Постанова

від 08.10.2024 по справі 916/1577/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1577/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія: Левіт В.С.

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп: Фатєєва І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 року, суддя в І інстанції Желєзна С.П., повний текст якого складено 29.04.2024, в м. Одесі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

у справі: №916/1577/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп

про стягнення 1 939 100,50 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія

про стягнення 501 299,16 грн

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Еногруп про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 939 100,50 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 712 453,22 грн., пені у розмірі 109 238,26 грн., збитків від інфляції у розмірі 25 205,89 грн. та процентів у розмірі 92 203,13 грн.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ Оптіма-технологія було поставлено ТОВ Еногруп товар загальною вартістю 2 447 311,80 грн. Поставлений товар було оплачено частково на суму 734 858,58 грн, а решту оплати відповідач не здійснив.

29.06.2021 до господарського суду від ТОВ Еногруп надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої відповідач просив суд стягнути із ТОВ Оптіма-технологія заборгованість у розмірі 501 299,16 грн.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог відповідач посилався на те, що 22.01.2019 між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd (Продавець) та ТОВ Оптіма-технологія (Покупець) було укладено контракт №71901, відповідно до п 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за цінами у відповідності до рахунків та/або специфікацій, які є невід`ємною частиною контракту. В подальшому 20.05.2021 між ТОВ Еногруп (Новий кредитор) та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd (Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607, умовами п. 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору за контрактом № 71901 від 22.01.2019 з придбання товару - коркова пробка в асортименті, на загальну суму 67 905,89 евро, що укладений між Первісним кредитором та ТОВ Оптіма-технологія (Боржник).

Відповідачем було наголошено, що після укладення договору, 25.06.2021 на адресу позивача була направлена заява про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 1 712 453,22 грн., яка була залишена позивачем без відповіді. Посилаючись на викладені обставини, ТОВ Еногруп було наголошено про наявність підстав для стягнення із ТОВ Оптіма-технологія основного боргу у розмірі 501 299,16 грн у зв`язку з неналежним виконанням позивачем зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.09.2021 у справі №916/1577/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (головуючий суддя Богатир К.В. судді: Бєляновський В.В., Філінюк І.Г.), провадження у справі №916/1577/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія до Товариства з обмеженою відповідальністю Еногруп про стягнення заборгованості у розмірі 1 712 453,22 грн закрито; позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Еногруп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія збитки від інфляції у розмірі 87 116,81 грн., пеню у розмірі 89 057,00 грн., 3% річних у розмірі 23 763,04 грн., судовий збір у розмірі 2999,05 грн.; в решті позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еногруп заборгованість у розмірі 501 299,16 грн., судовий збір у розмірі 7519,49 грн.

Суди дійшли висновку про обґрунтованість заявлених ТОВ Оптіма-технологія до ТОВ Еногруп позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 712 253,22 грн, разом з цим, суди зазначили про перехід права вимоги виконання ТОВ Оптіма-технологія грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019 в частині оплати вартості поставленого товару на суму 67 905,89 евро (розмір яких в гривневому еквіваленті за офіційним курсом становив 2 213 752,38 грн.) до ТОВ Еногруп на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021.

Враховуючи те, що 25.06.2021 ТОВ Еногруп було направлено на адресу ТОВ Оптіма-технологія повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання зарахуванням, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, про припинення в процесі вирішення даного спору зобов`язань ТОВ Еногруп перед ТОВ Оптіма-технологія за договором поставки на суму 1 712 453,22 грн., тому провадження в цій частині підлягає закриттю.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ Еногруп зустрічних вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ Оптіма-технологія заборгованості у розмірі 501 299,16 грн.

Також суди зазначили, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021 не може бути визнано нікчемними, оскільки відсутність згоди позивача на укладення між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd та ТОВ Еногруп вказаного договору може бути підставою для визнання його недійсним у судовому порядку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази визнання договору цесії недійсним у встановленому законом порядку шляхом винесення судового рішення.

