Справа №303/6718/24
2/303/1313/24
Рядок стат. звіту - 75
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.
за участю секретаря судових засідань Лукач К.М.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Вікторія-2007» про припинення трудових відносин,
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_2 просить припинити з 22.07.2024 року трудові відносини між нею та ТОВ «Вікторія-2007» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.
Позов мотивує тим, що вона перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Вікторія-2007». Після зміни юридичної адресі відповідача позивачка не змогла далі працювати в цьому товаристві, в зв`язку з чим 01.07.2024 року подала заяву про звільнення за власним бажанням, вказавши дату бажаного звільнення 22.07.2024 року. Проте, відповідач, всупереч вимогам закону та у порушення прав позивача на припинення трудових відносин і звільнення з роботи за ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, жодних дій не вчинив, наказ про звільнення позивача з роботи не видав.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав із зазначених в ньому обставин.
З проставлених у поштових повідомленнях відміток вбачається відсутність відповідача за адресою місцезнаходження, що зареєстровано у встановленому законом порядку і відповідач не повідомив суду іншої адреси, а тому відповідно дост.128 ч.8 п.4 ЦПК Україниповістка є врученою відповідачу та ухвалено провести заочний розгляд справи відповідно дост.280 ч.1 ЦК України, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
Позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 16.11.2016 року прийнята на роботу до відповідача на посаду оператора-касира по переводу з ТОВ «Біла Береза». 11.12.2016 року позивач була переведена на посаду бухгалтера.
Із квитанції №1185462 від 02.07.2024 року та доданого до неї опису вбачається, що ОСОБА_2 02.07.2024 року надіслала ТОВ «Вікторія-2007» заяву про звільнення за власним бажанням.
Із повідомлення Фонду соціального страхування України №02-06-1450 від 26.11.2021 року вбачається, що в результаті огляду місця реєстрації ТОВ «Вікторія-2007» спеціалістами Мукачівського відділення управління встановлено, що за адресою товариство відсутнє. Крім того, згідно інформації, отриманої від ГУ ДПС в Закарпатській області, ТОВ «Вікторія-2007» з січня 2019 року до органів ГУ ДПС звітність не подає.
Таким чином трудова діяльність Позивача у ТОВ «Вікторія-2007» припинилася через припинення роботи Товариства та його відсутність за колишньою адресою. Проте, юридично Позивач до цього часу залишається офіційно працевлаштованим у ТОВ «Вікторія-2007» та через відсутність будь-яких каналів зв`язку з Відповідачем, Позивач позбавлена можливості у передбачений законом спосіб оформити своє звільнення.
Враховуючи, що будь-яких звісток про роботу Товариства або про можливість встановити контакт з його уповноваженими особами немає, то Позивач не може у встановлений законом спосіб звільнитися та будь-яким іншим способом, крім судового, реалізувати своє право на звільнення.
Таким чином, Позивач не може у встановленому законом порядку припинити трудові відносини з Відповідачем, а тому наявні усі підстави визнані припиненими трудові відносини між Сторонами у судовому порядку.
Відповідно до нормст. 46 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).
Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та, підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.
Відповідно дост. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується викопувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.
Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній. Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.
У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст.36 та інших статтяхКЗпП Україний залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:
-припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);
-розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38.39КЗпП України);
-розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті40,41 КЗпП України);
-розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3,7 ст.36, ст.45 КЗпП Українита ін.).
Таким чином, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.
Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).
Відповідно до п. 4 ч. 1ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору с, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
За ч.1ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Відповідно до п. 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Отже, чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.
Позивач, який бажає звільнитися з ТОВ «Вікторія-2007», не може цього зробити через фактичну відсутність Товариства за його місцезнаходженням, а також відсутність будь-яких засобів зв`язку з його керівництвом, то Позивач позбавлений можливості розірвати трудові відносини з Відповідачем у спосіб, передбаченийКЗпП України
Враховуючи викладене, права Позивача підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з Відповідачем припиненими за рішенням суду.
Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2 ст. 5 ЦПК України), - про це йдеться в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.
У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 233/2529/18 Верховний Суд встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другоїстатті 5 ЦПК Українита виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як Припинення трудових відносин на підставі частини першоїстатті 38 КЗпП України.
Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченомуКЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.
Отже, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визнання трудових відносин між Позивачем та Відповідачем припиненими.
Враховуючи вищевказане та керуючисьст. 46 Конституції України, ст.ст.36,38 КЗпП України, ст.15,16 ЦК України,ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позов задоволити.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ-2007» (код ЄДРПОУ 40710499) припиненими з 22.07.2024 року на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ-2007» на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ-2007», місцезнаходження м.Мукачево, вул.Берегівська, буд.42, код ЄДРПОУ 40710499.
Повний текст рішення суду складено 11.10.2024 року.
Головуючий Юрій Мирошниченко
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122231807 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Мирошниченко Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні