13.02.2019 №7244/10/28-10-50-09-20 на ФОП ОСОБА_25 , щодо надання послуг з перевезення цукру на ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Сантел Профі» та відповіді від 18.03.2019 №19545/10; лист від 28.02.2019 №10509/10/28-10-50-09-20 на ПАТ «Південтрансенерго», щодо надання послуг з перевезення цукру на «Феліс Компані» та відповіді від 20.03.2019 №20-0319/1 (вх. №21216/10 від 22.03.2019).

Судами попередніх інстанцій проаналізовано всю інформацію щодо кожного із транспортних засобів, що згадуються у межах перевірки та наведені у додатках №1-№17 до Акту перевірки у розрізі кожного зі спірних контрагентів. Зокрема дослідивши листи-відповіді дійшли висновку, що вказані докази є неналежними, у зв`язку з тим, що у наведених вище листах особи не підтверджують, що є власниками чи користувачами наведених у них транспортних засобів, а відповідач у свою чергу допустив вільне припущення щодо належності транспортних засобів.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій правомірно зазначено, що надані листи жодним чином не спростовують позиції та доводів позивача щодо продажу цукру саме ТОВ «Внешпродторг Компані», TOB «Аскант», ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Лего Універс», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Сантел Профі», ТОВ «Сенсіс ЛТД», ТОВ «Фінанс Гарант Сіті», ТОВ «Брестолія», ТОВ «Комплектцентр», ТОВ «Балтік Ленд» (зміна назви ТОВ «Розумний Кліфт»), ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Лагерта ЛТД», ТОВ «Спалар», TOB «Тінвас», TOB «Візатен Компані», ТОВ «Пролоджі», ТОВ «Аркандо», ТОВ «Феліс Компані», ТОВ «Судува», ТОВ «Продос», ТОВ «Денвіль» (зміна назви ТОВ «Роскфіт»), ТОВ «ТД «Агроресурс-2017», ТОВ «Мегасан Інвест», ТОВ «Фабія-К» (зміна назви ТОВ «Бафаір»), ТОВ «Діамант Опт Групп», ТОВ «Компанія «Профі-Строй» та спростовують доводи контролюючого органу про те, що продаж цукру було здійснено не встановленим особам.

За вказаних обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що долученими до матеріалів справи доказами підтверджено факт реалізації ТОВ «ПАНДА» вищевказаного товару (цукру), факт отримання позивачем грошових коштів від своїх контрагентів, як оплату за поставлений ним товар та в свою чергу не підтверджено отримання ТОВ «ПАНДА» грошових коштів від будь-яких інших осіб та не встановлено наявність інших конкретних осіб, крім контрагентів, на користь яких міг бути або був поставлений товар.

На підтвердження реальності (товарності) спірних операцій позивачем надано до суду копії первинної документації, складеної за результатами фінансово-господарських операцій останнього з контрагентами за результатами дослідження яких підтверджено факти здійснення господарських операцій, що не спростовано відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду даної справи.

Наявні у справі документи (бухгалтерські та податкові) свідчать про реальність укладення та виконання вище наведених договорів. У свою чергу, відповідачем не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій, які розглядалися за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що наявною інформацією в Акті перевірки встановлено, що всі контрагенти-покупці цукру не мають основних засобів та будь-яких складських приміщень для зберігання відповідної кількості товару, то судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що вказане твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача основних фондів, транспортних засобів, що ставить під сумнів можливість постачання зазначеного товару, є необґрунтованим, оскільки вказані обставини не виключають можливості реального виконання контрагентами господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем.

Крім того, твердження відповідача про те, що контрагенти ТОВ «Панда» не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності не підтверджено належними та допустимими доказами, ґрунтується виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірки контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зробивши акцент на факті господарської операції як складової юридичного факту, що породжує право платника податків скористатися податковою вигодою у вигляді врахування витрат та/або податкового кредиту при визначенні податкових зобов`язань та зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень відносно позивача та його контрагентів, то судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено наступне.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які вироки суду щодо посадових осіб контрагентів позивача, ухвал про закриття кримінального провадження і звільнення таких осіб від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, та які відповідно приписів до частини шостої статті 78 КАС України були б обов`язковими для адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як вбачається, у справі, що розглядається, викладаючи висновки в Акті перевірки, відповідач жодними належними доказами у розумінні КАС України не довів у судовому засіданні обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та потягли за собою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10 травня 2019 року №0000485009, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Панда» та визнання протиправним і скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи встановлені судами обставини цієї справи, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх