Постанова

від 10.10.2024 по справі 712/11422/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/11422/17Провадження № 22-ц/821/1424/24категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Новікова О.М.

суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

скаржник: публічне акціонернетовариство «Українськийінноваційний банк»в особіУповноваженої особиФонду гарантуваннявкладів фізичних осіб

представник скаржника: адвокат Пиріг Олена Вікторівна

суб`єкт оскарження: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

стягувач: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку ОСОБА_2 адвоката Пиріг Олени Вікторівнина ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2024 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суб`єкт оскарження: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на те, що заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 травня 2021 року у справі №712/11422/17 позов ОСОБА_1 до ПАТ "Український інноваційний банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання внести запис до трудової книжки задоволено частково.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2016 року до 13.09.2017 року в сумі 59029,84 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142,72 грн., та витрати за надання правової допомоги в сумі 11 791 грн., а всього 129 684,30 грн.

Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного менеджера Черкаського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" за власним бажанням на підставі ч. 3ст. 38 КЗпП України, з 13 вересня 2017 року та зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 13 вересня 2017 року відповідно достатті 38 КЗпП України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 31.01.2023 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2021 року в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59029,84 грн., компенсації за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142, 72 грн., та витрат за надання правової допомоги в сумі 11791 грн., а всього 129 684,30 грн., скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59 029 гривень 84 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5 142 гривні 63 коп., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7 578 гривень 06 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142 гривні 72 коп. відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 9 491 грн. 76 коп.

На виконання рішення у справі №712/11422/17 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку 14.03.2024 року до банку надійшла постанова старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни про відкриття 22.02.2024 виконавчого провадження ВП №74236839 про: стягнення заборгованості у розмірі 9 491,76 грн.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження через ідентифікатор доступу, зазначений і постанові про відкриття виконавчого провадження, стало відомо, що в межах цього провадження 22.02.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інною Леонідівною винесено: постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн.; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн.

Вказані постанови до ПАТ «УКРІНБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку не надходили та про їх зміст стало відомо з матеріалів виконавчого провадження.

Вважає вказані постанову від 22.02.2024 про відкриття виконавчого провадження №74236839, постанову від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №742368397, постанову від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №74236839 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесені з порушенням норій чинного законодавства.

Окрім того, в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження резолютивна частина виконавчого документа зазначена: стягнення заборгованості у розмірі 9491,76 грн.не відповідає резолютивній частині виконавчого листа та судового рішення: стягнутиз Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 9491 гривні 76 коп.

Вказане свідчить про невідповідність постанови про відкриття виконавчого провадження ухваленому судовому рішенню, а отже про її незаконність.

У зв`язку з цим, просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни у виконавчому провадженні ВП №74236839, а саме при винесенні наступних постанов: Постанови від 22.02.2024 про відкриття виконавчого провадження; Постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн.; Постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. та скасувати вказані постанови.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2024 року публічному акціонерному товариству «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні скаргивідмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, представник Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку ОСОБА_2 адвокат Пиріг Олена Вікторівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення та такого, що постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Вказує, що оскільки щодо публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та у правовідносинах з таким банком застосовуються норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку дійшов висновку про неправомірність постанови від 22.02.2024 про відкриття виконавчого провадження №74236839, постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №74236839, постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 74236839 та оскаржити їх до суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 367 ЦПК України,суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

У статті 1Закону України«Про виконавчепровадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5Закону України«Про виконавчепровадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються Законом про банки та Законом про гарантування вкладів

Ліквідація банку процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень Закону про банки та Закону про гарантування вкладів (згідно із абзацом тридцять п`ятим частини першої статті 2 Закону про банки). Цьому визначенню кореспондує пункт 6 частини першої статті 2 Закону про гарантування вкладів.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом про гарантування вкладів (частина перша статті 3 Закону про гарантування вкладів). Відносини, що виникають, зокрема у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідацією банків між Фондом, банками та НБУ, відповідні повноваження Фонду регулюються Законом про гарантування вкладів, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та НБУ (частини перша та третя статті 1 Закону про гарантування вкладів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2021 року, суд, частково задовольнивши позов ОСОБА_1 , вирішив: Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2016 року до 13.09.2017 року в сумі 59029,84 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142, 72 грн., та витрати за надання правової допомоги в сумі 11 791 грн., а всього 129 684,30 грн.

Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного менеджера Черкаського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" за власним бажанням на підставі ч. 3ст. 38 КЗпП України, з 13 вересня 2017 року та зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 13 вересня 2017 року відповідно достатті 38 КЗпП України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 31.01.2023 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2021 року в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59029,84 грн., компенсації за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142, 72 грн., та витрат за надання правової допомоги в сумі 11791 грн., а всього 129 684,30 грн., скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59 029 гривень 84 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5 142 гривні 63 коп., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7 578 гривень 06 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46 142 гривні 72 коп. відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 9 491 грн. 76 коп.

З метою примусового виконання рішення у справі №712/11422/17 ОСОБА_1 було отримано виконавчі листи , які було нею подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни від 22.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП № 74236839 про: стягнення заборгованості у розмірі 9491,76 грн.

Крім того, державним виконавцем в ході вчинення виконавчих дій по цьому виконавчому провадженню також було винесено Постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн.

Боржник, вважаючи дії та указані постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни протиправними, звернувся до суду з даною скаргою, в якій також просив скасувати вищевказані постанови, посилаючись на те, що вони винесені неправомірно, оскільки на етапі виведення банку з ринку здійснення будь-яких стягнень та виплат не є повноваженнями державного виконавця.

24 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, а Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 239 від 24 грудня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

22 березня 2016 року Правлінням НБУ на підставі пропозиції ФГВФО щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Укрінбанк» винесено постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». На підставі вказаної постанови НБУ виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку .

Постановою ОАСК від 29 квітня 2016 року у справі № 826/5325/16 визнані протиправними та скасовані з моменту їх прийняття Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й Рішення Фонду про ліквідацію банку, суд зобов`язав НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» у якості банківської установив обсязі та стані, який існував на 22 березня 2016 року. Судове рішення, зокрема, ґрунтується на незаконності та скасуванні Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію у справі № 826/1162/16. Це судове рішення оскаржене в апеляційному порядку.

Ухвалою від 13 липня 2016 року у справі № 826/5325/16 КААС відмовив у задоволенні апеляційних скарг, постанова ОАСК від 29 квітня 2016 року (незаконність та скасування Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й Рішення Фонду про ліквідацію банку) залишена без змін.

03 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ «Український інноваційний банк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видівекономічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління (далі організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року). Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРІНКОМ» від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ «Українська інноваційна компанія» (далі організаційні зміни банку від 28 березня 2017 року), реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «УКРІНКОМ» та ПАТ «Український інноваційний банк».

14 лютого 2018 року КГС у своїй постанові у справі № 910/7828/17 (за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до Приватного акціонерного товариства «Оболонь» про стягнення кредитної заборгованості) дійшов висновку, що права та обов`язки ПАТ «Український інноваційний банк» як банку не можуть вважатися такими, що перейшли до ПАТ «Українська інноваційна компанія» в силу організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та 28 березня 2017 року.

03 серпня 2018 року Постановою ОП КГС у справі № 910/8117/17, зокрема, закріплено правовий висновок, що права та обов`язки ПАТ «Український інноваційний банк» як банку не можуть вважатися такими, що перейшли до ПАТ «Українська інноваційна компанія» в силу організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та 28 березня 2017 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 Провадження № 12-17 гс19, вирішуючи питання того, чи перейшло від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») право вимоги за кредитним договором від 05 лютого 2007 року та договором поруки № 2, яке виникло як результат здійснення ліцензованої банківської діяльності, дійшла висновку, що враховуючи те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 97 від 12.04.2016 року ОСОБА_1 прийнята на роботу головним менеджером з обслуговування клієнтів Черкаського центрального відділення за строковим трудовим договором № 137 від 18.04.2016 року.

З 01 липня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Білою І.В. позивачу припинено виплату заробітної плати.

Факт невиплати заробітної плати та інших належних виплат при звільненні ОСОБА_1 підтверджено вищевказаними судовими рішеннями.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 74237767 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/11422/17 від 14.07.2023 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 9491,76 грн.

22 лютого 2024 року постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 74236839.

22 лютого 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 195,30 грн.

22 лютого 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн.

