Постанова

від 08.10.2024 по справі 916/3920/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3920/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Акціонерного товариства "ПроКредит Банк": не з`явився

від Фермерського господарства "Калина В.М.": не з`явився

від ОСОБА_1 : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 року, суддя в І інстанції Шаратов Ю.А., повний текст якого складено 08.07.2024, в м. Одесі

у справі №916/3920/23

за позовом: Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до відповідачів:

1.Фермерського господарства "Калина В.М.";

2. ОСОБА_1

про стягнення 9 027 717,73 грн

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства «Калина В.М.» та ОСОБА_1 , в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно заборгованість в загальному розмірі 9 027 717,73 грн., в тому числі:

-заборгованість за Кредитним договором №501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 року в сумі 2 323 051,07 грн, з яких: заборгованість за капіталом 2 144 500,00 грн та заборгованість по процентам 178 551,07 грн;

-заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії від 28.03.2018 №501.47329/FW.501.1319 в сумі 6 704 666,66 грн, з якої: 6 000 000 грн - сума основного боргу, 704 666,66 грн - проценти.

Позовні вимоги до ФГ «КАЛИНА В.М» обґрунтовані неналежним виконанням ним умов від Кредитного договору 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 та Договору про відкриття кредитної лінії від 28.03.2018 № 501.47329/FW.501.1319 щодо повернення кредиту. Позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 обґрунтовані не виконанням ним Договору поруки від 27.03.2018 № 403145-ДП1.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/23 позов задоволено; стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Калина В.М." та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 2 144 500,00 грн - заборгованості за Кредитним договором від 08.10.2021 №501.51900/FW501.1386, 178 551,07 грн - процентів, 6 000 000,00 грн - заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії від 28.03.2018 № 501.47329/FW.501.1319, 704 666,66 грн - процентів. Стягнуто з Фермерського господарства "Калина В.М." на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" витрати на сплату судового збору в розмірі 135 405,78 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 135 405,78 грн.

Місцевий господарський суд зазначив, що на виконання умов Договору від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 Позивачем перераховано на рахунок Відповідача1 грошові кошти в розмірі 2 144 500,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 08.10.2021 № 400059031/434486712/1226238564/5261. Станом на 29.05.2023, у позичальника виникла прострочена заборгованість за Договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 за основним боргом (кредитом) у сумі 2 144 500,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 18.10.2021 по 29.05.2023 по рахунку. Також, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 178 551,07 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 18.10.2021 по 29.05.2023 по рахунку.

Отже, станом на 18.10.2023, загальна сума заборгованості ФГ «КАЛИНА В.М.» перед АТ «ПроКредит Банк» за Договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 складає 2 323 051,07 грн та включає в себе: 2 144 500,00 грн - заборгованість за кредитом; 178551,07 грн - прострочену заборгованість за нарахованими процентами.

Крім того, на виконання умов Договору від 28.03.2018 №501.47329/FW501.1319 Позивачем надано кредит Відповідачу в розмірі 6 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 28.03.2018 по 29.05.2023 по рахунку. Також у зв`язку із неповерненням кредиту за Договором від 28.03.2018 № 501.47329/FW501.1319 за Відповідачем1 рахується заборгованість з нарахованих процентів в розмірі 704 666,66 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 28.03.2018 по 29.05.2023 по рахунку. Докази оплати відповідачами заборгованості за Договорами поруки від 27.03.2018 №FW501.1319 та від 11.04.2019 № FW501.1386 в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, суд вважав такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 2 144 500,00 грн. - заборгованості за Кредитним договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386, 178 551,07 грн. - процентів, 6 000 000,00 грн. - заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії від 28.03.2018 № 501.47329/FW.501.1319, 704 666,66 грн. - процентів.

26.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, солідарно стягнути з відповідачів за кредитним Договором 501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 основну заборгованість за кредитом 6 000 000 грн, відсотки за користування кредитом 487 359,92 грн, а також стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним Договором 501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 за кредитом 2 144 500 грн та відсотки за користування кредитом 174 419,33 грн.

Скаржник не погоджується з сумою нарахованих процентів за Кредитним договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 та за Договором про відкриття кредитної лінії №501.47329/FW.501.1319 від 28.03.2018.

Відповідно до розрахунку відповідача сума заборгованості є наступною:

-за кредитним Договором 501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 заборгованість станом на 10.10.2022 р. складає 2 318 919,33 грн. в т.ч. відсотки за користування кредитом - 174 419,33 грн. в т.ч. основна заборгованість за кредитом - 2 144 500,00 грн.

В обґрунтування власного розрахунку заборгованості скаржник зазначає, що згідно п. 4 Договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: розмір процентів 12 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Банк зобов`язаний відправити або вручити письмове повідомлення Позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного Індексу може бути невідомий Кредитору, у повідомленні буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням Кредитором свого обов`язку повідомити Позичальника про зміну процентної ставки.

На думку скаржника, оскільки банк не попередив належним чином про зміну ставки та формування нового Графіку платежів, тому на момент виникнення спірних правовідносин діяла ставка процентів 12 % річних.

За кредитним Договором 501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 року, на переконання апелянта, заборгованість станом на 30.11.2022р. складає 6 487 359,92 в т.ч. відсотки за користування кредитом - 487 359,92 грн. в т.ч. основна заборгованість за кредитом - 6 000 000,00 грн.

В обґрунтування власного розрахунку скаржник зазначає ,що на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 14% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Розмір ліміту в еквіваленті 6 000 000 грн. Дата початку строку дії ліміту - з 28 березня 2018 р. Дата закінчення строку дії ліміту (включно) - по 30 листопада 2022 р.

Таким чином, скаржник наголошує, що заборгованість за процентами складає не 883 217, 73 грн, як визначено в оскаржуваному рішенні, а 661 779,25 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Зокрема, позивач зазначає, що розрахунок, наведений відповідачем, є невірним, оскільки ним помилково при розрахунку заборгованості за період з 08.02.2022 по 10.10.2022 застосовано незмінювану проценту ставку - 12% річних. Однак, протягом строку кредитування процентна ставка змінювалася. Відповідно до п.4 Кредитного договору №501.51900 від 08.10.2021: « 4. Проценти та комісії (a) Проценти на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки змінювана, розмір процентів - 12.00 (Дванадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Через кожні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 6 + 4.25 %.

За розрахунком Відповідача заборгованість за кредитним Договором 501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 р. станом на 10.10.2022 зі сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) - 487 359,92 грн. Дане значення є незрозумілим, оскільки Відповідачем не наведено жодного обгрунтованого розрахунку. Розрахунок процентів за весь період користування кредитною лінією неможливо здійснити одним математичним виразом, оскільки у розрахунку є змінюване показник капіталу, яким Клієнт користується. Тому загальна формула = С x Z x Д / 360 / 100, де С - сума заборгованості, Z - відсоток річних, зазначений в договорі, Д - кількість днів у періоді не може бути застосована в одному математичному виразі при розрахунку заборгованості за кредитною лінією за період з 28.03.2018р. по 30.11.2022 р

Щодо твердження Відповідача про те, що банк не надсилав повідомлення про зміну процентної ставки. Дане твердження є надуманим, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. До позовної заяви додано докази надсилання електронних сповіщень Клієнту про зміну процентної ставки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/2 та призначено справу до розгляду на 08.10.2024 об 11:30.

07.10.2024 до суду апеляційної інстанції від представників ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" надійшли заяви про розгляд даної справи без їх участі.

В судове засідання 08.10.2024 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання судом повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, враховуючи заяви представників позивача та скаржника про розгляд даної справи без їх участі, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2019 Позичальник (Відповідач 1) і Банк (Позивач) уклали Рамкову кредитну угоду №FW501.1386 (надалі-Рамкова угода)

Відповідно до пункту 1 Рамкової угоди банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 20 000 000,00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Для забезпечення виконання зобов`язань за цією Рамковою угодою було укладено договори поруки №403145-ДП2 від 11.04.2019 року із ОСОБА_1 (Відповідач 2).

В межах Рамкової угоди, забезпеченою порукою, між Позивачем (Кредитор/Банк) та Відповідачем 1 (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 (надалі-Кредитний договір 1) за умовами якого Позивач зобов`язувався надати грошові кошти (кредит) Відповідачу 1 у розмірі та

на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов`язувався повернути кредити та сплатити проценти: Позивач добросовісно виконав взяті на себе зобов?язання, надав грошові кошти Відповідачу 1.

Банк надав Позичальнику Кредит відповідно до Рамкової угоди та цього Кредитного договору 1 на наступних умовах:

П.1 Кредитного договору встановлено, що Банк зобов??язується надати Позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 21445000.00 (Два мільйони сто сорок чотири тисячі п?ятсот гривень 00 копійки), строком на 12 (дванадцять) місяців, від дати видачі кредиту включно.

Відповідно до п.3 Кредитного договору 1, Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є Додатком №1 до цього Договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок Позичальника у Кредитора.

Для підтвердження факту видачі Кредиту позивачем було надано Меморіальний ордер від 08.10.2021 № 400059031/434486712/1226238564/5261та виписку з рахунку Відповідача 1 за Кредитним договором, з яких вбачається, що на виконання умов Договору від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 Позивачем перераховано на рахунок Відповідача1 грошові кошти в розмірі 2 144 500,00 грн.

Згідно Графіку Відповідач 1 повинен був здійснити 7 платежів у період з 08.11.2021 по 10.10.2022.

08.02.2022 року Відповідач 1 здійснив останній платіж за Графіком, після чого в односторонньому порядку припинив виконувати свої кредитні зобов?язання, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором.

Станом на 29.05.2023, у позичальника виникла прострочена заборгованість за Договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 за основним боргом (кредитом) у сумі 2 144 500,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 18.10.2021 по 29.05.2023 по рахунку Відповідача.

У зв?язку з цим, 09.03.2023 року Позивачем Відповідачу 1 засобами інтернет-банкінгу було надіслано Претензію.

27.03.2018 року Позичальник (Відповідач 1) і Банк (Позивач) уклали Рамкову кредитну угоду NєFW501.1319 (надалі-Рамкова угода 2)

П. 1.1 Рамкової угоди Банк встановлює для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 20 000 000.00 грн. (Двадцять мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40%.

Для забезпечення виконання зобов?язань за цією Рамковою угодою було укладено договір поруки: №403145-ДП1 від 28.03.2018 року із ОСОБА_1 , відповідно до п.2.1 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов`язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

В межах Рамкової угоди, забезпеченою порукою, між Позивачем (Кредитор/Банк) та Відповідачем 1 (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №501.47329/FW501.1319 (надалі-Кредитний договір 2) за умовами якого Позивач зобов`язувався надати грошові кошти (кредит) Відповідачу 1 у розмірі та

на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов`язувався повернути кредити та сплатити проценти.

Згідно із пунктами 1, 3, 7 Договору №501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах дата початку строку дії ліміту з 28.03.2018 по 29.04.2019, розмір ліміту в еквіваленті 6 000 000,00 грн. Банк надає позичальнику кредит за умови, що банк отримав від позичальника щонайменше за 3 (три) робочі дні до запланованої дати видачі такого кредиту належним чином оформлену заявку на надання кредитних коштів, або за наявності технічної можливості позичальник самостійно здійснює перерахування необхідної суми кредитних коштів з окремого аналітичного рахунку балансового рахунку2063 на свій поточний рахунок, зазначений в розділі 6 цього договору.

Кредит видається за умови, що дата видачі кредитних коштів передує даті погашення. «Кредит» означає позику, яка надається банком за кредитною лінією. «Робочий день» означає день, у який банк відкритий для проведення бізнес-операцій. На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 16 (шістнадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.

Відповідно до п.6 Кредитного договору 2: «Кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .

В подальшому між Відповідачем1 та Позивачем були укладені договори про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії, а саме від 11.04.2019 № 1, від 22.10.2019 № 2, від 08.10.2020 № 3, від 09.11.2021 № 4.

На виконання умов Договору від 28.03.2018 №501.47329/FW501.1319 Позивачем надано кредит Відповідачу в розмірі 6 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 28.03.2018 по 29.05.2023 по рахунку

За даним Кредитним договором відповідач отримав весь розмір ліміту кредитування, проте, не повернув доступний йому кредитний ліміт у розмірі 6000000.00 ( шість мільйонів гривень 00 коп). Вище наведена інформація, підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором.

Станом на день звернення до суду відповідачі так і не погасили заборгованість, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи підтверджується наявна заборгованість відповідачів за кредитними договорами та договорами поруки, на підставі викладеного суд вважав такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів.

Судова колегія зазначає, що скаржник - ОСОБА_1 просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, солідарно стягнути з відповідачів за кредитним Договором 501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 основну заборгованість за кредитом 6 000 000 грн, відсотки за користування кредитом 487 359,92 грн, а також стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним Договором 501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 за кредитом 2 144 500 грн та відсотки за користування кредитом 174 419,33 грн

Отже, скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням виключно в частині стягнутих з відповідачів відсотків за користування кредитом, а саме в частині стягнення солідарно з Фермерського господарства "Калина В.М." та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 178 551,07 грн - процентів за Кредитним договором від 08.10.2021 №501.51900/FW501.1386, а також в частині стягнення 704 666,66 грн процентів за Договором про відкриття кредитної лінії від 28.03.2018 №501.47329/FW.501.1319.

Тому, колегія суддів переглядає зазначене судове рішення лише в межах цих вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим в іншій частині задоволення позовних вимог перегляд рішення Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, відповідно до приписів частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 178 551,07 грн - процентів за Кредитним договором від 08.10.2021 №501.51900/FW501.1386, а також 704666,66 грн процентів за Договором про відкриття кредитної лінії від 28.03.2018 №501.47329/FW.501.1319.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами ч. 1 та 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 Позивачем перераховано на рахунок Відповідача-1 грошові кошти в розмірі 2 144 500,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 08.10.2021.

Станом на 29.05.2023, у позичальника виникла прострочена заборгованість за Договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 за основним боргом (кредитом) у сумі 2 144 500,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 18.10.2021 по 29.05.2023 по рахунку відповідача .

Випискою по особовому рахунку відповідача з 18.10.2021 по 29.05.2023 також підтверджується прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 178 551,07 грн.

Отже, станом на 18.10.2023, загальна сума заборгованості ФГ «КАЛИНА В.М.» перед АТ «ПроКредит Банк» за Договором від 08.10.2021 № 501.51900/FW501.1386 складає 2 323 051,07 грн. та включає в себе:

-2 144 500,00 грн - заборгованість за кредитом;

-178 551,07 грн - прострочену заборгованість за нарахованими процентами.

На виконання умов Договору від 28.03.2018 № 501.47329/FW501.1319 Позивачем надано кредит Відповідачу в розмірі 6 000 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку з 28.03.2018 по 29.05.2023 по рахунку відповідача .

Станом на 29.05.2023, у позичальника виникла прострочена заборгованість за Договором від 28.03.2018 № 501.47329/FW501.1319 за основним боргом (кредитом) у сумі 6 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 18.10.2021 по 29.05.2023 по рахунку відповідача .

Випискою по особовому рахунку відповідача з 28.03.2018 по 29.05.2023 також підтверджується прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 704 666,66 грн.

Отже, станом на 18.10.2023, загальна сума заборгованості ФГ «КАЛИНА В.М.» перед АТ «ПроКредит Банк» за Договором від 28.03.2018 № 501.47329/FW501.1319 складає 6 704 666,66 грн, та включає в себе:

-6 000 000,00 грн - заборгованість за кредитом,

-704 666,66 грн - прострочену заборгованість за нарахованими процентами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання ФГ «КАЛИНА В.М.» зобов`язань з повернення кредитних коштів, наявність вказаної заборгованості не спростована та не заперечується з боку відповідачів.

Докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачами кредитних коштів в матеріалах справи відсутні, з урахуванням чого вимоги Банку про стягнення з ФГ «КАЛИНА В.М.» заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими та підлягають задоволенню, як і підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за процентами.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що за кредитним Договором 501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 у відповідачів наявна заборгованість за відсотки за користування кредитом в розмірі 174 419,33 грн, (замість невірно обрахованого позивачем розміру в 178 551,07 грн), оскільки банк не попередив належним чином про зміну ставки та формування нового графіку платежів, тому на момент виникнення спірних правовідносин діяла ставка процентів 12 % річних.

Судова колегія відхиляє наведений аргумент скаржника, зважаючи на таке.

Відповідно до вказаного п.4 Кредитного договору №501.51900 від 08.10.2021 на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки змінювана, розмір процентів - 12.00 (Дванадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього Договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 6 + 4.25 %, де Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua) ( п.4 Кредитного договору).

Для розрахунку Процентів застосовується відповідний Індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 6 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс.

Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.

Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів.

Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10% (десять процентів) річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Для кредитів у інших валютах мінімальний розмір процентів встановлюється: 4% річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів у доларах США (USD), та 3% (три проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів у євро (EUR). Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Процентна ставка за період строку кредитування становила: станом на 01.10.2021 -12.00 %; станом на 08.04.2022 - 12,34%; станом на 08.10.2022 - 15,57%.

Судова колегія зазначає, що у наданому позивачем розрахунку зазначено необхідні вихідні дані для формування заявлених до стягнення сум, які узгоджуються із доданими документами, зокрема, умовами договору, графіком погашення платежів та виписками.

Тому, зважаючи на той факт, що сторони в чинному кредитному договорі №501.51900/FW501.1386 від 08.10.2021 узгодили змінюваний тип процентної ставки (п. 4кредитного договору), судова колегія вважає наведені вище доводи скаржника необґрунтованими та відхиляє їх.

При цьому, судова колегія оцінює критично твердження апелянта про те, що банк не надсилав повідомлення про зміну процентної ставки, адже матеріали справи містять докази надсилання електронних сповіщень Клієнту про зміну процентної ставки (т.1 а.с.43-45), що узгоджується із п.21 рамкової угоди, відповідно до якої сторони узгодили, що усі повідомлення один одному, які передбачені умовами цієї угоди та Кредитними договорами, здійснюються у письмовій або електронній формі.

Скаржник також зазначає, що за кредитним Договором 501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 року, відсотки за користування кредитом станом на 30.11.2022 складають 487359,92 грн (замість помилково нарахованого позивачем розміру в 704 666,66 грн). В обґрунтування власного розрахунку скаржник зазначає, що на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 14% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Розмір ліміту в еквіваленті 6 000 000 грн. Дата початку строку дії ліміту - з 28 березня 2018 р. Дата закінчення строку дії ліміту (включно) - по 30 листопада 2022 р.

З даного приводу, колегія суддів відзначає, що нарахування відсотків за кредитним Договором 501.47329/FW501.1319 від 28.03.2018 року відповідає значенням відображеним у банківських виписках.

Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 по справі №225/4626/15-ц, від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, та по відсотках, розмір яких відображено у виписках і у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким належним чином з боку відповідача, зокрема з наданням первинних бухгалтерських документів, на підставі яких відповідач здійснював перерахування коштів на погашення заборгованості по кредиту.

На підставі викладеного, судова колегія зазначає, що доказів на спростування вищенаведених обставин та розміру заборгованості відповідачем до суду не надано, наведений відповідачем розрахунок процентів за користування кретином за договором 501.47329/FW501.1319 є необґрунтованим, а тому судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника про невірно здійснений позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за користування кредитом.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, порушення норм процесуального чи матеріального права судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/23.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 у справі №916/3920/23- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська