Постанова

від 09.10.2024 по справі 750/9722/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/9722/24

Головуючий у першій інстанції Лібстер А. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1359/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мамонової О.Є.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15 серпня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 , в якому просила визнати протиправними дії Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради щодо відмови у скасуванні відомостей про зареєстроване 02.12.2022 місце проживання ОСОБА_2 та зобов`язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради здійснити дії щодо скасування відомостей про зареєстроване 02.12.2022 місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовувала тим, що вона зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 з 19.10.1989, її донька ОСОБА_4 з 23.09.1994. Відповідальним наймачем цієї квартири з серпня 2020 року є ОСОБА_3 .

Зазначала, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: адресою АДРЕСА_1 .

02.12.2022 за завою ОСОБА_3 , на підставі заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2022, Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради було знято з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . У цей же день лише за згодою наймача ОСОБА_3 у спірній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 .

У подальшому, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.04.2023 заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2022 скасовано. За результатами ініційованої ОСОБА_3 цивільної справи за її позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право користування спірною квартирою рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.06.2023, яке набрало законної сили 13.11.2023, у позові ОСОБА_3 відмовлено.

01.06.2023 Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради прийнято рішення про скасування проведеного 02.02.2022 зняття з зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 .

13.06.2024 представник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернувся до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради з вимогою про скасування проведеної 02.02.2022 реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у спірному житлі, на що отримав відмову.

Уважала, що Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради допустило порушення норм діючого законодавства з питань декларування та реєстрації місця проживання при розгляді звернення про скасування відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 .

Наголошувала на тому, що оскільки заявлені нею вимоги напряму пов`язані з її правами на квартиру АДРЕСА_2 , насамперед з її правами як квартиронаймача на участь у приватизації цієї квартири і відповідно визначення розміру частки кожного з квартиронаймачів, то захист цього права можна здійснити одним із способів, передбачених цивільним законом, за правилами цивільного судочинства.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.08.2024 у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено.

Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення з відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду згідно із встановленими правилами інстанційної та територіальної юрисдикції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та повернути позовну заяву для розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір повинен розглядатися адміністративним судом.

Заявниця зазначає, що вона звернулася до суду з відповідним позовом, оскільки внаслідок допущених Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради порушень норм діючого законодавства з питань декларування та реєстрації місця проживання їй було відмовлено в скасуванні відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 . Остання, зареєструвавшись без згоди позивача у спірній квартирі, набула права як квартиронаймач на участь у приватизації цієї квартири, що в свою чергу призвело до порушення права позивача. Заявлені позивачем вимоги напряму пов`язані з її правими на квартиру по АДРЕСА_1 , насамперед з її правами як квартиронаймача на участь у приватизації спірної квартири і відповідно визначення розміру частки кожного з квартиронаймачів.

Стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені діями та рішеннями суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і такі наслідки призвели до зміни її цивільних прав та інтересів внаслідок виникнення аналогічних цивільних прав у відповідачки ОСОБА_2 і це напряму пов`язане з реалізацією належних їй майнових прав.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 по справі № 337/2535/2017, від 10.04.2019 по справі № 826/3620/17, від 04.12.2019 по справі № 820/212/18, від 19.02.2020 по справі № 161/20662/18 та у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 по справі № 420/13945/22.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у сфері реєстрації місця проживання є публічно-правовими, вчинення відповідачем дії щодо зняття ОСОБА_2 з зареєстрованого місця проживання, пов`язана із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а саме зі здійсненням відповідачем повноважень органу реєстрації, передбачених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у спірному житлі за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 з 25.05.1976, ОСОБА_1 з 19.10.1989, ОСОБА_4 з 23.09.1994, що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб від 10.08.2020 № 3939 (а.с. 24).

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2022 (справа №751/2453/22) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 08.11.2022 (а.с. 27-31, 68).

З інформації Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 09.02.2024 №09-05/578 вбачається, що 02.12.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 знято з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 , як таких, що втратили право користування житловим приміщенням за вказаною адресою на підставі заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2022 по справі №751/2453/22, яке набрало законної сили 08.11.2022.

02.12.2022 після зняття з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради звернулася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 . Згоду на реєстрацію її місця проживання надала квартиронаймач ОСОБА_3 , інших зареєстрованих осіб за цією адресою на момент реєстрації місця проживання ОСОБА_2 не було. Таким чином, 02.12.2022 місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано по АДРЕСА_1 (а.с.62-63).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.04.2023 (справа №751/2453/22) заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 06.10.2022 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задоволено. Скасовано заочне Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2022 (а.с. 32-33).

Згідно з повідомленням про скасування зняття із зареєстрованого місця проживання від 01.06.2023 №100 Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради скасовано зняття із зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . В реєстрі територіальної громади інформацію про реєстрацію місця проживання по АДРЕСА_3 відновлено (а.с. 44).

Згідно з повідомленням про скасування зняття із зареєстрованого місця проживання від 01.06.2023 №101 Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради скасовано зняття із зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 . В реєстрі територіальної громади інформацію про реєстрацію місця проживання по АДРЕСА_3 відновлено (а.с. 45).

Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про зареєстрованих у житловому будинку осіб від 01.06.2020 №3978 станом на 01.06.2023 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (а.с. 46).

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.06.2023 (справа №751/2453/22), яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2023, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено повністю (а.с. 47-50, 51-55).

13.06.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Березовський О.Д. звернувся до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради із адвокатським запитом, в якому, крім іншого, просив скасувати проведену 02.12.2022 реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 (а.с. 69-71).

25.06.2024 Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради надало відповідь на адвокатський запит, де зокрема зазначило, що реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 було проведено органом реєстрації згідно з вимогами діючого законодавства з питань декларування та реєстрації місця проживання (а.с. 72-75).

Не погодившись з таким рішенням Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради позивач звернулась до суду з вимогами про визнання дій протиправними.

У статті 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017), від 10 квітня 2019 року (справа № 826/3620/17), від 04 грудня 2019 року (справа №820/212/18), від 19 лютого 2020 року (справа №161/20662/18), в яких дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 522/20762/19, позовні вимоги в якій стосувалися визнання протиправними дій Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та були розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 вказувала на порушення Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради встановленого законом порядку реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , внаслідок чого остання набула права на участь у приватизації цієї квартири, що в свою чергу призвело до порушення майнових прав позивачки, таким чином предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру.

Відтак, можна зробити висновок про незгоду позивачки з наданням ОСОБА_2 права як квартиронаймачу на участь у приватизації спірної квартири і відповідно визначення розміру частки кожного із квартиронаймачів, тобто спір у справі має приватноправовий характер.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував вищезазначене, а тому дійшов помилкового висновку про те, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.08.2024 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15 серпня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.

Головуюча: О.Є. Мамонова

Судді: О.І. Онищенко

Н.В. Шитченко