Рішення

від 10.10.2024 по справі 188/1358/24

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1358/24

Провадження № 2/188/1008/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Місюри К.В.

при секретарі Лисяк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення належності спадщини спадкодавцю та визнання права власності на неї спадкоємцем в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся ОСОБА_1 з даною позовною заявою до відповідача та зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . На час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_2 належав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка № 1223881500:03:001:04027 площею 4,77 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області .

За життя спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідав земельну ділянку ОСОБА_1 .

19.10.2017 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. 23.05.2024 року приватним нотаріусом Синельниківського нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В. позивачу було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок , який належав померлому ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючого документу на такий об`єкт нерухомого майна.

На даний час позивач є єдиним спадкоємцем за законом на майно померлого, частину спадкового майна оформив належним чином, але не може розпоряджатися спадковим будинком через відсутність правовстановлюючих документів.

У зв`язку з такими обставинами змушений звернутися до суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися , надали суду заяви , в яких просять розглянути справу без їх участі, позивач позов підтримує та просить задовольнити вимоги, представник відповідача позов визнає , просить розглянути справу на користь позивача за умови залишення за позивачем судового збору.

Суд , вивчивши матеріали справи , оглянувши заяви сторін, вважає , що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за актовим записом №24, який доводився позивачу ОСОБА_1 батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 .

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 належали на праві приватної власності:

- житловий будинок із господарчими спорудами АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка, площею : 4,77 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером :1223881500:03:001:0407, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідав земельну ділянку своєму сину та позивачу по справі ОСОБА_1 .

19.01.2017 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку за кадастровим номером :1223881500:03:001:0407, площею 4,77 гектари, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області . Тобто заповітом було охоплено тільки частину спадщини, а інша частина спадкування повинна відбуватися за законом.

23.05.2024 року приватним нотаріусом Синельниківського нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В. ОСОБА_3 (позивачу) було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок , який належав померлому ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючого документу на такий об`єкт нерухомого майна.

Згідно довідки КП Павлоградського МБТІ № 13905 від 27.03.2024 р. право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Дмитрівської сільської ради № 27 від 24.04.1996 р., але власник не звернувся для оформлення свідоцтва про право власності.

На даний час ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом на майно померлого ОСОБА_2 , частину спадкового майна оформив належним чином, але не може розпоряджатися спадковим будинком через відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. На день смерті спадкодавця спадкоємцем першої черги був його син ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно п. п. 4.18. п. 4 глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 : якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, або якщо первинна реєстрація нерухомого майна не була проведена, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Право власності не визнається представниками державних органів та нотаріату в зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на житловий будинок із господарчими спорудами, що і призвело до подання цього позову до суду.

Отже в сукупності всі вищенаведені належні, допустимі, письмові докази підтверджують належність житлового будинку із господарчими спорудами за адресою : АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , та що після його смерті такий житловий будинок із господарчими спорудами фактично було успадковано ОСОБА_1 , що дає в свою чергу право позивачу на визнання за ним права власності на таке майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,81,141,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи ст. ст. 392, 1225, 1216 - 1219, 1223, 1261, 1266, 1270 ЦК України, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення належності спадщини спадкодавцю та визнання права власності на неї спадкоємцем в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Копію рішення направити сторонам для відома.

Відповідача звільнити від сплати судових витрат .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К. В. Місюра