Ухвала

від 10.10.2024 по справі 191/4075/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 191/4075/24

провадження 2/175/2434/24

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Святогірської міської рада Краматорського району Донецької області, Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Компанієць А.В., до Святогірської міської рада Краматорського району Донецької області, Одеської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2024 року справу передано за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Перевіряючи підсудність даної справи Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, слід зазначити наступне.

Ознайомившись із матеріалами справи, доданими до неї документами, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 зазначила: «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до п. 42 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином спір, що виник між сторонами стосується нерухомого майна та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги витікає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу визначення додаткового строку для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,тобто спірміж сторонамивиник істосуєстья нерухомогомайна,а саме: (спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 ), однак ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою, а тому в зв`язку з зазначеним ця справа підсудна Жовтневого районного суду міста Луганська.

Однак згідно розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» територіальна підсудність справ Жовтневого районного суду міста Луганська визначена за Троїцьким районним судом Луганської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022р. №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність справ Троїцького районного суду Луганської області визначена за Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Враховуючи вище наведене ця справа підсудна Синельниківському міськрайонному суду Дніпропетровської області, а не Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, як помилково було зазначено в ухвалі Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2024 року.

Пунктом 3-1 Розділу ХІІ ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Також слідзазначити,що відповідачСвятогірська міськарада Краматорськогорайону Донецькоїобласті маєюридичну адресу:Донецька область,Краматорський район,м.Святогірськ,вул.Володимира Сосюри,8,а томумісцезнаходження відповідачадо набраннячинності ПостановоюВерховної РадиУкраїни "Проутворення таліквідацію районів"від 17липня 2020року №807-IX,є врайоні,на якийрозповсюджується юрисдикція Дружківського міського суду Донецької області, а не Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, як помилково було зазначено в ухвалі судді ухвалі Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2024 року.

Судом також встановлено, що місцезнаходження відповідача Одеської міської ради, є м. Одеса, площа Думська, 1, тобто у районі на який не розповсюджується юрисдикція Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Крім того слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина та для розгляду належним судом встановленим законом передати до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 32, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доСвятогірської міськоїрада Краматорськогорайону Донецькоїобласті,Одеської міськоїради провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини передати длярозгляду доСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул.Троїцька, 1).

Ухвала набрала законної сили 10 жовтня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя: О.Г. Васюченко