У зв`язку з тим, що суди у цій справі визначили, що договір про відступлення права вимоги (цесії) не може бути визнано нікчемними, оскільки відсутність згоди позивача на укладення між компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd та ТОВ Еногруп вказаного договору може бути підставою для визнання його недійсним у судовому порядку, у грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп та компанії Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021, за умовами якого до ТОВ „Еногруп перейшло право вимоги до ТОВ „Оптіма-технологія за контрактом №71901 від 22.01.2019, укладеним між позивачем та Компанією.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2023 у справі №916/3842/21 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Еногруп та Компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd, договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1607 від 20.05.2021. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судом було зазначено, що гідно з пунктом 12.1 Контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія та Компанією жодна із сторін не має права передавати свої права та обов?язки по Контракту без письмової згоди іншої сторони. Такої письмової згоди Товариством з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія на заміну сторони не надавалося, що не заперечується сторонами у справі, отже, укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1607 від 20.05.2021 укладений всупереч закону, оскільки Компанія не мала прав передання своїх прав без письмової згоди іншої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія. Тому наявні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним. Хоча позивач не є стороною оспорюваного правочину, останній має право звернутися до суду з позовом про визнання його недійсним, оскільки вчиненим відповідачами правочином створені Товариству з обмеженою відповідальністю Оптіма-технологія перешкоди у стягненні заборгованості за поставлений товар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еногруп.

04.01.2024 до місцевого господарського суду від ТОВ „Оптіма-технологія надійшла заява про перегляд рішення від 22.09.2021 у справі №916/1577/21 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої позивач просив суд рішення від 22.09.2021 у справі скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ „Еногруп на користь ТОВ „Оптіма-технологія основний боргу у розмірі 1712453,22 грн., збитки від інфляції у розмірі 87 116,81 грн., пеню у розмірі 89 057,00 грн., 3% річних у розмірі 23 763,04 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі №916/1577/21 заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2021 у справі №916/1577/21 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія заборгованість у розмірі 1 712 453,22 грн, збитки від інфляції у розмірі 87 116,81 грн, пеню у розмірі 89 057,00 грн, 3% річних у розмірі 23 763,04 грн, судовий збір у розмірі 28 685,85 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія судовий збір за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у розмірі 39 847,54 грн. У задоволенні вимоги про розподіл судового збору, сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія за подання апеляційної скарги відмовлено.

Суд дійшов висновку, що до моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання договору цесії №1607 від 20.05.2021 недійсним аргументи ТОВ «Оптіма-технологія» про нікчемність договору та підстави, за яких він вважав його нікчемним на момент розгляду справи по суті, за кваліфікацією не належать до обставин у розумінні положень статті 73 ГПК України. Водночас недійсність договору цесії №1607 від 20.05.2021 як обставина, яка мала місце з моменту вчинення цього правочину, тобто до ухвалення рішення від 22.09.2021, набула юридичної сили обставини, у розумінні статей 73, 74 ГПК України, з прийняттям та набранням законної сили постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 по справі №916/3842/21.

Таким чином, суд зазначив, що обставина недійсності договору на дату ухвалення рішення від 22.09.2021, що переглядається за новиявленими обставинами, не була відома позивачу та не могла бути врахована судом як обставина за правилами ст. ст. 73, 74, 86 ГПК України, а, отже, зазначена обставина має ознаки нововиявленої відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та відповідає висновкам, які наведені у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 по справі №910/20427/21.

