Ухвала

від 08.10.2024 по справі 461/6679/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6679/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1275/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовів режимівідеоконференції апеляційну скаргузахисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року про продовження останньому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

вищевказаною ухвалою клопотання слідчого задоволено частково.

Продовжено строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строках досудового розслідування, тобто до 26.10.2024 включно, із залишенням в силі можливості внесення застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 584 000 грн.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у межах строках досудового розслідування, тобто до 26.10.2024 включно, обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. У разі, якщо апеляційний суд дійде до переконання, що таке клопотання є обґрунтованим та таке слід задовольнити, просить апеляційний суд апеляційну скаргу задовольнити частково, змінивши підозрюваному ОСОБА_7 раніше обраний запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в межах п.2 ч.5 ст. 184 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала є незаконною та необгрунтованою.

Звертає увагу на те, що слідчий зазначаючи про наявність ризиків, належним чином не обґрунтовував їх реальне існування. Усі наведені слідчим ризики базуються виключно на суб`єктивних припущеннях, що такі дії можуть вчинятись підозрюваним, однак не підтверджуються жодними доказами.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий не навів обставин, які б свідчили про необхідність продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не довів неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчим суддею залишено поза увагою дані, які характеризують особу підозрюваного, про які наголошувала сторона захисту, а саме те, що на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_9 та малолітня дочка ОСОБА_10 . Сам підозрюваний характеризується як активний благодійний діяч та є засновником БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ФОРМУЛА ДОБРА» основним напрямком якого є догляд за людьми з різними особливостями, піклування про фізичне і моральне здоров`я, підтримка в складних ситуаціях. Така діяльність не є прибутковою, що також вказує, на незначний матеріальний стан підозрюваного.

Зазначає, що у власності підозрюваного перебуває автомобіль, марки «AudiA6» та 1/12 земельної ділянки площею 6,389 га, яке арештоване за клопотанням сторони обвинувачення. Іншого майна, що впливає на майновий стан підозрюваного, в розпорядженні останнього немає. Визначений розмір застави є надмірним для підозрюваного.

Апелянт звертає увагу на те, що в межах даного кримінального провадження підозра оголошена лише одному підозрюваному, відтак покладення обов`язку - утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 , який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», адвокат ОСОБА_6 , апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.

Прокурор ОСОБА_8 апеляційну скаргу заперечив, просила рішення слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , виступ захисника ОСОБА_6 , думку прокурора ОСОБА_8 щодо законності судового рішення, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як вбачається з матеріалів судового провадження відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024140000000694 від 01.07.2024, за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.3 ст.332 КК України.

26.07.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, здійсненні керівництва такими діями та сприянні їх вчиненню порадами та наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.07.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 584 000 гривень.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024140000000694 від 01.07.2024, за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України, продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 26.10.2024

13.09.2024 ОСОБА_7 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозру, у вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України.

На думку колегії суддів, слідчим суддею з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, в тому числі і ті, на які покликається адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а відповідні ризики, які враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшилися та не змінилися.

Відтак, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та обставини, викладені в клопотанні слідчого, прийшов до вірного висновку про необхідність продовження запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що унеможливлює застосування до нього інших, більш м`яких запобіжних заходів, належним чином мотивувавши це в своїй ухвалі.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи адвоката ОСОБА_6 щодо наявності підстав для відмови в задоволені клопотання, є непереконливими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність законних підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .

Поряд з цим, задоволивши клопотання слідчого та застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначивши вказану в ухвалі заставу 584000 грн, слідчий суддя, на думку колегії суддів, не врахував вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України.

Так, ОСОБА_7 підозрюється в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно дост.182КПК України,розмір заставивизначається слідчимсуддею,судом зурахуванням обставинкримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього і визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, щодо встановлення виключності випадку в даному кримінальному провадженні, який давав йому підстави призначити заставу у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, колегія суддів вважає, що застава в розмірі саме 584 000 гривень визначена невірно, оскільки не відповідає розміру 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленому в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені вст. 177 КПК України, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

З наведено вище вбачається, що розмір застави визначається слідчим суддею у прожиткових мінімумах для працездатних осіб із врахуванням тяжкості злочину вчиненого особою.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Однак, як вбачається з клопотання та ухвали слідчого судді, в такій слідчий суддя при визначенні розміру застави врахував прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 грн., а не прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., що є підставою для скасування ухвали.

Частина 4 статті 182 КПК України та практика ЄСПЛ визначає, що розмір застави має достатньо гарантувати дотримання підозрюваним процесуальної поведінки і не може бути завідомо непомірною для нього.

На думку колегії суддів, застава не може залишатись у визначеному слідчим суддею розмірі. Її слід зменшити до розміру, який, на переконання колегії суддів, з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_7 , його матеріального стану, достатньо гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде для нього помірною, а саме до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 гривень.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді скасуванню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 вересня 2024 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 з визначенням застави скасувати.

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_11 - задоволити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.10.2024 року, включно.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача: ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4