11 квітня 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни в резолютивну частину постанови про відкриття виконавчого провадження та замість резолютивної частини «стягнення заборгованості у розмірі 9491,76 грн.» зазначена резолютивна частина: «стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 9491,76 грн.». Отже, в зазначений спосіб державний виконавець виправила допущену неточність.

Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту рішення від 11 травня 2021 року та постанови від 31 січня 2023 року у справі № 712/11422/17 вбачається, що спірні правовідносини у стягувача виникли з приводу невиплати заробітної плати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на продовження процедури виведення з ринку публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" за період, коли не здійснювалась банківська діяльність.

Таким чином, державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інна Леонідівна, отримавши виконавчий лист № 712/11422/17, який був виданий судом, та заяву ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду, діяла на законних підставах і в межах норм діючого законодавства та, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України«Про виконавче провадження», правомірно відкрила виконавче провадження №742236839, винісши постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2024.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Так, у постанові ВП Верховного Суду від 19 квітня 2023 року по справі №5002-17/1718-2011 сформульовано правову позицію, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника. Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначена правова норма має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон № 4452-VІ визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.

Разом з тим, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення.

З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним. Правова проблема пов`язана із застосуванням норми пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону від 2 червня 2016 року №1404-VIIІ «Про виконавче провадження», яка зобов`язує державного (приватного) виконавця повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, і необхідністю виконання ухвали суду як судового рішення, яким визначено розмір витрат судової процедури банкрутства, які покладено судом на одного з учасників такої процедури (неплатоспроможний банк в особі його ліквідатора).

Відмовляючи у задоволенні скарги в частині вимог про визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни у виконавчому провадженні ВП №74236839, а саме при винесенні постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн.; постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. та скасування вказаних постанов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець норм чинного законодавства не порушив, оскільки їх винесення передбачене вимогами статтею27, 40,42 Закону України «Про виконавче провадження»та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, частиною 2ст. 74 Закону «Про виконавче провадження»передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин юрисдикція адмінсудів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адмінсудів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПКсуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 1ст. 256 ЦПК, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1ст. 255 цього кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, враховуючи, що вимог про скасування постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн.; постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства у розумінніст.74 Закону «Про виконавче провадження», провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1ст. 255 ЦПКз роз`ясненням права звернутись в порядку адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду за визначеною законом підсудністю.

Колегія суддів звертає увагу, що, як зазначив Верховний Суд у постанові від 24 червня 2021 року по справі № 640/24491/20, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 6.06.2018 у справах №921/16/14-г/15 та №127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі №2-01575/11, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 3 та 10.04.2019 у справах №370/1288/15 та №766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, провадження у справі закрити.

Згідно з ч. 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо підчас розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями255та257цьогоКодексу.

Згідно із пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (частина другастатті 377 ЦПК України).

Враховуючи те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду в частині відмови у задоволенні скарги щодо вимог про визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни у виконавчому провадженні ВП №74236839, а саме: при винесенні постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн., постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. та скасування вказаних постанов, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255та ч. ч., 1,2 ст.377 ЦПК України, оскільки заявлені вимоги мають розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

Відтак, з урахуванням ст.367ч.4ЦПК України та на підставі ст. 255 ч. 1, ст. 367 ч. 4, ст. 377 ч. ч. 1, 2 цього Кодексу апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо вимог про визнати протиправними дії старшого державного виконавця, а саме при винесенні постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору, постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та скасування вказаних постанов - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити, в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Роз`яснити скаржнику, що розгляд його скарги в частині відмови у задоволенні скарги щодо вимог про визнати протиправними дії старшого державного виконавця, а саме: при винесенні постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору, постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та скасування вказаних постанов, відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку ОСОБА_2 адвоката Пиріг Олени Вікторівни, задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо вимог про визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни у виконавчому провадженні ВП №74236839, а саме: при винесенні постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн., постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. та скасування вказаних постанов, скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову, якою провадження в частині вимог про визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни у виконавчому провадженні ВП №74236839, а саме: при винесенні постанови від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 949,17 грн., постанови від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. та скасування вказаних постанов, закрити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий: О.М. Новіков

Судді: О.В. Карпенко

Л.І. Василенко