Позивач стверджував про нікчемність договору, визнання недійсним якого у судовому порядку не вимагається. В такому випадку, суд мав надати оцінку доводам позивача у названій частині та у випадку встановлення обставини нікчемності договору вирішити спір по суті. Проте, помилкова оцінка позивачем договору цесії як нікчемного не позбавляє позивача права на звернення до суду із вимогою про визнання договору недійсним та не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи визнання договору цесії №1607 від 20.05.2021 недійсним, господарський суд дійшов висновку про недоведеність ТОВ „Еногруп факту переходу до нього права вимоги виконання ТОВ „Оптіма-технологія грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019 на суму 67 905,89 євро (розмір яких в гривневому еквіваленті за офіційним курсом становив 2 213 752,38 грн.).

Суд відхилив доводи відповідача, що обставина визнання договору цесії недійсним не впливає на дійсність правочину про зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки судове рішення про відмову у задоволенні позову не може бути прийнято судом лише з огляду на направлення відповідачем заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог до позивача без з`ясування обставини існування у відповідача відповідного статусу, оскільки в протилежному випадку відповідач може зловживати наданим йому правом та посилатись на припинення зобов`язань з оплати товару, послуг, робіт відразу після пред`явлення до нього позову за відсутності передбачених законом підстав. Можливість застосування боржником одностороннього правочину про зарахування вимог з метою зловживання правом та з метою недопущення стягнення із нього боргу покладає на суд обов`язок досліджувати підстави, які передували вчиненню такого правочину.

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування однорідних зустрічних вимог ТОВ „Еногруп до ТОВ «Оптіма-технологія» є наявність у відповідача статусу кредитора, який відповідач набув лише на підставі договору №1607 від 20.05.2021, оскільки за відсутності у ТОВ „Еногруп статусу кредитора повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог не створює для позивача будь-яких правових наслідків.

З викладених обставин, враховуючи відсутність у ТОВ „Еногруп статусу кредитора на дату направлення повідомлення №24/06 від 24.06.2021р. про припинення зобов`язання зарахуванням у зв`язку з визнанням договору цесії №1607 від 20.05.2021 недійсним у судовому порядку, який є недійсним з моменту його вчинення, господарський суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем існування правових підстав для зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 1 712 453,22 грн.

21.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі №916/1577/21 скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про перегляд рішення відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що обставина недійсності договору цесії не спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення та не впливає на законність і обґрунтованість ухваленого без її урахування судового рішення, зокрема з тих причин, що припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося на підставі одностороннього правочину - повідомлення №24/06 від 24.06.2021 р. про припинення зобов`язання зарахуванням (за яким було припинено фінансове зобов`язання), правомірність якого презюмується, а не на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії).

За таких умов, на думку скаржника, з метою поновлення припиненого зобов`язання, належним способом захисту є не оскарження Договору цесії (за яким набуто право вимоги), а оскарження повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання зарахуванням (за яким було припинено фінансове зобов`язання). Водночас, повідомлення №24/06 від 24.06.2021 р. не було оскаржено Позивачем.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 27.08.2024 об 11:00 та в подальшому призначено справу до розгляду на 08.10.2024 о 10:30.

В судовому засіданні 08.10.2024 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з частиною п`ятою статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим, підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Отже, за змістом пункту 1 частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Лише за умови одночасного існування цих трьох нерозривно пов`язаних ознак, суд може визнати наведені заявником обставини нововиявленими (подібний висновок про застосування норм права, викладений і у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року в справі №908/1043/17).

Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (схожий висновок викладено і у постанові Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2019 року в справі № 925/875/17).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Таким чином необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

При цьому процесуальні недоліки розгляду справи, зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Заявник як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами посилається на той факт, що висновки суду у рішенні від 22.09.2021 про обґрунтованість заявлених ТОВ «Оптіма-технологія»» до ТОВ «Еногруп»» позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 712 253,22 грн за договором поставки №ОТ01192 від 16.01.2019 були зроблені з огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе за вказаним договором зобов`язань.

Проте, з огляду на укладення між ТОВ Еногруп та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021, за умовами якого до ТОВ Еногруп перейшли права вимоги до позивача за контрактом №71901 від 22.01.2019, а також направлення відповідачем повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог, у рішенні від 22.09.2021 суд дійшов висновку про зарахування в процесі вирішення судом даного спору однорідних зустрічних вимог ТОВ «Оптіма-технологія»» до ТОВ «Еногруп»» на суму 1 712 453,22 грн., які виникли на підставі договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019, а також вимог ТОВ «Еногруп» до ТОВ «Оптіма-технологія» на суму 1 712 453,22 грн., які виникли на підставі контракту №71901 від 22.01.2019, у зв`язку з чим, судом було закрито провадження в частині позовних вимог ТОВ «Оптіма-технологія» до ТОВ «Еногруп» про стягнення 1 712 453,22 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому, судом у рішенні від 22.09.2021 було відхилено доводи ТОВ «Оптіма-технологія»» про нікчемність договору №1607 від 20.05.2021 із зазначенням, що відсутність згоди позивача на укладення договору може бути підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

Разом з цим, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 по справі №916/3842/21 за позовом ТОВ Оптіма-технологія до ТОВ Еногруп та компанії Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021.

Визнання недійсним у судовому порядку договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021, на переконанням позивача, є нововиявленою обставиною, яка виключає наявність підстав проведеного зарахування відповідачем зустрічних вимог до позивача, що, в свою чергу, призвело до безпідставного задоволення зустрічного позову та закриття провадження в частині позовних вимог ТОВ «Оптіма-технологія».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На підставі вказаної норми ТОВ «Оптіма-технологія» звернулося із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 22.09.2021 у даній справі та просить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ „Еногруп на користь ТОВ „Оптіма-технологія основний боргу у розмірі 1712453,22 грн, збитки від інфляції у розмірі 87 116,81 грн, пеню у розмірі 89 057,00 грн, 3% річних у розмірі 23 763,04 грн; у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Оцінюючи наведені вище заявником доводи в обґрунтування своєї заяви, судова колегія вважає, що обставина недійсності договору на дату ухвалення рішення від 22.09.2021 не була відома позивачу та об`єктивно не могла бути врахована судом як обставина за правилами ст.ст.73,74,86 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що аргументи позивача - ТОВ «Оптіма-технологія» про нікчемність договору цесії в судах першої та/або апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/3842/21 про визнання Договору цесії недійсним залишались у цій справі позицією ТОВ «Оптіма-технологія», яку, однак, не можна було кваліфікувати саме як обставину у розумінні статті 73 ГПК України, як таку, про яку позивач був обізнаний та заявив у цій справі для її врахування, дослідження та оцінки судом, зокрема, за правилами статті 86 ГПК України.

Водночас недійсність договору цесії №1607 від 20.05.2021 як обставина, яка мала місце з моменту вчинення цього правочину, тобто до ухвалення рішення від 22.09.2021, набула юридичної сили обставини, у розумінні статей 73, 74 ГПК України, з прийняттям та набранням законної сили постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №916/3842/21.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №910/20427/21.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені заявником - ТОВ «Оптіма-технологія» обставини мають ознаки нововиявленої відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

А тому, беручи до уваги те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №916/3842/21 було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021, вказане свідчить про недоведеність факту переходу до відповідача - ТОВ „Еногруп права вимоги виконання ТОВ „Оптіма-технологія грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019 на суму 67905,89 євро (розмір яких в гривневому еквіваленті за офіційним курсом становив 2 213 752,38 грн).

Вказане, в свою чергу, свідчить про необхідність задоволення заявлених ТОВ «Оптіма-технологія» позовних вимог до ТОВ „Еногруп шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 1 712 453,22 грн, а у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення із позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 501 299,16 грн за контрактом №71901 від 22.01.2019 необхідно відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося на підставі одностороннього правочину - повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання зарахуванням (за яким було припинено фінансове зобов`язання), правомірність якого презюмується, а не на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії).

За таких умов, на думку скаржника, з метою поновлення припиненого зобов`язання, належним способом захисту є не оскарження Договору цесії (за яким набуто право вимоги), а оскарження повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання зарахуванням (за яким було припинено фінансове зобов`язання). Водночас, повідомлення №24/06 від 24.06.2021 р. не було оскаржено Позивачем.

Судова колегія відхиляє наведені вище аргументи скаржника, зважаючи на наступне.

Так, як зазначалося вище, під час вирішення даного спору по суті у рішенні від 22.09.2021 суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених ТОВ Оптіма-технологія до ТОВ Еногруп позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 712 253,22 грн.

Разом з цим, суд зазначив про перехід права вимоги виконання ТОВ Оптіма-технологія грошових зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019 в частині оплати вартості поставленого товару на суму 67 905,89 евро (розмір яких в гривневому еквіваленті за офіційним курсом становив 2 213 752,38 грн.) до ТОВ Еногруп на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021.

Враховуючи те, що ТОВ Еногруп було направлено на адресу ТОВ Оптіма-технологія повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання у зв`язку із зарахуванням однорідних зустрічних вимог сторін на суму 1 712 453,22 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення в процесі вирішення даного спору зобов`язань ТОВ Еногруп перед ТОВ Оптіма-технологія за договором поставки на суму 1 712 453,22 грн, тому провадження в цій частині підлягає закриттю, у зв`язку з чим суд першої інстанції вбачив підстави для задоволення заявлених ТОВ Еногруп зустрічних вимог шляхом присудження до стягнення із ТОВ Оптіма-технологія заборгованості у розмірі 501 299,16 грн.

Судова колегія констатує, що спершу 20.05.2021 між ТОВ Еногруп (Новий кредитор) та компанією Sociedade exportadora de artigos de cortica Ltd (Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607, умовами п. 1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору за контрактом № 71901 від 22.01.2019 з придбання товару - коркова пробка в асортименті, на загальну суму 67 905,89 евро, що укладений між Первісним кредитором та ТОВ Оптіма-технологія (Боржник).

Відповідно, вже після укладення договору, 24.06.2021 на адресу позивача була направлена заява про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 1 712 453,22 грн, в якому ТОВ Еногруп, посилаючись на укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021, зазначає, що в силу положень статей 598,601 ЦК України та 202,203 ГК України останнє заявляє про припинення зобов`язань ТОВ Еногруп щодо сплати грошового зобов`язання на користь ТОВ Оптіма-технологія внаслідок часткового зарахування заборгованості.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання зарахуванням, яке було надіслано ТОВ „Еногруп на адресу позивача, є одностороннім правочином згідно ст.202 ЦК України, а судове рішення про визнання якого недійсним в матеріалах справи відсутнє.

З даного приводу, судова колегія відзначає, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами.

У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору.

При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №357/15284/18.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що аналіз норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом).

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому).

Відповідно до ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Оскільки постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №916/3842/21 було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021, вказаний договір цесії є недійсним з моменту його вчинення, тобто з 20.05.2021.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Судова колегія наголошує, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує правових наслідків договору цесії, та, відповідно, одностороннього правочину про припинення зобов`язань відповідача - ТОВ Еногруп зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 1 712 453,22 грн на підставі договору цесії.

А отже, ТОВ Еногруп втратив статусу кредитора з 20.05.2021, тобто з моменту визнання договору цесії недійсним, та не має жодних правових підстав для вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язання зарахуванням, який датований 24.06.2021.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність у ТОВ „Еногруп статусу кредитора на дату направлення повідомлення №24/06 від 24.06.2021 про припинення зобов`язання зарахуванням у зв`язку з визнанням договору цесії №1607 від 20.05.2021 недійсним у судовому порядку, який є недійсним з моменту його вчинення, а тому відхиляє аргументи скаржника про існування правових підстав для зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 1 712 453,22 грн.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі №916/1577/21.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі №916/1577/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі №916/1577/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська